 |
ћ≤Ќ≤—“≈–—“¬ќ ќ’ќ–ќЌ» «ƒќ–ќ¬'я ” –јѓЌ»
Ќ ј ј «
N 173 в≥д 19.06.96 «ареЇстровано в ћ≥н≥стерств≥
м. ињв юстиц≥њ ”крањни
24 липн¤ 1996 р.
vd960619 vn173 за N 379/1404
ѕро затвердженн¤ ƒержавних сан≥тарних правил
плануванн¤ та забудови населених пункт≥в
¬≥дпов≥дно до «акону ”крањни "ѕро забезпеченн¤ сан≥тарного та
еп≥дем≥чного благополучч¤ населенн¤" ( 4004-12 ) Ќ ј ј « ” ё:
1. «атвердити ƒержавн≥ сан≥тарн≥ правила плануванн¤ та
забудови населених пункт≥в, що додаютьс¤ (розроблен≥ вперше).
2. ¬с≥м м≥н≥стерствам та в≥домствам, кер≥вникам державних,
кооперативних, колективних та приватних п≥дприЇмств, орган≥зац≥й
та установ незалежно в≥д в≥домчого п≥дпор¤дкуванн¤ та форм
власност≥, а також посадовим особам та громад¤нам ”крањни,
≥нвесторам-громад¤нам ≥нших держав прийн¤ти указан≥ правила до
кер≥вництва та виконанн¤.
3. «аступникам головного державного сан≥тарного л≥кар¤
”крањни, головним державним сан≥тарним л≥кар¤м јвтономноњ
–еспубл≥ки рим, областей, м≥ст иЇва ≥ —евастопол¤, водного,
зал≥зничного, пов≥тр¤ного транспорту, водних басейн≥в, зал≥зниць,
ћ≥н≥стерства оборони ”крањни, ћ≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ
”крањни, ƒержавного ком≥тету у справах охорони державного кордону
”крањни, Ќац≥ональноњ гвард≥њ ”крањни, —лужби безпеки ”крањни
прийн¤ти указан≥ правила до кер≥вництва та виконанн¤.
4. онтроль за виконанн¤м наказу залишаю за собою.
√оловний державний сан≥тарний л≥кар ”крањни,
перший заступник ћ≥н≥стра ¬.‘.ћар≥Ївський
«атверджено
наказом ћ≥н≥стерства охорони
здоров'¤ ”крањни в≥д 19 червн¤
1996 р. N 173
ƒержавн≥ сан≥тарн≥ правила
плануванн¤ та забудови населених пункт≥в
1. «агальн≥ положенн¤
1.1. ƒержавн≥ сан≥тарн≥ правила плануванн¤ та забудови
населених пункт≥в (дал≥ - ѕравила) включають основн≥ г≥г≥Їн≥чн≥
вимоги до плануванн¤ ≥ забудови ¤к нових, так ≥ ≥снуючих м≥ських
та с≥льських поселень ”крањни, њх сан≥тарного упор¤дкуванн¤ та
оздоровленн¤.
ƒотриманн¤ цих ѕравил повинно забезпечити найб≥льш спри¤тлив≥
в г≥г≥Їн≥чному в≥дношенн≥ умови життЇд≥¤льност≥ населенн¤.
1.2. ÷≥ ѕравила Ї обов'¤зковими дл¤ дотриманн¤ вс≥ма
державними, кооперативними, колективними та приватними
п≥дприЇмствами, орган≥зац≥¤ми та установами незалежно в≥д
в≥домчого п≥дпор¤дкуванн¤ та форм власност≥, а також посадовими
особами та громад¤нами ”крањни, ≥нвесторами-громад¤нами ≥нших
держав.
ѕри вир≥шенн≥ питань плануванн¤ та забудови населених пункт≥в
необх≥дно керуватис¤ вимогами д≥ючих буд≥вельних норм ≥ правил та
≥нших ≥нструктивно-методичних документ≥в, узгоджених з
ћ≥н≥стерством охорони здоров'¤ ”крањни, що використовуютьс¤ дл¤
вказаних ц≥лей.
1.3. ƒержавний контроль за дотриманн¤м вимог цих ѕравил
зд≥йснюЇтьс¤ органами, установами та закладами державного
сан≥тарного нагл¤ду ”крањни в≥дпов≥дно до д≥ючого ѕоложенн¤ про
державний сан≥тарний нагл¤д.
ќсоби, винн≥ у порушенн≥ ѕравил, несуть в≥дпов≥дальн≥сть
зг≥дно з≥ статтею 80 ќснов «аконодавства ”крањни про охорону
здоров'¤ ( 2801-12 ) та статт¤ми 45-49 «акону ”крањни "ѕро
забезпеченн¤ сан≥тарного та еп≥дем≥чного благополучч¤ населенн¤"
( 4004-12 ).
2. ¬имоги до розм≥щенн¤ ≥ проектуванн¤ м≥ських
та с≥льських поселень
2.1. –озм≥щенн¤, проектуванн¤ та буд≥вництво м≥ських та
с≥льських населених пункт≥в в ц≥лому, окремих њх частин чи
об'Їкт≥в зд≥йснюютьс¤ на основ≥ рег≥ональних схем розвитку ≥
розм≥щенн¤ продуктивних сил, схем розселенн¤, проект≥в ≥ схем
районного плануванн¤, генеральних план≥в м≥ст, селищ м≥ського
типу, с≥льських населених пункт≥в, територ≥альних комплексних схем
охорони природи та ≥нших документ≥в, що в≥дображують стан
навколишнього середовища та перспективи розвитку населених пункт≥в
в≥дпов≥дно до ќснов законодавства ”крањни про охорону здоров'¤
( 2801-12 ), закон≥в ”крањни "ѕро забезпеченн¤ сан≥тарного та
еп≥дем≥чного благополучч¤" ( 4004-12 ), "ѕро основи
м≥стобудуванн¤" ( 2780-12 ), "ѕро охорону навколишнього природного
середовища" ( 1264-12 ), "ѕро охорону атмосферного пов≥тр¤"
( 2707-12 ), «емельного ( 561-12 ), Ћ≥сового ( 3852-12 ), ¬одного
( 213/95-вр ) кодекс≥в та ≥нших документ≥в сан≥тарного та
природоохоронного законодавства.
2.2. ќбов'¤зковому погодженню з органами, установами та
закладами санеп≥дслужби п≥дл¤гають проектно-планувальн≥ документи
р≥зних р≥вн≥в:
- генеральна схема розм≥щенн¤ та розвитку продуктивних сил
”крањни;
- генеральна схема розселенн¤ населенн¤ ”крањни;
- схеми розвитку та розм≥щенн¤ галузей народного господарства
та галузей промисловост≥;
- схеми та проекти районного плануванн¤ (рег≥ону, област≥);
- схеми територ≥ально-виробничих комплекс≥в, курортних
район≥в, територ≥альн≥ комплексн≥ схеми охорони природи;
- генеральн≥ плани м≥ст, с≥льських поселень; проекти
розм≥щенн¤ буд≥вництва; проекти прим≥ських та курортних зон;
проекти плануванн¤ промислових зон та вузл≥в;
- проекти детального плануванн¤ ≥ забудови;
- проекти окремих буд≥вель та споруд;
- схеми ≥ проекти ≥нженерного обладнанн¤ та благоустрою
населених пункт≥в (водопостачанн¤, канал≥зуванн¤, сан≥тарноњ
очистки та ≥н.);
2.3. ѕри розгл¤д≥ проект≥в плануванн¤ та забудови м≥ських та
с≥льських поселень г≥г≥Їн≥чн≥й експертиз≥ п≥дл¤гають р≥шенн¤ щодо
територ≥ального, соц≥ального, комунально-побутового, промислового
розвитку населеного пункту, планувальноњ структури,
функц≥онального зонуванн¤, ≥нженерного забезпеченн¤ та ≥нженерноњ
п≥дготовки територ≥њ, ≥нфраструктури, транспортного забезпеченн¤,
орган≥зац≥њ вс≥х вид≥в в≥дпочинку, рац≥онального використанн¤
природних ресурс≥в ≥ охорони навколишнього середовища ¤к на першу
чергу, так ≥ на розрахунковий та прогнозний строки.
2.4. ѕри вибор≥ земельних д≥л¤нок п≥д буд≥вництво,
затвердженн≥ норм проектуванн¤, проект≥в плануванн¤ ≥ забудови
населених пункт≥в, введенн≥ в експлуатац≥ю житлових будинк≥в,
буд≥вель культурно-побутового призначенн¤, промислових та ≥нших
п≥дприЇмств ≥ споруд потр≥бен обов'¤зковий експертний висновок
орган≥в та установ сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чноњ служби за
встановленою формою.
2.5. ѕри вибор≥ земельних д≥л¤нок п≥д новий населений пункт
або його розбудову вимагаЇтьс¤ оц≥нка умов, що мають г≥г≥Їн≥чне
значенн¤:
- анал≥з природно-кл≥матичних умов з комплексною оц≥нкою
сон¤чноњ рад≥ац≥њ, вологост≥, температурного та в≥трового режиму
на вс≥й територ≥њ, що п≥дл¤гаЇ забудов≥; оц≥нка потенц≥йноњ
здатност≥ природного середовища до самоочищенн¤;
- анал≥з в≥дпов≥дност≥ ¤кост≥ навколишнього середовища
(атмосферне пов≥тр¤, водн≥ ресурси, грунт) г≥г≥Їн≥чним нормативам;
- забезпеченн¤ рад≥ац≥йноњ безпеки територ≥њ дл¤ проживанн¤
населенн¤ на основ≥ результат≥в дозиметричного та рад≥ометричного
досл≥джень грунту, рослинност≥, водних ресурс≥в та ≥н.;
- ви¤вленн¤ та оц≥нка природних та штучних б≥огеох≥м≥чних
пров≥нц≥й, що можуть неспри¤тливо впливати на здоров'¤ населенн¤;
- можлив≥сть орган≥зац≥њ централ≥зованого водопостачанн¤,
канал≥зуванн¤, ефективного очищенн¤ та знешкодженн¤ промислових,
господарсько-побутових та спец≥альних в≥дход≥в;
- особливост≥ ≥нженерноњ п≥дготовки територ≥њ та орган≥зац≥њ
благоустрою, можливост≥ створенн¤ системи озелененн¤ м≥ст ≥
прим≥ського зеленого по¤су;
- забезпеченн¤ нормативноњ потреби населенн¤ в короткочасному
та тривалому в≥дпочинку;
- на¤вн≥сть резервних територ≥й, ¤к≥ забезпечать перспективи
розвитку населеного пункту з урахуванн¤м прогнозноњ чисельност≥
населенн¤ за межами розрахункового строку;
- забезпеченн¤ можливост≥ формуванн¤ планувальноњ структури
та функц≥онального зонуванн¤ територ≥њ населеного пункту
в≥дпов≥дно до м≥стобуд≥вних та г≥г≥Їн≥чних вимог.
ѕерерахован≥ вище дан≥ повинен подавати замовник.
2.6. Ќаселен≥ пункти сл≥д розташовувати на територ≥¤х, ¤к≥
в≥дпов≥дають основним г≥г≥Їн≥чним вимогам, з≥ спок≥йним,
малоперес≥ченим рельЇфом, що маЇ схили, достатн≥ дл¤ природного
стоку атмосферних опад≥в (1-6%). ћалопридатними в
сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чному в≥дношенн≥ Ї д≥л¤нки, що затоплюютьс¤,
п≥дтоплюютьс¤, мають високий р≥вень грунтових вод та нахил б≥льше
30%.
ќц≥нку придатност≥ територ≥њ дл¤ розм≥щенн¤ населених
пункт≥в, промислово-цив≥льного буд≥вництва та м≥сць масового
в≥дпочинку населенн¤ потр≥бно проводити в≥дпов≥дно до критер≥њв,
наведених у додатку N 1.
ѕри нев≥дпов≥дност≥ ¤кост≥ природних фактор≥в (рельЇф,
метеоролог≥чн≥ умови, водн≥ ресурси ≥ т.≥н.) м≥стобуд≥вним та
сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чним вимогам необх≥дно передбачати заходи щодо
≥нженерноњ п≥дготовки територ≥њ в≥дпов≥дно до ƒЅЌ 360-92*
"ћ≥стобудуванн¤. ѕлануванн¤ ≥ забудова м≥ських ≥ с≥льських
поселень".
2.7. л≥матичн≥ умови (температура пов≥тр¤, в≥тровий режим,
сон¤чна рад≥ац≥¤ ≥ т.≥н.) мають в≥дпов≥дати буд≥вельним нормам та
правилам, оск≥льки вони визначають систему та вид забудови, що
забезпечуЇ оптимальн≥ г≥г≥Їн≥чн≥ умови проживанн¤ населенн¤
(≥нсол¤ц≥ю, пров≥трюванн¤, захист в≥д в≥тру та ≥н.).
” населених пунктах з незадов≥льними умовами самоочищенн¤
природного середовища (туманоутворенн¤, низьк≥ температурн≥
≥нверс≥њ ≥ т.≥н.) ≥ високим потенц≥алом забрудненн¤ атмосфери
заборон¤Їтьс¤ розм≥щувати п≥дприЇмства I та II класу небезпеки.
ритер≥њ оц≥нки потенц≥алу забрудненн¤ атмосфери наведен≥ в
додатку N 2, потенц≥алу самоочищенн¤ водоймищ - у додатку N 3.
2.8. ѕри розм≥щенн≥ нових поселень поблизу
водоймищ-охолоджувач≥в ј≈— або ≥нших великих енергетичних об'Їкт≥в
необх≥дно передбачати планувальн≥ заходи дл¤ виключенн¤ можливост≥
штучного туманоутворенн¤ над житловою зоною.
3. ¬имоги до планувальноњ орган≥зац≥њ та
функц≥онального зонуванн¤ територ≥њ населеного пункту
3.1. ѕланувальна структура населеного пункту формуЇтьс¤
в≥дпов≥дно до його народногосподарського проф≥лю та рол≥ в систем≥
розселенн¤ (м≥сто-центр, населен≥ пункти переважно
адм≥н≥стративного, наукового, транспортного, промислового,
с≥льськогосподарського, курортного, культурно-≥сторичного
проф≥лю).
3.2. ќсновний г≥г≥Їн≥чний принцип планувальноњ орган≥зац≥њ
територ≥њ нових поселень чи тих, що п≥дл¤гають реконструкц≥њ,
пол¤гаЇ у функц≥ональному зонуванн≥, ¤ке передбачаЇ рац≥ональне
взаЇморозм≥щенн¤ вс≥х елемент≥в населеного пункту ≥ забезпечуЇ
спри¤тлив≥ умови житт¤, прац≥ та в≥дпочинку населенн¤.
3.3. ‘ункц≥ональне зонуванн¤ територ≥њ населеного пункту
зд≥йснюЇтьс¤ на основ≥ комплексноњ оц≥нки природних ресурс≥в,
анал≥зу розташуванн¤ ≥снуючих та перспективних п≥дприЇмств з
урахуванн¤м њх спец≥ал≥зац≥њ, ≥нженерно-буд≥вельних умов
м≥стобудуванн¤, сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чного стану територ≥њ, на¤вност≥
зовн≥шн≥х транспортних зв'¤зк≥в, рекреац≥йних ресурс≥в та ≥н.
3.4. ¬≥дпов≥дно до д≥ючих буд≥вельних норм та правил
територ≥¤ населеного пункту з урахуванн¤м переважного
функц≥онального використанн¤ под≥л¤Їтьс¤ на:
- сельбищну територ≥ю - дл¤ розм≥щенн¤ житлового фонду,
громадських буд≥вель та споруд, установ соц≥ального, культурного
та побутового призначенн¤, внутр≥шньосельбищноњ вулично-дорожньоњ
та транспортноњ мереж, зелених насаджень та м≥сць громадського
користуванн¤, окремих комунальних та промислових об'Їкт≥в,
буд≥вництво ¤ких допускаЇтьс¤ поблизу житловоњ забудови;
- виробничу територ≥ю - дл¤ розм≥щенн¤ промислових
п≥дприЇмств ≥ пов'¤заних з ними об'Їкт≥в, комплекс≥в наукових
установ з досл≥дними виробництвами, комунально-складських об'Їкт≥в
(баз, склад≥в, гараж≥в, автопарк≥в, трамвайних, тролейбусних депо
≥ т.≥н.), п≥дприЇмств по виробництву та переробц≥
с≥льськогосподарських продукт≥в, створенн¤ сан≥тарно-захисних зон
промислових п≥дприЇмств, об'Їкт≥в зовн≥шнього транспорту, шл¤х≥в
позам≥ського та прим≥ського сполученн¤;
- ландшафтно-рекреац≥йну територ≥ю, що охоплюЇ прим≥ськ≥
л≥си, л≥сопарки, л≥созахисн≥ смуги, водоймища, зони в≥дпочинку та
курортн≥ зони, земл≥ с≥льськогосподарського використанн¤ та ≥нш≥,
¤к≥ разом з парками, садами, скверами, бульварами сельбищноњ
територ≥њ формують систему озелененн¤ та оздоровчих зон.
” межах зазначених територ≥й вид≥л¤ютьс¤ зони р≥зного
функц≥онального призначенн¤ - житловоњ забудови, громадських
центр≥в, промислов≥, науков≥, науково-виробнич≥,
комунально-складськ≥, зовн≥шнього транспорту, масового в≥дпочинку,
курортн≥ (при на¤вност≥ л≥кувальних ресурс≥в).
3.5. ѕ≥дсобн≥ господарства п≥дприЇмств, орган≥зац≥й ≥
установ, а також д≥л¤нки дл¤ колективних сад≥в ≥ город≥в повинн≥
розташовуватись на прим≥ськ≥й територ≥њ, за межами
сан≥тарно-захисних зон промислових, с≥льськогосподарських
п≥дприЇмств ≥ споруд на в≥дстан≥ не менше 300 м в≥д меж≥ резервних
територ≥й дл¤ розм≥щенн¤ перспективного буд≥вництва, передбаченого
генпланом населеного пункту, зон сан≥тарноњ охорони
господарсько-питних водопровод≥в (I ≥ II по¤с), водоохоронних зон
р≥чок, водосховищ, а також в≥д меж д≥л¤нок санаторно-курортних та
оздоровчих установ.
3.6. Ћ≥карн¤н≥ м≥стечка спец≥ального проф≥лю
(протитуберкульозн≥, псих≥атричн≥ ≥ т.≥н.), будинки дл¤ ≥нвал≥д≥в
≥ людей похилого в≥ку, призначен≥ дл¤ перебуванн¤ хворих ≥
п≥доп≥чних прот¤гом тривалого часу сл≥д розташовувати
в≥докремлено, за межами населеного пункту в зелен≥й зон≥ не ближче
1000 м в≥д меж≥ житловоњ забудови, оздоровчих та
санаторно-курортних установ.
4. ¬имоги до розм≥щенн¤ та орган≥зац≥њ сельбищноњ територ≥њ
4.1. ќрган≥зац≥¤ сельбищних територ≥й населених пункт≥в
повинна створити максимально спри¤тлив≥ умови проживанн¤ населенн¤
з урахуванн¤м нормативного забезпеченн¤ повним набором установ
соц≥ального, культурного та побутового обслуговуванн¤ населенн¤,
додержанн¤ нормативних показник≥в густоти населенн¤ на територ≥њ
житлових квартал≥в та район≥в, ¤кост≥ навколишнього середовища та
м≥крокл≥мату, вимог до орган≥зац≥њ та благоустрою присадибних
територ≥й, транспортноњ та ≥нженерноњ ≥нфраструктури в≥дпов≥дно до
д≥ючих буд≥вельних норм та правил, а також вимог цих ѕравил.
4.2. –озм≥щенн¤ житлово-громадських об'Їкт≥в, а також дачних
поселень не допускаЇтьс¤:
- у першому по¤с≥ зони сан≥тарноњ охорони курорт≥в ≥ джерел
водопостачанн¤, меж≥ ¤ких установлюютьс¤ в≥дпов≥дно до д≥ючого
законодавства;
- на ландшафтно-рекреац≥йних територ≥¤х, включаючи земл≥
м≥ських л≥с≥в, ¤кщо об'Їкти, що проектуютьс¤, не призначен≥ дл¤
в≥дпочинку та спорту;
- на територ≥¤х ≥нтенсивного забрудненн¤ х≥м≥чними,
ф≥зичними, в т.ч. рад≥ац≥йними та б≥олог≥чними, факторами до
зд≥йсненн¤ оздоровчих заход≥в, що забезпечать нормативну ¤к≥сть
середовища, п≥дтверджену в≥дпов≥дними досл≥дженн¤ми;
- у водоохоронних зонах р≥к та ≥нших поверхневих водоймищ;
- на територ≥¤х з щ≥льн≥стю рад≥оактивного забрудненн¤
≥зотопами цез≥ю понад 5 ≥/км2, стронц≥ю - понад 0,15 ≥/км2,
плутон≥ю - понад 0,01 ≥/км2, ¤кщо за допомогою спец≥альних
метод≥в неможливо понизити рад≥оактивне забрудненн¤ д≥л¤нки менше
вказаних меж;
- на територ≥¤х закритих кладовищ та звалищ
господарсько-побутових в≥дход≥в, ¤к≥ повинн≥ виключатись ≥з зон
забудови та використовуватись п≥д озелененн¤ (при п≥щаних грунтах,
суп≥сках та суглинках на 15-20 рок≥в, при глинистих грунтах - на
25-30 рок≥в п≥сл¤ останнього похованн¤ або закритт¤ звалища).
4.3. ” сельбищн≥й зон≥ населеного пункту допускаЇтьс¤
розташуванн¤ промислових п≥дприЇмств, ¤к≥ не Ї джерелами викид≥в
шк≥дливих речовин, не створюють шуму, в≥брац≥њ, електромагн≥тних
та ≥он≥зуючих випром≥нювань вище нормативних р≥вн≥в, що не
потребують обладнанн¤ п≥д'њздних зал≥зничних шл¤х≥в, ≥нтенсивного
руху автомоб≥льного транспорту (понад 40 автомоб≥л≥в за добу). ѕри
цьому в≥дстань до житлових будинк≥в, д≥л¤нок дит¤чих дошк≥льних
заклад≥в, шк≥л, заклад≥в охорони здоров'¤, в≥дпочинку та
ф≥зкультурних споруд сл≥д встановлювати за погодженн¤м з органами
державного сан≥тарного нагл¤ду, але не менше 50 м в≥д меж≥
територ≥њ об'Їкту.
4.4. –озм≥щенн¤ садибноњ забудови у м≥стах повинно
передбачатись переважно на в≥льних територ≥¤х, на д≥л¤нках
реконструйованоњ забудови в межах м≥ськоњ зони, а також на
резервних територ≥¤х прим≥ських зон.
” районах садибноњ забудови сл≥д передбачати озелененн¤,
благоустр≥й та повне ≥нженерне забезпеченн¤ територ≥њ, а також
обов'¤зкове забезпеченн¤ соц≥ально-побутовими об'Їктами
повс¤кденного користуванн¤. ѕри в≥дсутност≥ ≥нженерних мереж
м≥ськоњ (селищноњ) канал≥зац≥њ передбачати канал≥зуванн¤ садиб на
м≥сцев≥ очисн≥ споруди, що виконуютьс¤ за затвердженим дл¤ рег≥ону
типовими проектами. ќбладнанн¤ внутр≥шньодомовоњ канал≥зац≥њ з
в≥дведенн¤м побутових сток≥в у вигр≥б не допускаЇтьс¤.
4.5. ѕланувальна орган≥зац≥¤ територ≥њ житлового району
(кварталу) повинна забезпечувати в житл≥ та на територ≥њ поблизу
будинк≥в спри¤тливий м≥крокл≥мат, нормативн≥ акустичний та
≥нсол¤ц≥йний режими ≥ р≥вн≥ х≥м≥чного забрудненн¤ навколишнього
середовища, питом≥ розм≥ри в≥льних ≥ озеленених площ двор≥в, що
в≥дпов≥дають буд≥вельним нормам.
–озм≥щенн¤ житлових будинк≥в з вбудованими та прибудованими
прим≥щенн¤ми громадського призначенн¤ допускаЇтьс¤ т≥льки по
червон≥й л≥н≥њ забудови. ќкрем≥ буд≥вл≥ громадського призначенн¤
можуть бути розм≥щен≥ на територ≥њ житловоњ забудови т≥льки при
узгодженн≥ з органами державного сан≥тарного нагл¤ду та додержанн≥
сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних вимог.
4.6. –озташуванн¤ та ор≥Їнтац≥¤ житлових та громадських буд≥-
вель висотою 5 ≥ б≥льше поверх≥в повинн≥ зд≥йснюватись з
урахуванн¤м забезпеченн¤ нормативноњ тривалост≥ ≥нсол¤ц≥њ
в≥дпов≥дно до "—анитарных норм и правил обеспечени¤ инсол¤цией
жилых и общественных зданий и территории жилой застройки", а також
норм осв≥тлюваност≥ в≥дпов≥дно до —Ќиѕ II-4-79 "≈стественное и
искусственное освещение".
¬ ”крањн≥ тривал≥сть ≥нсол¤ц≥њ повинна становити дл¤ житлових
прим≥щень та прир≥внених до них буд≥вель та дворових територ≥й не
менше 2,5 годин на день на пер≥од з 22 березн¤ до 22 вересн¤.
Ќормативна тривал≥сть ≥нсол¤ц≥њ повинна бути забезпечена: у
житлових квартирах - не менше одн≥Їњ житловоњ к≥мнати в одно-,
дво-, трик≥мнатн≥й квартир≥ ≥ не менше двох житлових к≥мнат в
чотирик≥мнатн≥й квартир≥, в спальн¤х гуртожитк≥в ≥ готел≥в (не
менше 60% к≥мнат). –озташуванн¤ та ор≥Їнтац≥¤ основних
функц≥ональних прим≥щень дит¤чих дошк≥льних заклад≥в,
загальноосв≥тн≥х шк≥л, шк≥л-≥нтернат≥в, заклад≥в охорони здоров'¤
≥ в≥дпочинку повинн≥ забезпечувати безперервну тригодинну
тривал≥сть ≥нсол¤ц≥њ на добу. Ќормативна тригодинна ≥нсол¤ц≥¤
повинна бути забезпечена на територ≥¤х дит¤чих гральних,
спортивних майданчик≥в житлових будинк≥в, дошк≥льних заклад≥в,
шк≥л, спортивноњ зони та зони в≥дпочинку.
4.7. «ахист в≥д надлишковоњ тепловоњ д≥њ ≥нсол¤ц≥њ сл≥д
передбачати на територ≥њ житловоњ забудови в III та IV кл≥матичних
районах не менше, н≥ж дл¤ половини гральних майданчик≥в, м≥сць
розташуванн¤ ≥грових пристроњв, спортивних прилад≥в, майданчик≥в
дл¤ в≥дпочинку та не менше, н≥ж дл¤ 2/3 тротуар≥в ≥ п≥шох≥дних
дор≥жок.
” житлових будинках, розташованих у вказаних районах, не
дозвол¤Їтьс¤ ор≥Їнтац≥¤ квартир, при ¤к≥й в≥кна житлових к≥мнат ≥
нормованих прим≥щень громадських буд≥вель виход¤ть на один б≥к
будинку, в межах сектора горизонту в≥д 200 до 290o.
«аходи по обмеженню надлишковоњ тепловоњ д≥њ ≥нсол¤ц≥њ не
повинн≥ порушувати нормативного природного осв≥тленн¤ прим≥щень.
4.8. онтроль за ≥нсол¤ц≥Їю необх≥дно проводити при в≥двод≥
д≥л¤нки п≥д забудову ≥ на подальших етапах проектуванн¤ (проект
детального плануванн¤ житлового району, проект забудови житлового
кварталу), а також при вир≥шенн≥ вс≥х питань реконструкц≥њ та
ущ≥льненн¤ забудови, в тому числ≥ прибудови, надбудови,
кап≥тального ремонту ≥ т.≥н.
4.9. ƒл¤ забезпеченн¤ спри¤тливого м≥крокл≥мату на територ≥њ
житлових груп (двор≥в) при необх≥дност≥ сл≥д передбачати
планувальн≥ прийоми, ¤к≥ забезпечують в≥тропилезахист та аерац≥ю
житловоњ територ≥њ.
4.10. ƒворов≥ територ≥њ м≥крорайон≥в повинн≥ забезпечувати
р≥зн≥ види в≥дпочинку та зан¤ть вс≥х груп населенн¤, в тому числ≥
майданчики дл¤:
- ≥гор д≥тей дошк≥льного ≥ молодшого шк≥льного в≥ку розм≥ром
не менше 0,7 м2/люд. на в≥дстан≥ не менше 12 м в≥д в≥кон житлових
≥ громадських буд≥вель та на в≥дстан≥ не менше 20 м в≥д м≥сць
розм≥щенн¤ см≥ттЇзб≥рник≥в та короткочасних сто¤нок
автотранспорту;
- зан¤ть ф≥зкультурою та спортом розм≥ром не менше 2 м2/люд.
на в≥дстан≥ в≥д житла - 10-40 м;
- в≥дпочинку дорослого населенн¤ розм≥ром не менше 0,1
м2/люд. на в≥дстан≥ 10 м в≥д житлових та громадських буд≥вель;
- господарського призначенн¤ (суш≥нн¤ б≥лизни, чистка речей,
розм≥щенн¤ см≥ттЇзб≥рник≥в) з розрахунку не менше 0,3 м2/люд. на
в≥дстан≥ не менше 20 м в≥д житлових буд≥вель та майданчик≥в дл¤
гри та в≥дпочинку, дл¤ вигулу собак - на в≥дстан≥ 40 м;
- спец≥ального призначенн¤ (в≥дкрит≥ майданчики дл¤
короткочасних та гостьових сто¤нок автомоб≥л≥в) з розрахунку 0,8
м2/люд. на в≥дстан≥ 10-50 м в залежност≥ в≥д м≥сткост≥.
ћайданчики повинн≥ бути ≥зольован≥ в≥д об'Їкт≥в
обслуговуванн¤, господарських двор≥в, маг≥стральних вулиць, не
повинн≥ бути прох≥дними дл¤ п≥шоход≥в та транзитного руху
транспорту.
4.11. ¬имоги до системи обслуговуванн¤ передбачають:
- достатню забезпечен≥сть установами соц≥ально-культурного,
комунально-господарського, ≥нженерно-транспортного обслуговуванн¤
в≥дпов≥дно до державних буд≥вельних норм;
- нормативну транспортно-п≥шох≥дну доступн≥сть установ
повс¤кденного ≥ пер≥одичного обслуговуванн¤.
¬ умовах пом≥рного кл≥мату дл¤ б≥льшост≥ об'Їкт≥в
повс¤кденного використанн¤, в≥дв≥дуванн¤ ¤ких пов'¤зане з
перенесенн¤м вантаж≥в, сл≥д рекомендувати гранично допустимий
рад≥ус п≥шох≥дноњ доступност≥ - 300 м, дл¤ умов п≥вденних м≥ст -
200 м.
4.12. ƒ≥л¤нки дит¤чих та л≥кувально-проф≥лактичних установ не
повинн≥ безпосередньо прил¤гати до маг≥стральних вулиць та
промислово-складських зон.
4.13. ѕри реконструкц≥њ житловоњ забудови, ¤ка вже склалас¤,
необх≥дне упор¤дкуванн¤ територ≥й в≥дпов≥дно до г≥г≥Їн≥чних вимог
та норм (≥нсол¤ц≥њ, осв≥тленост≥, забезпеченост≥ об'Їктами
соцкультпобуту ≥ т.≥н.).
–еконструкц≥¤ житловоњ забудови повинна проводитись за
погодженн¤м з органами санеп≥дслужби.
5. ¬имоги до розташуванн¤ та орган≥зац≥њ виробничоњ територ≥њ
5.1. ƒо складу виробничоњ територ≥њ вход¤ть: промислова,
комунально-складська, науково-виробнича зони, споруди зовн≥шнього
транспорту та м≥ськоњ вулично-дорожньоњ мереж≥. –озм≥щенн¤
вказаних зон визначаЇтьс¤ м≥стобуд≥вними ≥ сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чними
нормами в≥дпов≥дно до сан≥тарноњ класиф≥кац≥њ п≥дприЇмств,
проф≥л≥зац≥њ населеного пункту, особливостей м≥сцевих умов ≥ т.≥н.
” великих, крупних та найкрупн≥ших м≥стах допускаЇтьс¤
створенн¤ дек≥лькох промислових зон, а також сельбищно-промислових
район≥в з обов'¤зковим в≥докремленн¤м в самост≥йний промвузол
групи харчових п≥дприЇмств та п≥дприЇмств по переробц≥
с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ, продовольчих склад≥в, зерно- та
овочесховищ, холодильник≥в ≥ т.≥н.
” селищах м≥ського типу, малих ≥ середн≥х м≥стах сл≥д
формувати одну промислову зону багатофункц≥онального призначенн¤.
5.2. ” промислов≥й зон≥ п≥дприЇмства сл≥д розташовувати у
склад≥ промислових вузл≥в, групуючи њх за сан≥тарними ≥
технолог≥чними ознаками з урахуванн¤м класу небезпеки, щоб
виключити можлив≥сть неспри¤тливого впливу п≥дприЇмства вищого
класу небезпеки на працюючих, технолог≥чн≥ процеси, сировину чи
продукц≥ю ≥ншого п≥дприЇмства нижчого класу небезпеки, а також на
здоров'¤ ≥ умови житт¤ населенн¤. р≥м того, необх≥дно враховувати
комплексний вплив на навколишнЇ середовище вс≥х п≥дприЇмств, ¤к≥
вход¤ть в промвузол.
ƒоц≥льно зд≥йснювати рац≥ональне групуванн¤ п≥дприЇмств
сум≥жних галузей у вигл¤д≥ смуг з забезпеченн¤м безперервноњ
наскр≥зноњ технолог≥њ, кооперуванн¤ допом≥жних виробництв,
≥нженерно-технолог≥чних, транспортних, комунально-складських та
культурно-побутових споруд.
” промислов≥ вузли, райони, до складу ¤ких вход¤ть
п≥дприЇмства I та II класу небезпеки, не припускаЇтьс¤ включати
п≥дприЇмства харчовоњ, легкоњ, х≥м≥ко-фармацевтичноњ
промисловост≥, об'Їкти по переробц≥ с≥льгосппродукц≥њ, продовольч≥
склади, зерно та овочесховища, холодильники ≥ т.≥н.
5.3. ѕромислов≥ п≥дприЇмства (вузли) сл≥д розташовувати на
п≥двищених д≥л¤нках з добрим природним пров≥трюванн¤м, з
п≥дв≥тр¤ного боку в≥дносно сельбищноњ територ≥њ. ѕри цьому сл≥д
ор≥Їнтуватис¤ на середньор≥чну та сезонну (л≥тню, зимову) розу
в≥тр≥в.
Ќа територ≥¤х з г≥рським, передг≥рним та горбистим рельЇфом
житлову та виробничу зони доц≥льно розташовувати по р≥зн≥ боки
водорозд≥лу. Ќе допускаЇтьс¤ розташуванн¤ промисловоњ зони м≥ж
водним об'Їктом та сельбищною територ≥Їю, а також вище за теч≥Їю
р≥ки по в≥дношенню до житлового району або рекреац≥йноњ зони.
5.4. ѕромислов≥, с≥льськогосподарськ≥ та ≥нш≥ об'Їкти, що Ї
джерелами забрудненн¤ навколишнього середовища х≥м≥чними,
ф≥зичними та б≥олог≥чними факторами, при неможливост≥ створенн¤
безв≥дходних технолог≥й повинн≥ в≥докремлюватись в≥д житловоњ
забудови сан≥тарно-захисними зонами.
—ан≥тарно-захисну зону сл≥д встановлювати в≥д джерел
шк≥дливост≥ до меж≥ житловоњ забудови, д≥л¤нок громадських
установ, будинк≥в ≥ споруд, в тому числ≥ дит¤чих, навчальних,
л≥кувально-проф≥лактичних установ, заклад≥в соц≥ального
забезпеченн¤, спортивних споруд та ≥н., а також територ≥й парк≥в,
сад≥в, сквер≥в та ≥нших об'Їкт≥в зеленого буд≥вництва загального
користуванн¤, д≥л¤нок оздоровчих та ф≥зкультурно-спортивних
установ, м≥сць в≥дпочинку, сад≥вницьких товариств та ≥нших,
прир≥вн¤них до них об'Їкт≥в, в тому числ≥:
- дл¤ п≥дприЇмств з технолог≥чними процесами, ¤к≥ Ї джерелами
забрудненн¤ атмосферного пов≥тр¤ шк≥дливими, ≥з неприЇмним запахом
х≥м≥чними речовинами та б≥олог≥чними факторами, безпосередньо в≥д
джерел забрудненн¤ атмосфери орган≥зованими викидами (через труби,
шахти) або неорган≥зованими викидами (через л≥хтар≥ буд≥вель,
димл¤ч≥ ≥ паруюч≥ поверхн≥ технолог≥чних установок та ≥нших
споруд тощо), а також в≥д м≥сць розвантаженн¤ сировини,
промпродукт≥в або в≥дкритих склад≥в;
- дл¤ п≥дприЇмств з технолог≥чними процесами, ¤к≥ Ї джерелами
шуму, ультразвуку, в≥брац≥њ, статичноњ електрики, електромагн≥тних
та ≥он≥зуючих в≥пром≥нювань та ≥нших шк≥дливих фактор≥в - в≥д
буд≥вель, споруд та майданчик≥в, де встановлено обладнанн¤
(агрегати, механ≥зми), що створюЇ ц≥ шк≥дливост≥;
- дл¤ теплових електростанц≥й, промислових та опалювальних
котелень - в≥д димар≥в та м≥сць збер≥ганн¤ ≥ п≥дготовки палива,
джерел шуму;
- дл¤ сан≥тарно-техн≥чних споруд та установок комунального
призначенн¤, а також с≥льськогосподарських п≥дприЇмств та об'Їкт≥в
- в≥д меж≥ об'Їкта.
Ќа зовн≥шн≥й меж≥ сан≥тарно-захисноњ зони, зверненоњ до
житловоњ забудови, концентрац≥њ та р≥вн≥ шк≥дливих фактор≥в не
повинн≥ перевищувати њх г≥г≥Їн≥чн≥ нормативи (√ƒ , √ƒ–), на меж≥
курортно-рекреац≥йноњ зони - 0,8 в≥д значенн¤ нормативу.
“еритор≥¤ сан≥тарно-захисноњ зони не повинна розгл¤датись ¤к
резерв розширенн¤ п≥дприЇмств, сельбищноњ територ≥њ ≥ прир≥вн¤них
до них об'Їкт≥в.
5.5. –озм≥ри сан≥тарно-захисних зон дл¤ промислових
п≥дприЇмств та ≥нших об'Їкт≥в, що Ї джерелами виробничих
шк≥дливостей, сл≥д встановлювати в≥дпов≥дно до д≥ючих сан≥тарних
норм њх розм≥щенн¤ при п≥дтвердженн≥ достатност≥ розм≥р≥в цих зон
за "ћетодикой расчета концентраций в атмосферном воздухе вредных
веществ, содержащихс¤ в выбросах предпри¤тий" ќЌƒ-86, розрахунками
р≥вн≥в шуму та електромагн≥тних випром≥нювань з урахуванн¤м
реальноњ сан≥тарноњ ситуац≥њ (фонового забрудненн¤, особливостей
рельЇфу, метеоумов, рози в≥тр≥в та ≥н.), а також даних
лабораторних досл≥джень щодо аналог≥чних д≥ючих п≥дприЇмств та
об'Їкт≥в.
” тих випадках, коли розрахунками не п≥дтверджуЇтьс¤ розм≥р
нормативноњ сан≥тарно-захисноњ зони або неможлива њњ орган≥зац≥¤ в
конкретних умовах, необх≥дно приймати р≥шенн¤ про зм≥ну технолог≥њ
виробництва, що передбачаЇ зниженн¤ викид≥в шк≥дливих речовин в
атмосферу, його перепроф≥люванн¤ або закритт¤.
5.6. ќсновою дл¤ встановленн¤ сан≥тарно-захисних зон Ї
сан≥тарна класиф≥кац≥¤ п≥дприЇмств, виробництв та об'Їкт≥в, що
наведена у додатку N 4.
–озм≥ри сан≥тарно-захисних зон та сан≥тарних розрив≥в в≥д
с≥льськогосподарських п≥дприЇмств ≥ виробничих комплекс≥в сл≥д
приймати в≥дпов≥дно до "—анитарных правил дл¤ животноводческих
предпри¤тий" N 4542-87, "—анитарных правил и норм размещени¤,
устройства и эксплуатации малых ферм дл¤ содержани¤ животных
(скота, птицы, зверей) в населенных пунктах ”краинской ——–" N
5.02-12/Ќ, ƒЅЌ Ѕ.2.4-3-95 "√енеральн≥ плани с≥льськогосподарських
п≥дприЇмств" (додаток N 5).
5.7. —ан≥тарно-захисна зона дл¤ п≥дприЇмств та об'Їкт≥в, що
проектуютьс¤ з впровадженн¤м новоњ технолог≥њ або реконструюютьс¤,
може бути зб≥льшена при необх≥дност≥ та належному
техн≥ко-економ≥чному та г≥г≥Їн≥чному обгрунтуванн≥, але не б≥льше,
н≥ж в 3 рази у випадках:
- в≥дсутност≥ способ≥в очищенн¤ викид≥в;
- неможливост≥ знизити надходженн¤ в навколишнЇ середовище
х≥м≥чних речовин, електромагн≥тних та ≥он≥зуючих випром≥нювань та
≥нших шк≥дливих фактор≥в до меж, встановлених нормативами;
- при розташуванн≥ житловоњ забудови, оздоровчих та ≥нших
прир≥вн¤них до них об'Їкт≥в з п≥дв≥тр¤ного боку в≥дносно
п≥дприЇмств в зон≥ можливого забрудненн¤ атмосфери.
якщо трикратне зб≥льшенн¤ сан≥тарно-захисноњ зони не
забезпечуЇ припиненн¤ впливу п≥дприЇмства на стан навколишнього
середовища та здоров'¤ населенн¤, сл≥д приймати р≥шенн¤ в≥дпов≥дно
до п.5.5 цих ѕравил.
–озм≥ри сан≥тарно-захисноњ зони можуть бути зменшен≥, коли в
результат≥ розрахунк≥в та лабораторних досл≥джень, проведених дл¤
району розташуванн¤ п≥дприЇмств або ≥ншого виробничого об'Їкта,
буде встановлено, що на меж≥ житловоњ забудови та прир≥вн¤них до
нењ об'Їкт≥в концентрац≥њ шк≥дливих речовин у атмосферному
пов≥тр≥, р≥вн≥ шуму, в≥брац≥њ, ультразвуку, електромагн≥тних та
≥он≥зуючих випром≥нювань, статичноњ електрики не перевищуватимуть
г≥г≥Їн≥чн≥ нормативи.
5.8. ” раз≥ орган≥зац≥њ нових, не вивчених в
сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чному в≥дношенн≥ виробництва та технолог≥чних
процес≥в, а також буд≥вництва (реконструкц≥њ) великих п≥дприЇмств
I та II клас≥в небезпеки та њх комплекс≥в, що можуть неспри¤тливо
впливати на навколишнЇ середовище та здоров'¤ населенн¤, розм≥ри
сан≥тарно-захисних зон сл≥д встановлювати у кожному конкретному
випадку з урахуванн¤м даних про ступ≥нь впливу на навколишнЇ
середовище аналог≥чних об'Їкт≥в, ¤к≥ функц≥онують у держав≥ та за
њњ кордоном та в≥дпов≥дних розрахунк≥в.
5.9. –озм≥ри сан≥тарно-захисних зон дл¤ нових вид≥в
виробництв, п≥дприЇмств та ≥нших виробничих об'Їкт≥в з новими
технолог≥¤ми, а також зм≥ни цих зон (зб≥льшенн¤ чи зменшенн¤
зг≥дно з п.5.7) затверджуютьс¤ при належному обгрунтуванн≥
√оловним державним сан≥тарним л≥карем ”крањни.
5.10. ” сан≥тарно-захисних зонах не можна допускати
розм≥щенн¤:
- житлових будинк≥в з придомовими територ≥¤ми, гуртожитк≥в,
готел≥в, будинк≥в дл¤ прињжджих, авар≥йних селищ;
- дит¤чих дошк≥льних заклад≥в, загальноосв≥тн≥х шк≥л,
л≥кувально-проф≥лактичних та оздоровчих установ загального та
спец≥ального призначенн¤ з≥ стац≥онарами, нарколог≥чних
диспансер≥в;
- спортивних споруд, сад≥в, парк≥в, сад≥вницьких товариств;
- охоронних зон джерел водопостачанн¤, водозаб≥рних споруд та
споруд водопров≥дноњ розпод≥льноњ мереж≥.
Ќе допускаЇтьс¤ використанн¤ дл¤ вирощуванн¤
с≥льськогосподарських культур, пасовищ дл¤ худоби земель
сан≥тарно-захисноњ зони п≥дприЇмств, що забруднюють навколишнЇ
середовище високотоксичними речовинами та речовинами, що мають
в≥ддалену д≥ю (сол≥ важких метал≥в, канцерогенн≥ речовини,
д≥оксини, рад≥оактивн≥ речовини та ≥н.). ћожлив≥сть
с≥льськогосподарського використанн¤ земель сан≥тарно-захисних зон,
що не забруднюютьс¤ вищеперел≥ченими речовинами, необх≥дно
визначати за погодженн¤м з територ≥альними органами
ћ≥нс≥льгосппроду ≥ ћ≥н≥стерства охорони здоров'¤ ”крањни.
5.11. ¬ промислов≥ райони, в≥дд≥лен≥ в≥д сельбищноњ територ≥њ
сан≥тарно-захисною зоною шириною 1000 м ≥ б≥льше не сл≥д включати
п≥дприЇмства харчовоњ, медичноњ, легкоњ та ≥нших вид≥в
промисловост≥, на продукц≥ю ¤ких ≥ умови прац≥ роб≥тник≥в можуть
негативно впливати викиди виробництв високого класу шк≥дливост≥.
5.12. ” сан≥тарно-захисн≥й зон≥ допускаЇтьс¤ розташовувати:
- пожежн≥ депо, лазн≥, пральн≥, гараж≥, склади (кр≥м
громадських та спец≥ал≥зованих продовольчих), буд≥вл≥ управл≥нь,
конструкторських бюро, учбових заклад≥в, виробничо-техн≥чн≥
училища без гуртожитк≥в, магазини, п≥дприЇмства громадського
харчуванн¤, пол≥кл≥н≥ки, науково-досл≥дн≥ лаборатор≥њ, пов'¤зан≥ з
обслуговуванн¤м даного та прилеглих п≥дприЇмств;
- прим≥щенн¤ дл¤ чергового авар≥йного персоналу та добовоњ
охорони п≥дприЇмств за встановленим списочним складом, сто¤нки дл¤
громадського та ≥ндив≥дуального транспорту, м≥сцев≥ та транзитн≥
комун≥кац≥њ, Ћ≈ѕ, електростанц≥њ, нафто- ≥ газопроводи,
свердловини дл¤ техн≥чного водопостачанн¤, водоохолоджуюч≥
споруди, споруди дл¤ п≥дготовки техн≥чноњ води, канал≥зац≥йн≥
насосн≥ станц≥њ, споруди оборотного водопостачанн¤, розсадники
рослин дл¤ озелененн¤ п≥дприЇмств та сан≥тарно-захисноњ зони.
5.13. “еритор≥¤ сан≥тарно-захисноњ зони маЇ бути
розпланованою та упор¤дкованою. ћ≥н≥мальна площа озелененн¤
сан≥тарно-захисноњ зони в залежност≥ в≥д ширини зони повинна
складати: до 300 м - 60%, в≥д 300 до 1000 м - 50%, понад 1000 м -
40%.
« боку сельбищноњ територ≥њ необх≥дно передбачати смугу
дерево-чагарникових насаджень шириною не менше 50 м, а при ширин≥
зони до 100 м - не менше 20 м.
5.14. ѕроект орган≥зац≥њ сан≥тарно-захисноњ зони сл≥д
розробл¤ти в комплекс≥ з проектом буд≥вництва (реконструкц≥њ)
п≥дприЇмства з першочерговою реал≥зац≥Їю заход≥в, передбачених у
зон≥.
5.15. –озм≥щенн¤ та орган≥зац≥¤ комунально-складськоњ зони
проводитьс¤ в≥дпов≥дно до вимог ƒЅЌ 360-92* "ћ≥стобудуванн¤.
ѕлануванн¤ ≥ забудова м≥ських ≥ с≥льських поселень"
(пп.4.17-4.21).
5.16. —ан≥тарно-захисн≥ зони дл¤ складських буд≥вель сл≥д
приймати на основ≥ д≥ючих норматив≥в щодо проектуванн¤ складських
буд≥вель ≥ споруд.
–озм≥ри сан≥тарно-захисних зон дл¤ м≥ських загальнотоварних
та спец≥ал≥зованих склад≥в наведен≥ у додатку N 6, дл¤ склад≥в
сильнод≥ючих отруйних речовин - у додатках N 7 та N 8.
—ан≥тарн≥ розриви в≥д загальнотоварних ≥ спец≥ал≥зованих
склад≥в до заклад≥в охорони здоров'¤, в≥дпочинку, дит¤чих
дошк≥льних заклад≥в ≥ загальноосв≥тн≥х шк≥л можуть бути зб≥льшен≥,
але не б≥льше, н≥ж у 2 рази на вимогу орган≥в та установ
державного сан≥тарного нагл¤ду.
5.17. —ан≥тарн≥ розриви м≥ж продовольчими складами, складами
продовольчоњ сировини та промисловими п≥дприЇмствами сл≥д приймати
такими ж, ¤к м≥ж промисловими п≥дприЇмствами, ¤к≥ вид≥л¤ють
виробнич≥ шк≥дливост≥, та житловою забудовою.
5.18. “ранспортна мережа м≥ських ≥ с≥льських поселень повинна
забезпечувати зручн≥, швидк≥ та безпечн≥ зв'¤зки з ус≥ма
функц≥ональними зонами населеного пункту, з ≥ншими поселенн¤ми
системи розселенн¤, об'Їктами прим≥ськоњ зони, зовн≥шнього
транспорту та автомоб≥льними дорогами загальноњ мереж≥. ѕри цьому
арх≥тектурн≥ та ≥нженерн≥ р≥шенн¤ транспортноњ мереж≥ повинн≥
враховувати особливост≥ ландшафту та вимоги щодо охорони
навколишнього середовища населених пункт≥в.
5.19. ѕасажирськ≥ вокзали (зал≥зничного, автомоб≥льного,
водного транспорту, аеровокзали) сл≥д розм≥щувати, забезпечуючи
достатн≥ транспортн≥ зв'¤зки з центром м≥ста, м≥ж вокзалами,
житловими та промисловими районами. –озм≥ри сан≥тарно-захисних зон
дл¤ вокзал≥в приймаютьс¤ в залежност≥ в≥д пасажиропоток≥в (додаток
N 9).
5.20. ∆итлову забудову необх≥дно в≥докремлювати в≥д
зал≥зничних л≥н≥й сан≥тарно-захисною зоною шириною 100 м в≥д ос≥
крайньоњ зал≥зничноњ кол≥њ за умови забезпеченн¤ нормативних
р≥вн≥в шуму в прилеглих об'Їктах та на територ≥њ забудови.
ѕри розташуванн≥ зал≥зниц≥ у вињмц≥ та при зд≥йсненн≥
спец≥альних шумозахисних заход≥в розм≥ри сан≥тарно-захисноњ зони
встановлюютьс¤ з урахуванн¤м забезпеченн¤ на територ≥њ житловоњ
забудови нормативних р≥вн≥в шуму, але не менше 50 м. ѕри цьому не
менше 50% площ≥ сан≥тарно-захисноњ зони повинно бути озеленено.
¬≥дстань в≥д меж садових д≥л¤нок до ос≥ крайньоњ зал≥зничноњ
кол≥њ сл≥д приймати не менше 50 м при обов'¤зковому використанн≥
шумозахисного озелененн¤ шириною 25-30 м або ≥нших шумозахисних
заход≥в.
5.21. –озташуванн¤ аеродром≥в (вертодром≥в), що будуютьс¤,
сл≥д перебдачати за межами м≥ських та с≥льських поселень
в≥дпов≥дно до вимог ƒЅЌ 360-92* "ћ≥стобудуванн¤. ѕлануванн¤ ≥
забудова м≥ських ≥ с≥льських поселень" (п.7.18) з дотриманн¤м умов
ѕов≥тр¤ного кодексу ”крањни (ст.41, 54) ( 3167-12 ). “раси
польот≥в пов≥тр¤них суден не повинн≥ перетинати сельбищноњ
територ≥њ м≥ських ≥ с≥льських поселень. ¬≥дстань в≥д меж≥ льотного
пол¤ аеродрому (вертодрому), рад≥о- та метеолокац≥йних станц≥й,
станц≥й випробовуванн¤ двигун≥в л≥так≥в та ≥нших об'Їкт≥в
аеродрому, трас прольоту л≥так≥в (вертольот≥в) до меж≥ ≥снуючоњ
або перспективноњ забудови та зон масового в≥дпочинку повинна
забезпечувати на цих територ≥¤х г≥г≥Їн≥чн≥ нормативи шуму
в≥дпов≥дно до √ќ—“ 222 83-88 "Ўум авиационный. ƒопустимые уровни
шума на территории жилой застройки и методы его измерени¤",
"—анитарных норм допустимого шума в помещени¤х жилых и
общественных зданий и на территории жилой застройки" N 3077-84, а
також гранично допустим≥ р≥вн≥ електромагн≥тних випром≥нювань.
5.22. ћорськ≥ та р≥чков≥ порти сл≥д розм≥щувати за межами
сельбищних територ≥й на в≥дстан≥ не менше 100 м в≥д житловоњ
забудови при в≥дсутност≥ негативного впливу на умови проживанн¤.
ѕри цьому пасажирськ≥ причали можуть розм≥щуватись в межах
населеного пункту, а перевалочн≥ райони водно-транспортного вузла
- поза населеним пунктом або на його околиц≥. ¬≥дстань в≥д меж
спец≥ал≥зованих район≥в нових морських ≥ р≥чкових порт≥в до
житловоњ забудови сл≥д приймати не менше 300 м в≥д меж район≥в
перевантаженн¤ ≥ збер≥ганн¤ курних матер≥ал≥в, не менше 200 м в≥д
резервуар≥в ≥ зливно-наливних пристроњв легкозаймистих ≥ горючих
р≥дин на складах I категор≥њ ≥ не менше 100 м - II ≥ III
категор≥й.
5.23. –≥чков≥ порти ≥ судноремонтн≥ заводи не повинн≥
розташовуватись в зонах сан≥тарноњ охорони водозаб≥рних споруд ≥
вище житловоњ забудови по теч≥њ р≥чки.
5.24. Ѕерегов≥ бази ≥ м≥сц¤ сто¤нки малом≥рних суден,
громадських ≥ тих, що належать громад¤нам, сл≥д розм≥щувати, ¤к
правило, в прим≥ських зонах, поза сельбищною територ≥Їю м≥ст ≥ за
межами зон масового в≥дпочинку населенн¤.
5.25. јвтомоб≥льн≥ дороги загальноњ мереж≥ I, II ≥ III
категор≥й сл≥д проектувати в обх≥д населених пункт≥в зг≥дно з
вимогами —Ќиѕ 2.05.02-85 "јвтомобильные дороги".
¬≥дстань в≥д бровки земл¤ного полотна зазначених дор≥г
необх≥дно приймати не менше 100 м до житловоњ забудови ≥
сад≥вницьких товариств, дл¤ дор≥г IV категор≥њ - 50 м, при
забезпеченн≥ на в≥дпов≥дн≥й територ≥њ г≥г≥Їн≥чних норматив≥в
¤кост≥ атмосферного пов≥тр¤ та р≥вн≥в шуму. ƒл¤ захисту в≥д шуму ≥
загазованост≥ вздовж дор≥г сл≥д передбачати смуги зелених
насаджень шириною не менше 10 м.
5.26. ѕланувальн≥ р≥шенн¤ вулично-дорожньоњ мереж≥ населених
пункт≥в повинн≥ виключати перевезенн¤ промислових ≥ буд≥вельних
вантаж≥в, транзитн≥ транспортн≥ потоки на вулиц¤х загальном≥ських
центр≥в, площах, сельбищних територ≥¤х, набережних великих водойм.
« ц≥Їю метою повинн≥ улаштовуватись автомоб≥льн≥ дороги
вантажного призначенн¤ ≥ об'њзн≥ дороги на меж≥ м≥ста, в
промислових ≥ комунально-складських зонах, в смугах в≥дводу
зал≥зниць, сан≥тарно-захисних зонах ≥ т.≥н. ¬≥дстань в≥д краю
проњзноњ частини маг≥стральних дор≥г до червоноњ л≥н≥њ житловоњ
забудови сл≥д встановлювати з урахуванн¤м забезпеченн¤ в житлов≥й
забудов≥ нормативних р≥вн≥в шуму ≥ забрудненн¤ атмосферного
пов≥тр¤, але не менше 50 м.
5.27. ѕри буд≥вництв≥ ≥ реконструкц≥њ дор≥г в межах
населеного пункту недопустиме використанн¤ дл¤ влаштуванн¤
покритт¤ в'¤зких матер≥ал≥в ≥з в≥дход≥в ≥ поб≥чних продукт≥в
коксох≥м≥чного виробництва. «астосуванн¤ таких матер≥ал≥в у
верхн≥х шарах покрить допускаЇтьс¤ т≥льки на в≥дстан≥ 1,5 км в≥д
житлових ≥ громадських буд≥вель. «азначен≥ матер≥али заборон¤Їтьс¤
застосовувати дл¤ дорожньо-буд≥вельних ≥ ремонтних роб≥т в
курортно-рекреац≥йних районах ≥ зонах в≥дпочинку.
5.28. ≤ндив≥дуальн≥ гараж≥ та в≥дкрит≥ майданчики дл¤
пост≥йного збер≥ганн¤ особистих автомоб≥л≥в м≥стк≥стю до 300
легкових автомоб≥л≥в сл≥д розм≥щувати на перифер≥њ м≥крорайон≥в
або спец≥ально вид≥лених д≥л¤нках житлових район≥в з в≥ддаленн¤м
в≥д дит¤чих ≥грових майданчик≥в, м≥сць в≥дпочинку населенн¤, шк≥л,
дошк≥льних заклад≥в.
“ак≥ ж гараж≥ та сто¤нки м≥стк≥стю понад 300 машином≥сць
необх≥дно розташовувати за межами житлових район≥в (в
комунально-складськ≥й зон≥, смугах в≥дведенн¤ зал≥зниць ≥
автомоб≥льних дор≥г, сан≥тарно-захисних зонах ≥ т.≥н.), а понад
800 м≥сць - на виробнич≥й територ≥њ.
—танц≥њ техн≥чного обслуговуванн¤ ≥ ремонту автомоб≥л≥в,
автозаправочн≥ станц≥њ (ј«—) сл≥д розм≥щувати в промислових ≥
комунально-складських зонах, на маг≥стральних вулиц¤х ≥ дорогах за
межами житлового району.
¬≥дстан≥ в≥д наземних ≥ наземно-п≥дземних гараж≥в, в≥дкритих
сто¤нок, призначених дл¤ пост≥йного ≥ тимчасового збер≥ганн¤
легкових автомоб≥л≥в, ≥ станц≥й техн≥чного обслуговуванн¤ з
урахуванн¤м проњзд≥в до них, до житлових ≥ громадських буд≥вель, а
також до д≥л¤нок шк≥л, дит¤чих ¤сел-садк≥в, л≥кувальних заклад≥в
стац≥онарного типу ≥ заклад≥в в≥дпочинку сл≥д приймати не менше
наведених у додатку N 10.
5.29. ” крупних ≥ найкрупн≥ших м≥стах рекомендуЇтьс¤
буд≥вництво багатоповерхових, ¤к правило п'¤типоверхових, наземних
та п≥дземних гараж≥в дл¤ легкових автомашин комунального та
≥ндив≥дуального користуванн¤.
¬ житлових районах треба передбачати гараж≥ без техн≥чного
обслуговуванн¤ ≥ ремонту автомоб≥л≥в.
ƒопускаЇтьс¤ буд≥вництво п≥дземних ≥ нап≥вп≥дземних сто¤нок
автотранспорту в цокольн≥й ≥ п≥двальн≥й частинах адм≥н≥стративних,
громадських та житлових (дл¤ легкових автомоб≥л≥в, ¤к≥ належать
населенню, що проживаЇ в цих будинках) буд≥вель з забезпеченн¤м
шумозахисту ≥ захисту в≥д викид≥в автотранспорту в≥дпов≥дно до
г≥г≥Їн≥чних норматив≥в.
Ќе допускаЇтьс¤ буд≥вництво сто¤нок автотранспорту в
цокольн≥й ≥ п≥дземн≥й частинах дит¤чих заклад≥в, установ охорони
здоров'¤, ф≥зичноњ культури, соц≥ального забезпеченн¤, культури,
громадського харчуванн¤.
¬'њзди ≥ вињзди ≥з п≥дземних гараж≥в ≥ проњзди до них повинн≥
бути розташован≥ не ближче 15 м в≥д в≥кон робочих та житлових
прим≥щень, д≥л¤нок загальноосв≥тн≥х шк≥л, дит¤чих дошк≥льних ≥
л≥кувальних заклад≥в, майданчик≥в в≥дпочинку.
5.30. √араж≥ вантажних автомоб≥л≥в, в≥домчих ≥ легкових
автомоб≥л≥в спец≥ального призначенн¤, такс≥ та прокату
автомоб≥л≥в, автобусн≥ ≥ тролейбусн≥ парки, трамвайн≥ депо, бази
централ≥зованого техн≥чного обслуговуванн¤ сл≥д розм≥щувати у
виробнич≥й зон≥.
5.31. «аборон¤Їтьс¤ влаштуванн¤ вбудованих ≥ прибудованих
гараж≥в до буд≥вель шк≥л, дит¤чих дошк≥льних заклад≥в ≥
л≥кувальних заклад≥в ≥з стац≥онаром.
5.32. ¬≥дстань в≥д автозаправочних станц≥й з п≥дземними
резервуарами дл¤ збер≥ганн¤ р≥дкого палива до меж д≥л¤нок дит¤чих
дошк≥льних заклад≥в, загальноосв≥тн≥х шк≥л, шк≥л-≥нтернат≥в,
л≥кувально-проф≥лактичних заклад≥в, до ст≥н житлових та ≥нших
громадських буд≥вель ≥ споруд, дит¤чих ≥грових майданчик≥в ≥ м≥сць
в≥дпочинку населенн¤ сл≥д приймати за розрахунком забрудненн¤
атмосферного пов≥тр¤ шк≥дливими викидами ј«—, але не менше 50 м.
5.33. јвтомоб≥льн≥ газозаправн≥ станц≥њ зр≥джених газ≥в
(ј√«—) сл≥д розм≥щувати у виробнич≥й зон≥ з п≥дв≥тр¤ного боку дл¤
в≥тр≥в переважного в≥дносно до житловоњ забудови напр¤мку, на
в≥дстан≥ в≥д житлових, громадських, виробничих та ≥нших будинк≥в
в≥дпов≥дно до вимог, наведених у додатку N 4.
6. ¬имоги до орган≥зац≥њ ландшафтно-рекреац≥йних територ≥й
6.1. ѕри проектуванн≥ нових ≥ розширенн≥ ≥снуючих населених
пункт≥в необх≥дно передбачати р≥вном≥рне ≥ безперервне озелененн¤
територ≥њ з максимальним збереженн¤м ≥ використанн¤м ≥снуючих
зелених насаджень. «аборон¤Їтьс¤ буд≥вництво, реконструкц≥¤ ≥
розширенн¤ об'Їкт≥в за рахунок територ≥њ парк≥в, водних акватор≥й
≥ т.≥н.
6.2. ¬нутр≥шньом≥ськ≥ зелен≥ насадженн¤ под≥л¤ютьс¤ за
функц≥ональною ознакою на насадженн¤ загального користуванн¤
(парки, сади, сквери, набережн≥), обмеженого користуванн¤ (на
житлових територ≥¤х, д≥л¤нках шк≥л, дит¤чих заклад≥в, громадських
буд≥вель, спортивних споруд, заклад≥в охорони здоров'¤,
промислових п≥дприЇмств), спец≥ального призначенн¤ (на вулиц¤х, у
сан≥тарно-захисних та охоронних зонах, кладовищах ≥ крематор≥¤х,
розсадниках, кв≥ткових господарствах). ѕлоща озеленених територ≥й
загального користуванн¤ дл¤ м≥ст - 7-10 м2/люд, в с≥льських
поселенн¤х - 12 м2/люд.
–≥вень озелененн¤ територ≥њ житловоњ забудови повинен бути не
менше 40%, промп≥дприЇмств - 30%, д≥л¤нок шк≥л ≥ дит¤чих
дошк≥льних заклад≥в - 80%, л≥карень - не менше 60%.
6.3. ѕ≥дб≥р асортименту рослин ≥ розм≥щенн¤ њх на територ≥њ
населених пункт≥в сл≥д проводити в залежност≥ в≥д
природно-кл≥матичних умов, розм≥р≥в ≥ народногосподарського
проф≥лю м≥ста. ѕри цьому сл≥д враховувати ¤к пилогазост≥йк≥сть
рослин, так ≥ њх захисн≥ ≥ оздоровч≥ властивост≥.
«аборон¤Їтьс¤ застосовувати дл¤ озелененн¤ вулиць фруктов≥
дерева ≥ чагарники, що потребують обробки отрутох≥м≥катами.
6.4. ѕ≥шох≥дна ≥ транспортна доступн≥сть озеленених територ≥й
загального користуванн¤ дл¤ повс¤кденного ≥ щотижневого в≥дпочинку
не повинна переб≥льшувати:
- дл¤ сквер≥в при п≥шох≥дному перем≥щенн≥ - 10 хв;
- дл¤ районних парк≥в при п≥шох≥дному перем≥щенн≥ - 15 хв;
- дл¤ м≥ських парк≥в при перем≥щенн≥ на громадському
транспорт≥ - 20 хв;
- дл¤ л≥сопарк≥в ≥ л≥с≥в рекреац≥йноњ зони при перем≥щенн≥ на
громадському транспорт≥: в малих м≥стах - 30 хв, в середн≥х - 60
хв, великих - 90 хв.
6.5. ƒерева, що висаджуютьс¤ б≥л¤ будинк≥в, не повинн≥
перешкоджати ≥нсол¤ц≥њ ≥ осв≥тленост≥ житлових ≥ громадських
буд≥вель в≥дпов≥дно до г≥г≥Їн≥чних норм.
6.6. Ѕульвари ≥ п≥шох≥дн≥ алењ розташовують поза
транспортними маг≥страл¤ми в напр¤мку масових поток≥в руху
п≥шоход≥в, обладнують майданчиками дл¤ короткочасного в≥дпочинку.
ѕарки, сади, бульвари ≥ сквери повинн≥ мати водопров≥д,
канал≥зац≥ю, водостоки, осв≥тленн¤, а також господарськ≥
прим≥щенн¤.
6.7. ѕрим≥ська зона населеного пункту повинна бути
максимально озеленена з урахуванн¤м њњ використанн¤ дл¤ в≥дпочинку
населенн¤.
6.8. ¬иб≥р територ≥њ дл¤ орган≥зац≥њ позам≥ського в≥дпочинку
населенн¤ потр≥бно проводити на основ≥ оц≥нки природно-кл≥матичних
умов, стану навколишнього середовища (забрудненн¤ атмосферного
пов≥тр¤, водоймищ, грунту, шум ≥ т.≥н.) та ≥нженерно-геолог≥чних
показник≥в (заболочен≥сть, зсуви, ¤ри ≥ т.≥н.). ќрган≥зац≥¤
позам≥ських рекреац≥йних зон повинна забезпечувати зонуванн¤
територ≥њ дл¤ розм≥щенн¤ заклад≥в з урахуванн¤м тривалост≥ та виду
в≥дпочинку, а також в≥ку в≥дпочиваючих.
6.9. –озрахунок рекреац≥йноњ потреби сл≥д проводити окремо
дл¤ короткочасного ≥ тривалого в≥дпочинку в≥дпов≥дно до д≥ючих
м≥стобуд≥вних ≥ г≥г≥Їн≥чних норм з урахуванн¤м охопленн¤
короткочасним в≥дпочинком не менше 60% населенн¤ м≥ста, включаючи
зайн¤тих в колективному сад≥вництв≥.
«они позам≥ського короткочасного в≥дпочинку повинн≥
розм≥щуватис¤ в≥д центра м≥ста на в≥дстан≥, що забезпечуЇ
транспортну доступн≥сть не б≥льше 1,5 години.
6.10. ” зон≥ короткочасного в≥дпочинку розм≥р територ≥њ на 1
в≥дпочиваючого сл≥д приймати 500-1000 м2, дл¤ активного в≥дпочинку
не менше 100 м2 на 1 в≥дпочиваючого. –озрив м≥ж зоною активного ≥
пасивного в≥дпочинку маЇ бути не менше 300 м.
6.11. ¬≥дстань в≥д санатор≥њв, п≥онерських табор≥в ≥
дошк≥льних санаторно-оздоровчих заклад≥в до м≥сць масового
в≥дпочинку повинна бути не менше 500 м, а в≥д будинк≥в в≥дпочинку
- не менше 300 м. ¬≥дстань в≥д меж земельних д≥л¤нок
санаторно-курортних ≥ оздоровчих заклад≥в, що проектуютьс¤, до
житловоњ забудови, установ комунального господарства ≥ склад≥в
сл≥д приймати 500 м (в умовах реконструкц≥њ не менше 100 м), до
автомоб≥льних шл¤х≥в I, II ≥ III категор≥й - 500 м, IV - категор≥њ
- 200 м, до сад≥вницьких товариств - 300 м.
6.12. –озм≥щенн¤ ≥ орган≥зац≥¤ м≥сць в≥дпочинку на вод≥
зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до г≥г≥Їн≥чних вимог до зон рекреац≥њ
водних об'Їкт≥в. як≥сть води водоймищ ≥ р≥к, що використовуютьс¤ в
зонах рекреац≥њ, повинна в≥дпов≥дати вимогам "—анитарных правил и
норм охраны поверхностных вод от загр¤знени¤", "—анитарных правил
и норм охраны прибрежных вод морей от загр¤знени¤ в местах
водопользовани¤ населени¤" (додаток N 11).
¬≥дкрит≥ водоймища повинн≥ мати рад≥ац≥йно-г≥г≥Їн≥чний
паспорт, котрий оформл¤Їтьс¤ санеп≥дслужбою району, на територ≥њ
¤кого знаходитьс¤ водоймище.
6.13. «она рекреац≥њ повинна бути розм≥щена за межами
сан≥тарно-захисних зон промп≥дприЇмств, з нав≥тр¤ного боку
в≥дносно джерел забрудненн¤ навколишнього середовища, джерел шуму
та елекромагн≥тного випром≥нюванн¤. «ону рекреац≥њ сл≥д в≥ддал¤ти
на максимально можливу в≥дстань в≥д порт≥в ≥ портових споруд,
шлюз≥в, г≥дроелектростанц≥й, м≥сць скиданн¤ ст≥чних вод, ст≥йбищ,
водопою худоби та ≥нших джерел забрудненн¤.
6.14. ѕри розм≥щенн≥ ≥ орган≥зац≥њ рекреац≥йних територ≥й
необх≥дно враховувати на¤вн≥сть ≥ потужн≥сть джерел
водопостачанн¤, можлив≥сть буд≥вництва систем канал≥зац≥њ ≥ умови
випусканн¤ ст≥чних вод.
6.15. ” населених пунктах, розташованих в прибережн≥й зон≥
басейн≥в „орного ≥ јзовського мор≥в, берегова смуга шириною 100 м
повинна використовуватись ¤к зона в≥дпочинку населенн¤, вс≥ види
буд≥вництва, ¤к≥ не мають безпосереднього в≥дношенн¤ до
рекреац≥йноњ д≥¤льност≥, заборон¤ютьс¤. —пец≥альн≥ види
буд≥вництва повинн≥ бути погоджен≥ з ћ≥н≥стерством охорони
здоров'¤ ≥ ћ≥некобезпеки ”крањни.
7. ≤нженерна п≥дготовка ≥ обладнанн¤ територ≥њ
7.1. ” населених пунктах необх≥дно передбачати в≥дпов≥дно до
д≥ючих буд≥вельних норм ≥ правил комплексну ≥нженерну
≥нфраструктуру, що включаЇ централ≥зован≥ системи водопостачанн¤ ≥
канал≥зац≥њ, тепло-, газо- ≥ енергопостачанн¤, сан≥тарноњ очистки
та ≥нших вид≥в ≥нженерного обладнанн¤ ≥ благоустрою, що
забезпечують охорону навколишнього середовища ≥ спри¤тлив≥ умови
дл¤ проживанн¤ населенн¤.
7.2. —истема зливноњ канал≥зац≥њ Ї обов'¤зковим елементом
≥нженерного забезпеченн¤ м≥ст ≥ селищ м≥ського типу. ¬≥дведенн¤
поверхневих вод сл≥д зд≥йснювати з усього басейну стоку,
передбачаючи зливну канал≥зац≥ю закритого типу з попередн≥м
очищенн¤м стоку.
«астосуванн¤ в≥дкритого водов≥дв≥дного устаткуванн¤ (канав,
кювет≥в, лотк≥в) допускаЇтьс¤ в с≥льських населених пунктах, а
також на територ≥њ парк≥в.
¬≥дведенн¤, очищенн¤ ≥ знешкодженн¤ поверхневого стоку з
виробничоњ зони (тваринницьк≥ комплекси, склади отрутох≥м≥кат≥в,
паливно-мастильних матер≥ал≥в ≥ т.≥н.) с≥льських поселень сл≥д
зд≥йснювати в≥дпов≥дно до д≥ючих норм технолог≥чного проектуванн¤
зазначених об'Їкт≥в. ¬≥дстань в≥д очисних споруд зливноњ
канал≥зац≥њ до меж житловоњ забудови визначаЇтьс¤ розрахунковим
шл¤хом, але вона не може бути менше 100 м.
7.3. Ќа територ≥њ поселень з високим р≥внем грунтових вод
необх≥дно забезпечити зниженн¤ њх р≥вн¤ в районах кап≥тальноњ
забудови - не менше 2,5 м в≥д проектноњ в≥дм≥тки поверхн≥, на
територ≥њ стад≥он≥в, парк≥в, сквер≥в та ≥нших д≥л¤нок зелених
насаджень - не менше 1 м.
7.4. –озвиток населених пункт≥в при невир≥шених питанн¤х
≥нженерного забезпеченн¤ заборон¤Їтьс¤. —творенн¤ нових населених
пункт≥в на привозн≥й вод≥ заборон¤Їтьс¤.
7.5. ¬иб≥р джерел централ≥зованого господарсько-питного
водопостачанн¤ населеного пункту проводитьс¤ в≥дпов≥дно до √ќ—“
2761-84 "»сточники централизованного хоз¤йственно-питьевого
водоснабжени¤. √игиенические, технические требовани¤ и правила
выбора" або аналог≥чних документ≥в, що д≥ють на даний пер≥од.
7.6. як≥сть води, що подаЇтьс¤ на господарсько-питн≥ потреби,
повинна в≥дпов≥дати сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чним вимогам, встановленим
√ќ—“ 2874-82 "¬ода питьева¤. √игиенические требовани¤ и контроль
за качеством" або аналог≥чним документом, ¤кий д≥Ї на даний
пер≥од.
7.7. —ан≥тарна охорона поверхневих ≥ п≥дземних водних джерел
централ≥зованого водопостачанн¤ зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до д≥ючого
ѕоложенн¤ про пор¤док проектуванн¤ ≥ експлуатац≥њ зон сан≥тарноњ
охорони джерел водопостачанн¤ ≥ водопровод≥в господарсько-питного
водопостачанн¤.
7.8. ѕ≥дземн≥ та п≥друслов≥ води, що в≥дпов≥дають
сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чним вимогам, повинн≥ використовуватись переважно
дл¤ господарсько-питного водопостачанн¤.
Ќе допускаЇтьс¤ використанн¤ п≥дземних вод питноњ ¤кост≥ дл¤
потреб, що не пов'¤зан≥ з господарсько-питним водопостачанн¤м.
7.9. ” с≥льських населених пунктах, що не мають
централ≥зованого водопостачанн¤, повинн≥ обладнуватись громадськ≥
свердловини, колод¤з≥ ≥ каптаж≥ за умови додержанн¤ в≥дпов≥дних
вимог "—анитарных правил по устройству и содержанию колодцев и
каптажей родников, используемых дл¤ децентрализованного
хоз¤йственно-питьевого водоснабжени¤".
7.10. олод¤з≥, свердловини в ≥ндив≥дуальних садибах повинн≥
бути в≥ддален≥ в≥д джерел забрудненн¤ на в≥дстань не менше 20 м.
ѕри цьому сл≥д враховувати напр¤мок схилу д≥л¤нки.
7.11. –озрахунок водов≥дведенн¤, розм≥щенн¤ очисних споруд
канал≥зац≥њ, розм≥ри сан≥тарно-захисних зон повинн≥ в≥дпов≥дати
вимогам буд≥вельних норм ≥ правил (додаток N 12). ”мови випуску
ст≥чних вод у водоймища встановлюютьс¤ в≥дпов≥дно до вимог
"—анитарных правил и норм охраны поверхностных вод от
загр¤знени¤", "—анитарных правил и норм охраны прибрежных вод
морей от загр¤знени¤ в местах водопользовани¤ населени¤" або
аналог≥чних д≥ючих документ≥в.
7.12. ѕри канал≥зуванн≥ с≥льських населених пункт≥в сл≥д
в≥ддавати перевагу грунтовим методам очищенн¤. ѕри неможливост≥
використанн¤ грунту дл¤ очищенн¤ ≥ знешкодженн¤ ст≥чних вод маЇ
бути передбачене сп≥льне очищенн¤ господарсько-побутових ≥
виробничих ст≥чних вод на спорудах штучного б≥олог≥чного очищенн¤.
анал≥зуванн¤ об'Їкт≥в з≥ скиданн¤м ст≥чних вод у вигреби
заборон¤Їтьс¤.
7.13. “еплопостачанн¤ населених пункт≥в при забудов≥
будинками понад два поверхи сл≥д передбачати, ¤к правило, в≥д
централ≥зованих джерел в≥дпов≥дно до затверджених схем
теплопостачанн¤.
” районах одно-, двоповерховоњ житловоњ забудови ≥ в
с≥льських поселенн¤х системи централ≥зованого теплопостачанн¤
допускаЇтьс¤ передбачити в≥д котелень на групу громадських ≥
житлових буд≥вель з дотриманн¤м сан≥тарно-захисних зон, що
п≥дтверджуютьс¤ розрахунком розс≥юванн¤ шк≥дливих речовин в
атмосферному пов≥тр≥. “еплопостачанн¤ с≥льських населених пункт≥в
може бути й ≥ндив≥дуальним.
ѕри розм≥щенн≥ котелень сл≥д враховувати напр¤м дом≥нуючих
в≥тр≥в в≥дносно сельбищноњ зони.
8. ¬имоги до охорони навколишнього середовища
населених пункт≥в ≥ зон рекреац≥њ
8.1. ќхорона навколишнього середовища населених пункт≥в
повинна забезпечуватись комплексом захисних заход≥в планувального,
технолог≥чного, сан≥тарно-техн≥чного ≥ орган≥зац≥йного характеру з
метою створенн¤ спри¤тливих умов проживанн¤, прац≥ та в≥дпочинку
населенн¤, збереженн¤ ≥ зм≥цненн¤ здоров'¤ тепер≥шнього ≥
прийдешн≥х покол≥нь.
8.2. √≥г≥Їн≥чна оц≥нка стану навколишнього середовища в
населених пунктах за результатами лабораторних досл≥джень
шк≥дливих фактор≥в в окремих елементах середовища, а також за
розрахунковими матер≥алами проектно-планувальноњ документац≥њ
проводитьс¤ на п≥дстав≥ г≥г≥Їн≥чних норматив≥в, затверджених у
встановленому пор¤дку:
- дл¤ х≥м≥чних фактор≥в - гранично допустим≥ концентрац≥њ
(√ƒ ), допустим≥ залишков≥ к≥лькост≥ шк≥дливих речовин в харчових
продуктах (ƒ« ), ор≥Їнтовн≥ безпечн≥ р≥вн≥ впливу забруднюючих
речовин (ќЅ–¬), ор≥Їнтовн≥ допустим≥ р≥вн≥ шк≥дливих речовин, що
надход¤ть у водоймища (ќƒ–), ор≥Їнтован≥ допустим≥ к≥лькост≥ (ќƒ )
пестицид≥в у грунт≥;
- дл¤ ф≥зичних фактор≥в (електромагн≥тн≥ випром≥нюванн¤, шум,
в≥брац≥¤) - гранично допустим≥ р≥вн≥ (√ƒ–);
- дл¤ рад≥ац≥йного фактора - основн≥ дозов≥ границ≥ сумарного
зовн≥шнього ≥ внутр≥шнього опром≥нюванн¤ за календарний р≥к (√ƒ),
границ¤ р≥чного надходженн¤ р≥зних рад≥онукл≥д≥в через органи
диханн¤ ≥ шлунково-кишковий тракт (√–Ќ), допустима середньор≥чна
концентрац≥¤ рад≥онукл≥д≥в в пов≥тр≥ (ƒ пов.), допустима питома
концентрац≥¤ у вод≥ (ƒ вод.), допустима середньогодинна
потужн≥сть дози гама-випром≥нюванн¤ в житловому прим≥щенн≥ (ƒѕƒ),
допустим≥ р≥вн≥ рад≥оактивного забрудненн¤ поверхн≥ (ƒ«);
- дл¤ б≥олог≥чних фактор≥в - допустим≥ р≥вн≥ забрудненн¤ за
м≥кроб≥олог≥чними показниками.
ќхорона атмосферного пов≥тр¤ населених пункт≥в
8.3. ѕри вибор≥ територ≥њ дл¤ буд≥вництва нових, а також
розвитку ≥снуючих населених пункт≥в необх≥дно зд≥йснювати оц≥нку
¤кост≥ пов≥тр¤ного середовища з метою запоб≥ганн¤ можливому
неспри¤тливому впливу атмосферного забрудненн¤ на здоров'¤
населенн¤, умови його проживанн¤ та в≥дпочинку, стан навколишнього
середовища.
8.4. ќц≥нка ¤кост≥ атмосферного пов≥тр¤ зд≥йснюЇтьс¤ на
п≥дстав≥ анал≥зу ≥нформац≥њ, одержаноњ шл¤хом ≥нструментальних
зам≥р≥в вм≥сту шк≥дливих дом≥шок на стац≥онарних, маршрутних,
п≥дфакельних постах спостереженн¤ в≥дпов≥дно до вимог "–уководства
по контролю за загр¤знением атмосферы" ≥ прогнозних розрахунк≥в
оч≥куваного р≥вн¤ вм≥сту шк≥дливих речовин, що виконан≥ зг≥дно з
д≥ючими нормативно-методичними документами.
8.5. ¬имоги до заход≥в по охорон≥ атмосферного пов≥тр¤
населених пункт≥в регламентуютьс¤ «аконом ”крањни "ѕро охорону
атмосферного пов≥тр¤" ( 2707-12 ), "—анитарными правилами по
охране атмосферного воздуха населенных мест", сан≥тарною
класиф≥кац≥Їю п≥дприЇмств, виробництв та ≥нших об'Їкт≥в, що
наведена у додатку N 4.
8.6. «аходи по охорон≥ атмосферного пов≥тр¤ повинн≥
забезпечувати дотриманн¤ √ƒ (або ќЅ–¬) забруднюючих речовин у
пов≥тр≥ сельбищних територ≥й ≥ 0,8 √ƒ у м≥сц¤х масового
в≥дпочинку населенн¤ з урахуванн¤м комб≥нованоњ д≥њ речовин або
продукт≥в њх трансформац≥њ в атмосфер≥ в≥дпов≥дно до перел≥ку √ƒ ,
затвердженого у встановленому пор¤дку.
«аборон¤ютьс¤ викиди в атмосферу шк≥дливих речовин, на ¤к≥ не
встановлен≥ г≥г≥Їн≥чн≥ нормативи (√ƒ або ќЅ–¬).
8.7. «аборон¤Їтьс¤ розташовувати нов≥, реконструювати ≥снуюч≥
об'Їкти, що Ї джерелами забрудненн¤ атмосфери, на територ≥¤х з
р≥внем забрудненн¤, ¤кий перевищуЇ г≥г≥Їн≥чн≥ нормативи.
–еконструкц≥¤, розширенн¤ ≥ техн≥чне переобладнанн¤ д≥ючих
об'Їкт≥в дозвол¤Їтьс¤ на таких територ≥¤х т≥льки за умови
зменшенн¤ на них викид≥в в атмосферу до р≥вн¤ гранично допустимих
викид≥в (√ƒ¬) з урахуванн¤м перспективи розвитку, а також при
на¤вност≥ можливост≥ орган≥зац≥њ достатн≥х сан≥тарно-захисних зон.
8.8. ѕромислов≥ п≥дприЇмства, а також об'Їкти з
технолог≥чними процесами, ¤к≥ супроводжуютьс¤ викидами шк≥дливих
речовин в атмосферу, повинн≥ мати сан≥тарно-захисн≥ зони, створен≥
в≥дпов≥дно до вимог пп.5.4-5.10 цих ѕравил.
8.9. ƒл¤ зниженн¤ р≥вн¤ забрудненн¤ атмосферного пов≥тр¤
необх≥дно передбачати заходи планувального, технолог≥чного,
сан≥тарно-техн≥чного ≥ орган≥зац≥йного характеру, а саме:
- виведенн¤ ≥з житловоњ забудови (або перепроф≥люванн¤)
промп≥дприЇмств, що неспри¤тливо впливають на пов≥тр¤не середовище
сельбищноњ територ≥њ;
- максимальне використанн¤ безв≥дходних ≥ малов≥дходних
технолог≥чних процес≥в з обгрунтуванн¤м дос¤жност≥ р≥шень, що
приймаютьс¤;
- впровадженн¤ технолог≥чного чи сан≥тарно-техн≥чного
обладнанн¤, що забезпечуЇ вловлюванн¤, утил≥зац≥ю, знешкодженн¤
викид≥в ≥ в≥дход≥в або повне њх виключенн¤;
- регулюванн¤ викид≥в шк≥дливих речовин в атмосферу з
урахуванн¤м прогнозу неспри¤тливих метеоролог≥чних умов;
- створенн¤ об'њзних дор≥г дл¤ транзитного транспорту,
буд≥вництво автомоб≥льних дор≥г вантажного призначенн¤ в
промислово-складських зонах, орган≥зац≥ю безупинного руху за
принципом "зеленоњ хвил≥", впровадженн¤ нейтрал≥затор≥в
в≥дпрацьованих газ≥в, заборону використанн¤ у великих м≥стах ≥
курортних центрах етилованого бензину.
8.10. ѕлан пов≥троохоронних заход≥в, що забезпечують
дос¤гненн¤ нормативного стану ¤кост≥ пов≥тр¤ного середовища в
район≥ розм≥щенн¤ промислових п≥дприЇмств та ≥нших об'Їкт≥в, ¤к≥
забруднюють атмосферне пов≥тр¤, а також населеного пункту в
ц≥лому, розробл¤Їтьс¤ у склад≥ зведеного проекту "ќхорона
атмосферного пов≥тр¤ ≥ гранично допустим≥ викиди" в≥дпов≥дно до
вимог √ќ—“ 17.2.3.02-78 "ќхрана природы. јтмосфера. ѕравила
установлени¤ допустимых выбросов вредных веществ промышленными
предпри¤ти¤ми" або аналог≥чного документа, що д≥Ї на даний пер≥од.
ѕроект п≥дл¤гаЇ погодженню з органами ≥ установами санеп≥дслужби
ћ≥н≥стерства охорони здоров'¤ та ћ≥некобезпеки ”крањни.
ќхорона водних ресурс≥в
8.11. ѕри вибор≥ територ≥њ дл¤ буд≥вництва нових ≥ розвитку
≥снуючих населених пункт≥в повинна бути проведена г≥г≥Їн≥чна
оц≥нка водних ресурс≥в з точки зору можливост≥ забезпеченн¤ водою
в необх≥дн≥й к≥лькост≥ ≥ потр≥бноњ ¤кост≥ потреб населенн¤,
промисловост≥ ≥ м≥ського господарства, а також використанн¤ дл¤
культурно-оздоровчих ц≥лей.
8.12. ¬имоги до складу ≥ властивостей води та заходи по
охорон≥ водних ресурс≥в регламентуютьс¤ «аконом ”крањни "ѕро
охорону навколишнього природного середовища" ( 1264-12 ), ¬одним
кодексом ”крањни ( 213/95-вр ) ≥ прийн¤тими на њх основ≥
нормативними документами.
” раз≥ одночасного використанн¤ водного об'Їкта або його
д≥л¤нок дл¤ дек≥лькох вид≥в водокористуванн¤ сл≥д виходити ≥з
б≥льш жорстких вимог до ¤кост≥ води.
8.13. ¬имоги до охорони водних ресурс≥в, що включен≥ до
державних стандарт≥в ≥ в≥домчих нормативних документ≥в, повинн≥
в≥дпов≥дати положенн¤м сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних правил ≥ норм, а
¤к≥сть води водних об'Їкт≥в - встановленим дл¤ них г≥г≥Їн≥чним
нормативам.
8.14. ¬м≥ст шк≥дливих речовин у вод≥ водних об'Їкт≥в
господарсько-питного ≥ культурно-побутового водокористуванн¤ не
повинен перевищувати њх гранично допустимих концентрац≥й (√ƒ ).
8.15. ѕри проектуванн≥ ≥ буд≥вництв≥ промислових ≥
комунальних об'Їкт≥в повинно передбачатись максимальне
використанн¤ малов≥дходних ≥ безв≥дходних технолог≥й, систем
повторного ≥ зворотного водопостачанн¤.
8.16. ¬≥дведенн¤ ст≥чних вод у водн≥ об'Їкти зд≥йснюЇтьс¤ на
п≥дстав≥ дозволу на спец≥альне водокористуванн¤, що видаЇтьс¤
органами ћ≥некобезпеки ”крањни п≥сл¤ узгодженн¤ з органами ≥
установами державного сан≥тарного нагл¤ду. ”мови водов≥дведенн¤
регламентуютьс¤ водним законодавством ≥ сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чними
нормами ≥ правилами. —киданн¤ ст≥чних вод у водоймище не повинно
пог≥ршувати ¤кост≥ води в м≥сц¤х водокористуванн¤.
8.17. «аборон¤Їтьс¤ проектувати скиданн¤ у водн≥ об'Їкти:
- ст≥чних вод, що м≥ст¤ть речовини або продукти њх
трансформац≥њ у вод≥, дл¤ ¤ких не встановлено √ƒ або ќƒ–, а також
речовини, дл¤ ¤ких в≥дсутн≥ методи анал≥тичного контролю;
- ст≥чних вод, що м≥ст¤ть збудник≥в ≥нфекц≥йних захворювань з
≥ндексом лактозопозитивних кишкових паличок б≥льше 1000 в 1 дм3 та
≥ндексом кол≥-фага б≥льше 1000 Ѕќ≈/дм3;
- ст≥чних вод в межах населеного пункту; при погодженн≥, ¤к
вин¤ток, скиданн¤ ст≥чних вод в межах населеного пункту (при
в≥дпов≥дному обгрунтуванн≥) нормативн≥ вимоги, встановлен≥ до
складу ≥ властивостей води водних об'Їкт≥в, повинн≥ стосуватись
самих ст≥чних вод;
- ст≥чних вод у водн≥ об'Їкти, що використовуютьс¤ дл¤
водогр¤зел≥куванн¤, а також в т≥, що знаход¤тьс¤ в межах округ≥в
сан≥тарноњ охорони курорт≥в.
8.18. « метою охорони вод, що використовуютьс¤ дл¤
господарсько-питних ≥ культурно-оздоровчих ц≥лей, встановлюютьс¤
округи ≥ зони сан≥тарноњ охорони. ѓх розм≥ри, а також комплекс
необх≥дних сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних заход≥в визначаютьс¤ в≥дпов≥дно
до "ѕоложени¤ о пор¤дке проектировани¤ и эксплуатации зон
санитарной охраны источников водоснабжени¤ и водопроводов
хоз¤йственно-питьевого назначени¤" або аналог≥чних документ≥в, що
д≥ють на даний пер≥од.
8.19. ƒл¤ запоб≥ганн¤ забрудненню ≥ виснаженню водних
об'Їкт≥в на прибережних д≥л¤нках р≥чок або водоймищ встановлюютьс¤
водоохоронн≥ зони. ƒо складу водоохоронноњ зони вход¤ть: зона
спрацюванн¤ водосховищ, заплава р≥чки, надзаплавн≥ тераси, бровки
≥ крут≥ схили кор≥нних берег≥в, а також балки та ¤ри, що
безпосередньо впадають в р≥чкову долину.
” межах водоохоронних зон вид≥л¤Їтьс¤ прибережна територ≥¤
суворого обмеженн¤ господарськоњ д≥¤льност≥. ¬имоги до розм≥р≥в
водоохоронних зон ≥ заход≥в, що провод¤тьс¤ в них, викладен≥ у
додатку N 13.
ќхорона грунту
8.20. —ан≥тарний стан грунт≥в територ≥й, що в≥двод¤тьс¤ п≥д
населен≥ пункти, ¤к≥ будуютьс¤, або забудову ≥снуючих, оц≥нюЇтьс¤
за х≥м≥чними, бактер≥олог≥чними, гельм≥нтолог≥чними та
ентомолог≥чними показниками в≥дпов≥дно до "ћетодических указаний
по оценке степени опасности загр¤знени¤ почвы химическими
веществами" або ≥нших аналог≥чних нормативних документ≥в, що д≥ють
на даний пер≥од.
омплексна оц≥нка сан≥тарного стану грунту проводитьс¤ шл¤хом
пор≥вн¤нн¤ фактичного вм≥сту х≥м≥чних ≥ б≥олог≥чних забруднювач≥в
з гранично допустимими або ор≥Їнтовно-допустимими концентрац≥¤ми
(√ƒ , ќƒ ) х≥м≥чних речовин в грунт≥ ≥ показниками
еп≥дем≥олог≥чноњ небезпеки грунт≥в (додаток N 14).
8.21. ƒл¤ х≥м≥чних ≥нгред≥Їнт≥в, що пост≥йно присутн≥ в
грунт≥ в природних умовах ≥ дл¤ ¤ких не встановлен≥
еколого-г≥г≥Їн≥чн≥ нормативи, ступ≥нь небезпеки антропогенного
забрудненн¤ ними грунту оц≥нюЇтьс¤ за коеф≥ц≥Їнтами њх
концентрац≥й, ¤к≥ Ї в≥дношенн¤м фактичного вм≥сту елемент≥в в
грунт≥ до њх природного (фонового) вм≥сту; сума коеф≥ц≥Їнт≥в
концентрац≥й пров≥дних ≥нгред≥Їнт≥в складаЇ сумарний ≥ндекс
небезпеки, що характеризуЇ категор≥ю забрудненн¤ грунту.
8.22. ѕри ви¤вленн≥ в грунт≥ х≥м≥чних речовин в к≥лькост≥, що
перевищуЇ гранично допустим≥ р≥вн≥ (√ƒ , ќƒ ), а також при
в≥днесенн≥ грунту до категор≥њ забрудненого за бактер≥олог≥чними,
гельм≥нтолог≥чними ≥ ентомолог≥чними показниками, заборон¤Їтьс¤
використанн¤ таких земельних д≥л¤нок п≥д забудову без попередн≥х
заход≥в щодо оздоровленн¤ грунту ≥ л≥кв≥дац≥њ джерел забрудненн¤.
8.23. ѕри проектн≥й проробц≥ заход≥в по орган≥зац≥њ
сан≥тарного очищенн¤ населених пункт≥в, що проектуютьс¤ або
реконструюютьс¤, необх≥дно передбачати комплекс заход≥в по
утил≥зац≥њ ≥ знешкодженню твердих ≥ р≥дких побутових ≥ промислових
в≥дход≥в.
¬ основу проектних розробок повинн≥ бути покладен≥
"—анитарные правила содержани¤ территорий населенных мест",
"–екомендации по составлению генеральных схем санитарной очистки и
уборки городов ”——–" –ƒ 204 ”–—– 023-73, "—анитарные правила
устройства и содержани¤ полигонов дл¤ твердых бытовых отходов",
нормативн≥ документи щодо промислових метод≥в переробки твердих
побутових в≥дход≥в, норми проектуванн¤ пол≥гон≥в по знешкодженню ≥
похованню токсичних промислових в≥дход≥в та ≥нш≥ аналог≥чн≥
документи, що д≥ють на даний пер≥од.
8.24. —ан≥тарна очистка населених пункт≥в маЇ бути
планово-регул¤рною на вс≥й територ≥њ, зд≥йснюватись органами
житлово-комунального господарства та, при необх≥дност≥, ≥ншими
службами. ѕор¤док збиранн¤ побутових ≥ промислових в≥дход≥в,
частота њх вивезенн¤ визначаЇтьс¤ виконавчою владою за погодженн¤м
з установами санеп≥дслужби з таким розрахунком, щоб виключити
можлив≥ умови дл¤ житт¤ ≥ виплоду комах та гризун≥в у побутових
в≥дходах в пер≥од њх збиранн¤ ≥ попередити накопиченн¤ токсичних
в≥дход≥в на проммайданчику до р≥вн≥в, ¤к≥ можуть неспри¤тливо
впливати на стан навколишнього середовища, здоров'¤ працюючих ≥
населенн¤.
8.25. —пособи знешкодженн¤ твердих побутових в≥дход≥в
потр≥бно приймати в залежност≥ в≥д розм≥р≥в населеного пункту; дл¤
найкрупн≥ших ≥ крупних м≥ст рекомендуютьс¤ промислов≥ способи њх
знешкодженн¤ (см≥ттЇспалювальн≥ ≥ см≥ттЇпереробн≥ заводи), дл¤
середн≥х ≥ малих м≥ст, селищ м≥ського типу, с≥льських населених
пункт≥в (≥ у раз≥ неможливост≥ промислового знешкодженн¤ в перших
двох категор≥¤х м≥ст) необх≥дне обладнанн¤ впор¤дкованих пол≥гон≥в
твердих побутових в≥дход≥в; в с≥льських населених пунктах при
в≥дсутност≥ громадського центру ≥ багатоповерховоњ забудови
знешкодженн¤ побутових в≥дход≥в зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом компостуванн¤
на ≥ндив≥дуальних садибах.
8.26. ћ≥сц¤ дл¤ знешкодженн¤ твердих побутових в≥дход≥в
повинн≥ в≥дводитись поза сельбищними територ≥¤ми ≥ зеленими
рекреац≥йними зонами з дотриманн¤м сан≥тарно-захисних зон (додаток
N 4) з метою виключенн¤ можливост≥ забрудненн¤ в≥дходами ≥
продуктами њх розкладу атмосферного пов≥тр¤ ≥ грунту населених
пункт≥в, водоносних горизонт≥в ≥ водних об'Їкт≥в. ѕ≥д'њздн≥ шл¤хи
до цих об'Їкт≥в не повинн≥ проходити через населен≥ пункти.
8.27. ѕроектуванн¤ споруд дл¤ знешкодженн¤ твердих побутових
в≥дход≥в потр≥бно вести в≥дпов≥дно до ≤нструкц≥њ по проектуванню ≥
експлуатац≥њ пол≥гон≥в дл¤ твердих побутових в≥дход≥в,
рекомендац≥й по промисловим методам переробки твердих побутових
в≥дход≥в дл¤ м≥ст ”крањни або аналог≥чних нормативних документ≥в,
що д≥ють на даний пер≥од.
8.28. ѕри проектуванн≥ або реконструкц≥њ промислових зон
населеного пункту повинн≥ бути розроблен≥ заходи по утил≥зац≥њ
р≥дких ≥ твердих промислових в≥дход≥в; при в≥дсутност≥ вказаних
проектних розробок можлив≥сть розм≥щенн¤ промислового об'Їкта на
територ≥њ населеного пункту визначаЇтьс¤ еколого-г≥г≥Їн≥чною
експертизою.
8.29. ѕри неможливост≥ утил≥зац≥њ промислових в≥дход≥в вони
п≥дл¤гають знешкодженню ≥ похованню на спец≥альних пол≥гонах
в≥дпов≥дно до вимог "—анитарных правил проектировани¤,
строительства и эксплуатации полигонов захоронени¤ неутилизируемых
промотходов" ≥ —Ќиѕ "ѕолигоны по обезвреживанию и захоронению
токсичных промышленных отходов. ќсновные положени¤ по
проектированию" або аналог≥чних документ≥в, що д≥ють на даний
пер≥од.
8.30. ѕрийн¤ттю на спец≥альний промисловий пол≥гон п≥дл¤гають
т≥льки токсичн≥ промислов≥ в≥дходи I, II, III клас≥в небезпеки;
р≥дк≥ токсичн≥ промислов≥ в≥дходи перед вивезенн¤м на пол≥гон
повинн≥ бути в обов'¤зковому пор¤дку обезводнен≥ на п≥дприЇмствах.
8.31. «аборон¤Їтьс¤ складуванн¤ промислових токсичних
в≥дход≥в I, II клас≥в небезпеки на пол≥гонах твердих побутових
в≥дход≥в; в≥дходи III, IV класу небезпеки можуть складуватис¤
разом з побутовим см≥тт¤м в≥дпов≥дно до нормативних документ≥в, що
визначають граничну к≥льк≥сть промислових в≥дход≥в, припустиму дл¤
складуванн¤ на пол≥гонах твердих побутових в≥дход≥в.
8.32. «емельн≥ д≥л¤нки дл¤ складуванн¤ промислових в≥дход≥в
повинн≥ в≥дводитись з урахуванн¤м њх специф≥ки в установленому
пор¤дку з умовою, що накопичен≥ в≥дходи будуть п≥дл¤гати повторн≥й
утил≥зац≥њ або використанню з метою рекультивац≥њ територ≥њ.
8.33. –озм≥ри сан≥тарно-захисних зон в≥д
майданчик≥в-накопичувач≥в промв≥дход≥в до сельбищноњ територ≥њ
визначаютьс¤ видом, агрегатним станом ≥ класом небезпеки в≥дход≥в:
- дл¤ терикон≥в ≥ в≥двал≥в г≥рничодобувноњ промисловост≥,
золошламових сум≥шей металург≥йних п≥дприЇмств ≥ об'Їкт≥в
енергетики встановлюютьс¤ розрахунковим методом, але не менше 300
м;
- дл¤ шламонакопичувач≥в х≥м≥чних п≥дприЇмств, пол≥гон≥в
знезаражуванн¤ ≥ похованн¤ токсичних промислових в≥дход≥в, м≥сць
терм≥чного знезаражуванн¤ промислових в≥дход≥в сан≥тарно-захисна
зона прир≥внюЇтьс¤ до першого класу х≥м≥чних п≥дприЇмств ≥
виробництв (додаток N 4);
- дл¤ накопичувач≥в гною ≥ посл≥ду в≥дпов≥дно до норматив≥в,
викладених у додатку N 15.
8.34. «аборон¤Їтьс¤ влаштуванн¤ неорган≥зованих звалищ дл¤
побутових ≥ промислових в≥дход≥в.
8.35. ѕроектуванн¤ ≥ буд≥вництво спец≥ал≥зованих комб≥нат≥в ≥
пункт≥в похованн¤ рад≥оактивних в≥дход≥в, а також споруд дл¤
тимчасового збер≥ганн¤ рад≥оактивних в≥дход≥в на п≥дприЇмствах
перед њх вилученн¤м повинно зд≥йснюватись в≥дпов≥дно до сан≥тарних
правил поводженн¤ з рад≥оактивними в≥дходами.
«ахист в≥д шуму та в≥брац≥њ
8.36. ƒжерелами зовн≥шнього техногенного акустичного
забрудненн¤ в населених пунктах Ї вс≥ види транспорту
(автомоб≥льний, зал≥зничний, ав≥ац≥йний, водний), промислов≥
п≥дприЇмства, комунальн≥ об'Їкти (котельн≥, трансформатори,
вентил¤ц≥йн≥ системи, компресорн≥ станц≥њ ≥ т.≥н.)
ƒжерелами зовн≥шнього б≥огенного акустичного забрудненн¤
можуть бути стад≥они, базари, майдани дл¤ м≥тинг≥в,
танцмайданчики, в≥дкрит≥ майданчики культурно-масового в≥дпочинку,
спортмайданчики, дискотеки, в≥вар≥њ, зоопарки, ринки дл¤ продажу
тварин, тваринницьк≥ ферми.
8.37. ’арактеристикою джерел з непост≥йними акустичними
характеристиками (транспорту ≥ т.≥н.) Ї екв≥валентн≥ та
максимальн≥ р≥вн≥ звуку (LA екв., LA макс.); промислових та
комунальних джерел з пост≥йними акустичними характеристиками -
р≥вн≥ звуку (LA) ≥ р≥вн≥ звукового тиску в октавних смугах частот.
8.38. ѕри проектуванн≥ ≥ буд≥вництв≥ м≥ських ≥ с≥льських
поселень, промислових, комунальних ≥ транспортних об'Їкт≥в
потр≥бно передбачати заходи, ¤к≥ забезпечують г≥г≥Їн≥чн≥ нормативи
звуку ≥ в≥брац≥њ на сельбищн≥й територ≥њ, в прим≥щенн¤х житлових ≥
громадських буд≥вель, на територ≥њ курортно-рекреац≥йних зон
(додатки NN 16-19) в≥дпов≥дно до —Ќ 3077-84 "—анитарные нормы
допустимого шума в помещени¤х жилых и общественных зданий и на
территории жилой застройки".
–≥вн≥ музичних, мовних та ≥нших б≥огенних шум≥в в≥д джерел на
сельбищн≥й територ≥њ на в≥дстан≥ 2 м в≥д житлових буд≥вель ≥
л≥кувально-проф≥лактичних заклад≥в, санатор≥њв,
будинк≥в-≥нтернат≥в дл¤ людей похилого в≥ку потр≥бно приймати на 5
дЅј нижче в≥дпов≥дних гранично допустимих р≥вн≥в звуку.
8.39. √≥г≥Їн≥чна оц≥нка акустичного режиму зд≥йснюЇтьс¤ на
основ≥ побудованих на розрахункових або ≥нструментальних даних
карт розпод≥лу р≥вн≥в звуку вулично-дорожньоњ мереж≥, крупних
промислових п≥дприЇмств, аеропорт≥в та ≥нших об'Їкт≥в, карт зон
акустичного дискомфорту територ≥й поблизу основних джерел
акустичного забрудненн¤, що розробл¤ютьс¤ у склад≥ генеральних
план≥в м≥ст ≥ с≥льських поселень, проект≥в детального плануванн¤ ≥
забудови житлових район≥в, громадських центр≥в ≥ комплекс≥в, а
також на основ≥ спец≥ально виконаних ц≥льових натурних досл≥джень.
8.40. «абезпеченн¤ на сельбищн≥й територ≥њ акустичного
режиму, що в≥дпов≥даЇ г≥г≥Їн≥чним нормативам, повинно
зд≥йснюватись шл¤хом застосуванн¤ м≥стобуд≥вних, буд≥вельних та
конструктивних р≥шень, адм≥н≥стративно-орган≥зац≥йних заход≥в.
8.41. ћ≥стобуд≥вн≥ методи захисту в≥д шуму та в≥брац≥њ
повинн≥ включати заходи по зонуванню територ≥њ населених пункт≥в,
рац≥ональному плануванню ≥ орган≥зац≥њ вулично-дорожньоњ мереж≥,
створенню сан≥тарно-захисних зон навколо основних стац≥онарних
джерел акустичного випром≥нюванн¤.
8.42. ∆итлову забудову, дит¤ч≥ дошк≥льн≥ заклади, школи,
заклади охорони здоров'¤, будинки-≥нтернати дл¤ людей похилого
в≥ку потр≥бно розташовувати в зон≥, що найб≥льш в≥ддалена в≥д
джерел акустичного забрудненн¤.
ѕри вибор≥ типу забудови, особливо в першому ешелон≥ поблизу
джерел п≥двищених р≥вн≥в звуку, потр≥бно враховувати захисн≥
акустичн≥ властивост≥ споруд ≥ необх≥дн≥сть максимального зниженн¤
колективного акустичного навантаженн¤ на населенн¤.
8.43. ƒл¤ зниженн¤ вкладу вулично-дорожньоњ та транспортноњ
мереж≥ в загальне акустичне навантаженн¤ на населенн¤ необх≥дно
використовувати:
- рац≥ональн≥ планувальн≥ прийоми, що виключають проходженн¤
маг≥стральних вулиць через сельбищну територ≥ю з високою густотою
населенн¤, рекреац≥йн≥ ≥ санаторно-курортн≥ зони;
- штучн≥ та природн≥ акустичн≥ екрани;
- звукозахисн≥ споруди або захисн≥ елементи в спорудах
першого ешелону забудови.
ѕри проектуванн≥ системи вулично-дорожньоњ ≥ транспортноњ
мереж≥ населеного пункту перевага повинна надаватись вар≥антам,
¤к≥ знижують загальну площу зони акустичного дискомфорту ≥
враховують щ≥льн≥сть населенн¤, ¤ке проживаЇ на н≥й зараз ≥ на
перспективу.
8.44. ¬с≥ зовн≥шн≥ джерела акустичного забрудненн¤
(транспортн≥ маг≥страл≥, аеропорти, вокзали, промп≥дприЇмства,
трансформатори, автомоб≥льн≥ сто¤нки, котельн≥, гараж≥, гральн≥
майданчики ≥ т.≥н.) сл≥д розм≥щувати на в≥дстан¤х в≥д сельбищноњ
територ≥њ ≥ зон рекреац≥њ, обгрунтованих акустичними розрахунками.
јкустичн≥ розрахунки повинн≥ проводитись за методиками,
узгодженими з ћ≥н≥стерством охорони здоров'¤ ”крањни.
8.45. ѕри розм≥щенн≥ окремо розташованих розпод≥льних пункт≥в
≥ трансформаторних п≥дстанц≥й напругою 6-20 к¬, при к≥лькост≥
трансформатор≥в не б≥льше 2, потужн≥стю кожного до 1000 к¬т ≥
виконанн≥ заход≥в по захисту в≥д шуму в≥дстань в≥д них до в≥кон
житлових ≥ громадських буд≥вель сл≥д приймати не менше 10 м, а до
буд≥вель л≥кувально-проф≥лактичних заклад≥в - не менше 15 м. ѕри
б≥льш≥й потужност≥ розриви встановлюють розрахунковим шл¤хом з
урахуванн¤м акустичних характеристик трансформатор≥в ≥
шумозахисних заход≥в.
«ахист в≥д електромагн≥тних випром≥нювань
8.46. ќсновними джерелами випром≥нюванн¤ електромагн≥тних
хвиль в населених пунктах Ї рад≥опередавальн≥, рад≥отелев≥з≥йн≥,
рад≥олокац≥йн≥ станц≥њ, в≥дкрит≥ розпод≥льн≥ установки (¬–”)
енергосистем та високовольтн≥ л≥н≥њ електропередач≥ (Ћ≈ѕ).
8.47. ¬еличина (р≥вень) електромагн≥тноњ енерг≥њ в д≥апазон≥
низьких, середн≥х, високих ≥ дуже високих частот оц≥нюЇтьс¤
напругою електромагн≥тного пол¤. ќдиницею напруги пол¤ дл¤
електричноњ складовоњ його Ї ¬ольт на метр (¬/м) ≥ в≥дпов≥дно його
пох≥дн≥ - м¬/м; а дл¤ магн≥тноњ складовоњ - јмпер на метр (ј/м) ≥
в≥дпов≥дно мј/м.
” д≥апазон≥ ультрависоких ≥ надвисоких частот електромагн≥тна
енерг≥¤ оц≥нюЇтьс¤ поверхневою густиною потоку енерг≥њ (√ѕ≈).
ќдиницею √ѕ≈ Ї ¬ат на квадратний метр (¬т/м2) ≥ його пох≥дн≥ -
м¬т/см2, мк¬т/см2.
8.48. ћайданчики дл¤ розм≥щенн¤ передавальних рад≥отехн≥чних
засоб≥в необх≥дно вибирати з урахуванн¤м потужност≥ об'Їкта,
конструктивних особливостей антен, рельЇфу м≥сцевост≥ з такою
умовою, щоб р≥вень електромагн≥тноњ енерг≥њ на територ≥њ житловоњ
забудови, в житлових прим≥щенн¤х та ≥нших м≥сц¤х перебуванн¤ людей
не перевищував допустимого, встановленого д≥ючими сан≥тарними
нормами ≥ правилами. –озм≥щенн¤ рад≥отехн≥чних засоб≥в на висотних
будинках без спец≥альних засоб≥в захисту в≥д д≥њ електромагн≥тноњ
енерг≥њ не допускаЇтьс¤.
8.49. ƒл¤ зниженн¤ ступен¤ опром≥нюванн¤ територ≥њ населених
пункт≥в антени рад≥олокац≥йних станц≥й сл≥д встановлювати на
природних дом≥нуючих п≥двищенн¤х, насипах, естакадах, максимально
обмежуючи використанн¤ в≥д'Їмних кут≥в нахилу антен, домагаючись,
при цьому, щоб д≥аграма випром≥нюванн¤ антен знаходилась вище
житловоњ забудови та ≥нших м≥сць перебуванн¤ людей.
8.50. “ехн≥чна територ≥¤ (службова зона) передавальних
рад≥отехн≥чних засоб≥в повинна бути огороджена в≥дпов≥дно до вимог
буд≥вельних норм ≥ правил дл¤ запоб≥ганн¤ випадковому потрапл¤нню
на цю територ≥ю населенн¤.
–озм≥щенн¤ житлових ≥ громадських буд≥вель та ≥нших м≥сць
перебуванн¤ людей на техн≥чн≥й територ≥њ рад≥отехн≥чних об'Їкт≥в,
що Ї джерелами випром≥нюванн¤ електромагн≥тних хвиль, не
допускаЇтьс¤.
8.51. « метою захисту населенн¤ в≥д д≥њ електормагн≥тних
пол≥в, створених передавальними рад≥отехн≥чними засобами,
встановлюютьс¤ сан≥тарно-захисн≥ зони ≥ зони обмеженоњ забудови,
¤к≥ повинн≥ забезпечувати на житлов≥й територ≥њ, в житлових
прим≥щенн¤х та ≥нших м≥сц¤х перебуванн¤ людей р≥вн≥
електромагн≥тного пол¤, що не перевищують гранично допустим≥ р≥вн≥
в≥дпов≥дно до д≥ючих сан≥тарних норм (додатки NN 20-22).
8.52. –озм≥ри сан≥тарно-захисних зон ≥ зон обмеженн¤ забудови
рад≥отехн≥чних об'Їкт≥в визначаютьс¤ на стад≥њ проектуванн¤
розрахунковими методами, затвердженими або погодженими ћќ«
”крањни, дл¤ кожного конкретного об'Їкта в залежност≥ в≥д його
складу ≥ призначенн¤, потужност≥, робочоњ частоти, типу ≥ висоти
установки антен над р≥внем земл≥, рельЇфу м≥сцевост≥, поверховост≥
≥ планувального р≥шенн¤ ≥снуючоњ забудови. –езультати розрахунку
п≥сл¤ введенн¤ в експлуатац≥ю передавального рад≥ооб'Їкта
перев≥р¤ютьс¤ ≥нструментальними вим≥рами.
8.53. —ан≥тарно-захисна зона дл¤ передавальних рад≥останц≥й,
обладнаних антенами неспр¤мованоњ д≥њ, дл¤ телецентр≥в ≥
телев≥з≥йних ретрансл¤тор≥в, а також дл¤ рад≥олокац≥йних станц≥й
кругового огл¤ду встановлюЇтьс¤ по колу.
8.54. ƒл¤ передавальних рад≥останц≥й, обладнаних антенами
спр¤мованоњ д≥њ, а також дл¤ рад≥олокац≥йних станц≥й, антени ¤ких
сканують у визначеному сектор≥ або ф≥ксован≥ в заданому напр¤мку,
сан≥тарно-захисна зона встановлюЇтьс¤ в напр¤мку д≥аграми
випром≥нюванн¤ елекромагн≥тних хвиль. ” цьому випадку повинн≥
враховуватись боков≥ ≥ задн≥ пелюстки д≥аграми випром≥нюванн¤
антен.
8.55. ƒл¤ передавальних рад≥останц≥й, телецентр≥в,
телев≥з≥йних ретрансл¤тор≥в, рад≥олокац≥йних станц≥й, антени ¤ких
випром≥нюють електромагн≥тн≥ хвил≥ п≥д кутом до горизонту ≥ в
результат≥ цього величина електромагн≥тного пол¤ зм≥нюЇтьс¤ в
залежност≥ в≥д висоти м≥сц¤ його визначенн¤ над р≥внем земл≥, зони
обмеженоњ забудови встановлюютьс¤ диференц≥йно по вертикал≥ дл¤
таких висот (в метрах): 3, 6, 9, 12, 15 ≥ т.д.
8.56. «емельн≥ д≥л¤нки, що вход¤ть в сан≥тарно-захисну зону,
не вилучаютьс¤ у землекористувач≥в ≥ можуть використовуватись ¤к
с≥льськогосподарськ≥ уг≥дд¤, а також дл¤ розм≥щенн¤ на них
виробничих споруд, що належать рад≥отехн≥чному об'Їкту або ≥ншим
в≥домствам, з дотриманн¤м вимог д≥ючих сан≥тарних норм ≥ правил.
якщо сан≥тарно-захисна зона перевищуЇ техн≥чну зону, то вона
в≥дгороджуЇтьс¤ попереджувальними знаками "«аборонна зона".
8.57. « метою захисту населенн¤ в≥д д≥њ електричного пол¤
пов≥тр¤них л≥н≥й електропередач (ѕЋ≈) встановлюютьс¤
сан≥тарно-захисн≥ зони, територ≥њ ¤ких розташовуютьс¤ вздовж трас
ѕЋ≈ по обидва њх боки. –озм≥ри ц≥Їњ територ≥њ визначаютьс¤ в≥д
проекц≥њ на землю крайнього струмонесучого дроту до в≥дстаней, на
¤ких забезпечуЇтьс¤ гранично допустимий р≥вень пол¤, встановлений
д≥ючими сан≥тарними нормами.
ƒл¤ ѕЋ електропередач≥ напругою 330 к¬ встановлюЇтьс¤ межа
сан≥тарно-захисноњ зони в одну сторону 20 м, дл¤ 500 к¬ - 30 м,
дл¤ 750 к¬ - 40 м, дл¤ 1150 к¬ - 55 м.
8.58. ¬ межах сан≥тарно-захисних зон ѕЋ≈ заборон¤Їтьс¤
розм≥щувати житлов≥ ≥ громадськ≥ буд≥вл≥, дачн≥ д≥л¤нки та ≥нш≥
м≥сц¤ перебуванн¤ людей, майданчики дл¤ сто¤нки та зупинки вс≥х
вид≥в транспорту, п≥дприЇмства по обслуговуванню автомоб≥л≥в, а
також сховища нафти ≥ нафтопродукт≥в.
8.59. —≥льськогосподарськ≥ уг≥дд¤, що знаход¤тьс¤ на
територ≥њ сан≥тарно-захисних зон ѕЋ≈, можуть бути використан≥ дл¤
вирощуванн¤ с≥льськогосподарських культур, що не потребують ручноњ
обробки, тобто повинн≥ бути виключен≥ умови дл¤ тривалого
перебуванн¤ людини в зон≥ д≥њ електричного пол¤.
ѕри проектуванн≥ в сан≥тарно-захисних зонах
с≥льськогосподарських уг≥дь п≥д вирощуванн¤ винограду, хмелю ≥
т.≥н. з метою запоб≥ганн¤ впливу електричного пол¤ на
с≥льськогосподарських прац≥вник≥в необх≥дно встановлювати шпалерну
проводку дл¤ п≥дв≥ски винограду ≥ хмелю перпендикул¤рно до ос≥
ѕЋ≈.
8.60. Ќайближча в≥дстань в≥д ос≥ ѕЋ≈, що проектуютьс¤, до
меж≥ населених пункт≥в не повинна бути меншою 250 м дл¤ ѕЋ≈
напругою 750 к¬ ≥ 300 м дл¤ ѕЋ≈ напругою 1150 к¬. Ќа д≥л¤нках
стиснутоњ траси ѕЋ≈ напругою 750-1150 к¬ (ущелини, насипи ≥ т.≥н.)
допускаЇтьс¤ зменшенн¤ в≥дстаней, але не менше зазначених в
п.8.57.
8.61. ѕов≥тр¤н≥ л≥н≥њ електропередач≥ напругою 35-110 к¬ ≥
вище потр≥бно розм≥щувати за межами сельбищноњ територ≥њ або
проводити њх зам≥ну п≥дземними кабельними л≥н≥¤ми. ѕрокладку
електричних мереж напругою 20 к¬ включно на сельбищних територ≥¤х
м≥ст ≥ селищ м≥ського типу в районах забудови будинками 4-х
поверх≥в ≥ вище, а також на територ≥њ курортних комплекс≥в
потр≥бно, ¤к правило, передбачати кабельними л≥н≥¤ми.
«ахист в≥д ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤
8.62. ƒжерелами ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤, ¤к≥ можуть
неспри¤тливо впливати на навколишнЇ середовище та здоров'¤
населенн¤, Ї р≥зн≥ рад≥ац≥йно-¤дерн≥ об'Їкти: енергетичн≥,
промислов≥, досл≥дн≥, експериментальн≥ реактори; електростанц≥њ,
виробництва, установки, обладнанн¤, склади, сховища, транспортн≥
засоби, що використовують або м≥ст¤ть ¤дерн≥ матер≥али.
8.63. « метою забезпеченн¤ рад≥ац≥йноњ безпеки населенн¤
опром≥ненн¤ в≥д вс≥х значимих вид≥в практичноњ д≥¤льност≥,
пов'¤заноњ з ≥он≥зуючим випром≥нюванн¤м, не повинно перевищувати
встановлених "Ќормами та правилами рад≥ац≥йноњ безпеки ”крањни"
дозових меж, ¤к≥ визначен≥ на р≥вн¤х нижче порогових дл¤
виникненн¤ вс≥х шк≥дливих детерм≥нованих ефект≥в опром≥ненн¤.
8.64. ќбмеженн¤ опром≥ненн¤ населенн¤ зд≥йснюЇтьс¤ на основ≥
регламент≥в та контролю питомоњ рад≥оактивност≥ об'Їкт≥в
навколишнього середовища (атмосферного пов≥тр¤, води, грунту,
харчових продукт≥в), технолог≥чних процес≥в, ¤к≥ можуть призвести
до њх забрудненн¤ рад≥онукл≥дами; доз в≥д медичного опром≥ненн¤;
техногенно п≥двищеного фону, обумовленого насл≥дками авар≥њ на
„орнобильськ≥й ј≈—, буд≥вельних матер≥ал≥в та х≥м≥чних добрив,
спаленн¤ орган≥чного палива. ƒл¤ об'Їкт≥в, що Ї джерелами
≥он≥зуючого випром≥ненн¤, встановлюютьс¤ сан≥тарно-захисн≥ зони
в≥дпов≥дно до п.5.4 цих ѕравил.
8.65. ѕри виникненн≥ п≥двищеного в пор≥вн¤нн≥ з природним
фоном опром≥ненн¤ окремих груп населенн¤ в результат≥ рад≥ац≥йноњ
авар≥њ мають бути вжит≥ вс≥ практично можлив≥ заходи, спр¤мован≥
на зведенн¤ до м≥н≥муму рад≥оактивного забрудненн¤ навколишнього
середовища та опром≥ненн¤ населенн¤, аж до його в≥дселенн¤,
в≥дпов≥дно до вимог "Ќорм та правил рад≥ац≥йноњ безпеки ”крањни"
та д≥ючих законодавчих документ≥в.
8.66. “еритор≥њ, на ¤ких перевищен≥ основн≥ допустим≥ границ≥
опром≥ненн¤ населенн¤ належать до зони посиленого рад≥ац≥йного
контролю.
ѕри л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в авар≥њ ћ≥н≥стерство охорони здоров'¤
”крањни встановлюЇ тимчасов≥ основн≥ дозов≥ границ≥ опром≥ненн¤
населенн¤ та припустим≥ р≥вн≥ вм≥сту рад≥оактивних речовин в
об'Їктах навколишнього середовища, розробл¤Ї сан≥тарн≥ правила по
забезпеченню життЇд≥¤льност≥ на територ≥¤х, забруднених
рад≥оактивними речовинами.
8.67. ѕроведенн¤ буд≥вельних роб≥т на рад≥ац≥йно забруднених
територ≥¤х повинно бути погоджено з ћ≥н≥стерством охорони здоров'¤
”крањни. ѕри виконанн≥ роб≥т мають бути забезпечен≥ заходи щодо
рад≥ац≥йноњ безпеки працюючих та запоб≥ганн¤ перенесенню
рад≥оактивного забрудненн¤ на сум≥жн≥ територ≥њ.
8.68. ѕроведенн¤ роб≥т цив≥льного та промислового буд≥вництва
дозвол¤Їтьс¤ т≥льки п≥сл¤ попередньоњ дезактивац≥њ територ≥њ до
контрольних р≥вн≥в з передачею очищеноњ територ≥њ за актом
генп≥др¤дчику. ѕ≥др¤дчик у процес≥ буд≥вництва повинен забезпечити
заходи щодо запоб≥ганн¤ повторному рад≥оактивному забрудненню
територ≥њ та об'Їкт≥в, що будуютьс¤. ƒержавне прийманн¤ зак≥нчених
об'Їкт≥в зд≥йснюЇтьс¤ т≥льки п≥сл¤ проведенн¤ на них
дозиметричного контролю.
8.69. ѕри розм≥щенн≥ вс≥х вид≥в буд≥вництва на територ≥¤х,
¤к≥ зазнали рад≥оактивного забрудненн¤ в результат≥ авар≥њ на
„ј≈—, необх≥дно враховувати зони та правовий режим њх використанн¤
в≥дпов≥дно до «акону ”крањни "ѕро правовий режим територ≥њ, що
зазнала рад≥оактивного забрудненн¤ внасл≥док „орнобильськоњ
катастрофи" ( 791а-12 ):
- зона в≥дчуженн¤ - територ≥¤ повноњ евакуац≥њ населенн¤ в
1986 р.;
- зона безумовного в≥дселенн¤ - територ≥¤, що зазнала
забрудненн¤ довгоживучими рад≥онукл≥дами, з щ≥льн≥стю забрудненн¤
грунту вищою в≥д доавар≥йного р≥вн¤ (≥зотопами цез≥ю в≥д 15,0
≥/км2 та вище, або стронц≥ю - 90 в≥д 3,0 ≥/км2 та вище, або
плутон≥ю в≥д 0,1 ≥/км2 та вище), де розрахункова екв≥валентна
доза опром≥ненн¤ людини з урахуванн¤м коеф≥ц≥Їнт≥в м≥грац≥њ
рад≥онукл≥д≥в за харчовими ланцюгами може перевищувати 5,0 м«в/р≥к
понад дозу, ¤ку вона отримала в доавар≥йний пер≥од;
- зона гарантованого добров≥льного в≥дселенн¤ - територ≥¤ з
щ≥льн≥стю забрудненн¤ грунту вищою в≥д доавар≥йного р≥вн¤
(≥зотопами цез≥ю в≥д 5,0 до 15,0 ≥/км2, або стронц≥ю-90 в≥д 0,15
до 3,0 ≥/км2, або плутон≥ю в≥д 0,01 до 0,1 ≥/км2), де
розрахункова екв≥валентна доза опром≥ненн¤ людини з урахуванн¤м
коеф≥ц≥Їнт≥в м≥грац≥њ рад≥онукл≥д≥в за харчовими ланцюгами може
перевищувати 1,0 м«в/р≥к понад дозу, ¤ку вона отримала в
доавар≥йний пер≥од;
- зона посиленого рад≥оеколог≥чного контролю - територ≥¤ з
щ≥льн≥стю забрудненн¤ грунту вищою в≥д доавар≥йного р≥вн¤
(≥зотопами цез≥ю в≥д 1,0 до 5,0 ≥/км2, або стронц≥ю-90 в≥д 0,02
до 0,15 ≥/км2, або плутон≥ю до 0,01 ≥/км2) за умови, що
розрахункова екв≥валентна доза опром≥ненн¤ людини з урахуванн¤м
коеф≥ц≥Їнт≥в м≥грац≥њ рад≥онукл≥д≥в та ≥нших фактор≥в не повинна
перевищувати 1,0 м«в/р≥к понад дозу, ¤ку вона отримала в
доавар≥йний пер≥од.
8.70. –озпод≥л територ≥њ на зони проводитьс¤ в≥дпов≥дно до
даних дозиметричноњ паспортизац≥њ населених пункт≥в, що зазнали
рад≥оактивного забрудненн¤ внасл≥док авар≥њ на „ј≈—. ƒозиметричний
паспорт населеного пункту повинен щор≥чно уточнюватис¤ ”крањнським
науковим центром рад≥ац≥йноњ медицини ћќ« ≥ ЌјЌ ”крањни.
8.71. ѕлануванн¤ та забудова м≥ських та с≥льських поселень на
територ≥¤х, що постраждали в≥д авар≥њ на „ј≈—, повинн≥
зд≥йснюватись на основ≥ комплексного вир≥шенн¤ питань
функц≥онального зонуванн¤ територ≥њ, розселенн¤ з урахуванн¤м
переселенн¤ мешканц≥в ≥з зон рад≥оактивного забрудненн¤ та
господарського використанн¤ забруднених територ≥й, необх≥дних зм≥н
в структур≥ народногосподарського комплексу, ≥нженерноњ
≥нфраструктури, благоустрою населених пункт≥в, орган≥зац≥њ
короткочасного та тривалого в≥дпочинку.
8.72. ” зонах гарантованого добров≥льного в≥дселенн¤ та
посиленого рад≥оеколог≥чного контролю необх≥дно передбачати так≥
заходи:
- заборону буд≥вництва нових та розширенн¤ д≥ючих
п≥дприЇмств, що безпосередньо не пов'¤зан≥ ≥з забезпеченн¤м
рад≥оеколог≥чного, соц≥ального захисту населенн¤, умов його житт¤
та прац≥, а також п≥дприЇмств, ¤к≥ пог≥ршують рад≥оеколог≥чну
ситуац≥ю;
- виведенн¤ ≥з експлуатац≥њ або перепроф≥люванн¤ п≥дприЇмств
I та II класу сан≥тарноњ небезпеки;
- переведенн¤ вс≥х теплоенергетичних та опалювальних
установок (промислов≥, комунальн≥ “≈— та котельн≥, опалювальне
обладнанн¤ в житлових будинках) на природний газ; в умовах
п≥двищеноњ рад≥оактивност≥ використанн¤ в малоповерховому та
≥ндив≥дуальному житловому фонд≥ вуг≥лл¤, брикет≥в, дров, торфу
небажане (через значн≥ викиди в атмосферу канцерогенних
вуглеводн≥в при њх спалюванн≥); використанн¤ дров та торфобрикет≥в
можливе п≥сл¤ встановленн¤ рег≥онального контрольного р≥вн¤ вм≥сту
рад≥онукл≥д≥в;
- заборону буд≥вництва санатор≥њв, баз, будинк≥в в≥дпочинку,
табор≥в л≥тнього в≥дпочинку д≥тей та ≥нших заклад≥в тривалого
в≥дпочинку;
- широкий розвиток мереж≥ культурно-оздоровчих споруд в
закритих прим≥щенн¤х (басейни, ф≥зкультурно-оздоровч≥ комплекси,
стад≥они тощо);
- розвиток систем централ≥зованого водопостачанн¤ з повним
охопленн¤м м≥ських та с≥льських поселень ≥ забезпеченн¤м ¤кост≥
питноњ води, що в≥дпов≥даЇ д≥ючим стандартам;
- розробку спец≥альних заход≥в по дезактивац≥њ рад≥ац≥йно
забруднених територ≥й, збиранню, знезараженню та захороненню
рад≥оактивних в≥дход≥в;
- використанн¤ засоб≥в х≥м≥чного захисту рослин (пестицид≥в,
герб≥цид≥в, отрутох≥м≥кат≥в) може бути дозволене за погодженн¤м з
установами ћ≥нс≥льгосппроду та ћ≥н≥стерства охорони здоров'¤
”крањни.
8.73. Ѕуд≥вельн≥ матер≥али, вироби та конструкц≥њ, призначен≥
дл¤ використанн¤ в цив≥льному, промисловому та шл¤ховому
буд≥вництв≥, повинн≥ в≥дпов≥дати вимогам та нормам ѕоложенн¤ про
рад≥оактивний контроль на об'Їктах буд≥вництва та п≥дприЇмствах
буд≥ндустр≥њ та будматер≥ал≥в ”крањни.
ƒопустим≥ значенн¤ сумарноњ питомоњ активност≥ природних
рад≥онукл≥д≥в (рад≥ю-226, тор≥ю-232 та кал≥ю-40) в буд≥вельних
матер≥алах наведен≥ у додатку N 23.
ƒодаток N 1
до ƒержавних сан≥тарних правил
плануванн¤ та забудови населених
пункт≥в, затверджених наказом
ћ≥н≥стерства охорони здоров'¤
”крањни в≥д 19.06.96 р. N 173
ѕоказники оц≥нки територ≥њ дл¤ промислово-цив≥льного
буд≥вництва та масового в≥дпочинку населенн¤
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
|‘актори |’арактеристика оц≥нюва- | “еритор≥њ |
|оц≥нки |них показник≥в |ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ|
| | | спри¤тлив≥ |
| | |ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ|
| | |дл¤ промислово-|дл¤ масового|
| | |цив≥льного бу- |в≥дпочинку |
| | |д≥вництва | |
|ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ+ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ+ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ+ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ|
| 1 | 2 | 3 | 4 |
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
1. ¬одн≥ —ередн¤ багатор≥чна вит-
ресурси рата води: об'Їм можли-
вого одночасного водо-
в≥дбору (м3/сек) >5 >0,2
«апаси п≥дземних вод,
модуль експлуатац≥йних
запас≥в з 1 км2 терито-
р≥њ (л/сек) >1,5 >0,5
’арактеристика п≥дземних артез≥анськ≥, м≥жпластов≥
вод за њх захищен≥стю нап≥рн≥ та безнап≥р-
в≥д забрудненн¤ н≥
Ќахил поверхн≥ в б≥к во-
дойми (градуси) <3 3-5
«абезпечен≥сть поверхне-
вими водами (км в≥д во-
дойми) <10 <5
2. ≤нже- √либина зал¤ганн¤ грун-
нерно-гео- тових вод в≥д поверхн≥
лог≥чн≥ (м) не менше 3 не менше 3
≤мов≥рн≥сть затопленн¤
високими водами (%) <1 <1
—ередн¤ в≥дстань м≥ж
г≥дрограф≥чною мережею,
горизонтальне розчлену- >5 >1,5
ванн¤ рельЇфу (км)
”хил поверхн≥ (градуси) 0-10 до 20
«суви в≥дсутн≥ в≥дсутн≥
ярова ероз≥¤ ¤ри в≥дсутн≥ ¤ри в≥дсутн≥
або з'¤вл¤ютьс¤ або стар≥
на невелик≥й стаб≥л≥зован≥
площ≥ глибиною
до 3 м
—ейсм≥чн≥сть (бали) 0 - 6
3. л≥ма- Ѕуд≥вельно-кл≥матичн≥ II ¬; III Ѕ, ¬; II ¬;
тичн≥ райони IV ¬ III Ѕ, ¬;
IV ¬
—в≥тло-кл≥матичн≥ II, III, IV II, III, I
4. ¬исот- ѕеревищенн¤ в≥дм≥ток
н≥сть рельЇфу над р≥внем мор¤
(м) <1500 <2000
5. √рунто- ѕридатн≥сть грунту дл¤ без зам≥ни родючого грунту
во-рослин- озелененн¤
н≥
Ћ≥сист≥сть територ≥њ (%) 30-60 >40
ѕродовженн¤ таблиц≥
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
|‘актори |’арактеристика оц≥нюва- | “еритор≥њ |
|оц≥нки |них показник≥в |ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ|
| | | обмежено спри¤тлив≥ |
| | |ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ|
| | |дл¤ промислово-|дл¤ масового|
| | |цив≥льного бу- |в≥дпочинку |
| | |д≥вництва | |
|ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ+ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ+ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ+ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ|
| 1 | 2 | 5 | 6 |
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
1. ¬одн≥ —ередн¤ багатор≥чна вит-
ресурси рата води: об'Їм можли-
вого одночасного водо- 1-5 0,05-0,2
в≥дбору (м3/сек)
«апаси п≥дземних вод,
модуль експлуатац≥йних
запас≥в з 1 км2 терито-
р≥њ (л/сек) 0,5-1,5 0,2-0,5
’арактеристика п≥дземних тр≥щинувато-карстов≥, п≥д-
вод за њх захищен≥стю руслов≥ та ≥н. з над≥йними
в≥д забрудненн¤ водотривкими горизонтами
Ќахил поверхн≥ в б≥к во-
дойми (градуси) 3-5 5-10
«абезпечен≥сть поверхне-
вими водами (км в≥д во-
дойми) 10-30 5-20
2. ≤нже- √либина зал¤ганн¤ грун-
нерно-гео- тових вод в≥д поверхн≥
лог≥чн≥ (м) 1-3 1-3
≤мов≥рн≥сть затопленн¤ 1-4%, шар за- 1-10%, шар
високими водами (%) топленн¤ менше затопленн¤
2 м менше 1 м
—ередн¤ в≥дстань м≥ж
г≥дрограф≥чною мережею,
горизонтальне розчлену- 0,5-5,0 0,3-1,5
ванн¤ рельЇфу (км)
”хил поверхн≥ (градуси) 10-30 20-30
«суви др≥бн≥, поверхнев≥ типу
опливини
ярова ероз≥¤ ¤ри глибиною до 10 м, слабка
≥нтенсивн≥сть росту
—ейсм≥чн≥сть (бали) 7 - 8
3. л≥ма- Ѕуд≥вельно-кл≥матичн≥
тичн≥ райони
--- ---
—в≥тло-кл≥матичн≥ --- ---
4. ¬исот- ѕеревищенн¤ в≥дм≥ток
н≥сть рельЇфу над р≥внем мор¤
(м) 1500-2000 2000-2500
5. √рунто- ѕридатн≥сть грунту дл¤ ≥з зам≥ною до 50% родючого
во-рослин- озелененн¤ грунту
н≥
Ћ≥сист≥сть територ≥њ (%) 10-30 та б≥льше 10-40
60
ѕродовженн¤ таблиц≥
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
|‘актори |’арактеристика оц≥нюва- | “еритор≥њ |
|оц≥нки |них показник≥в |ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ|
| | | неспри¤тлив≥ |
| | |ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ|
| | |дл¤ промислово-|дл¤ масового|
| | |цив≥льного бу- |в≥дпочинку |
| | |д≥вництва | |
|ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ+ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ+ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ+ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ|
| 1 | 2 | 7 | 8 |
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
1. ¬одн≥ —ередн¤ багатор≥чна вит-
ресурси рата води: об'Їм можли-
вого одночасного водо- <1 <0,05
в≥дбору (м3/сек)
«апаси п≥дземних вод,
модуль експлуатац≥йних
запас≥в з 1 км2 терито-
р≥њ (л/сек) <0,5 <0,2
’арактеристика п≥дземних
вод за њх захищен≥стю грунтов≥
в≥д забрудненн¤
Ќахил поверхн≥ в б≥к во-
дойми (градуси)
>5 >10
«абезпечен≥сть поверхне-
вими водами (км в≥д во-
дойми) >30 >20
2. ≤нже- √либина зал¤ганн¤ грун-
нерно-гео- тових вод в≥д поверхн≥
лог≥чн≥ (м) <1 <1
≤мов≥рн≥сть затопленн¤ >4%, шар затоп- >10%, шар за-
високими водами (%) ленн¤ >2 м топленн¤ >1 м
—ередн¤ в≥дстань м≥ж
г≥дрограф≥чною мережею,
горизонтальне розчлену-
ванн¤ рельЇфу (км) <0,5 <0,3
”хил поверхн≥ (градуси) >30 >30
«суви крупн≥, глибок≥
ярова ероз≥¤ ¤ри глибиною б≥льше 10 м,
значна ≥нтенсивн≥сть росту
—ейсм≥чн≥сть (бали) 9 та б≥льше
3. л≥ма- Ѕуд≥вельно-кл≥матичн≥
тичн≥ райони --- ---
—в≥тло-кл≥матичн≥ --- ---
4. ¬исот- ѕеревищенн¤ в≥дм≥ток
н≥сть рельЇфу над р≥внем мор¤
(м) >2000 >2500
5. √рунто- ѕридатн≥сть грунту дл¤ ≥з зам≥ною в≥д 50 до 100%
во-рослин- озелененн¤ родючого грунту
н≥
Ћ≥сист≥сть територ≥њ (%) <10 <10
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
ѕрим≥тка: “аблиц¤ складена на п≥дстав≥ "ћетодических рекомендаций
по гигиеническому обоснованию размещени¤ и развити¤
производительных сил на территори¤х нового освоени¤ и в
промышленно развитых регионах".
ƒодаток N 2
до ƒержавних сан≥тарних правил
плануванн¤ та забудови населених
пункт≥в, затверджених наказом
ћ≥н≥стерства охорони здоров'¤
”крањни в≥д 19.06.96 р. N 173
ритер≥њ оц≥нки потенц≥алу забрудненн¤ атмосфери за
середньор≥чними значенн¤ми метеоролог≥чних параметр≥в
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
|ѕотенц≥ал заб- | ѕриземн≥ ≥нверс≥њ |ѕовторюва- |¬исота |“рива- |
|рудненн¤ атмос-|ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ|н≥сть (%) |шару |л≥сть |
|фери |повто|потуж- |≥нтен+ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ|перем≥-|туману |
| |рюва-|н≥сть |сив- |швид-|в т.ч.|щуванн¤|(год.) |
| |н≥сть|(км) |н≥сть|к≥сть|прот¤-|(км) | |
| |(%) | |(oC) |в≥тру|гом | | |
| | | | |0-1 |к≥ль- | | |
| | | | |м/с |кох | | |
| | | | | |дн≥в | | |
| | | | | |(зас- | | |
| | | | | |т≥й по| | |
| | | | | |в≥тр¤)| | |
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
1. Ќизький 20-30 0,3-0,4 2-3 10-20 5-10 0,7-0,8 80-350
2. ѕом≥рний 30-40 0,4-0,5 3-5 20-30 7-12 0,8-1,0 100-550
3. ѕ≥двищений:
- континен-
тальний 30-45 0,3-0,6 2-6 20-40 3-18 0,7-1,0 100-600
- приморсь-
кий 30-45 0,3-0,7 2-6 10-30 10-25 0,4-1,1 100-800
4. ¬исокий 40-50 0,3-0,7 3-6 30-60 10-30 0,7-1,6 50-200
5. ƒуже високий 40-60 0,3-0,9 3-10 50-70 20-45 0,8-1,6 10-600
ƒодаток N 3
до ƒержавних сан≥тарних правил
плануванн¤ та забудови населених
пункт≥в, затверджених наказом
ћ≥н≥стерства охорони здоров'¤
”крањни в≥д 19.06.96 р. N 173
ритер≥њ оц≥нки потенц≥алу самоочищенн¤ водойм
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
|“емпературний | —ередн¤ багатор≥чна витрата води водойми |
|показник само- | (м3/сек) |
|очищенн¤ водойм|ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ|
| | до 50 | 51-500 | б≥льше 500 |
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
б≥льше 0,32 знижений пом≥рний високий
0,32 - 0,24 низький знижений пом≥рний
менше 0,24 низький низький знижений
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
ѕрим≥тка. “емпературний показник потенц≥алу самоочищенн¤ водойми
розраховуЇтьс¤ шл¤хом д≥ленн¤ к≥лькост≥ дн≥в у роц≥ з
температурою води 16o— та вище на загальну к≥льк≥сть
дн≥в у роц≥.
ƒодаток N 4
до ƒержавних сан≥тарних правил
плануванн¤ та забудови населених
пункт≥в, затверджених наказом
ћ≥н≥стерства охорони здоров'¤
”крањни в≥д 19.06.96 р. N 173
—ан≥тарна класиф≥кац≥¤ п≥дприЇмств, виробництв та
споруд ≥ розм≥ри сан≥тарно-захисних зон дл¤ них
’≥м≥чн≥ п≥дприЇмства та виробництва
лас I. ј. —ан≥тарно-захисна зона 3000 м
1. ¬иробництво б≥лково-в≥там≥нного концентрату (поприну).
Ѕ. —ан≥тарно-захисна зона 1000 м
1. ¬иробництво зв'¤заного азоту (ам≥аку, азотноњ кислоти,
азотнотукових та ≥нших добрив).
2. ¬иробництво нап≥впродукт≥в ан≥л≥но-фарбовоњ промисловост≥
бензольного та еф≥рного р¤ду (ан≥л≥н≥в, н≥тробензолу,
н≥троан≥л≥ну, алк≥лам≥нолу, хлорбензолу, н≥трохлорбензолу, фенолу
та ≥н.) при загальн≥й потужност≥ виробництва понад 1000 т/р≥к.
3. ¬иробництво нап≥впродукт≥в нафталенового ≥ антраценового
р¤ду (бетанафтолу, аш-кислоти, фен≥лперикислоти, перикислоти,
антрах≥нону, фталевого анг≥дриду та ≥н.) понад 2000 т/р≥к.
4. ¬иробництво бромного зал≥за.
5. ¬иробництво целюлози ≥ нап≥вцелюлози за кислим сульф≥тним,
б≥сульф≥тним або моносульф≥тним способами з виготовленн¤м варочних
розчин≥в шл¤хом спалюванн¤ с≥рки або ≥нших матер≥ал≥в, ¤к≥ м≥ст¤ть
с≥рку, а також виробництво целюлози сульфатним способом
(сульфатцелюлози).
6. ¬иробництво св≥тильного, вод¤ного та генераторного газ≥в
при потужност≥ понад 50000 м3/год.
7. —танц≥њ п≥дземноњ газиф≥кац≥њ вуг≥лл¤.
8. ¬иробництво њдкого натру та хлору електрол≥тичним
способом.
9. ¬иробництво р≥дких метал≥в методом хлоруванн¤
(титано-магнетитове та ≥н.).
10. ¬иробництво штучного в≥скозного волокна та целофану.
11. ¬иробництво концентрованих м≥неральних добрив.
12. ¬иробництво орган≥чних розчинник≥в та масел (бензолу,
толуолу, ксилолу, нафтолу, фенолу, креозолу, антрацену,
фенантрену, акридину, карбозолу).
13. ¬иробництво миш'¤ку та його неорган≥чних сполук.
14. ¬иробництво нафтового газу в к≥лькост≥ б≥льше
5000 м3/год.
15. ѕ≥дприЇмства по переробц≥ нафти (при переробц≥ нафти з
вм≥стом с≥рки менше 0,5% (вагових) сан≥тарно-захисну зону належить
приймати розм≥ром 500 м).
16. ¬иробництво п≥криновоњ кислоти.
17. ¬иробництво плав≥ковоњ кислоти, кр≥ол≥ту, фтористого
водню та фтористих солей.
18. ѕ≥дприЇмства по переробц≥ кам'¤ного вуг≥лл¤.
19. ѕ≥дприЇмства по х≥м≥чн≥й переробц≥ торфу.
20. ѕ≥дприЇмства по переробц≥ горючих сланц≥в.
21. ¬иробництво ртут≥.
22. ¬иробництво саж≥.
23. ¬иробництво с≥рчаноњ кислоти, олеуму та с≥рчистого газу.
24. ¬иробництво с≥рковуглецю.
25. ¬иробництво сол¤ноњ кислоти.
26. ¬иробництво суперфосфату.
27. ¬иробництво фосфору (жовтого, червоного) та
фосфорорган≥чних сполук (т≥офос, карбофос та ≥н.).
28. ¬иробництво хлорованих та г≥дрохлорованих вуглеводн≥в.
29. ¬иробництво карб≥ду кальц≥ю, ацетилену з карб≥ду кальц≥ю
та пох≥дних на основ≥ ацетилену.
30. ¬иробництво диметилтерефталату.
31. ¬иробництво волокна "н≥трон".
32. ¬иробництво капролактаму.
33. ¬иробництво синтетичного етилового спирту с≥рчанокислим
методом або методом пр¤моњ г≥дратац≥њ при на¤вност≥ упарюванн¤
с≥рчаноњ кислоти або очистки в≥д с≥рки.
34. ¬иробництво штучного каучуку.
35. ¬иробництво порофор≥в.
36. ¬иробництво ам≥н≥в (монометилам≥ни, диметилам≥ни,
д≥етилам≥ни, триетилам≥ни та ≥н.).
37. ¬иробництво ц≥ан≥стих солей (кал≥ю, натр≥ю, м≥д≥ та ≥н.),
ц≥анплаву, диц≥анам≥ду, ц≥анам≥ду кальц≥ю.
38. ¬иробництво кислот: ам≥ноенантовоњ, ам≥ноундекановоњ,
ам≥нопеларгоновоњ, т≥одивалер≥ановоњ та ≥зофтал≥Ївоњ.
39. ¬иробництво н≥тр≥натр≥ю, г≥дразину сульфату, г≥дразин
г≥драту, сульфату амон≥ю, т≥он≥лхлориду, вуглеамон≥йних солей та
амон≥ю вуглекислого.
40. ¬иробництво ацетилену ≥з вуглеводневих газ≥в.
41. ¬иробництво диметилформам≥ду.
42. ¬иробництво етиловоњ р≥дини.
43. ¬иробництво катал≥затор≥в.
44. ¬иробництво продукт≥в та нап≥впродукт≥в дл¤ синтетичних
пол≥мерних матер≥ал≥в.
45. ¬иробництво с≥рчистих орган≥чних барвник≥в
(с≥рчисто-чорних та ≥н.).
46. ¬иробництво син≥льноњ кислоти та њњ пох≥дних (акрилати,
д≥≥зоц≥анати та ≥н.).
47. ¬иробництво берил≥ю.
48. ¬иробництво х≥м≥чних синтетичних л≥карських препарат≥в.
49. ¬иробництво синтетичних жирних кислот та виробництво
вищих жирних спирт≥в пр¤мим окисленн¤м киснем.
50. ¬иробництво меркаптан≥в та централ≥зован≥ установки
одарируванн¤ газу меркаптанами ≥з складами одоранту.
51. ал≥йн≥ комб≥нати.
лас II. —ан≥тарно-захисна зона 500 м
1. ¬иробництво сечовини та т≥осечовини.
2. ѕ≥дприЇмства по переробц≥ природного нафтового газу.
3. ¬иробництво н≥об≥ю.
4. ¬иробництво танталу.
5. ¬иробництво генераторного газу на вуг≥лл≥ та торф≥ у
к≥лькост≥ 25000-50000 м3/год.
6. ¬иробництво та переробка природних смол та њх залишк≥в
(кам'¤новуг≥льного пеку та ≥н.).
7. ¬иробництво кальцинованоњ соди ам≥ачним способом у
к≥лькост≥ понад 400000 т/р≥к.
8. ¬иробництво синтетичного етилового спирту за с≥рчанокислим
способом або способом пр¤моњ г≥дратац≥њ при в≥дсутност≥ цеху
упарюванн¤ с≥рчаноњ кислоти, а також при в≥дсутност≥ очистки в≥д
с≥рки на завод≥ при другому способ≥ виробництва.
9. ¬иробництво ам≥ачноњ, кал≥Ївоњ, натр≥Ївоњ та кальц≥Ївоњ
сел≥три.
10. ¬иробництво х≥м≥чних орган≥чних реактив≥в.
11. ¬иробництво пластичних мас ≥з еф≥р≥в целюлози.
12. ¬иробництво корунду.
13. ¬иробництво хлористого бар≥ю з утил≥зац≥Їю с≥рководню.
14. ¬иробництво техн≥чного саломасу (з одержанн¤м водню
неелектричним способом).
15. ¬иробництво штучних (м≥дно-ам≥ачних ≥ ацетатних), а також
синтетичних х≥м≥чних волокон (капрон, лавсан, хлорин, в≥нол, ан≥д,
енант).
16. ¬иробництво ультрамарину.
17. ¬иробництво хромового анг≥дриду та солей хромовоњ
кислоти.
18. ¬иробництво штучноњ шк≥ри ≥з застосуванн¤м летучих
орган≥чних розчинник≥в.
19. ¬иробництво складних еф≥р≥в.
20. ¬иробництво продукт≥в орган≥чного синтезу (спирту,
етилового еф≥ру та ≥н.) ≥ нафтових газ≥в при переробц≥ понад 5000
м3/год.
21. ¬иробництво нап≥впродукт≥в ан≥л≥но-фарбовоњ
промисловост≥: бензольного р¤ду та еф≥рного р¤ду (ан≥л≥н≥в,
н≥тробензолу, н≥троан≥л≥ну, алк≥лам≥нолу, хлорбензолу,
н≥трохлорбензолу, фенолу та ≥н.) при сумарн≥й потужност≥ менше
1000 т/р≥к.
22. ¬иробництво нап≥впродукт≥в нафталенового ≥ антраценового
р¤ду (бетанафтолу, аш-кислоти, фен≥лперикислоти, перикислоти,
антрах≥нону, фталевого анг≥дриду та ≥н.) при сумарн≥й потужност≥
до 2000 т/р≥к.
23. ¬иробництво кубових фарбник≥в ус≥х клас≥в азотол≥в та
азоам≥н≥в.
24. ≈кспериментальн≥ заводи ан≥л≥но-фарбовоњ промисловост≥
при сумарн≥й потужност≥ до 2000 т/р≥к ≥ напрацьовуюч≥ виробництва
менше 1000 т/р≥к.
25. ѕ≥дприЇмства по виробництву азбестових вироб≥в.
26. ¬иробництво оцтовоњ кислоти.
27. ¬иробництво пол≥етилену та пол≥проп≥лену на основ≥
нафтового супутнього газу.
28. ¬иробництво кормових др≥ждж≥в та фурфуролу ≥з деревини ≥
с≥льськогосподарських в≥дход≥в способом г≥дрол≥зу.
29. ¬иробництво «,«-д≥-(хлорметил)оксоциклобутану,
пол≥карбонату, сопол≥мер≥в етилену з проп≥леном на основ≥ нафтових
супутн≥х газ≥в; пол≥мер≥в вищих пол≥олеф≥н≥в на основ≥ нафтових
супутн≥х газ≥в.
30. ¬иробництво дьогтю, р≥дких та летучих погон≥в з деревини,
метилового спирту, оцтовоњ кислоти, скип≥дару, терпентинних масел,
ацетону, креозоту.
31. ¬иробництво н≥котину.
32. ¬иробництво фенолальдег≥дних, пол≥еф≥рних, епоксидних та
≥нших штучних смол в к≥лькост≥ понад 300 т/р≥к.
33. ¬иробництво синтетичноњ камфори ≥зомеризац≥йним способом.
34. ¬иробництво мелам≥ну та ц≥апуровоњ кислоти.
35. ¬иробництво пол≥карбонат≥в.
лас III. —ан≥тарно-захисна зона 300 м
1. ¬иробництво б≥туму та ≥нших продукт≥в ≥з залишк≥в перегону
кам'¤новуг≥льного дьогтю, нафти, хвоњ (гудрону, нап≥вгудрону та
≥н.).
2. ¬иробництво кальцинованоњ соди ам≥ачним способом у
к≥лькост≥ менше 400000 т/р≥к.
3. ¬иробництво каустичного њдкого натру способом Ћев≥га та
вапн¤ним.
4. ¬иробництво м≥неральних солей, за вин¤тком солей миш'¤ку,
фосфору, хрому, свинцю, ртут≥.
5. ¬иробництво нафтового газу в к≥лькост≥ в≥д 1000 до 5000
м3/год, а також генераторного газу в≥д 5000 до 25000 м3/год.
6. ¬иробництво пластичних мас (карбол≥ту, хлорв≥н≥лу та ≥н.).
7. ¬иробництво фенолальдег≥дних прес-матер≥ал≥в, а також
пресованих ≥ намотувальних вироб≥в ≥з паперу та тканин, просочених
фенолальдег≥дними смолами в к≥лькост≥ понад 100 т/р≥к.
8. ¬иробництво штучних м≥неральних фарб.
9. ѕ≥дприЇмства по регенерац≥њ гум та каучуку.
10. ¬иробництво по виготовленню шин, гумових техн≥чних
вироб≥в, ебон≥ту та клеЇного взутт¤, а також гумовоњ сум≥ш≥ дл¤
них.
11. ’≥м≥чна переробка руд р≥дких метал≥в дл¤ одержанн¤ солей
сурми, в≥смуту, л≥т≥ю та ≥н.
12. ¬иробництво тукосум≥шей.
13. ¬иробництво вуг≥льних вироб≥в дл¤ електропромисловост≥
(щ≥тки, електровугл≥ та ≥н.).
14. ¬иробництво по вулкан≥зац≥њ вироб≥в з гуми ≥з
застосуванн¤м с≥рковуглецю.
15. ¬иробництво ацетальдег≥ду парофозним способом без
застосуванн¤ метал≥чноњ ртут≥.
16. ¬иробництво та базисн≥ склади ам≥ачноњ води.
17. ¬иробництво пол≥стиролу та сопол≥мер≥в стиролу.
18. ¬иробництво кремн≥йорган≥чних лак≥в, р≥дини ≥ смол.
19. √азорозпод≥льн≥ станц≥њ маг≥стральних газопровод≥в з
одоризац≥йними установками меркаптанами.
20. ¬иробництво себац≥новоњ кислоти.
21. ¬иробництво в≥н≥лацетату, пол≥в≥н≥лацетату,
пол≥в≥н≥лового спирту, пол≥в≥н≥лацетатноњ емульс≥њ, ацетал≥в та
в≥н≥флексу.
22. ¬иробництво по переробц≥ фторопласт≥в.
23. ¬иробництво пластиф≥катор≥в.
24. ¬иробництво кормових др≥ждж≥в ≥з в≥дход≥в деревини та
с≥льського господарства (сон¤шниковоњ лузги, кукурудз¤них качан≥в,
соломи та ≥н.) методом г≥дрол≥зу.
25. ¬иробництво ≥зоактилового спирту, ол≥йного анг≥дриду,
ол≥йноњ кислоти, пенопласту, в≥н≥лтолуолу, пол≥в≥н≥лтолуолу,
пол≥уретан≥в дл¤ литт¤, пол≥формальдег≥ду, регенерац≥њ орган≥чних
кислот (оцтовоњ, ол≥йноњ та ≥н.), формал≥ну, уротроп≥ну,
нентаеритриту, метилп≥рол≥дону, пол≥в≥н≥лп≥рол≥дону, продукт≥в
орган≥чного синтезу (спирту, етилового спирту) ≥з нафтового газу
при переробц≥ менше 5000 м3/год.
26. ¬иробництво лак≥в (ол≥йного, спиртового, друкарського,
дл¤ гумовоњ промисловост≥, ≥золюючого та ≥н.).
27. ¬иробництво ол≥фи.
28. ¬иробництво фенолальдег≥дних, пол≥еф≥рних, пол≥ам≥дних,
епоксидних та ≥нших штучних смол у к≥лькост≥ до 300 т/р≥к.
29. ¬иробництво карбон≥л≥в метал≥в.
30. ¬иробництво мет≥он≥ну.
31. ¬иробництво антиб≥отик≥в б≥олог≥чним шл¤хом.
лас IV. —ан≥тарно-захисна зона 100 м
1. ¬иробництво паперу ≥з готовоњ целюлози та ганч≥р'¤.
2. ¬иробництво галал≥ту та ≥нших б≥лкових пластик≥в
(ам≥нопласти та ≥н.).
3. ¬иробництво гл≥церину.
4. ¬иробництво емалей на конденсац≥йних смолах.
5. ¬иробництво мила.
6. ¬иробництво органопрепарат≥в (див. м'¤сокомб≥нати).
7. ¬иробництво генераторного газу на вуг≥лл≥ та торф≥ у
к≥лькост≥ до 5000 м3/год.
8. ’≥м≥чна переробка руд р≥дк≥сних метал≥в дл¤ одержанн¤
солей мол≥бдену, вольфраму ≥ кобальту.
9. ¬иробництво фенолальдег≥дних прес-матер≥ал≥в, а також
пресованих ≥ намотувальних вироб≥в ≥з паперу ≥ тканини,
прос¤кнутих фенолальдег≥дними смолами у к≥лькост≥ не б≥льше 100
т/р≥к.
10. ¬иробництво техн≥чного саломасу (з одержанн¤м водню
електрол≥тичним способом).
11. ¬иробництва солеварн≥ та солерозмольн≥.
12. ¬иробництво фармацевтичних солей кал≥ю (хлористого,
с≥рчанокислого ≥ поташу).
13. ¬иробництво гумового взутт¤ без застосуванн¤ орган≥чних
розчинник≥в ≥ гумових сум≥шей без застосуванн¤ саж≥.
14. ¬иробництво тук≥в р≥дких.
15. ¬иробництво ван≥л≥ну та сахарину.
16. ¬иробництво нафтового газу в к≥лькост≥ до 1000 м3/год.
17. ¬иробництво пресувальних матер≥ал≥в
(фенолформальдег≥дних, сечовинно- ≥ мелам≥ноформальдег≥дних,
кремн≥йорган≥чних та ≥н.).
18. ¬иробництво штучноњ шк≥ри на основ≥ пол≥в≥н≥лхлоридних та
≥нших смол без застосуванн¤ летких орган≥чних розчинник≥в.
19. ¬иробництво пол≥хлорв≥н≥лового пластиф≥кату, в≥н≥пласту,
м≥пластових сепаратор≥в п≥нопол≥уретану, поропласт≥в, склопласт≥в,
стиропору.
20. ¬иробництво алкалоњд≥в ≥ галенових препарат≥в.
21. ¬иробництво м≥неральних природних фарб (крейди, охри,
мум≥њ та ≥н.).
22. ¬иробництво парфюмер≥њ.
23. ¬иробництво дубильного екстракту.
24. ¬иробництво вироб≥в ≥з синтетичних смол, пол≥мерних
матер≥ал≥в та пластичних мас р≥зними методами (пресуванн¤м,
екструз≥Їю, литт¤м п≥д тиском, вакуум-формуванн¤м та ≥н.).
25. ¬иробництво синтетичних порошкопод≥бних миючих засоб≥в.
26. ’≥мчистка.
лас V. —ан≥тарно-захисна зона 50 м
1. ¬иробництво неорган≥чних реактив≥в при в≥дсутност≥ хлорних
цех≥в.
2. ¬иробництво по вулкан≥зац≥њ гуми без застосуванн¤
с≥рковуглецю.
3. ¬иробництво вуглекислоти та "сухого льоду".
4. ¬иробництво штучних перл≥в.
5. ¬иробництво вироб≥в ≥з пластичних мас та синтетичних смол
(т≥льки механ≥чна обробка).
6. ¬иробництво фотох≥м≥чне (фотопластинок, к≥нопл≥вки та
фотопаперу).
7. ¬иробництво тук≥в вуглекислих.
8. ѕункти очистки, промивки та пропарки цистерн (при
перевезенн≥ нафти ≥ нафтопродукт≥в).
9. ¬иробництво р≥зних вид≥в паперу ≥ картону ≥з прив≥зних
нап≥вфабрикат≥в; виробництво деревноњ маси та нап≥вцелюлози ≥з
застосуванн¤м соди або моносульф≥ту при одержанн≥ готового
моносульф≥ту ≥ без спалюванн¤ в≥дпрацьованих луг≥в, що м≥ст¤ть
с≥рку, та ≥нших матер≥ал≥в без застосуванн¤ р≥дкого с≥рчистого
газу.
10. «аводи пол≥граф≥чних фарб.
11. ¬иробництво готових л≥карських форм.
12. ¬иробництво стиснутих та скраплених продукт≥в под≥лу
пов≥тр¤.
ћеталург≥йн≥, машинобуд≥вн≥ та металообробн≥ п≥дприЇмства ≥
виробництва
лас I. —ан≥тарно-захисна зона 1000 м
1. ѕ≥дприЇмства по вторинн≥й переробц≥ кольорових метал≥в
(м≥д≥, свинцю, цинку та ≥н.) в к≥лькост≥ б≥льше 3000 т/р≥к.
2. ¬иробництво по випалюванню коксу.
3. ¬иробництво по виплавц≥ чавуну при загальному об'Їм≥
доменних печей б≥льш 1500 м3.
4. омб≥нат чорноњ металург≥њ з повним металург≥йним циклом
потужн≥стю б≥льше млн.т/р≥к чавуну ≥ стал≥.
5. ¬иробництво стал≥ мартен≥вським ≥ конверторним способами з
цехами по переробц≥ в≥дход≥в (розмел томасшлаку ≥ т.≥н.) при
випуску основноњ продукц≥њ в≥д 1 млн.т/р≥к ≥ б≥льше.
6. ¬иробництво по виплавц≥ кольорових метал≥в безпосередньо
≥з руд ≥ концентрат≥в (в тому числ≥ свинцю, олова, м≥д≥, н≥келю).
7. ¬иробництво алюм≥н≥ю способом електрол≥зу розплавлених
солей алюм≥н≥ю (глинозему).
8. ¬иробництво по виплавц≥ спецчавун≥в; виробництво
феросплав≥в.
9. ѕ≥дприЇмства по агломеруванню руд чорних та кольорових
метал≥в та п≥ритних огарк≥в.
10. ¬иробництво глинозему (оксиду алюм≥н≥ю).
11. ¬иробництво чавунного фасонного литт¤ в к≥лькост≥ б≥льше
100000 т/р≥к.
лас II. —ан≥тарно-захисна зона 500 м
1. ¬иробництво магн≥ю (вс≥ма способами, кр≥м хлоридного).
2. ¬иробництво кольорових метал≥в у к≥лькост≥ понад 2000
т/р≥к.
3. ѕ≥дприЇмства по вторинн≥й переробц≥ кольорових метал≥в
(м≥д≥, свинцю, цинку та ≥н.) в к≥лькост≥ в≥д 2000 до 3000 т/р≥к.
4. ¬иробництво по виплавц≥ чавун≥в при загальному об'Їм≥
доменних печей в≥д 500 до 1500 м3.
5. омб≥нат чорноњ металург≥њ з повним металург≥йним циклом
потужн≥стю до 1 млн.т/р≥к чавуну та стал≥.
6. ¬иробництво стал≥ мартен≥вським, електроплавильним ≥
конверторним способами з цехами по переробц≥ в≥дход≥в (розмел
томасшлаку та ≥н.) при випуску основноњ продукц≥њ в к≥лькост≥ до 1
млн.т/р≥к.
7. ¬иробництво свинцевих акумул¤тор≥в.
8. ¬иробництво по розмелюванню томасшлаку.
9. ¬иробництво сурми п≥рометалург≥йним способом.
10. ¬иробництво фасонного чавунного литт¤ в к≥лькост≥ понад
20000 до 100000 т/р≥к.
11. ¬иробництво цинку, м≥д≥, н≥келю, кобальту методом
електрол≥зу водних розчин≥в.
12. ѕрокатн≥ цехи (обгрунтуванн¤ розрахунковим шл¤хом).
лас III. —ан≥тарно-захисна зона 300 м
1. ¬иробництво по збагаченню метал≥в без гар¤чоњ обробки.
2. ¬иробництво кабелю освинцьованого або з гумовою ≥зол¤ц≥Їю.
3. ¬иробництво чавунного фасонного литт¤ в к≥лькост≥ в≥д
10000 до 20000 т/р≥к.
4. ѕ≥дприЇмства по вторинн≥й переробц≥ кольорових метал≥в
(м≥д≥, свинцю, цинку та ≥н.) у к≥лькост≥ до 1000 т/р≥к.
5. ¬иробництво кольорових метал≥в у к≥лькост≥ в≥д 100 до 2000
т/р≥к.
6. ¬иробництво ртут≥ та прилад≥в з ртуттю (ртутних
випр¤млювач≥в, термометр≥в, ламп та ≥н.).
7. ¬иробництво по виплавц≥ чавуну при загальному об'Їм≥
доменних печей менше 500 м3.
8. ¬иробництво фасонного кольорового литт¤ п≥д тиском
потужн≥стю 10000 т литт¤ на р≥к (9500 т литт¤ п≥д тиском ≥з
алюм≥н≥Ївих сплав≥в та 500 т литт¤ ≥з цинкових сплав≥в).
9. ¬иробництво металевих електрод≥в (з використанн¤м
марганцю).
10. √альван≥чн≥ цехи.
лас IV. —ан≥тарно-захисна зона 100 м
1. ¬иробництво машин та прилад≥в електротехн≥чоњ
промисловост≥ (динамомашин, конденсатор≥в, трансформатор≥в,
прожектор≥в та ≥н.) при на¤вност≥ невеликих ливарних та гар¤чих
цех≥в.
2. ¬иробництво голого кабел¤.
3. ¬иробництво котл≥в.
4. ¬иробництво металевих електрод≥в.
5. ѕ≥дприЇмства металообробноњ промисловост≥ з чавунним,
сталевим (у к≥лькост≥ до 10000 т/р≥к) та кольоровим (у к≥лькост≥
до 100 т/р≥к) литт¤м.
6. ¬иробництво сурми електрол≥тичним способом.
7. Ўрифтоливарн≥ заводи (при можливих викидах свинцю в
атмосферу).
лас V. —ан≥тарно-захисна зона 50 м
1. ѕ≥дприЇмства металообробноњ промисловост≥ з терм≥чною
обробкою без ливарень.
2. ¬иробництво лужних акумул¤тор≥в.
3. Ўрифтоливарн≥ заводи.
4. ¬иробництво прилад≥в дл¤ електричноњ промисловост≥
(електроламп, л≥хтар≥в та ≥н.) при в≥дсутност≥ ливарень та без
застосуванн¤ ртут≥.
5. ¬иробництво твердих сплав≥в ≥ тугоплавких метал≥в при
в≥дсутност≥ цех≥в х≥м≥чноњ обробки руд.
6. ƒрукарн≥.
ѕ≥дприЇмства по видобуванню руд та нерудних копалин
лас I. ј. —ан≥тарно-захисна зона 1500 м
1. ар'Їри по видобуванню зал≥зних руд в≥дкритим способом з
використанн¤м вибухових засоб≥в.
Ѕ. —ан≥тарно-захисна зона 1000 м
1. ѕ≥дприЇмства по видобуванню нафти при викид≥ с≥рководню
в≥д 0,5 до 1 т/добу, а також ≥з великим вм≥стом летучих
вуглеводн≥в.
2. ѕ≥дприЇмства по видобуванню свинцевих руд, ртут≥, миш'¤ку,
марганцю.
3. ѕ≥дприЇмства по видобуванню природного газу.
лас II. —ан≥тарно-захисна зона 500 м
1. ѕ≥дприЇмства по видобуванню фосфорит≥в, апатит≥в,
колчедан≥в без х≥м≥чноњ обробки.
2. ѕ≥дприЇмства по видобуванню горючих сланц≥в.
3. ѕ≥дприЇмства по видобуванню кам'¤ного, бурого та ≥ншого
вуг≥лл¤.
4. ѕ≥дприЇмства по видобуванню зал≥зних та пол≥метал≥чних руд
(за вин¤тком свинцевих, ртут≥, миш'¤ку та марганцю) та г≥рських
пор≥д VIII-XI категор≥й в≥дкритою розробкою без застосуванн¤
вибухових засоб≥в.
5. ѕородн≥ в≥двали вуг≥льних шахт, що експлуатуютьс¤; нед≥юч≥
породн≥ в≥двали висотою б≥льше 30 м, що п≥ддаютьс¤ гор≥нню;
нед≥юч≥ породн≥ в≥двали висотою б≥льше 50 м, що не схильн≥ до
гор≥нн¤.
лас III. —ан≥тарно-захисна зона 300 м
1. ѕ≥дприЇмства по видобуванню нафти при викид≥ с≥рководню до
0,5 т/добу з малим вм≥стом летких вуглеводн≥в.
2. ѕ≥дприЇмства по видобуванню г≥рських пор≥д VI-VII
категор≥й: долом≥т≥в, магнезит≥в, азбесту, гудрон≥в, асфальту
в≥дкритою розробкою.
3. ѕ≥дприЇмства по видобуванню металоњд≥в в≥дкритим способом.
4. ¬иробництво брикет≥в з др≥бного торфу та вуг≥лл¤.
5. √≥дрошахти та збагачувальн≥ фабрики з мокрим процесом
збагачуванн¤.
6. Ќед≥юч≥ породн≥ в≥двали вуг≥льних шахт (висотою менше 50
м), що не схильн≥ до гор≥нн¤.
лас IV. —ан≥тарно-захисна зона 100 м
1. ѕ≥дприЇмства по видобуванню кам'¤ноњ кухонноњ сол≥.
2. ѕ≥дприЇмства по видобуванню торфу фрезерним способом.
3. ѕ≥дприЇмства по видобуванню руд метал≥в та металоњд≥в
шахтним способом, за вин¤тком свинцевих руд, ртут≥, миш'¤ку та
марганцю.
¬иробництва буд≥вельноњ промисловост≥
лас I. —ан≥тарно-захисна зона 1000 м
1. ¬иробництво портландцементу, шлакопортландцементу та
пуцоланового цементу в к≥лькост≥ понад 150000 т/р≥к.
2. ¬иробництво магнезиту, долом≥ту та шамоту з випалом в
шахтних обертових та ≥нших печах.
3. ¬иробництво асфальтобетону.
4. ѕ≥дприЇмства та буд≥вельн≥ орган≥зац≥њ, на територ≥њ ¤ких
зд≥йснюЇтьс¤ транспортуванн¤ та роз≥гр≥ванн¤ б≥туму.
лас II. —ан≥тарно-захисна зона 500 м
1. ¬иробництво г≥псу (алебастру).
2. ¬иробництво азбесту.
3. ¬иробництво вапна (вапн¤н≥ заводи з шахтними та обертовими
печами).
4. ¬иробництво портландцементу, шлакопортландцементу та ≥н. в
к≥лькост≥ до 150000 т/р≥к.
лас III. —ан≥тарно-захисна зона 300 м
1. ¬иробництво штучних наповнювач≥в (керамзиту та ≥н.).
2. ¬иробництво скл¤ноњ вати та шлаковоњ шерст≥.
3. ¬иробництво м≥сцевих цемент≥в (глин≥т цементу,
романцементу, г≥псошлакового та ≥н.) у к≥лькост≥ до 5000 т/р≥к.
4. ¬иробництво толю та рубероњду.
лас IV. —ан≥тарно-захисна зона 100 м
1. ¬иробництво штучного кам≥нн¤ та бетонних вироб≥в.
2. ≈леватори цемент≥в та ≥нших курних буд≥вельних матер≥ал≥в.
3. ¬иробництво буд≥вельних матер≥ал≥в ≥з в≥дход≥в “≈÷.
4. ¬иробництво азбестоцементних вироб≥в.
5. ¬иробництво пол≥мерних буд≥вельних матер≥ал≥в.
6. ¬иробництво фарфорових та фа¤нсових вироб≥в.
7. ¬иробництво червоноњ та сил≥катноњ цегли.
8. ¬иробництво керам≥чних та вогнетривких вироб≥в ≥ мергел≥в.
9. ам'¤ноливарн≥.
10. ¬иробництво скла.
лас V. —ан≥тарно-захисна зона 50 м
1. ѕ≥дприЇмства по видобуванню кам≥нн¤ безвибуховим способом
та п≥дприЇмства по обробц≥ природного кам≥нн¤.
2. ¬иробництво г≥псових вироб≥в.
3. ¬иробництво камишиту, солом≥ту, диференту, ф≥брол≥ту та
≥н.
4. ¬иробництво глин¤них вироб≥в.
¬иробництва по обробц≥ деревини
лас I. —ан≥тарно-захисна зона 1000 м
1. Ћ≥сопромислов≥ господарства (виробництва по х≥м≥чн≥й
переробц≥ дерева та одержанню деревного вуг≥лл¤).
лас II. —ан≥тарно-захисна зона 500 м
1. ¬иробництво деревного вуг≥лл¤ ретортним способом.
лас III. —ан≥тарно-захисна зона 300 м
1. ѕ≥дприЇмства по консервуванню деревини просочуванн¤м.
2. ¬иробництво вироб≥в ≥з деревинноњ шерст≥:
деревинно-стружкових плит, деревинно-волокнистих плит з
використанн¤м синтетичних смол ¤к зв'¤зуючих.
лас IV. —ан≥тарно-захисна зона 100 м
1. ¬иробництво деревинноњ шерст≥.
2. «аводи л≥сопильн≥, фанерн≥ та деталей дерев'¤них
стандартних буд≥вель.
3. —удобуд≥вн≥ верф≥ дл¤ виготовленн¤ дерев'¤них суден.
4. ¬иробництво обозне.
5. ¬иробництво хвойно-в≥там≥нного борошна,
хлороф≥ло-каротиновоњ пасти, хвойного екстракту.
лас V. —ан≥тарно-захисна зона 50 м
1. ѕ≥дприЇмства стол¤рно-тесл¤рн≥, меблев≥, паркетн≥ та по
виготовленню ¤щик≥в.
2. ѕ≥дприЇмства по консервуванню деревини сольовими та
водними розчинами (без солей миш'¤ку) ≥ суперобмазкою.
3. ¬иробництво вироб≥в ≥з деревинноњ шерст≥:
деревинно-стружкових, деревинно-волокнистих, цементно-ф≥брол≥тових
плит та ≥н.
4. ¬иробництво бондарних вироб≥в ≥з готовоњ клепки.
5. ¬иробництво рогожно-ткацьке.
6. —удобуд≥вельн≥ верф≥ дл¤ виготовленн¤ дерев'¤них катер≥в
та човн≥в.
“екстильн≥ виробництва та виробництва легкоњ промисловост≥
лас I. —ан≥тарно-захисна зона 1000 м
1. ѕ≥дприЇмства по первинн≥й обробц≥ бавовни з влаштуванн¤м
цех≥в по обробц≥ нас≥нн¤ ртутно-орган≥чними препаратами.
лас II. —ан≥тарно-захисна зона 500 м
1. ѕ≥дприЇмства по х≥м≥чному просочуванню та обробц≥ тканин
с≥рковуглецем.
2. ¬иробництво штучноњ шк≥ри та пл≥вкових матер≥ал≥в,
клейонки, пластшк≥ри ≥з застосуванн¤м летких орган≥чних
розчинник≥в до 2 т/добу.
лас III. —ан≥тарно-захисна зона 300 м
1. ѕ≥дприЇмства по безперервному просочуванню тканини та
паперу ол≥йними, ол≥йно-асфальтовими, бакел≥товими та ≥ншими
лаками з об'Їмом виробництва понад 300 т/р≥к просоченого
матер≥алу.
2. ѕ≥дприЇмства по первинн≥й обробц≥ рослинного волокна
(льону, конопл≥, бавовни ≥ кендирю).
3. ѕ≥дприЇмства по просочуванню та обробц≥ тканин (дерматину,
гран≥толю та ≥н.) х≥м≥чними речовинами за вин¤тком с≥рковуглецю.
4. ѕ≥дприЇмства по виб≥люванню та фарбувально-апретурн≥.
5. ¬иробництво пол≥в≥н≥лхлоридних односторонньо армованих
пл≥вок та пл≥вок ≥з сум≥щених пол≥мер≥в, гуми дл¤ низу взутт¤,
регенерату ≥з застосуванн¤м розчинник≥в до 1 т/добу.
лас IV. —ан≥тарно-захисна зона 100 м
1. ѕ≥дприЇмства по безперервному просочуванню тканин та
паперу ол≥йними, ол≥йно-асфальтовими, бакел≥товими та ≥ншими
лаками з обс¤гом виробництва до 300 т/р≥к просочуваного матер≥алу.
2. ѕ≥дприЇмства котон≥нн≥.
3. ѕ≥дприЇмства коконо-розварювальн≥ та шовко-розмотувальн≥.
4. ѕ≥дприЇмства меланжов≥.
5. ѕ≥дприЇмства конопле-джутокрутильн≥, канатн≥, шпагатн≥,
мотузков≥ та по обробц≥ к≥нц≥в.
6. ¬иробництво пр¤ж≥ та тканин ≥з вовни, бавовни ≥ льону при
на¤вност≥ фарбувальних, в≥дб≥лювальних та ливарних цех≥в.
7. ¬иробництво галантерейно-шк≥р¤ного картону з оздобленн¤м
пол≥мерами ≥з застосуванн¤м орган≥чних розчинник≥в до 0,5 т/добу
та виробництво гуми дл¤ низу взутт¤ без застосуванн¤ летких
орган≥чних розчинник≥в.
лас V. —ан≥тарно-захисна зона 50 м
1. ¬иробництво пр¤ж≥ та тканин ≥з бавовни, льону ≥ вовни при
в≥дсутност≥ фарбувальних та в≥дб≥лювальних цех≥в.
2. ѕ≥дприЇмства трикотажн≥ та мереживн≥.
3. Ўовкоткацьк≥ виробництва.
4. Ўвейн≥ фабрики.
5. ¬иробництво килим≥в та штучного каракулю.
6. ¬иробництво взуттЇвих картон≥в на шк≥р¤ному та
шк≥р¤но-целюлозному волокн≥ без застосуванн¤ розчинник≥в.
7. ¬иробництво взутт¤.
¬иробництво по обробц≥ тваринних продукт≥в
лас I. —ан≥тарно-захисна зона 1000 м
1. «аводи клеЇварочн≥, ¤к≥ виготовл¤ють клей ≥з залишк≥в
шк≥ри, польовоњ та звалювальноњ к≥стки та ≥нших тваринних в≥дход≥в
та покидьк≥в.
2. ¬иробництво техн≥чного желатину ≥з польовоњ к≥стки, що
загнила, мездри, залишк≥в шк≥ри та ≥нших тваринних в≥дход≥в ≥
покидьк≥в ≥з збер≥ганн¤м њх на склад≥ та на в≥дкритому пов≥тр≥.
3. ”тильзаводи по переробц≥ труп≥в тварин, риб, њх частин та
≥нших тваринних в≥дход≥в ≥ покидьк≥в (перетворенн¤ в жири, корм
дл¤ тварин, добрива та ≥н.).
лас II. —ан≥тарно-захисна зона 500 м
1. «аводи к≥стковипалювальн≥ та к≥сткомельн≥.
2. ѕ≥дприЇмства по розтопленню сала (виробництво техн≥чного
сала) в к≥лькост≥ понад 30 т/р≥к.
лас III. —ан≥тарно-захисна зона 300 м
1. ѕ≥дприЇмства по обробц≥ сирих хутр¤них шк≥р тварин та
фарбуванню: овчинно-шубн≥, овчинно-дубильн≥, хутр¤н≥; виробництва
замш≥, сап'¤ну, лайки та ≥н. з переробкою в≥дход≥в.
2. ѕ≥дприЇмства по обробц≥ сирих шк≥р великих тварин:
шк≥ро-сиром'¤тн≥ та шк≥ро-дубильн≥ (виробництво п≥дошовного
матер≥алу, нап≥ввалу, виростку ≥ опойка) - з переробкою в≥дход≥в.
3. ѕ≥дприЇмства по топленню сала (виробництво техн≥чного
сала) у к≥лькост≥ до 30 т/р≥к.
4. ѕ≥дприЇмства по миттю вовни.
5. —клади мокросолоних та необроблених шк≥р (понад 200 штук).
лас IV. —ан≥тарно-захисна зона 100 м
1. ¬иробництво скелет≥в та наочного приладд¤ ≥з труп≥в
тварин.
2. омб≥кормов≥ заводи (виробництво корм≥в дл¤ тварин з
харчових в≥дход≥в).
3. ¬иробництво вал¤льне та повст¤не.
4. ¬иробництво желатину вищого сорту ≥з св≥жих незагнивших
к≥сток, з м≥н≥мальним строком збер≥ганн¤ на спец≥ально обладнаних
складах з охолодженн¤м.
5. ѕ≥дприЇмства по обробц≥ волоса, щетини, пуху, пера, рог≥в
та копит.
6. ¬иробництва кишково-струнн≥ та кетгутов≥.
лас V. —ан≥тарно-захисна зона 50 м
1. ¬иробництво лакових шк≥р.
2. ¬иробництво вироб≥в ≥з вичиненоњ шк≥ри.
3. ¬иробництво щ≥ток ≥з щетини та волоса.
4. —клади мокросолоних шк≥р (до 200 штук) дл¤ тимчасового
збер≥ганн¤ (без обробки).
5. ¬ал¤льн≥ майстерн≥.
¬иробництво по обробц≥ харчових продукт≥в та смакових речовин
лас II. —ан≥тарно-захисна зона 500 м
1. —котобаза б≥льше 1000 гол≥в приведеноњ худоби.
2. Ѕойн≥ (великоњ та др≥бноњ рогатоњ худоби), м'¤сокомб≥нати
та м'¤сохолодобойн≥, включаючи бази дл¤ передзаб≥йного утриманн¤
худоби в межах до тридобового запасу худобосировини.
3. ѕ≥дприЇмства по витопленню жиру ≥з морських тварин.
4. ѕ≥дприЇмства кишково-миюч≥.
5. —танц≥њ та пункти очистки ≥ промивки вагон≥в п≥сл¤
перевезенн¤ худоби (дезопромивочн≥ станц≥њ та пункти).
лас III. —ан≥тарно-захисна зона 300 м
1. ѕ≥дприЇмства бур¤коцукров≥.
2. «аводи кормових антиб≥отик≥в.
3. –ибн≥ промисли.
4. —котобази до 1000 гол≥в приведеноњ худоби.
5. ÷ехи по виробництву фермент≥в ≥з поверхневим способом
культивуванн¤.
6. Ѕойн≥ др≥бних тварин та птах≥в.
лас IV. —ан≥тарно-захисна зона 100 м
1. ћлини, крупорушки, зернообдиральн≥ п≥дприЇмства та
комб≥кормов≥ заводи.
2. ≈леватори.
3. ѕ≥дприЇмства кавообжарочн≥.
4. ѕ≥дприЇмства сироварн≥.
5. ¬иробництва ол≥Їмаргарину та маргарину.
6. ¬иробництва м'¤сокоптильн≥.
7. ¬иробництво харчового спирту.
8. ѕ≥дприЇмства рибоконсервн≥ та рибоф≥лейн≥ з утильцехами,
рибокомб≥нати.
9. ÷ехи по виробництву фермент≥в з глибинним способом
культивуванн¤.
10. Ѕур¤коцукров≥ заводи без жомосховища.
11. укурудз¤но-крохмальн≥, кукурудз¤но-патоков≥ заводи.
12. ¬иробництво альбум≥ну.
13. ѕ≥дприЇмства по переробц≥ овоч≥в (суш≥нн¤, сол≥нн¤ та
квашенн¤).
14. ¬иробництво декстрину, глюкози та патоки.
15. ¬иробництво крохмалю.
лас V. —ан≥тарно-захисна зона 50 м
1. ондитерськ≥ фабрики.
2. ¬иробництво харчового оцту.
3. ѕ≥дприЇмства тютюново-махорочноњ (тютюново-ферментац≥йн≥
заводи, тютюнов≥ та сигаретно-махорочн≥ фабрики).
4. „аЇрозважувальн≥ фабрики.
5. «аводи спирто-гор≥лчан≥.
6. ѕ≥дприЇмства ол≥йницьк≥.
7. онсервн≥ заводи.
8. ќвочесховища.
9. ÷укрово-раф≥надн≥ заводи.
10. «аводи конь¤чного спирту.
11. ѕивоварн≥ заводи (без солод≥вень).
12. ћакаронн≥ фабрики.
13. ћолочн≥ та маслоробн≥ заводи (тваринн≥ масла).
14. овбасн≥ фабрики потужн≥стю понад 3 т за зм≥ну.
15. ’л≥бзаводи.
16. ‘абрики харчов≥ загот≥вельн≥.
17. ’олодильники м≥стк≥стю понад 600 т.
18. «аводи первинного виноробства.
19. ¬инн≥ заводи.
20. «аводи виноградного соку.
21. «аводи фруктових та овочевих сок≥в ≥ безалкогольних
напоњв.
22. ѕ≥дприЇмства по вар≥нню товарного солоду ≥ виготовленню
др≥ждж≥в.
23. –ибокоптильн≥ заводи.
—ан≥тарно-техн≥чн≥ споруди та установки комунального
призначенн¤
1. ƒл¤ сан≥тарно-техн≥чних споруд та установок комунального
призначенн¤ сан≥тарно-захисн≥ зони сл≥д встановлювати в залежност≥
в≥д њх сан≥тарноњ класиф≥кац≥њ та потужност≥.
лас I. —ан≥тарно-захисна зона 1000 м
1. ѕол¤ заорюванн¤ ≥ пол¤ асен≥зац≥њ.
2. ”тильзаводи дл¤ л≥кв≥дац≥њ труп≥в тварин ≥ конф≥скант≥в.
лас II. —ан≥тарно-захисна зона 500 м
1. —котомогильники ≥з захороненн¤м в ¤мах.
2. —м≥ттЇспалювальн≥ та см≥ттЇпереробн≥ заводи.
3. ѕол≥гони твердих побутових покидьк≥в.
4. ƒ≥л¤нки компостуванн¤ твердих покидьк≥в та нечистот
населеного пункту.
лас III. —ан≥тарно-захисна зона 300 м
1. ладовища.
2. ÷ентральн≥ бази по збиранню утильсировини.
3. —котомогильники з б≥олог≥чними камерами.
4. «ливн≥ станц≥њ.
5. ƒ≥л¤нки дл¤ парник≥в, теплиць з використанн¤м см≥тт¤.
6. омпостуванн¤ см≥тт¤ без гною ≥ фекал≥й.
лас IV. —ан≥тарно-захисна зона 100 м
1. Ѕази районного призначенн¤ дл¤ збиранн¤ утильсировини.
2. ћехан≥зован≥ транспортн≥ парки по очищенню м≥ст.
3. —м≥ттЇперевантажувальн≥ станц≥њ.
4. —клади тимчасового збер≥ганн¤ утильсировини без њњ
переробки.
5. ѕ≥дприЇмства по обслуговуванню автомоб≥л≥в (вантажн≥
автомоб≥л≥, а також автобуси м≥ського транспорту).
6. јвтогазонаповнювальн≥ компресорн≥ станц≥њ.
лас V. —ан≥тарно-захисна зона 50 м
1. ѕ≥дприЇмства по обслуговуванню автомоб≥л≥в (легков≥
автомоб≥л≥, кр≥м тих, що належать громад¤нам, ≥ автобуси, кр≥м
автобус≥в м≥ського транспорту).
ƒодаток N 5
до ƒержавних сан≥тарних правил
плануванн¤ та забудови населених
пункт≥в, затверджених наказом
ћ≥н≥стерства охорони здоров'¤
”крањни в≥д 19.06.96 р. N 173
–озм≥ри сан≥тарно-захисних зон в≥д с≥льськогосподарських
п≥дприЇмств до житловоњ забудови та прир≥вн¤них до нењ об'Їкт≥в
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
| Ќазва комплексу, п≥дприЇмства та окремих об'Їкт≥в |–озм≥р сан≥-|
| |тарно-захис-|
| |ноњ зони, м |
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
1. –ослинницьк≥
1. ультивац≥йн≥:
теплиц≥ та парники при об≥гр≥ванн≥ електроенер- Ќе нормуЇть-
г≥Їю, парою або водою с¤
теплиц≥ та парники на б≥олог≥чному об≥гр≥ванн≥
на гною 100
на см≥тт≥ 300
2. –≥льнич≥:
польов≥ стани тракторно-р≥льничих бригад 100
стац≥онарн≥ зерноочисн≥ та сушильн≥ пункти 100
крит≥ токи 100
3. —ад≥вницьк≥ та виноградницьк≥:
стани садово-виноградницьких бригад 50
пункти сортуванн¤ та пакуванн¤ готовоњ продукц≥њ 50
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
2. “варинницьк≥
¬еликоњ рогатоњ худоби:
а) велик≥ п≥дприЇмства промислового типу з пого-
л≥в'¤м б≥льше 5000 гол≥в 1000
б) державн≥ та колективн≥ п≥дприЇмства по виро-
щуванню в≥дгод≥вельного та ремонтного молодн¤ка з
погол≥в'¤м:
до 1000 гол≥в 200
до 3000 гол≥в 300
до 5000 гол≥в 500
в) ферми молочного та м'¤сного напр¤мку в дер-
жавних та колективних п≥дприЇмствах з погол≥в'¤м
кор≥в:
до 400 гол≥в 200
до 600 гол≥в 250
б≥льше 600 гол≥в 300
г) ферми в сел¤нських (фермерьких) господарствах
з загальним погол≥в'¤м тварин:
до 10 гол≥в 15*
_____________
* јле не менше протипожежноњ в≥дстан≥
до 20 гол≥в 25
до 40 гол≥в 50
до 60 гол≥в 75
до 100 гол≥в 100
до 150 гол≥в 150
—винарськ≥:
а) ферми в сел¤нських (фермерських) господарст-
вах:
на 15 гол≥в 25
на 30 гол≥в 50
на 50 гол≥в 75
на 75 гол≥в 100
на 100 гол≥в 150
на 150 гол≥в 300
на 200 гол≥в 400
б) свинофабрики та свиноферми в державних та ко-
лективних п≥дприЇмствах:
до 12 тис. гол≥в на р≥к 500
на 12 тис. та на 24 тис. гол≥в на р≥к 1500
на 54 тис. гол≥в на р≥к ≥ б≥льше 2000
¬≥вчарськ≥:
а) в≥вцеферми в сел¤нських (фермерських) госпо-
дарствах:
на 50 гол≥в 25
на 75 гол≥в 50
на 100 гол≥в 75
на 150 гол≥в 100
на 200 гол≥в 150
на 400 гол≥в 200
в≥д 400 до 1000 гол≥в 300
б) в≥вцеферми в державних та колективних п≥дпри-
Їмствах на 500 гол≥в ≥ б≥льше 300
рол≥внич≥:
кролеферми:
на 150 гол≥в 25
на 300 гол≥в 50
на 400 гол≥в 75
б≥льше 400 гол≥в 100
он¤рськ≥ 100
«в≥р≥вницьк≥ 300
Ѕдж≥льницьк≥ 300
ѕтах≥внич≥:
а) ферми в сел¤нських (фермерських) господарст-
вах:
на 100 гол≥в 25
на 200 гол≥в 50
на 300 гол≥в 100
на 500 гол≥в 150
на 750 гол≥в 200
в≥д 750 до 100 тис.курей-несучок 300
б) птахофабрики (в державних та колективних п≥д-
приЇмствах):
до 100 тис.курей-несучок та до 1 млн. бройле-
р≥в на р≥к 300
б≥льше 100 тис. до 400 тис. курей-несучок та
б≥льше 1 млн. до 3 млн. бройлер≥в на р≥к, 1000
а також плем≥нн≥ господарства та репродуктори
б≥льше 400 тис. курей-несучок та б≥льше 3 млн.
бройлер≥в на р≥к 1200
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
3. ѕо переробц≥ та збер≥ганню с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ
ѕо переробц≥ продукц≥њ рослинництва, продовольчо-
го та фуражного зерна, нас≥нн¤ зернових та ол≥йних
культур, трав без в≥дд≥ленн¤ протруюванн¤ 100
“е саме, з в≥дд≥ленн¤м протруюванн¤ 200
ќвоч≥в (суш≥нн¤, засолюванн¤, квашенн¤) 100
ѕо виробництву крохмалю 100
ѕо первинн≥й обробц≥ рослинного волокна (льону,
конопл≥) 300
÷укров≥ заводи з жомосховищами 300
÷укров≥ заводи без жомосховищ 100
укурудз¤но-крохмальн≥, кукурудз¤но-патоков≥ за-
води 100
ќл≥йн≥ (рослинного масла) 50
«аводи первинного виробництва вина 50
«аводи виноградного соку 50
«аводи фруктових та овочевих сок≥в та безалко-
гольних напоњв 50
«аводи по виробництву харчового спирту 100
ѕивоварен≥ заводи (без солодовник≥в) 50
«аводи вар≥нн¤ солоду та виготовленн¤ др≥ждж≥в 50
’л≥бозаводи, консервн≥ заводи 50
ѕо переробц≥ продукц≥њ тваринництва, птах≥вництва
та ≥нших вид≥в продукц≥њ:
по первинн≥й переробц≥ молока Ќе нормуЇть-
с¤*
_____________
* јле не менше протипожежноњ в≥дстан≥
молоко- та маслозаводи 50
вар≥нн¤ сиру, виробництво маргарину, м'¤сокоп-
тильн≥, рибоконсервн≥ та рибоф≥лейн≥ комб≥нати 100
ковбасн≥ цехи продуктивн≥стю понад 3 т за зм≥ну,
у тому числ≥ з м'¤сокоптильн¤ми 50
харчов≥ фабрики, загот≥вельн≥, рибокоптильн≥ за-
води 50
скотобази понад 1000 приведених гол≥в 500
скотобази до 1000 приведених гол≥в 300
бойн≥ ¬–’, невеликоњ рогатоњ хуоби, м'¤сокомб≥-
нати, м'¤сохолодобойн≥ 500
бойн≥ невеликих тварин та птиц≥ 300
п≥дприЇмства митт¤ вовни, обробки волосс¤, щети-
ни, пуху, пера, рог≥в та копит 100
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
ѕо виробництву корм≥в:
млини, крупорушки, зернообдирн≥ п≥дприЇмства 100
утильзаводи по переробц≥ труп≥в тварин, риби,
птиц≥ та њх в≥дход≥в 1000
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
4. ѕо виробничо-техн≥чному обслуговуванню
с≥льськогосподарських п≥дприЇмств
ћатер≥ально-техн≥чне забезпеченн¤:
гараж≥ та п≥дприЇмства по ремонту, техн≥чному
обслуговуванню та збер≥ганню с≥льськогосподарсь-
ких машин та автомоб≥л≥в при числ≥ двигун≥в до
100 одиниць 100
п≥дприЇмства по добуванню камен¤ безвибуховим
методом та обробка камен¤, виготовленн¤ г≥псових
вироб≥в, комишиту, солом≥ту, ф≥брол≥ту 100
виготовленн¤ глин¤них вироб≥в, стол¤рно-тесл¤р-
ськ≥, меблев≥ п≥дприЇмства 50
виробництво з в≥дход≥в деревини деревностружко-
вих, деревноволокнистих та цементно-ф≥брол≥тових
плит з використанн¤м фенолформальдег≥дних смол 300
без використанн¤ фенолформальдег≥дних смол 100
б≥оенергетичн≥ п≥дприЇмства по переробц≥ в≥дхо-
д≥в птахоферм до 100 т/добу 300
виробництво бондарських вироб≥в 50
буд≥вельн≥ двори 50
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
«ооветеринарне обслуговуванн¤:
ветеринарно-л≥кувальн≥ заклади 200
скотомогильники з похованн¤м в ¤мах 500
скотомогильники з б≥олог≥чними камерами 300
д≥л¤нки компостуванн¤ твердих покидьк≥в та не-
чистот населених м≥сць (центральн≥) 500
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
ѕрим≥тка: –озм≥р сан≥тарно-захисноњ зони дл¤ р≥зних тваринницьких
ферм встановлюЇтьс¤ безпосередньо в≥д меж≥ територ≥њ, на
¤к≥й розташован≥ буд≥вл≥ та споруди дл¤ утриманн¤
тварин.
ƒодаток N 6
до ƒержавних сан≥тарних правил
плануванн¤ та забудови населених
пункт≥в, затверджених наказом
ћ≥н≥стерства охорони здоров'¤
”крањни в≥д 19.06.96 р. N 173
–озм≥ри сан≥тарно-захисних зон дл¤ склад≥в та овочесховищ
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
| |–озм≥р сан≥-|
| ¬иди склад≥в |тарно-захис-|
| |ноњ зони, м |
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
—клади збер≥ганн¤ с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ:
зерна, овоч≥в, фрукт≥в, картопл≥ 50
грубих корм≥в, необмолоченого хл≥ба та рослинного
волокна 100
елеватори 100
холодильники м≥стк≥стю понад 600 т 50
мокросолених шк≥р без обробки дл¤ тимчасового збе-
р≥ганн¤ (до 200 шт.) 50
мокросолених необроблених шк≥р (понад 200 шт.) 300
склади тимчасового збер≥ганн¤ утильсировини без њњ
переробки 100
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
¬идатков≥ та базисн≥ склади кам'¤ного вуг≥лл¤,
торфу, дров, легкозаймистих та паливних р≥дин 100
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
—клади тимчасового збер≥ганн¤ вторинноњ сировини
неорган≥чного походженн¤ без њњ переробки 100
—клади утильсировини, збер≥ганн¤ к≥сток без њх пе-
реробки 300
ѕромтоварн≥ та продовольч≥ торгово-розпод≥льн≥
склади 50
Ћьодосховища м≥стк≥стю 5 тис.м2 та менше 50
Ћьодосховища м≥стк≥стю б≥льше 5 тис.м2 100
ћ≥ськ≥ базов≥ елеватори цементу 300
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
ƒодаток N 7
до ƒержавних сан≥тарних правил
плануванн¤ та забудови населених
пункт≥в, затверджених наказом
ћ≥н≥стерства охорони здоров'¤
”крањни в≥д 19.06.96 р. N 173
–озм≥ри сан≥тарно-захисних зон дл¤ склад≥в
сильнод≥ючих отруйних речовин
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
| ¬иди склад≥в |–озм≥р сан≥тарно-|
| |захисноњ зони, м |
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
1. Ѕазисн≥ склади —ƒќ– 1000
2. ¬итратн≥ склади —ƒќ– 300
3. —клади хлору:
у стац≥онарних Їмкост¤х (цистернах, танках) 300
у контейнерах та балонах 100
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
ƒодаток N 8
до ƒержавних сан≥тарних правил
плануванн¤ та забудови населених
пункт≥в, затверджених наказом
ћ≥н≥стерства охорони здоров'¤
”крањни в≥д 19.06.96 р. N 173
–озм≥ри сан≥тарно-захисних зон в≥д склад≥в збер≥ганн¤
отрутох≥м≥кат≥в та м≥неральних добрив до житловоњ
забудови та водоймищ
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
|ѕестициди, що збер≥-| –озм≥ри сан≥тарно-захисних зон, м |
|гаютьс¤ |ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ|
| |200| 300 | 400 | 500 | 600 | 700 |1000 |
| |ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ|
| |ƒопустим≥ к≥лькост≥ пестицид≥в та м≥нераль-|
| |них добрив, т |
|ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ+ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ|
|ќтрутох≥м≥кати |до |21-50 |51-100|101- |301- |401- | >500|
|(пестициди) |20 | | |-300 |-400 |-500 | |
|ћ≥неральн≥ добрива |-- |до 50 |51-100|101- |301- |401- | >500|
|I типу | | | |-300 |-400 |-500 | |
|ћ≥неральн≥ добрива |-- | -- |до 200|201- |401- |601- | >800|
|II типу | | | |-400 |-600 |-800 | |
|ћ≥неральн≥ добрива |-- |до 100|101- |501- |1001-|2001- | >3000|
|III типу | | |-500 |-1000|-2000|-3000 | |
|ћ≥неральн≥ добрива |до |501- |1001- |2001-|4001-|8001- |>10000|
|IV типу |500|-1000 |-2000 |-4000|-8000|-10000| |
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
ѕрим≥тки: 1. ƒо I типу добрив в≥днос¤тьс¤: хлористий амон≥й, ам≥ак
водний, ам≥ак р≥дкий, ам≥акати, вуглеам≥акати,
цианом≥д кал≥ю, сульфат амон≥ю, сульфат
амон≥ю-натр≥ю;
до II типу - кал≥Їва сел≥тра, ам≥ачна сел≥тра,
вапн¤но-ам≥ачна сел≥тра, натр≥Їва сел≥тра, кальц≥Їва
сел≥тра;
до III типу - фосфоритна мука, к≥сткова мука,
прецип≥тат, н≥трофоска, д≥амон≥й фосфат, томасшлак,
суперфосфат простий порошковий, кал≥йна с≥ль, сульфат
кал≥ю, кал≥магнез≥¤, кал≥маг, хлористий
кал≥й-електрол≥т, крейда мелена, вапн¤на мука
(порошок), н≥трофос, термофос;
до IV типу в≥днос¤тьс¤ - вапн¤на мука (сирого
помелу), ∆ ”, карбом≥д, суперфосфат простий
гранульований, суперфосфат дв≥йчастий гранульований,
н≥троамофоска, н≥троамофос, амофос, амофоска, ка≥н≥т,
хлористий кал≥й.
2. ѕри збер≥ганн≥ на одному майданчику отрутох≥м≥кат≥в
та м≥неральних добрив, а також добрив р≥зних тип≥в
сан≥тарно-захисний розрив встановлюЇтьс¤ по
переважаючому типу.
ƒодаток N 9
до ƒержавних сан≥тарних правил
плануванн¤ та забудови населених
пункт≥в, затверджених наказом
ћ≥н≥стерства охорони здоров'¤
”крањни в≥д 19.06.96 р. N 173
–озм≥ри сан≥тарно-захисних зон дл¤ споруд зовн≥шнього транспорту
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
| Ќайменуванн¤ споруд |–озриви, м, не менше|
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
1. «ал≥зничний вокзал (в≥д станц≥њ та ос≥
останньоњ кол≥њ, об'Їкт≥в обслуговуван-
н¤) 100
2. ћорськ≥ та р≥чн≥ порти: 100
2.1. ¬≥д границь район≥в перевантаженн¤ та
збер≥ганн¤ вантаж≥в, що пил¤ть 300
3. јвтовокзали 100
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
ѕрим≥тка. ¬казан≥ в≥дстан≥ розгл¤даютьс¤ ¤к м≥н≥мальн≥ ≥ повинн≥
бути п≥дтверджен≥ розрахунками з урахуванн¤м розм≥р≥в
вантажообороту, пожежовибухонебезпечност≥ вантаж≥в, що
перевоз¤тьс¤, а також допустимих р≥вн≥в шуму та
в≥брац≥њ.
ƒодаток N 10
до ƒержавних сан≥тарних правил
плануванн¤ та забудови населених
пункт≥в, затверджених наказом
ћ≥н≥стерства охорони здоров'¤
”крањни в≥д 19.06.96 р. N 173
–озриви в≥д наземних, наземно-п≥дземних гараж≥в, в≥дкритих
сто¤нок легкових автомоб≥л≥в та станц≥й техн≥чного
обслуговуванн¤ до житлових будинк≥в ≥ громадських буд≥вель
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
|Ѕуд≥вл≥, до ¤ких | ¬≥дстань, м, не менше |
|визначаЇтьс¤ в≥дс-|ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ|
|тань |¬≥д гараж≥в та в≥дкритих |¬≥д станц≥њ тех-|
| |сто¤нок при к≥лькост≥ |н≥чного обслуго-|
| |легкових автомоб≥л≥в |вуванн¤ при |
| | |к≥лькост≥ пост≥в|
| |ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ+ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ|
| |10 та|11-50|51- |101-|б≥льше|10 та|11- |б≥ль-|
| |менше| |-100|-300| 300 |менше|-30 |ше 30|
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
∆итлов≥ будинки, 10** 15 25 35 50 15 25 50
у тому числ≥ торц≥
будинк≥в без в≥кон 10** 10** 15 25 35 15 25 50
√ромадськ≥ буд≥вл≥ 10** 10** 15 25 25 15 20 20
«агальноосв≥тн≥
школи та дит¤ч≥
дошк≥льн≥ заклади 15 25 25 50 * 50 * *
Ћ≥кувальн≥ заклади
з≥ стац≥онаром 25 50 * * * 50 * *
_____________
* ¬изначаЇтьс¤ за погодженн¤м з органами ƒержавного
сан≥тарного нагл¤ду.
** ƒл¤ буд≥вель гараж≥в III ≥ IV ступен≥в вогнест≥йкост≥
в≥дстан≥ сл≥д приймати не менше 12 м.
ѕрим≥тки: 1. ¬≥дстан≥ сл≥д визначати в≥д в≥кон громадських та
житлових буд≥вель та в≥д границь земельних д≥л¤нок
загальноосв≥тн≥х шк≥л, дит¤чих дошк≥льних заклад≥в та
л≥кувальних заклад≥в з≥ стац≥онаром до ст≥н гаража
або меж в≥дкритоњ сто¤нки.
2. ¬≥дстань в≥д секц≥йних житлових будинк≥в до в≥дкритих
майданчик≥в м≥стк≥стю 101-300 машин, розм≥щених
уздовж продольних фасад≥в, сл≥д приймати не менше 50
м.
3. ƒл¤ гараж≥в I-II ступен≥в вогнест≥йкост≥ вказан≥ в
таблиц≥ в≥дстан≥ дозвол¤Їтьс¤ скорочувати на 25% у
раз≥ в≥дсутност≥ в гаражах в≥кон, ¤к≥ в≥дчин¤ютьс¤, а
також в'њзд≥в, ор≥Їнтованих у б≥к житлових та
громадських буд≥вель.
4. ƒл¤ гараж≥в м≥стк≥стю б≥льше 10 машин вказан≥ в
таблиц≥ в≥дстан≥ допускаЇтьс¤ приймати по
≥нтерпол¤ц≥њ.
ƒодаток N 11
до ƒержавних сан≥тарних правил
плануванн¤ та забудови населених
пункт≥в, затверджених наказом
ћ≥н≥стерства охорони здоров'¤
”крањни в≥д 19.06.96 р. N 173
√≥г≥Їн≥чн≥ вимоги до складу та властивостей води
водних об'Їкт≥в в пунктах господарсько-питного ≥
культурно-побутового водокористуванн¤
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
| \ атегор≥¤ |ƒл¤ централ≥зованого або|ƒл¤ купанн¤, спорту|
| \водокористу-|нецентрал≥зованого гос- |та в≥дпочинку насе-|
|ѕоказни-\ванн¤ |подарсько-питного водо- |ленн¤, а також во- |
|ки складу \ |постачанн¤, а також дл¤ |доймищ в межах на- |
|води водного\ |водопостачанн¤ харчових |селених пункт≥в |
|об'Їкта \ |п≥дприЇмств | |
|ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ+ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ+ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ|
| 1 | 2 | 3 |
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
—успензован≥ ¬м≥ст суспензованих речовин не повинен
речовини зб≥льшуватись б≥льш н≥ж на
0,25 мг/дм3 0,75 мг/дм3
ƒл¤ водоймищ, ¤к≥ м≥ст¤ть у меж≥нь понад 30
мг/дм3 природних м≥неральних речовин, допус-
каЇтьс¤ зб≥льшенн¤ суспензованих речовин у
вод≥ в межах 5%.
—успенз≥њ ≥з швидк≥стю випаданн¤ понад 0,4
мм/сек дл¤ проточних водоймищ та понад 0,2
мм/сек дл¤ водосховищ до спусканн¤ заборо-
н¤ютьс¤.
ѕлаваюч≥ дом≥шки Ќа поверхн≥ водоймища не повинн≥ ви¤вл¤тись
(речовини) плаваюч≥ пл≥вки, пл¤ми м≥неральних масел та
скупченн¤ ≥нших дом≥шок.
«апахи ¬ода не повинна набувати невластивих њй за-
пах≥в ≥нтенсивн≥стю б≥льше I бала, ¤к≥ ви-
¤вл¤ютьс¤:
безпосередньо або при
наступному хлоруванн≥, безпосередньо
або ≥нших засобах об-
робки
«абарвленн¤ Ќе повинно ви¤вл¤тис¤ у стовпчику:
20 см 10 см
“емпература Ћ≥тн¤ температура води в результат≥ спуску
ст≥чних вод не повинна п≥двищуватись вище,
н≥ж на 3o— у пор≥вн¤нн≥ з середньом≥с¤чною
температурою самого жаркого м≥с¤ц¤ року за
останн≥ 10 рок≥в.
¬одневий показник Ќе повинен виходити за меж≥ 6,5 - 8,5.
(рЌ)
ћ≥неральний склад Ќе повинен перевищувати за сухим залишком
1000 мг/дм3, у тому числ≥ хлорид≥в - 350
мг/дм3, сульфат≥в - 500 мг/дм3.
–озчинений кисень Ќе повинен бути менше 4 мг/дм3 в будь-¤кий
пер≥од року в проб≥, в≥д≥бран≥й до 12 години
дн¤.
Ѕѕ повне (б≥ох≥- Ќе повинно перевищувати при 20o—:
м≥чна потреба в 3 мг ќ2/дм3 6 мг ќ2/дм3
кисн≥)
’≥м≥чне споживанн¤ Ќе повинно перевищувати:
кисню (’— ) 15 мг ќ2/дм3 30 мг ќ2/дм3
«будники захворю- ¬ода не повинна м≥стити збудник≥в захворю-
вань вань.
Ћактозопозитивн≥ Ќе б≥льше 10000 в дм3 Ќе б≥льше 5000 в дм3
кишков≥ палички
(Ћ ѕ)
ол≥фаги (у бл¤шко- Ќе б≥льше 100 в дм3 Ќе б≥льше 100 в дм3
утворюваних одини-
ц¤х)
∆иттЇздатн≥ ¤йц¤
гельм≥нт≥в (аска-
рид, волосоголов- Ќе повинн≥ м≥ститис¤ в 1 дм3.
ц≥в, токсокар, фас-
ц≥ол), онкосфери
тен≥њд та життЇ-
здатн≥ цисти пато-
генних кишкових
найпрост≥ших
’≥м≥чн≥ речовини Ќе повинн≥ м≥ститис¤ в концентрац≥¤х, що пе-
ревищують √ƒ або ќƒ–.
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
ƒодаток N 12
до ƒержавних сан≥тарних правил
плануванн¤ та забудови населених
пункт≥в, затверджених наказом
ћ≥н≥стерства охорони здоров'¤
”крањни в≥д 19.06.96 р. N 173
–озм≥ри сан≥тарно-захисних зон дл¤ очисних споруд
господарсько-побутовоњ канал≥зац≥њ
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
| N | Ќайменуванн¤ споруд |—ан≥тарно-захисна зона (м) |
|п/п| |при розрахунков≥й продуктив-|
| | |ност≥ споруд, тис.м3/добу |
| | |ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ|
| | |до 0,2 |б≥льше|б≥льше|б≥льше|
| | | |0,2 до|5 до |50 до |
| | | |5 |50 |280 |
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
1. —поруди механ≥чноњ та б≥олог≥ч-
ноњ очистки з муловими майдан-
чиками дл¤ зброджених осад≥в, а
також окремо розташован≥ мулов≥
майданчики 150 200 400 500
2. —поруди механ≥чноњ та б≥олог≥ч-
ноњ очистки з термомехан≥чною
обробкою осад≥в в закритих при-
м≥щенн¤х 100 150 300 400
3. ѕол¤ ф≥льтрац≥њ 200 300 500 ---
4. «емлеробськ≥ пол¤ зрошенн¤ 150 200 400 ---
5. Ѕ≥олог≥чн≥ ставки 200 200 300 300
6. Ќасосн≥ станц≥њ 15 20 20 30
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
ѕрим≥тка. —ан≥тарно-захисн≥ зони канал≥зац≥йних очисних споруд
продуктивн≥стю б≥льше 280 тис.м3/добу встановлюютьс¤ по
узгодженню з органами державного сан≥тарного нагл¤ду на
п≥дстав≥ розрахунк≥в розс≥юванн¤ погано пахнучих газ≥в,
м≥сцерозташуванн¤ об'Їкт≥в, рози в≥тр≥в та ≥нших
фактор≥в.
ƒодаток N 13
до ƒержавних сан≥тарних правил
плануванн¤ та забудови населених
пункт≥в, затверджених наказом
ћ≥н≥стерства охорони здоров'¤
”крањни в≥д 19.06.96 р. N 173
¬имоги до водоохоронних зон водних об'Їкт≥в
1. ¬здовж р≥чок, мор≥в та навколо озер, водосховищ та ≥нших
водойм встановлюютьс¤ водоохоронн≥ зони, зовн≥шн≥ меж≥ ¤ких
визначаютьс¤ за спец≥ально розробленими проектами.
Ќа територ≥њ водоохоронних зон заборон¤Їтьс¤:
1) використанн¤ ст≥йких та сильнод≥ючих пестицид≥в;
2) влаштуванн¤ кладовищ, скотомогильник≥в, звалищ, пол≥в
ф≥льтрац≥њ;
3) скиданн¤ неочищених ст≥чних вод, використовуючи рельЇф
м≥сцевост≥ (балки, понизз¤, кар'Їри тощо), а також пот≥чки.
2. ¬ межах водоохоронних зон вид≥л¤ютьс¤ земельн≥ д≥л¤нки п≥д
прибережн≥ захисн≥ смуги.
ѕрибережна захисна смуга встановлюЇтьс¤ по обидва береги
р≥чок та навколо водойм вздовж ур≥зу води (в меженний пер≥од)
шириною:
- дл¤ великих р≥чок, водосховищ на них та озер - 100 м;
- дл¤ середн≥х р≥чок, водосховищ на них, а також ставк≥в
площею понад 3 гектари - 50 м;
- дл¤ малих р≥чок, струмк≥в ≥ пот≥чк≥в, а також ставк≥в
площею менше 3 гектар≥в - 25 м.
” прибережних захисних смугах заборон¤Їтьс¤:
1) розорюванн¤ земель (кр≥м п≥дготовки грунту дл¤ залуженн¤ ≥
зал≥с≥нн¤), а також сад≥вництво та городництво;
2) збер≥ганн¤ та застосуванн¤ пестицид≥в ≥ добрив;
3) влаштуванн¤ л≥тн≥х табор≥в дл¤ худоби;
4) буд≥вництво будь-¤ких споруд (кр≥м г≥дротехн≥чних,
г≥дрометричних та л≥н≥йних), у тому числ≥ баз в≥дпочинку, дач,
гараж≥в та сто¤нок автомоб≥л≥в;
5) митт¤ та обслуговуванн¤ транспортних засоб≥в ≥ техн≥ки;
6) влаштуванн¤ звалищ см≥тт¤, гноЇсховищ, накопичувач≥в
р≥дких ≥ твердих в≥дход≥в виробництва, кладовищ, скотомогильник≥в,
пол≥в ф≥льтрац≥њ тощо.
”здовж мор≥в та навколо морських заток ≥ лиман≥в вид≥л¤Їтьс¤
прибережна захисна смуга шириною не менше двох к≥лометр≥в в≥д
ур≥зу води. ¬она може використовуватись дл¤ буд≥вництва санатор≥њв
та ≥нших л≥кувально-оздоровчих заклад≥в з обов'¤зковим
централ≥зованим водопостачанн¤м ≥ канал≥зац≥Їю.
ƒодаток N 14
до ƒержавних сан≥тарних правил
плануванн¤ та забудови населених
пункт≥в, затверджених наказом
ћ≥н≥стерства охорони здоров'¤
”крањни в≥д 19.06.96 р. N 173
—ан≥тарно-г≥г≥Їн≥чн≥ показники придатност≥ грунту
д≥л¤нки п≥д забудову населеного пункту
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
| N | ѕоказники | ќдиниц≥ вим≥ру | Ќормативи |
|п/п|(дл¤ шару грунту 0-20 см)| | |
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
1. ’≥м≥чн≥ токсичн≥ речовини мг/кг не б≥льше √ƒ ,
ќƒ
2. —умарний показник забруд-
ненн¤ х≥м≥чними речовина- безрозм≥рна до 16
ми, дл¤ ¤ких не встанов- величина
лено √ƒ
3. ишкова паличка кл≥тин в 1 г 1 - 9
грунту
4. ≈нтерокок -- " -- 1 - 9
5. ѕатогенн≥ ентеробактер≥њ -- " -- в≥дсутн≥сть
6. ≈нтеров≥руси -- " -- в≥дсутн≥сть
7. яйц¤ геогельм≥нт≥в екземпл¤р≥в в в≥дсутн≥сть
1 кг грунту життЇздатних
форм
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
ƒодаток N 15
до ƒержавних сан≥тарних правил
плануванн¤ та забудови населених
пункт≥в, затверджених наказом
ћ≥н≥стерства охорони здоров'¤
”крањни в≥д 19.06.96 р. N 173
ћ≥н≥мальн≥ в≥дстан≥ в≥д системи вилученн¤, обробки,
збер≥ганн¤, знезараженн¤ та утил≥зац≥њ гною до тваринницьких,
птах≥вничих прим≥щень та житловоњ забудови
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
| —поруди | ћ≥н≥мальна в≥дстань, м |
| |ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ|
| | в≥д прим≥щень |в≥д житловоњ|
| |ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ|забудови |
| |тварин-|птах≥в-| |
| |ницьких|ничих | |
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
1. ќбробки р≥дкого гною на фермах ≥
комплексах по вирощуванню та
в≥дгод≥вл≥ свиней:
менше 12 тис. гол≥в на р≥к 60 500
в≥д 12 до 54 тис. гол≥в на р≥к 60 1500
2. ќбровки р≥дкого гною великоњ ро-
гатоњ худоби при чисельност≥ по-
гол≥в'¤:
менше 1200 кор≥в 60 300
в≥д 1200 до 2000 гол≥в, до 6000
скотом≥сць дл¤ молодн¤ка 60 500
6000 скотом≥сць дл¤ молодн¤ка та
б≥льше 60 1000
3. “ерм≥чноњ обробки посл≥ду пта-
х≥вничих п≥дприЇмств:
до 100 тис. кур-несучок та до
1 млн. бройлер≥в на р≥к 200 300
в≥д 100 тис. до 400 тис. кур-не-
сучок та в≥д 1 млн. до 3 млн.
бройлер≥в на р≥к 200 1000
4. ¬≥дкрит≥ сховища посл≥ду 300 500
5. ¬≥дкрит≥ сховища (накопичувач≥)
р≥дкого гною дл¤ ферм та комп-
лекс≥в ус≥х типорозм≥р≥в та нап-
р¤мк≥в (кр≥м 54 ≥ б≥льше тис.
свиней на р≥к) 60 500-2000
6. Ѕ≥олог≥чно оброблена р≥дка фрак-
ц≥¤ гною 60 500
7. ћайданчики дл¤ карантируванн¤
п≥дстилкового гною, компосту та
твердоњ фракц≥њ 15* 300
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
* - але не менше протипожежноњ в≥дстан≥
ѕрим≥тки: 1. ¬иб≥р майданчик≥в п≥д споруди повинен виконуватись
зг≥дно з нормативами.
2. —ан≥тарн≥ розриви в≥д закритих гноЇсховищ до
населених пункт≥в приймаютьс¤ не менше 50% в≥д
в≥дстан≥ до в≥дкритих гноЇсховищ.
3. ¬≥дстань в≥д сховищ та майданчик≥в карантируванн¤
п≥дстилкового гною ≥ твердоњ фракц≥њ до молочного
блока повинна бути не менше 60 м.
4. ¬≥дстань в≥д житловоњ забудови до в≥дкритих сховищ
(накопичувач≥в) р≥дкого гною визначаЇтьс¤ в
залежност≥ в≥д потужност≥ комплексу.
ƒодаток N 16
до ƒержавних сан≥тарних правил
плануванн¤ та забудови населених
пункт≥в, затверджених наказом
ћ≥н≥стерства охорони здоров'¤
”крањни в≥д 19.06.96 р. N 173
ƒопустим≥ р≥вн≥ звуку на територ≥њ житловоњ забудови
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
| N | ¬иди територ≥й | ƒопустим≥ р≥вн≥| „ас доби |
|п/п| | звуку (дЅј) | |
| | |ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ| |
| | |L јекв.|L јмакс.| |
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
1. “еритор≥њ, що безпосередньо
прил¤гають до буд≥вель л≥ка- 45 60 вдень
рень, санатор≥њв 35 50 вноч≥
2. “еритор≥њ, що безпосередньо
прил¤гають до житлових будин-
к≥в, буд≥вель пол≥кл≥н≥к, амбу-
латор≥й, будинк≥в в≥дпочинку,
панс≥онат≥в, будинк≥в-≥нтерна-
т≥в, дит¤чих дошк≥льних закла-
д≥в, шк≥л та ≥нших навчальних 55 70 вдень
заклад≥в, б≥бл≥отек 45 60 вноч≥
3. “еритор≥њ, що прил¤гають до бу- 60 75 вдень
д≥вель готелей та гуртожитк≥в 50 65 вноч≥
4. ћайданчики в≥дпочинку на тери-
тор≥њ л≥карень та санатор≥њв 35 50 вдень
5. ћайданчики в≥дпочинку на тери-
тор≥њ м≥крорайон≥в, груп житло-
вих будинк≥в, будинк≥в в≥дпо-
чинку, панс≥онат≥в, майданчик≥в
дит¤чих дошк≥льних заклад≥в,
шк≥л та ≥нших учбових заклад≥в,
будинк≥в-≥нтернат≥в 45 60 вдень
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
ѕрим≥тка. ≈кв≥валентн≥ та максимальн≥ р≥вн≥ звуку в дЅј дл¤ шуму,
що створюЇтьс¤ засобами автомоб≥льного, зал≥зничного,
ав≥ац≥йного транспорту в 2 м в≥д огороджуючих
конструкц≥й першого ешелону житлових будинк≥в, готел≥в,
гуртожитк≥в, повернутих у б≥к маг≥стральних вулиць
загальном≥ського значенн¤, зал≥зниць, а також джерел
ав≥ац≥йного шуму, допускаЇтьс¤ приймати на 10 дЅј вище
(поправка /\n + 10 дЅј), вказаних у позиц≥¤х 2 та 3.
ƒодаток N 17
до ƒержавних сан≥тарних правил
плануванн¤ та забудови населених
пункт≥в, затверджених наказом
ћ≥н≥стерства охорони здоров'¤
”крањни в≥д 19.06.96 р. N 173
Ќормативн≥ р≥вн≥ в≥брац≥њ в житлових прим≥щенн¤х (дЅ)
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
| | —ередньогеометричн≥ частоти октавних |
|ѕараметри, що нормуютьс¤| смуг, √ц |
| |ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ|
| | 2 | 4 | 8 | 16 | 31,5 | 63 |
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
¬≥брошвидк≥сть 79 73 67 67 67 67
¬≥броприскоренн¤ 25 25 25 31 37 47
¬≥брозм≥щенн¤ 133 121 109 103 97 91
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
ƒодаток N 17а
до ƒержавних сан≥тарних правил
плануванн¤ та забудови населених
пункт≥в, затверджених наказом
ћ≥н≥стерства охорони здоров'¤
”крањни в≥д 19.06.96 р. N 173
ѕоправки до нормативних р≥вн≥в в≥брац≥њ в житлових прим≥щенн¤х
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
| ‘актор, що впливаЇ | ”мови |ѕоправка, дЅ |
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
’арактер в≥брац≥њ пост≥йна 0
непост≥йна -10
„ас доби день з 7.00 до 23.00 +5
н≥ч з 23.00 до 7.00 0
“ривал≥сть впливу в≥брац≥њ сумарна тривал≥сть
в денний час за найб≥льш (у %): 56-100 0
≥нтенсивн≥ 30 хвилин 18-56 +5
6-18 +10
менше 6 +15
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
ƒодаток N 18
до ƒержавних сан≥тарних правил
плануванн¤ та забудови населених
пункт≥в, затверджених наказом
ћ≥н≥стерства охорони здоров'¤
”крањни в≥д 19.06.96 р. N 173
«они, ¤к≥ визначають придатн≥сть територ≥њ в околиц¤х аеропорту
до забудови за акустичними умовами при польотах л≥так≥в
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
|ѕер≥од| ƒопустим≥ р≥вн≥ звуку в зонах, дЅј |
|доби |ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ|
| | ј | Ѕ | ¬ | √ |
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
ƒень L јекв<=60 61<=L јекв<=65 61<=L јекв<=65 L јекв>65
L ј <=80 81<=L ј <=85 81<=L ј <=85 L ј >85
Ќ≥ч L јекв<=50 51<=L јекв<=55 56<=L јекв<=60 L јекв>60
L ј <=70 71<=L ј <=75 76<=L ј <=80 L ј >80
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
ƒодаток N 19
до ƒержавних сан≥тарних правил
плануванн¤ та забудови населених
пункт≥в, затверджених наказом
ћ≥н≥стерства охорони здоров'¤
”крањни в≥д 19.06.96 р. N 173
ћожлив≥сть та умови буд≥вництва споруд
в зонах обмеженн¤ забудови навколо аеропорту
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
| ѕризначенн¤ | Ѕуд≥вництво буд≥вель а зонах |
| буд≥вель |ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ|
| | ј | Ѕ | ¬ | √ |
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
∆итлов≥ будинки, дозвол¤- дозвол¤Їтьс¤ з п≥двищеною заборон¤-
дит¤ч≥ дошк≥льн≥ Їтьс¤ звуко≥зол¤ц≥Їю зовн≥шн≥х Їтьс¤
заклади огороджень, ¤к≥ забезпе-
чують зниженн¤ шуму,
/\ L A, дЅј
25 30
ѕол≥кл≥н≥ки дозвол¤- дозвол¤Їтьс¤ з п≥двищеною заборон¤-
Їтьс¤ в звуко≥зол¤ц≥Їю, ¤ка за- Їтьс¤
частин≥ безпечуЇ /\ L A = 30 дЅј
зони з
р≥вн¤ми у
денний час
L ј екв <=55 дЅј без обмеженн¤,
L ј екв <=56-60 дЅј з
п≥двищеною звуко≥зол¤ц≥Їю
(/\ L A=25дЅј)
Ўколи та ≥нш≥ дозвол¤- дозвол¤Їтьс¤ з п≥двищеною заборон¤-
учбов≥ заклади Їтьс¤ звуко≥зол¤ц≥Їю, ¤ка за- Їтьс¤
безпечуЇ /\ L A = 25 дЅј
√отел≥, дозвол¤- дозвол¤Їтьс¤ з п≥двищеною заборон¤-
гуртожитки Їтьс¤ звуко≥зол¤ц≥Їю, ¤ка за- Їтьс¤
безпечуЇ /\ L A, дЅј
20 25
јдм≥н≥стративн≥ дозвол¤- дозвол¤Їтьс¤ дозвол¤Їтьс¤ дозвол¤-
буд≥вл≥, проектн≥ Їтьс¤ Їтьс¤ при
та науково-досл≥- забезпе-
дн≥ орган≥зац≥њ ченн≥ не-
обх≥дноњ
звуко≥зо-
л¤ц≥њ
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
ƒодаток N 20
до ƒержавних сан≥тарних правил
плануванн¤ та забудови населених
пункт≥в, затверджених наказом
ћ≥н≥стерства охорони здоров'¤
”крањни в≥д 19.06.96 р. N 173
√ранично допустим≥ р≥вн≥ √ѕ≈, що створюЇтьс¤ двоканальними
метеоролог≥чними –Ћ— (комб≥новане випром≥нюванн¤)
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
|’арактеристика ре- |ƒовжина |√ƒ–, мк¬т/см2 |Ўвид- | оеф≥ц≥- |
|жиму |хвиль в ка-|ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ|к≥сть |Їнт пере-|
| |налах, см |довжина хвил≥,|оберта|ривчасто-|
| | |см |нн¤ ан|ст≥ |
| | |ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ|тени, | |
| | |0,8| 3 |10 |17|об/хв | |
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
—п≥впадаюч≥ д≥аграми 3,0+-0,45 ≥ -- 10 25 -- 6 240+-15%
спр¤мованост≥ антен 10,0+-1,50
q3/10=0,4
Ќесп≥впадаюч≥ д≥аг- 2000+-15%
рами спр¤мованост≥ 0,8+-0,12 ≥ 50 -- 25 -- 6 на хвил≥
антени, q0,8/10=0,4 0,8 см
(у максимум≥ випро- 10,0+-1,50 240+-15%
м≥нюванн¤) на хвил≥
10 см
* Ќесп≥впадаюч≥ д≥- 3,0+-0,45 ≥ -- 54 -- * 6 240+-15%
аграми спр¤мованост≥ 17,0+-2,55
антени, q3/17<0,04
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
ѕрим≥тка.
*) онтролюЇтьс¤ по √ƒ–, встановленому дл¤ √ѕ≈, що
створюЇтьс¤ трисантиметровим каналом.
ƒодаток N 21
до ƒержавних сан≥тарних правил
плануванн¤ та забудови населених
пункт≥в, затверджених наказом
ћ≥н≥стерства охорони здоров'¤
”крањни в≥д 19.06.96 р. N 173
√ранично допустим≥ р≥вн≥ (√ƒ–) електромагн≥тних пол≥в*
(безперервне випром≥нюванн¤ ампл≥тудноњ або кутовоњ модул¤ц≥њ)
_____________
* ƒ≥апазони, що наведен≥ у додатку, виключають нижню,
включають верхню межу частоти.
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
|N д≥-|ћетричний п≥дрозд≥л д≥апа- | „астоти | ƒовжини | √ƒ–, |
|апа- |зон≥в | | хвиль | ¬/м |
|зону | | | | |
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
5 ≥лометров≥ хвил≥ 30-300 к√ц 10-1 км 25
(низьк≥ частоти) - Ќ„
6 √ектометров≥ хвил≥ 0,3-3 ћ√ц 1-0,1 км 15
(середн≥ частоти) - —„
7 ƒекаметров≥ хвил≥ 3-30 ћ√ц 100-10 м (3 lg )**
(висок≥ частоти) - ¬„
8 ћетров≥ хвил≥ 30-300 ћ√ц 10-1 м 3
(дуже висок≥ частоти) - ƒ¬„
_____________
** - довжина хвил≥ в м або √ƒ–=7,43-3 lgf, де f - частота в
ћ√ц.
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
ѕрим≥тки: 1. √ƒ–, наведен≥ у додатку, не поширюютьс¤ на
рад≥озасоби, телебаченн¤, ¤к≥ нормуютьс¤ окремо.
2. ¬им≥рюванн¤ р≥вн≥в ≈ћѕ, ¤к≥ створюють засоби
рад≥озв'¤зку передавального рад≥оцентру (ѕ–÷)
цив≥льноњ ав≥ац≥њ, зд≥йснюЇтьс¤ за методикою,
викладеною в "ћетодических указани¤х по определению
уровней электромагнитного пол¤ средств управлени¤
воздушным движением гражданской авиации ¬„, -ќ¬„,
-”¬„ и —¬„-диапазонов", N 4550-88.
3. ѕерерахунок √ƒ– в залежност≥ в≥д часу опром≥ненн¤
населенн¤ не допускаЇтьс¤.
ƒодаток N 22
до ƒержавних сан≥тарних правил
плануванн¤ та забудови населених
пункт≥в, затверджених наказом
ћ≥н≥стерства охорони здоров'¤
”крањни в≥д 19.06.96 р. N 173
√ранично допустим≥ р≥вн≥ електромагн≥тних пол≥в (≈ћѕ),
що створюютьс¤ рад≥олокац≥йними засобами (≥мпульсивне
випром≥нюванн¤)
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
|ѕризначенн¤ |N |ƒовжи-| –ежим роботи |¬≥дно|√ƒ–, |
|–Ћ— |д≥а|на |ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ|шенн¤|мк¬т/|
| |па-|хвил≥,|швид|пе- |час опром≥нюванн¤ |трива|/см2 |
| |зо-|см |к≥- |р≥од|з однопор¤дковою |лост≥| |
| |ну | |сть |огл¤|≥нтенсивн≥стю |випро| |
| | | |обер|ду, | |м≥ню-| |
| | | |тан-|сек.| |ванн¤| |
| | | |н¤ | | |до за| |
| | | |анте| | |галь-| |
| | | |ни, | | |ного | |
| | | |об/ | | |часу | |
| | | |/хв | | |робо-| |
| | | | | | |ти на| |
| | | | | | |добу | |
|ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ+ЧЧЧ+ЧЧЧЧЧЧ+ЧЧЧЧ+ЧЧЧЧ+ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ+ЧЧЧЧЧ+ЧЧЧЧЧ|
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
|ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ+ЧЧЧ+ЧЧЧЧЧЧ+ЧЧЧЧ+ЧЧЧЧ+ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ+ЧЧЧЧЧ+ЧЧЧЧЧ|
|ћетеороло- |11 |0,8+- | <=6|>=10|<=0,001 пер≥оду | 0,5 | 140 |
|г≥чн≥ –Ћ— та| |+-0,12| | |огл¤ду | | |
|≥нш≥ њм по- | | | 0| --|не б≥льше 12 годин| 1 | 10 |
|д≥бн≥ за ре-| | | | |на добу | | |
|жимом робо- |10 |3,0+- | <=6|>=10|<=0,004 пер≥оду | 0,5 | 60 |
|ти * | |+-0,60| | |огл¤ду | | |
| | | | 0| --|не б≥льше 12 годин| 1 | 10 |
| | | | | |на добу | | |
| | 9 |10,0+-| 0| --|не б≥льше 12 годин| 0,5 | 20 |
| | |+-1,50| | |на добу | | |
| | 9 |10,0+-| <=6|>=10|<=0,008 пер≥оду | 0,5 | 40 |
| | |+-1,50| | |огл¤ду | | |
| | 9 |17,0+-| 0| --|не б≥льше 12 годин| 0,5 | 24 |
| | |+-2,55| | |на добу | | |
| | | | | | | | |
|ќгл¤дов≥ –Ћ—| 9 |10,0+-|<=15| >=4|<=0,0063 пер≥оду | 1 | 15 |
|цив≥льноњ | |+-2,00| | |огл¤ду | | |
|ав≥ац≥њ та | 9 |23,0+-|<=15| >=4|<=0,004 пер≥оду | 1 | 20 |
|≥нш≥ њм по- | |+-3,45| | |огл¤ду | | |
|д≥бн≥ за ре-| 9 |35,0+-|<=15| >=4|<=0,011 пер≥оду | 1 | 25 |
|жимом роботи| |+-5,25| | |огл¤ду | | |
| | | | | | | | |
|Ѕерегов≥, | 9 |10,0+-|<=25|>= |<=0,006 пер≥оду | | |
|суднов≥ ог- | |+-1,50| |2,4 |огл¤ду | | |
|л¤дов≥ –Ћ— | | | | |не б≥льше 12 годин| 1 | 15 |
|та ≥нш≥ њм | | | | |на добу | | |
|под≥бн≥ за | | | | |не б≥льше 6 годин | 1 | 20 |
|режимом ро- | | | | |на добу | | |
|боти | | | | | | | |
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
ѕрим≥тка.
* ѕри загальн≥й тривалост≥ роботи рад≥олокатора, що не
перевищуЇ 12 годин на добу.
ƒодаток N 23
до ƒержавних сан≥тарних правил
плануванн¤ та забудови населених
пункт≥в, затверджених наказом
ћ≥н≥стерства охорони здоров'¤
”крањни в≥д 19.06.96 р. N 173
ƒопустим≥ значенн¤ сумарноњ питомоњ активност≥ природних
рад≥онукл≥д≥в в буд≥вельних матер≥алах та сфери њх використанн¤
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
| ласи буд≥вельних матер≥ал≥в та мож- |—умарна питома активн≥сть|
|лива сфера њх використанн¤ |природних рад≥онукл≥д≥в |
| |(рад≥ю-226, тор≥ю-232, |
| |кал≥ю-40) у буд≥вельних |
| |матер≥алах, Ѕк/кг |
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
I клас
¬икористовуЇтьс¤ дл¤ ус≥х вид≥в буд≥в-
ництва не б≥льше 370
II клас
¬икористовуЇтьс¤ дл¤ дорожнього та
промислового буд≥вництва у межах тери-
тор≥њ населених пункт≥в та зон перс-
пективноњ забудови 370 - 740
III клас
ћожуть бути використан≥ в дорожньому
буд≥вництв≥ поза населеними пунктами,
в межах населених пункт≥в дл¤ буд≥в-
ництва п≥дземних споруд, покритих гру-
нтом понад 0,5 м, де виключено перебу-
ванн¤ людей 740 - 1350
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
ѕрим≥тка. ѕри значенн¤х б≥льших 1350 Ѕк/кг питанн¤ про можливу
сферу використанн¤ вир≥шуЇтьс¤ у кожному конкретному
випадку за погодженн¤м з ћ≥н≥стерством охорони здоров'¤
”крањни.
ƒержавн≥ сан≥тарн≥ правила плануванн¤ та
забудови населених пункт≥в
ћ≥н≥стерство охорони здоров'¤ ”крањни, 1996 р.
–озроблен≥:
√оловне сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чне управл≥нн¤ ћќ« ”крањни:
¬.≤.–оманенко, ј.ѕ.—крипник.
”крањнський науковий г≥г≥Їн≥чний центр:
д.м.н., проф. ј.ћ.—ердюк, д.м.н., проф. ќ.√.¬олощенко,
д.м.н. ≤.—. иреЇва, к.м.н. ≤.√.„удова, к.м.н. ¬.¬.—танкевич,
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
к.м.н. .ƒ.‘ещенко, д.м.н. ¬.™.ѕрис¤жнюк, д.м.н.|√.я.„егринець|,
ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ
к.м.н. ћ.ѕ.¬ашкулат, д.м.н. ¬.я.јкименко, д.м.н., проф.
ё.ƒ.ƒуманський, д.м.н. Ќ.√.Ќ≥к≥т≥на, д.м.н. ≤.≤. арачов, к.м.н.
¬.≤.√еЇць, к.м.н. ћ.—.ћухарський.
ињвський ≥нститут удосконаленн¤ л≥кар≥в:
к.м.н. —.ј.Ћюбченко.
ƒн≥пропетровська обласна санеп≥дстанц≥¤:
ћ.ѕ.√ладкий, ¬.ј.ќвчинникова, √.√.√олубЇва, √. . амеко,
¬.¬.«айцев, ¬.ё. орнев, ¬.ј.—олом'¤на.
ƒн≥пропетровський медичний ≥нститут:
к.м.н., доц. ≈.ј.ƒеркачов.
ѕри розробц≥ документа врахован≥ пропозиц≥њ спец≥ал≥ст≥в
обласних та м≥ських санеп≥дстанц≥й.
<<
ѕќ¬≈–Ќ”“»—я
