|  |
ƒ≈–∆ј¬Ќ»… ќћ≤“≈“ ” –јѓЌ» ѕќ
∆»“Ћќ¬ќ- ќћ”ЌјЋ№Ќќћ” √ќ—ѕќƒј–—“¬”
Ќ ј ј «
N 30 в≥д 05.07.95 «ареЇстровано в ћ≥н≥стерств≥
м. ињв юстиц≥њ ”крањни
21 липн¤ 1995 р.
за N 231/767
ѕро затвердженн¤ ѕравил техн≥чноњ експлуатац≥њ
систем водопостачанн¤ та канал≥зац≥њ населених
пункт≥в ”крањни
( ≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно з Ќаказом ƒержавного
ком≥тету з питань житлово-комунального господарства
N 2 ( z0077-05 ) в≥д 04.01.2005 )
« метою п≥двищенн¤ р≥вн¤ техн≥чноњ експлуатац≥њ мереж ≥
споруд комунальних ≥ в≥домчих систем водопостачанн¤ ≥ канал≥зац≥њ
та ¤кост≥ комунального обслуговуванн¤ населенн¤, Ќ ј ј « ” ё:
1. «атвердити ≥ ввести в д≥ю з 1 листопада 1995 року ѕравила
техн≥чноњ експлуатац≥њ систем водопостачанн¤ та канал≥зац≥њ
населених пункт≥в ”крањни (надал≥ - ѕравила), погоджен≥ з
ћ≥н≥стерством охорони здоров'¤, ћ≥н≥стерством охорони
навколишнього природного середовища та ¤дерноњ безпеки, ƒержавним
ком≥тетом по нагл¤ду за охороною прац≥ та √оловним управл≥нн¤м
державноњ пожежноњ охорони ћ¬— ”крањни, що додаютьс¤.
2. ƒержжитлокомунгоспу јвтономноњ –еспубл≥ки рим, ом≥тету
житлово-комунального господарства ћиколањвського облвиконкому,
начальникам облжитлокомунуправл≥нь, ƒонецького облкомунуправл≥нн¤,
ƒ ќ " ињвводоканал" ≥ ¬”¬ √ м.—евастопол¤:
2.1. ѕрот¤гом другого п≥вр≥чч¤ 1995 року перегл¤нути ≥
привести у в≥дпов≥дн≥сть з новими ѕравилами всю експлуатац≥йну
документац≥ю, посадов≥ та експлуатац≥йн≥ ≥нструкц≥њ тощо.
2.2. Ќеухильно дотримуватис¤ в своњй виробнич≥й д≥¤льност≥
встановлених цими ѕравилами експлуатац≥йних норматив≥в та вимог.
2.3. ” III квартал≥ 1995 року провести техн≥чне навчанн¤ з
експлуатац≥йним персоналом та перев≥рку знань нових ѕравил в межах
компетенц≥њ в≥дпов≥дних спец≥ал≥ст≥в та роб≥тник≥в.
3. ѕункт 1 наказу ћ≥н≥стра житлово-комунального господарства
”–—– в≥д 29 грудн¤ 1979 року N 550 "ѕро введенн¤ в д≥ю нових
ѕравил техн≥чноњ експлуатац≥њ та техн≥ки безпеки систем
водопостачанн¤ ≥ водов≥дведенн¤ дл¤ житлово-комунальних
п≥дприЇмств" вважати таким, що втрачаЇ чинн≥сть з 1 листопада
1995 року.
4. онтроль за виконанн¤м наказу покласти на ”правл≥нн¤
водопров≥дно-канал≥зац≥йного господарства та еколог≥њ
(—кубченко ¬.‘.).
√олова ом≥тету √.≤.ќнищук
«атверджено
наказом ƒержжитлокомунгоспу
”крањни в≥д 05.07.95 N 30
ѕравила
техн≥чноњ експлуатац≥њ систем водопостачанн¤
та канал≥зац≥њ населених пункт≥в ”крањни
( ” текст≥ ѕравил слова "ƒержстандарт" зам≥нено словами
"ƒержспоживстандарт" у в≥дпов≥дних в≥дм≥нках; слова
"м≥сцев≥ органи ћ≥некобезпеки ”крањни" зам≥нено на слова
"територ≥альн≥ органи центрального органу виконавчоњ
влади з питань охорони навколишнього природного
середовища, еколог≥чноњ безпеки, запов≥дноњ справи, а
також г≥дрометеоролог≥чноњ д≥¤льност≥" у в≥дпов≥дних
в≥дм≥нках зг≥дно з Ќаказом ƒержавного ком≥тету з питань
житлово-комунального господарства N 2 ( z0077-05 ) в≥д
04.01.2005 )
1. «агальн≥ положенн¤
1.1. ÷≥ ѕравила встановлюють пор¤док техн≥чноњ експлуатац≥њ
систем ≥ споруд водопостачанн¤ ≥ канал≥зац≥њ м≥ст та ≥нших
населених пункт≥в ”крањни.
1.2. ѕравила Ї обов'¤зковими дл¤ вс≥х виробничих п≥дприЇмств
водопров≥дно-канал≥зац≥йного господарства (надал≥ - ¬одоканал),
комб≥нат≥в комунальних п≥дприЇмств або ≥нших орган≥зац≥й, що
експлуатують системи водопостачанн¤ та канал≥зац≥њ населених
пункт≥в ”крањни, незалежно в≥д њх в≥домчоњ належност≥ та форми
власност≥.
1.3. ¬одоканали та ≥нш≥ орган≥зац≥њ, що експлуатують системи
водопостачанн¤ та канал≥зац≥њ населених пункт≥в ”крањни, несуть
в≥дпов≥дальн≥сть за невиконанн¤ вимог цих ѕравил ≥ чинного
законодавства ”крањни.
2. ќрган≥зац≥¤ техн≥чноњ експлуатац≥њ систем
водопостачанн¤ та канал≥зац≥њ
2.1. ѕризначенн¤ ≥ завданн¤ виробничих п≥дприЇмств
водопостачанн¤ ≥ канал≥зац≥њ населених пункт≥в.
2.1.1. “ехн≥чна експлуатац≥¤ систем водопостачанн¤ та
канал≥зац≥њ зд≥йснюЇтьс¤ ¬одоканалами зг≥дно ≥з «аконами ”крањни
"ѕро забезпеченн¤ сан≥тарного та еп≥дем≥олог≥чного благополучч¤
населенн¤" ( 4004-12 ), "ѕро охорону навколишнього природного
середовища" ( 1264-12 ), "ѕро охорону прац≥" ( 2964-12 ), ¬одним
кодексом ”крањни ( 213/95-¬– ), в≥дпов≥дними розд≥лами Ѕуд≥вельних
норм ≥ правил. —ан≥тарних правил ≥ норм, ƒержавними стандартами,
м≥жв≥домчими та в≥домчими нормативами ≥ кер≥вними документами
галуз≥ водопостачанн¤ та канал≥зац≥њ та ≥ншими нормативними
документами, перел≥к ¤ких наведено у додатку N 1.
2.1.2. —истеми водопостачанн¤ населених пункт≥в призначено
дл¤ добуванн¤, виробництва ≥ транспортуванн¤ споживачам питноњ
води. як≥сть питноњ води повинна в≥дпов≥дати вимогам √ќ—“у
2874-82. ѕитна вода в≥дпускаЇтьс¤ дл¤ задоволенн¤ потреб
населенн¤, комунально-побутових п≥дприЇмств, м≥ського
господарства, а також господарсько-питних потреб промислових
п≥дприЇмств та дл¤ гас≥нн¤ пожеж.
2.1.3. ¬≥дпуск питноњ води ≥з систем водопостачанн¤ населених
пункт≥в на потреби, не вказан≥ в п.2.1.2 цих ѕравил, дозвол¤Їтьс¤
т≥льки у раз≥ на¤вност≥ погодженого та затвердженого у
встановленому пор¤дку проекту водопостачанн¤, розробленого з
урахуванн¤м вимог ¬одного кодексу ”крањни ( 213/95-¬– ), —Ќиѕ
2.04.02-84 та ≥нших чинних нормативних документ≥в.
2.1.4. —истеми канал≥зац≥њ населених пункт≥в призначено дл¤
прийманн¤, в≥дводу ≥ очистки вод з метою њх подальшого
використанн¤ в народному господарств≥ чи випуску до водойм. ƒо
систем канал≥зац≥њ населених м≥сць належить приймати ст≥чн≥ води
в≥д населенн¤ та ст≥чн≥ води в≥д установ, комунально-побутових ≥
промислових п≥дприЇмств, ¤к≥ за ¤к≥стю ≥ режимом скиду
в≥дпов≥дають вимогам м≥сцевих ѕравил прийманн¤ ст≥чних вод
п≥дприЇмств у комунальну канал≥зац≥ю м≥ста (селища), затверджених
м≥сцевими органами виконавчоњ влади.
як≥сть очистки ст≥чних вод, що випускаютьс¤ у водойму,
повинна в≥дпов≥дати вимогам ѕравил охорони поверхневих вод,
затверджених ƒержкомприроди —–—– 21.02.91 та —ан≥тарних правил ≥
норм охорони поверхневих вод в≥д забрудненн¤, затверджених
м≥н≥стерством охорони здоров'¤ —–—– 04.07.88, дозволу на
спец≥альне водокористуванн¤, затвердженому гранично допустимому
скиду або л≥м≥ту скид≥в забруднюючих речовин, а тих, що
використовують в народному господарств≥, - вимогам споживач≥в,
погодженим з м≥сцевими органами державного сан≥тарного нагл¤ду
”крањни.
2.1.5. ѕрийманн¤ виробничих ст≥чних вод у системи канал≥зац≥њ
населених пункт≥в дозвол¤Їтьс¤ лише у раз≥ на¤вност≥ погодженого ≥
затвердженого у встановленому пор¤дку проекту, розробленого з
урахуванн¤м вимог ¬одного кодексу ”крањнськоњ –—–, —Ќиѕ
2.04.03-85, ѕравил охорони поверхневих вод, —ан≥тарних правил ≥
норм охорони поверхневих вод в≥д забрудненн¤, ≥нших чинних
нормативних документ≥в.
2.1.6. “ехн≥чна експлуатац≥¤ систем водопостачанн¤ та
канал≥зац≥њ повинна забезпечувати безпереб≥йну ≥ над≥йну роботу
вс≥х споруд при високих техн≥ко-економ≥чних ≥ ¤к≥сних показниках з
урахуванн¤м вимог охорони водойм в≥д забрудненн¤ ст≥чними водами ≥
рац≥онального використанн¤ водних ресурс≥в.
2.1.7. ƒл¤ забезпеченн¤ безпереб≥йноњ ≥ економ≥чноњ роботи
систем водопостачанн¤ ≥ канал≥зац≥њ необх≥дн≥:
висококвал≥ф≥кований техн≥чний персонал, ¤кий виконуЇ вимоги
посадових ≥нструкц≥й, правил техн≥чноњ експлуатац≥њ та охорони
прац≥;
контроль ≥ анал≥з умов роботи, що склались, в першу чергу -
економ≥чних;
орган≥зац≥¤ рац≥ональних режим≥в експлуатац≥њ мереж ≥ споруд,
¤к≥ забезпечують удосконаленн¤ та ≥нтенсиф≥кац≥ю њх роботи,
максимальне використанн¤ резерв≥в, впровадженн¤ прогресивноњ
технолог≥њ на основ≥ сучасних дос¤гнень науки ≥ техн≥ки;
механ≥зац≥¤ ≥ автоматизац≥¤ виробничих процес≥в, проведенн¤
заход≥в дл¤ зменшенн¤ втрат води, ресурс≥в ≥ матер≥ал≥в;
проф≥лактичний огл¤д ≥ планово-попереджувальний ремонт мереж
≥ споруд, њх елемент≥в ≥ устаткуванн¤;
пост≥йний контроль за ¤к≥стю ≥ к≥льк≥стю ст≥чних вод, що
скидають п≥дприЇмства у комунальну канал≥зац≥ю;
пост≥йний контроль за рибозахисними пристро¤ми;
пост≥йний контроль за ¤к≥стю ≥ к≥льк≥стю питноњ води, що
подаЇтьс¤ у водопров≥дну мережу та реал≥зуЇтьс¤ абонентам;
пост≥йний контроль за ¤к≥стю та к≥льк≥стю очищених ст≥чних
вод, ¤к≥ скидаютьс¤ у водн≥ об'Їкти;
вжитт¤ заход≥в щодо попередженн¤, вчасного ви¤вленн¤ ≥
л≥кв≥дац≥њ авар≥й;
систематична реЇстрац≥¤ ≥ анал≥з причин порушень в робот≥ ≥
авар≥й.
2.1.8. ƒл¤ забезпеченн¤ ¤к≥сноњ, безпереб≥йноњ ≥ економ≥чноњ
роботи кер≥вництво ¬одоканалу зобов'¤зане:
керуватис¤ чинним законодавством ”крањни;
вимагати в≥д персоналу безумовного виконанн¤ своњх обов'¤зк≥в
≥ розпор¤джень адм≥н≥страц≥њ, не залишати без уваги ≥
дисципл≥нарних заход≥в впливу факти порушенн¤ виробничоњ ≥
трудовоњ дисципл≥ни;
п≥двищувати квал≥ф≥кац≥ю експлуатац≥йного персоналу в
≥нститутах та на факультетах п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ, шл¤хом
орган≥зац≥њ техн≥чного навчанн¤ на п≥дприЇмств≥, обм≥ну передовим
досв≥дом тощо;
анал≥зувати та обговорювати причини порушень ≥ авар≥й на
мережах ≥ спорудах, розгл¤дати заходи щодо њх л≥кв≥дац≥њ за участю
експлуатац≥йного персоналу та ремонтних бригад;
проводити з експлуатац≥йним персоналом зан¤тт¤ з ви¤вленн¤,
локал≥зац≥њ та л≥кв≥дац≥њ найхарактерн≥ших авар≥й;
пер≥одично перев≥р¤ти знанн¤ правил експлуатац≥њ ≥ техн≥ки
безпеки роб≥тниками ≥ ≥нженерно-техн≥чним персоналом;
орган≥зовувати належну охорону споруд ≥ майна ¬одоканалу.
2.1.9. ƒо функц≥й ¬одоканалу вход¤ть:
адм≥н≥стративно-господарське ≥ техн≥чне кер≥вництво ус≥ма
п≥дрозд≥лами ≥ п≥дприЇмствами, що перебувають у його в≥данн≥;
розробка план≥в орган≥зац≥йно-техн≥чних заход≥в з п≥двищенн¤
над≥йност≥, економ≥чност≥ та ¤кост≥ водопостачанн¤ ≥
водов≥дведенн¤, а також систематичний контроль за њх виконанн¤м;
пост≥йний контроль за ¤к≥стю питноњ води зг≥дно з √ќ—“ом
2874-82 "¬ода питна", сан≥тарно-техн≥чним станом водопров≥дних
споруд ≥ мереж та за розпод≥лом води м≥ж споживачами в систем≥
водопостачанн¤;
техн≥чний контроль ≥ нагл¤д за рац≥ональним використанн¤м
води споживачам, обл≥к к≥лькост≥ води, що споживаЇтьс¤ ≥
скидаЇтьс¤ в канал≥зац≥ю;
застосуванн¤ санкц≥й до споживач≥в, що допускають
понаднормативне водоспоживанн¤, втрати ≥ нерац≥ональне
використанн¤ води;
розробка заход≥в запоб≥ганн¤ авар≥¤м ≥ браку в робот≥,
пол≥пшенн¤ техн≥ки безпеки ≥ охорони прац≥, обл≥к випадк≥в
травматизму ≥ авар≥й;
навчанн¤ ≥ п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ персоналу;
розробка план≥в ремонту споруд ≥ устаткуванн¤ зг≥дно ≥з
системою планово-попереджувального ремонту (ѕѕ–);
забезпеченн¤ експлуатац≥йних п≥дрозд≥л≥в техн≥чною ≥ робочою
документац≥Їю, необх≥дними матер≥алами, запасними частинами,
механ≥змами, спецод¤гом, ≥нструментами тощо;
укладанн¤ договор≥в ≥з споживачами на в≥дпуск води ≥
прийманн¤ ст≥чних вод;
розробка тариф≥в на послуги водопостачанн¤ ≥ канал≥зац≥њ та
ст¤гненн¤ плати ≥з споживач≥в зг≥дно ≥з затвердженими у
встановленому законодавством пор¤дку тарифами ≥ укладеними
договорами;
видача дозвол≥в ≥ техн≥чних умов на приЇднанн¤ до систем
водопостачанн¤ ≥ канал≥зац≥њ житлових ≥ громадських будинк≥в,
промислових ≥ комунально-побутових п≥дприЇмств, погодженн¤
проект≥в водопостачанн¤ ≥ канал≥зац≥њ окремих об'Їкт≥в;
техн≥чний нагл¤д за буд≥вельно-монтажними роботами з
буд≥вництва мереж ≥ споруд;
техн≥чне прийманн¤ в експлуатац≥ю нових ≥ реконструйованих
споруд, комун≥кац≥й, устаткуванн¤;
збер≥ганн¤ техн≥чноњ документац≥њ (матер≥ал≥в розв≥дувальних
роб≥т, проект≥в, виконавчих креслень, акт≥в ≥ т.п.);
проведенн¤ паспортизац≥њ та ≥нвентаризац≥њ споруд,
комун≥кац≥й та устаткуванн¤, що перебувають на його баланс≥;
розробка експлуатац≥йних та посадових ≥нструкц≥й, оперативних
схем управл≥нн¤, диспетчеризац≥њ ≥ т.п.;
контроль ¤кост≥ ≥ к≥лькост≥ виробничих ст≥чних вод, що
скидаютьс¤ в м≥ську канал≥зац≥ю, а також ¤кост≥ локальноњ очистки
на в≥домчих спорудах;
первинний обл≥к вод, що забираютьс¤ з водних об'Їкт≥в ≥
скидаютьс¤ до них, за формами ≥ в строки, погоджен≥ з м≥сцевими
органами ћ≥некоприроди ”крањни, а також розрахунки за
водокористуванн¤;
розрахунок ≥ вчасне внесенн¤ платеж≥в за забрудненн¤
навколишнього природного середовища;
розробка завдань на реконструкц≥ю та розвиток споруд ≥
комун≥кац≥й, затвердженн¤ ≥ видача техн≥чних завдань ≥ техн≥чних
умов, контроль за проектуванн¤м нових та тих, що реконструюютьс¤,
споруд;
отриманн¤ дозволу на спецводокористуванн¤ ≥з затвердженими
нормативами гранично допустимих скид≥в (надал≥ - √ƒ—),
забезпеченн¤ виконанн¤ заход≥в щодо дос¤гненн¤ √ƒ—, контроль за
¤к≥стю води водоприймача вище та нижче м≥сц¤ скиду ст≥чних вод;
зв≥тн≥сть за формами ћ≥н≥стерства статистики ”крањни, а також
за формою 2“ѕ-водгосп ƒержводгоспу ”крањни та орган≥в
ћ≥некобезпеки ”крањни;
зб≥р та безстрокове збер≥ганн¤ первинних даних про
концентрац≥ю забруднень у питн≥й вод≥, ст≥чних водах п≥дприЇмств,
а також на вход≥ ≥ випуску ст≥чних вод з очисних споруд м≥ськоњ
канал≥зац≥њ (зг≥дно з ѕоложенн¤м про державний мон≥торинг
навколишнього природного середовища);
проведенн¤ Їдиноњ техн≥чноњ пол≥тики з питань забезпеченн¤
¤кост≥ води ≥ в≥дпов≥дного сан≥тарно-техн≥чного стану в≥домчих
систем водопостачанн¤ ≥ канал≥зац≥њ;
забезпеченн¤ Їдност≥ вим≥рювань у систем≥ водопостачанн¤ ≥
канал≥зац≥њ. Ќаданн¤ абонентам допомоги в придбанн≥, монтажу та
пов≥рц≥ обл≥ку води та контроль за цими приладами. ( јбзац
двадц¤ть сьомий пункту 2.1.9 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з
Ќаказом ƒержжитлокомунгоспу N 2 ( z0077-05 ) в≥д 04.01.2005 )
2.1.10. ƒл¤ вир≥шенн¤ проблем, пов'¤заних з над≥йним
забезпеченн¤м потреб у вод≥ пожежноњ охорони м≥ста, ¬одоканали
разом з органами пожежноњ охорони розробл¤ють плани взаЇмод≥њ.
2.1.11. ” раз≥ виникненн¤ авар≥й на спорудах, мережах,
устаткуванн≥ систем водопостачанн¤ ≥ канал≥зац≥њ ¬одоканал повинен
негайно вжити заход≥в дл¤ њх швидкого ви¤вленн¤, локал≥зац≥њ та
повноњ л≥кв≥дац≥њ.
2.1.12. ѕро авар≥њ та в≥дключенн¤ на мережах систем
водопостачанн¤ ¬одоканал повинен негайно спов≥стити м≥сцев≥ органи
пожежноњ охорони, а про авар≥њ на канал≥зац≥йн≥й мереж≥ -
територ≥альн≥ органи центрального органу виконавчоњ влади з питань
охорони навколишнього природного середовища, еколог≥чноњ безпеки,
запов≥дноњ справи, а також г≥дрометеоролог≥чноњ д≥¤льност≥. ѕро
вс≥ авар≥њ ¬одоканал повинен також спов≥щати м≥сцев≥ органи
ƒержавного сан≥тарного нагл¤ду.
2.2. ќбслуговуючий персонал ≥ його п≥дготовка.
2.2.1. —клад, чисельн≥сть ≥ квал≥ф≥кац≥¤ обслуговуючого
персоналу визначаЇтьс¤ ¬одоканалом залежно в≥д потужност≥ та
ступен¤ складност≥ споруд, технолог≥чних процес≥в з урахуванн¤м
обс¤г≥в роботи з обслуговуванн¤ ≥ ремонту д≥ючих мереж ≥ споруд.
ѕри визначенн≥ чисельност≥ обслуговуючого персоналу
рекомендуЇтьс¤ використовувати Ќормативи чисельност≥ роб≥тник≥в,
зайн¤тих на роботах по експлуатац≥њ мереж, споруд ≥ насосних
станц≥й водопроводу ≥ канал≥зац≥њ, затверджен≥ √оловою
ƒержжитлокомунгоспу ”крањни 19 грудн¤ 1991 року.
2.2.2. Ќа п≥дприЇмствах водопров≥дно-канал≥зац≥йного
господарства д≥ють так≥ форми навчанн¤ роб≥тник≥в:
виробничо-техн≥чн≥ курси;
курси навчанн¤ сум≥жним профес≥¤м;
курси ц≥льового навчанн¤;
школи з вивченн¤ передового досв≥ду прац≥ та ≥нш≥ форми
навчанн¤.
Ќавчанн¤ з роб≥тничих профес≥й може зд≥йснюватис¤ лише при
на¤вност≥ програмно-методичного та кадрового забезпеченн¤, а також
в≥дпов≥дноњ учбово-техн≥чноњ бази (учбово-техн≥чних каб≥нет≥в,
лаборатор≥й, тренувальних майданчик≥в, у т.ч. з охорони прац≥
тощо).
2.2.3. ќсоби, що приймаютьс¤ на роботу, пов'¤зану з
безпосередн≥м обслуговуванн¤м, ремонтом, випробуванн¤м ≥
налагодженн¤м роботи споруд, комун≥кац≥й, устаткуванн¤,
обов'¤зково проход¤ть медичне обстеженн¤ на в≥дпов≥дн≥сть стану
њхнього здоров'¤ вимогам до даноњ профес≥њ, а пот≥м пер≥одичн≥
огл¤ди зг≥дно з ≤нструкц≥Їю по проведенню обов'¤зкових попередн≥х
≥ пер≥одичних медичних огл¤д≥в, затвердженою ћ≥н≥стерством охорони
здоров'¤ ”крањни.
2.2.4. ѕри призначенн≥ фах≥вц≥в на посади спец≥ал≥ст≥в сл≥д
користуватис¤ вимогами вал≥ф≥кац≥йного дов≥дника посад
службовц≥в.
2.2.5. ƒо призначенн¤ на самост≥йну роботу чи у раз≥
переведенн¤ на ≥ншу роботу (посаду) роб≥тники ¬одоканалу
зобов'¤зан≥ пройти:
спец≥альну фахову п≥дготовку;
≥нструктаж на робочому м≥сц≥;
перев≥рку знань цих ѕравил, виробничих ≥ посадових
≥нструкц≥й, правил з охорони прац≥ зг≥дно з “иповим положенн¤м про
навчанн¤, ≥нструктаж ≥ перев≥рку знань прац≥вник≥в з питань
охорони прац≥, затвердженим наказом ƒержнагл¤дохоронпрац≥ ”крањни
в≥д 04.04.94 N 30 ( z0095-94 ).
ƒл¤ прац≥вник≥в, що обслуговують електроустановки,
обов'¤зкове знанн¤ ѕравил техн≥чноњ експлуатац≥њ електроустановок
споживач≥в ≥ ѕравил техн≥ки безпеки при експлуатац≥њ
електроустановок споживач≥в.
ƒл¤ прац≥вник≥в, що обслуговують хлорне господарство та
хлораторн≥ установки, обов'¤зкове знанн¤ ѕравил безпеки при
виробництв≥, збер≥ганн≥, транспортуванн≥ та використанн≥ хлору
ѕЅ’-93, затверджених ƒержнагл¤дохоронпрац≥ ”крањни наказом в≥д
29.10.93 N 105.
2.2.6. ѕервинн≥й перев≥рц≥ знань п≥дл¤гаЇ увесь персонал
¬одоканалу до кер≥вних та ≥нженерно-техн≥чних прац≥вник≥в включно.
ѕерев≥рку в процес≥ роботи зд≥йснюють у строки, встановлен≥
кер≥вником п≥дприЇмства.
«атвердженн¤ на посадах прац≥вник≥в п≥дприЇмства провадитьс¤
зг≥дно з одексом закон≥в про працю ”крањни ( 322-08 ) п≥сл¤
перев≥рки знань цих ѕравил ≥ робочих ≥нструкц≥й, а також
затверджених ƒержнагл¤дохоронпрац≥ ”крањни ѕравил техн≥ки безпеки
при експлуатац≥њ систем водопров≥дно-канал≥зац≥йного господарства.
2.2.7. „ергову пер≥одичну перев≥рку знань роб≥тник≥в
провад¤ть щор≥чно, ≥нженерно-техн≥чного персоналу - один раз на
3 роки.
2.2.8. ѕрац≥вники, що порушують ц≥ ѕравила, правила техн≥ки
безпеки чи виробнич≥ ≥нструкц≥њ, п≥дл¤гають позачергов≥й перев≥рц≥
знань, обс¤г ≥ строки проведенн¤ ¤коњ встановлюЇ кер≥вник
п≥дприЇмства.
2.2.9. ѕерев≥рку знань зд≥йснюЇ квал≥ф≥кац≥йна ком≥с≥¤, що
призначаЇтьс¤ кер≥вником п≥дприЇмства, в к≥лькост≥ на менше трьох
ос≥б. вал≥ф≥кац≥йна ком≥с≥¤ створюЇтьс¤ зг≥дно з “иповим
положенн¤м про навчанн¤, ≥нструктаж ≥ перев≥рку знань прац≥вник≥в
з питань охорони прац≥, затвердженим ƒержнагл¤дохоронпрац≥ ”крањни
наказом в≥д 04.04.94 N 30 ( z0095-94 ).
2.2.10. ѕрац≥вникам, ¤к≥ п≥д час черговоњ перев≥рки знань
отримали незадов≥льну оц≥нку, призначають повторну перев≥рку не
п≥зн≥ше н≥ж через м≥с¤ць. ѕрац≥вник, що вдруге отримав
незадов≥льну оц≥нку, працевлаштовуЇтьс¤ зг≥дно з чинним
законодавством.
2.2.11. ожному прац≥вников≥, що усп≥шно витримав первинну
перев≥рку знань, видають посв≥дченн¤. ѕрац≥вники, зайн¤т≥ на
роботах з обслуговуванн¤ електроустановок, одержують спец≥альне
посв≥дченн¤ про присвоЇнн¤ квал≥ф≥кац≥йноњ групи зг≥дно з
правилами техн≥ки безпеки.
2.2.12. —истематичну п≥дготовку персоналу орган≥зують ≥
особисто контролюють кер≥вник ≥ головний ≥нженер ¬одоканалу.
2.3. ќбов'¤зки чергового персоналу.
2.3.1. ќбов'¤зки чергового персоналу визначаютьс¤ посадовими
≥нструкц≥¤ми.
2.3.2. „ерговий персонал в≥дпов≥даЇ за правильне
обслуговуванн¤ ≥ безпереб≥йну роботу споруд та устаткуванн¤, а
також за сан≥тарний стан д≥льниц≥, ¤ку в≥н обслуговуЇ.
2.3.3. ѕ≥д час чергуванн¤ персонал зобов'¤заний:
забезпечувати найб≥льш економ≥чний ≥ над≥йний режим роботи
споруд ≥ устаткуванн¤ зг≥дно з граф≥ками, технолог≥чними
регламентами, ≥нструкц≥¤ми ≥ оперативними розпор¤дженн¤ми;
виконувати розпор¤дженн¤ чергового вищого р≥вн¤ (диспетчера)
негайно ≥ безсуперечно;
систематично проводити обх≥д ≥ огл¤д споруд ≥ устаткуванн¤;
вести контроль за роботою споруд ≥ устаткуванн¤ за
показниками контрольно-вим≥рювальних прилад≥в;
вчасно записувати до журнал≥в експлуатац≥њ показники роботи
споруд ≥ устаткуванн¤, а також результати обход≥в ≥ огл¤д≥в;
допов≥дати черговому вищого р≥вн¤ про вс≥ в≥дхиленн¤ в≥д
заданих режим≥в роботи споруд ≥ устаткуванн¤;
неухильно виконувати ≥ вимагати виконанн¤ ≥ншими прац≥вниками
встановлених на дан≥й д≥льниц≥ правил ≥ ≥нструкц≥й;
не допускати на свою д≥льницю сторонн≥х ос≥б без спец≥альних
перепусток чи дозволу адм≥н≥страц≥њ;
дбати про збереженн¤ майна п≥дприЇмства, ¤ке перебуваЇ на
д≥льниц≥.
2.3.4. ” раз≥ виникненн¤ авар≥њ черговий персонал
зобов'¤заний:
негайно допов≥сти про авар≥ю черговому вищого р≥вн¤ чи
диспетчеру;
вжити заход≥в до л≥кв≥дац≥њ авар≥њ зг≥дно з посадовою
≥нструкц≥Їю;
у подальшому керуватис¤ посадовою ≥нструкц≥Їю ≥ вказ≥вками
чергового вищого р≥вн¤, диспетчера, адм≥н≥страц≥њ.
2.3.5. „ерговий персонал повинен приймати ≥ здавати зм≥ну
зг≥дно з технолог≥чними ≥нструкц≥¤ми даного об'Їкта. ѕ≥д час
прийманн¤ зм≥ни черговий зобов'¤заний:
ознайомитись ≥з записами ≥ розпор¤дженн¤ми за час, ¤кий
пройшов з його попереднього чергуванн¤;
ознайомитись ≥з станом ≥ режимом роботи споруд ≥ устаткуванн¤
на своњй д≥льниц≥ шл¤хом особистого огл¤ду в обс¤з≥, встановленому
посадовою ≥нструкц≥Їю;
перев≥рити на¤вн≥сть ≥нструмент≥в, запасу мастильних,
обтиральних та ≥нших, необх≥дних дл¤ експлуатац≥њ матер≥ал≥в,
прийн¤ти ключ≥ в≥д прим≥щень, журнали та в≥домост≥;
переконатис¤ в справност≥ ус≥х протипожежних засоб≥в, засоб≥в
авар≥йного осв≥тленн¤, зв'¤зку, перев≥рити точн≥сть показань
годинника;
оформити прийманн¤ ≥ здачу зм≥ни записами в журнал≥ чи
в≥домост≥ за п≥дписами ос≥б, ¤к≥ приймають ≥ здають зм≥ну;
допов≥сти черговому вищого р≥вн¤ про прийн¤тт¤ чергуванн¤ та
про недол≥ки, пом≥чен≥ п≥д час прийманн¤ зм≥ни.
2.3.6. ѕрийманн¤ ≥ здача зм≥ни п≥д час л≥кв≥дац≥њ авар≥й чи в
пер≥од в≥дпов≥дальних переключень, при несправному устаткуванн≥ чи
недостатньому забезпеченн≥ експлуатац≥йними матер≥алами
заборон¤ютьс¤. ѕор¤док прийманн¤ ≥ здач≥ зм≥ни в таких випадках
вир≥шуЇтьс¤ адм≥н≥страц≥Їю.
2.3.7. ѕокидати чергуванн¤ без здач≥ зм≥ни заборон¤Їтьс¤. ”
раз≥ в≥дсутност≥ персоналу наступноњ зм≥ни черговий зобов'¤заний
допов≥сти про це черговому вищого р≥вн¤ чи адм≥н≥страц≥њ ≥
продовжувати виконувати своњ обов'¤зки до особливого
розпор¤дженн¤.
2.4. ќбов'¤зки ≥нженерно-техн≥чного персоналу.
2.4.1. ≤нженерно-техн≥чний персонал п≥дрозд≥л≥в ¬одоканалу
зобов'¤заний:
виконувати посадов≥ ≥нструкц≥њ;
керувати роботою виробничого ≥ ремонтного персоналу;
забезпечувати робоч≥ м≥сц¤ посадовими та експлуатац≥йними
≥нструкц≥¤ми, правилами охорони прац≥, технолог≥чними
регламентами, вказ≥вками щодо запоб≥ганн¤ авар≥й, ≥нструкц≥¤ми про
заходи пожежноњ безпеки та цив≥льноњ оборони зг≥дно ≥з
встановленими законоположенн¤ми ≥ знайомити з ними кожного
роб≥тника;
контролювати задан≥ режими роботи споруд ≥ устаткуванн¤;
складати дефектн≥ в≥домост≥ з поточного ≥ кап≥тального
ремонту будинк≥в, споруд, устаткуванн¤, граф≥ки виконанн¤ роб≥т ≥
забезпечувати њх виконанн¤;
оформлювати за¤вки на матер≥али, устаткуванн¤, запасн≥
частини ≥ т.≥н.;
сл≥дкувати за веденн¤м журнал≥в ≥ в≥домостей обл≥ку роботи
споруд ≥ устаткуванн¤, на¤вн≥стю паспорт≥в та ≥ншоњ техн≥чноњ
документац≥њ, вчасно ф≥ксувати у цих документах зм≥ни, що сталис¤
в процес≥ експлуатац≥њ, вести журнали ѕќƒ 11,12;
складати зв≥ти про роботу споруд ≥ устаткуванн¤;
вивчати роботу окремих споруд, установок, обладнанн¤ ≥ умов
прац≥, вносити пропозиц≥њ щодо впровадженн¤ новоњ техн≥ки,
удосконаленн¤ технолог≥чних процес≥в, пол≥пшенн¤ конструкц≥й
споруд, устаткуванн¤, орган≥зац≥њ робочих м≥сць тощо;
проводити техн≥чне навчанн¤ з метою п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ
персоналу;
проводити зан¤тт¤ та ≥нструктаж≥ з обслуговуючим персоналом з
охорони прац≥, пост≥йно контролювати виконанн¤ ним правил техн≥ки
безпеки.
2.5. ¬≥дпов≥дальн≥сть за виконанн¤ правил техн≥чноњ
експлуатац≥њ.
2.5.1. «нанн¤ ≥ виконанн¤ цих ѕравил в обс¤з≥, ¤кий
необх≥дний дл¤ даноњ посади, Ї обов'¤зковим дл¤ вс≥х прац≥вник≥в
¬одоканалу.
2.5.2. ѕрац≥вники, ¤к≥ порушили ц≥ ѕравила, несуть
в≥дпов≥дальн≥сть у встановленому «аконодавством ”крањни пор¤дку.
2.5.3. јвар≥њ, брак ≥ порушенн¤ в робот≥ споруд, комун≥кац≥й,
устаткуванн¤ ретельно розсл≥дуютьс¤ дл¤ встановленн¤ причин ≥
винних ос≥б.
ќбов'¤зково розсл≥дуютьс¤ ус≥ випадки псуванн¤ ≥ несправност≥
споруд ≥ устаткуванн¤, ¤к≥ мали м≥сце в пер≥од пускових
випробувань до њх прийманн¤ в експлуатац≥ю.
2.5.4. «а авар≥њ ≥ брак в робот≥ несуть в≥дпов≥дальн≥сть:
прац≥вники, ¤к≥ безпосередньо обслуговують споруди,
комун≥кац≥њ, устаткуванн¤, - за авар≥ю ≥ брак, ¤к≥ виникли з њх
вини, а також за неквал≥ф≥кован≥ д≥њ п≥д час л≥кв≥дац≥њ авар≥њ на
њхн≥й д≥л¤нц≥;
прац≥вники, що проводили ремонт устаткуванн¤, - за авар≥ю ≥
брак, ¤к≥ виникли через низьку ¤к≥сть ремонту, а
≥нженерно-техн≥чн≥ прац≥вники - за авар≥њ ≥ брак в робот≥ через
невчасне проведенн¤ ремонту з њх вини;
начальники та ≥нженерно-техн≥чн≥ прац≥вники виробничих
п≥дрозд≥л≥в, п≥дприЇмств, служб - за авар≥њ ≥ брак, ¤к≥ виникли з
њх вини чи з вини њхн≥х п≥длеглих;
кер≥вник ¬одоканалу ≥ головний ≥нженер - за авар≥њ, ¤к≥
виникли на п≥дприЇмств≥, за в≥дпов≥дн≥сть ¤кост≥ питноњ води
вимогам √ќ—“у 2874-82, авар≥йне обмеженн¤ водопостачанн¤
споживач≥в, нев≥дпов≥дн≥сть ¤кост≥ очищених ст≥чних вод проектним
показникам тощо.
«а в≥дсутн≥сть дозволу на спецводокористуванн¤ та
затверджених норматив≥в √ƒ—, за невчасне виконанн¤ заход≥в щодо
дос¤гненн¤ √ƒ— та умов дозволу на спецводокористуванн¤, а також
видачу техн≥чних умов на п≥дключенн¤ до перевантажених очисних
споруд в≥дпов≥дальн≥сть несуть кер≥вник ¬одоканалу ≥ головний
≥нженер.
2.5.5. «а неопов≥щенн¤ чи невчасне опов≥щенн¤ м≥сцевих
орган≥в державного сан≥тарного нагл¤ду ≥ державного пожежного
нагл¤ду, а також територ≥альних орган≥в центрального органу
виконавчоњ влади з питань охорони навколишнього природного
середовища, еколог≥чноњ безпеки, запов≥дноњ справи, а також
г≥дрометеоролог≥чноњ д≥¤льност≥ про авар≥њ на мережах ≥ в системах
водопостачанн¤ ≥ канал≥зац≥њ зг≥дно з п.2.1.11 цих ѕравил
в≥дпов≥дальн≥сть несе кер≥вництво ¬одоканалу чи прац≥вники, на
¤ких цю функц≥ю покладено наказом по п≥дприЇмству.
2.5.6. ер≥вник ¬одоканалу повинен пред'¤вл¤ти постачальникам
акти-рекламац≥њ на кожний випадок пошкодженн¤ устаткуванн¤,
механ≥зм≥в, трубопровод≥в, ¤к≥ виникли з вини
завод≥в-виготовлювач≥в, проектних або буд≥вельно-монтажних
орган≥зац≥й.
2.6. “ехн≥чна документац≥¤.
2.6.1. ƒл¤ експлуатац≥њ ≥ оперативного техн≥чного управл≥нн¤
роботою системи водопостачанн¤ ≥ канал≥зац≥њ необх≥дно забезпечити
пост≥йне збер≥ганн¤ в комплектному вигл¤д≥ техн≥чноњ,
експлуатац≥йноњ ≥ виконавчоњ документац≥њ, а також матер≥ал≥в
≥нвентаризац≥њ та паспортизац≥њ.
2.6.2. ќриг≥нали документ≥в повинн≥ збер≥гатис¤ в арх≥в≥
¬одоканалу або п≥дв≥домчих п≥дрозд≥л≥в.
2.6.3. ¬ п≥дрозд≥лах ≥ службах ¬одоканалу повинн≥ збер≥гатис¤
коп≥њ документ≥в, необх≥дних дл¤ повс¤кденного використанн¤ п≥д
час експлуатац≥њ споруд, устаткуванн¤ ≥ комун≥кац≥й.
2.6.4. ѕрац≥вники техн≥чного в≥дд≥лу ≥ п≥дрозд≥л≥в ¬одоканалу
зобов'¤зан≥ вчасно вносити в документац≥ю зм≥ни конструкц≥й, схем
≥ умов експлуатац≥њ споруд, устаткуванн¤ ≥ комун≥кац≥й.
«м≥ни внос¤ть одразу п≥сл¤ оформленн¤ акт≥в прийманн¤ ≥ пуску
а експлуатац≥ю споруд ≥ устаткуванн¤, що реконструювалис¤.
2.6.5. ¬с¤ документац≥¤ (схеми ≥ кресленн¤) ≥ внесен≥ до нењ
зм≥ни повинн≥ оформлюватис¤ зг≥дно з чинною ≥нструкц≥Їю ≥з
складанн¤, оформленн¤ ≥ збер≥ганн¤ креслень.
2.6.6. ѕост≥йному збер≥ганню в арх≥в≥ ¬одоканалу п≥дл¤гають:
повн≥ комплекти затверджених проект≥в на буд≥вництво
(реконструкц≥ю) систем водопостачанн¤ та водов≥дведенн¤ з ус≥ма
додатками, у т.ч. проекти зон сан≥тарноњ охорони;
робоч≥ кресленн¤ ≥ виконавча документац≥¤ на буд≥вництво
(реконструкц≥ю) будинк≥в, споруд, устаткуванн¤, комун≥кац≥й ≥
т.≥н.;
оперативн≥ схеми систем водопостачанн¤ ≥ канал≥зац≥њ м≥ста чи
його район≥в з розташуванн¤м вс≥х споруд, основних комун≥кац≥й,
засоб≥в регулюванн¤, автоматизац≥њ ≥ диспетчеризац≥њ в масштаб≥
1:5000 (1:10000). Ќа схем≥ повинна бути с≥тка з вказ≥вкою номер≥в
планшет≥в:
планшети в масштаб≥ 1:2000, зроблен≥ на геодезичн≥й п≥доснов≥
тушшю, розм≥ром 50x50 см (1 км2).
Ќа планшетах повинн≥ бути нанесен≥ ус≥ буд≥вл≥, п≥дземн≥
комун≥кац≥њ та споруди на них.
Ќа комун≥кац≥¤х систем водопостачанн¤ та канал≥зац≥њ повинн≥
вказуватис¤ д≥аметр, довжина, матер≥ал та р≥к прокладанн¤ труб;
повне обладнанн¤ ≥ номери колод¤з≥в (камер) з геодезичними
в≥дм≥тками грунту, труби чи лотка; пожежн≥ г≥дранти; авар≥йн≥
випуски; абонентськ≥ приЇднанн¤ та њх реЇстрац≥йн≥ номери;
акти прийманн¤ споруд, комун≥кац≥й ≥ обладнанн¤ в
експлуатац≥ю з долученн¤м таких документ≥в:
1) акт≥в на захован≥ роботи на устр≥й фундамент≥в, упор≥в,
ущ≥льненн¤ грунту, ≥зол¤ц≥њ та т.≥н.;
2) сертиф≥кат≥в ≥ паспорт≥в на труби, обладнанн¤, конструкц≥њ
чи документ≥в, що њх зам≥нюють;
3) в≥домостей випробувань бетонних кубик≥в на м≥цн≥сть, ¤кщо
застосовувавс¤ товарний бетон;
4) акт≥в сан≥тарноњ обробки маг≥стралей ≥ споруд;
5) зварювальноњ стр≥чки з вказ≥вкою пр≥звища зварника ≥
номера його посв≥дченн¤;
6) акт≥в г≥дравл≥чних випробувань комун≥кац≥й ≥ споруд на
м≥цн≥сть та герметичн≥сть;
7) акт≥в про ефект д≥њ випуск≥в;
8) виконавчих креслень, погоджених з управл≥нн¤м (в≥дд≥лом)
п≥дземних споруд та ≥ншими зац≥кавленими орган≥зац≥¤ми;
9) в≥домостей порушень (в≥дступ≥в), погоджених з проектною
орган≥зац≥Їю, замовником та ≥ншими зац≥кавленими орган≥зац≥¤ми;
10) в≥домостей недоробок ≥ строк≥в њх л≥кв≥дац≥њ;
11) гарант≥йних паспорт≥в буд≥вельноњ орган≥зац≥њ на об'Їкт
≥з зазначенн¤м строку в≥дпов≥дальност≥ буд≥вельноњ орган≥зац≥њ за
захован≥ дефекти;
12) журналу виконанн¤ роб≥т;
дозволи на спецводокористуванн¤ та √ƒ—;
акти в≥дведенн¤ д≥л¤нок п≥д споруди водопроводу ≥
канал≥зац≥њ;
повний комплект паспорт≥в та ≥нструкц≥й
завод≥в-виготовлювач≥в на устаткуванн¤, агрегати, механ≥зми,
контрольно-вим≥рювальн≥ прилади, що перебувають в експлуатац≥њ;
повний комплект техн≥чних паспорт≥в (карт) на споруди,
устаткуванн¤, комун≥кац≥њ, агрегати, п≥дйомно-транспортне
устаткуванн¤ ≥ т.≥н.
ѕаспорт (картка) виробу повинен м≥стити:
1) найменуванн¤ заводу-виготовлювача ≥ р≥к виготовленн¤
виробу;
2) заводський та ≥нвентарний (м≥сцевий) номери;
3) р≥к початку експлуатац≥њ;
4) групу та шифр за номенклатурою основних фонд≥в,
затвердженою ћ≥н≥стерством статистики ”крањни;
5) техн≥чну характеристику, розроблену на основ≥ даних
заводу-виготовлювача;
6) акти заводських випробувань;
7) дан≥ експлуатац≥йних випробувань;
8) акти ≥ дан≥ рев≥з≥њ та ремонту, а також протоколи
п≥сл¤ремонтних випробувань;
9) акти авар≥й ≥ анал≥з њх причин;
10) дан≥ техн≥чноњ статистики про час роботи агрегату ≥
т.≥н.;
11) монтажн≥ схеми устаткуванн¤;
12) монтажн≥ схеми автоматизац≥њ агрегату;
13) перел≥к запасних частин;
14) величини б≥чних ≥ вертикальних зазор≥в у п≥дшипниках, а
також зазор≥в в ущ≥льнюючих к≥льц¤х ≥ втулках;
15) дан≥ про балансову варт≥сть;
р≥чн≥ техн≥чн≥ зв≥ти з експлуатац≥њ систем водопостачанн¤ та
канал≥зац≥њ в ц≥лому ≥ окремих споруд;
ѕравила техн≥чноњ експлуатац≥њ систем водопостачанн¤
≥ канал≥зац≥њ населених пункт≥в ”крањни, ѕравила користуванн¤
системами комунального водопостачанн¤ та водов≥дведенн¤ в м≥стах ≥
селищах ”крањни, ѕравила техн≥ки безпеки при експлуатац≥њ систем
водопров≥дно-канал≥зац≥йного господарства, ѕравила прийманн¤
ст≥чних вод п≥дприЇмств у комунальн≥ та в≥домч≥ системи
канал≥зац≥њ м≥ст ≥ селищ ”крањни, ѕравила охорони поверхневих вод,
ƒержавн≥ буд≥вельн≥ норми, —ан≥тарн≥ правила ≥ норми, державн≥
стандарти, техн≥чн≥ умови та ≥нш≥ нормативн≥ та кер≥вн≥ документи,
що регламентують правила проектуванн¤, буд≥вництва, експлуатац≥њ
та користуванн¤ системами водопостачанн¤ ≥ канал≥зац≥њ;
повний комплект посадових ≥нструкц≥й, ≥нструкц≥й з охорони
прац≥, експлуатац≥њ та л≥кв≥дац≥њ авар≥й.
2.7. ≤нструкц≥њ.
2.7.1. ≈ксплуатац≥¤ вс≥х споруд ≥ устаткуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤
зг≥дно з посадовими ≥ експлуатац≥йними ≥нструкц≥¤ми, ¤к≥
розробл¤ють п≥дрозд≥ли (служби) ¬одоканалу на основ≥ цих ѕравил,
≥нших кер≥вних документ≥в, ≥нструкц≥й завод≥в-виготовлювач≥в з
урахуванн¤м м≥сцевих умов.
2.7.2. ¬ ≥нструкц≥¤х з експлуатац≥њ повинн≥ бути ч≥тко
зазначен≥:
призначенн¤ та характеристика споруди (обладнанн¤),
технолог≥чна схема з к≥льк≥сними ≥ ¤к≥сними показниками процесу;
склад ≥ техн≥чн≥ характеристики основного та допом≥жного
обладнанн¤;
посл≥довн≥сть операц≥й пуску, зупинки ≥ зд≥йсненн¤
технолог≥чних процес≥в;
пор¤док обслуговуванн¤ споруд ≥ устаткуванн¤ в
експлуатац≥йному режим≥, а також у раз≥ його порушень;
пор¤док технолог≥чного контролю роботи споруд, належн≥
параметри та умови ефективноњ роботи;
пор¤док ≥ строки проведенн¤ огл¤д≥в, рев≥з≥й та ремонт≥в
споруд ≥ устаткуванн¤;
заходи щодо запоб≥ганн¤ авар≥й, а також д≥њ персоналу у раз≥
њх виникненн¤ ≥ л≥кв≥дац≥њ;
заходи з охорони прац≥;
персональна в≥дпов≥дальн≥сть за виконанн¤ операц≥й,
передбачених ≥нструкц≥¤ми з обслуговуванн¤ ≥ ремонту устаткуванн¤;
перел≥к посадових ос≥б, дл¤ ¤ких знанн¤ ≥нструкц≥њ
обов'¤зкове;
терм≥н перегл¤ду, затвердженн¤ ≥ введенн¤ в д≥ю.
2.7.3. ѕосадов≥ ≥нструкц≥њ розробл¤ютьс¤ дл¤ кожноњ посади ≥
встановлюють вимоги, права та обов'¤зки щодо експлуатац≥йного
персоналу, необх≥дн≥ ≥ достатн≥ дл¤ забезпеченн¤ роботи споруди
(обладнанн¤) зг≥дно з експлуатац≥йними ≥нструкц≥¤ми та
≥нструкц≥¤ми з охорони прац≥ та протипожежноњ безпеки, ≥
затверджуютьс¤ кер≥вництвом ¬одоканалу або виробничого п≥дрозд≥лу.
¬ посадових ≥нструкц≥¤х повинн≥ бути вказан≥:
повна назва ≥нструкц≥њ та коло ос≥б, на ¤ких вона
поширюЇтьс¤;
перел≥к посадових ос≥б, ¤к≥ повинн≥ знати ≥ виконувати
≥нструкц≥ю;
визначенн¤ вимог до ос≥б (в≥к, осв≥та, стан здоров'¤), ¤к≥
можуть займати цю посаду;
виробнич≥ обов'¤зки;
ч≥тке визначенн¤ взаЇмов≥дносин з сум≥жними службами,
п≥дпор¤дкуванн¤, виробничоњ дисципл≥ни;
перел≥к нормативно-техн≥чноњ документац≥њ, знанн¤ ¤коњ
необх≥дне;
обс¤г профес≥йних знань щодо експлуатац≥њ та особистоњ
безпеки;
визначенн¤ прав посадовоњ особи;
терм≥н перегл¤ду, затвердженн¤ та введенн¤ в д≥ю.
2.7.4. ≤нструкц≥њ повинн≥ перегл¤датис¤ у раз≥ зм≥ни умов ≥
режим≥в експлуатац≥њ, схем, технолог≥њ ≥ устаткуванн¤, а також
внесенн¤ зм≥н до нормативних документ≥в, але не р≥дше одного разу
за три роки.
¬с≥ суттЇв≥ зм≥ни ≥ доповненн¤ сл≥д негайно вносити до чинних
≥нструкц≥й ≥ доводити до в≥дома прац≥вник≥в, дл¤ ¤ких знанн¤ цих
≥нструкц≥й Ї обов'¤зковим.
ѕ≥сл¤ внесенн¤ зм≥н ≥ доповнень ≥нструкц≥њ затверджуЇ
кер≥вництво ¬одоканалу або виробничого п≥дрозд≥лу (служби).
2.8. “ехн≥чна зв≥тн≥сть.
2.8.1. ѕ≥дрозд≥ли ≥ служби ¬одоканалу зобов'¤зан≥ складати
техн≥чн≥ зв≥ти за встановленою формою. ѕер≥одичн≥сть ≥ форма
зв≥тност≥ залежить в≥д м≥сцевих умов встановлюютьс¤ адм≥н≥страц≥Їю
¬одоканалу.
2.8.2. “ехн≥чн≥ зв≥ти повинн≥ м≥стити основн≥ показники
роботи споруд, устаткуванн¤, комун≥кац≥й. “ехн≥чний зв≥т
супроводжуЇтьс¤ запискою з анал≥зом роботи споруд ≥ устаткуванн¤
за зв≥тний пер≥од. ” записц≥ сл≥д зазначити дос¤гненн¤ ≥ недол≥ки
в експлуатац≥њ, результати роботи над вдосконаленн¤м споруд,
технолог≥њ ≥ впровадженн¤м нових схем, технолог≥й, устаткуванн¤
тощо.
2.8.3. Ќа п≥дстав≥ поточних зв≥т≥в п≥дрозд≥ли ≥ служби
складають р≥чн≥ зв≥ти, що м≥ст¤ть дан≥ про основн≥ етапи роботи
п≥дрозд≥лу (служби) за р≥к.
–≥чн≥ зв≥ти Ї основою дл¤ розробки перспективних план≥в
розвитку систем водопостачанн¤ ≥ канал≥зац≥њ, вдосконаленн¤ њх
експлуатац≥њ, пол≥пшенн¤ обслуговуванн¤ населенн¤ ≥ п≥двищенн¤
техн≥ко-економ≥чних показник≥в роботи.
2.8.4. —троки збер≥ганн¤ зв≥тноњ документац≥њ:
журнал≥в експлуатац≥њ - 2 роки;
зведених в≥домостей, д≥аграм прилад≥в - 3 роки;
поточних ≥ квартальних зв≥т≥в - 3 роки;
р≥чних зв≥т≥в - пост≥йно.
2.9. ѕланово-попереджувальний ремонт.
2.9.1. —истема планово-попереджувальних ремонт≥в (ѕѕ–) споруд
≥ устаткуванн¤ ¬одоканалу включаЇ в себе орган≥зац≥йно-техн≥чн≥
заходи нагл¤ду ≥ догл¤ду за спорудами ≥ вс≥ма видами ремонту, ¤к≥
зд≥йснюютьс¤ пер≥одично за заздалег≥дь розробленим планом.
2.9.2. ћетою ѕѕ– Ї попередженн¤ передчасного зносу споруд ≥
устаткуванн¤, запоб≥ганн¤ авар≥й, забезпеченн¤ безпереб≥йноњ
роботи споруд ≥ устаткуванн¤ при високих ¤к≥сних ≥
техн≥ко-економ≥чних показниках.
2.9.3. ќгл¤ди споруд ≥ устаткуванн¤ повинн≥ проводитись
пер≥одично, за затвердженим кер≥вництвом календарним планом.
2.9.4. Ќа основ≥ даних цих огл¤д≥в ≥ проф≥лактичного
обслуговуванн¤ складаютьс¤ дефектн≥ в≥домост≥, розробл¤Їтьс¤
проектно-кошторисна документац≥¤ ≥ провод¤тьс¤ поточний ≥
кап≥тальний ремонти.
2.9.5. ƒефектну в≥дом≥сть ≥ журнал огл¤д≥в ≥ ремонт≥в
устаткуванн¤, споруд та буд≥вель складають за формами, наведеними
в таблиц¤х 2.1 ≥ 2.2 ѕоложенн¤ про проведенн¤
планово-попереджувального ремонту на п≥дприЇмствах
водопров≥дно-канал≥зац≥йного господарства (1990) ≥ ѕоложенн¤ про
проведенн¤ планово-попереджувального ремонту промислових буд≥вель
та споруд.
„инн≥сть цих ѕоложень стосовно вказаних в них м≥жремонтних
строк≥в не поширюЇтьс¤ на споруди, розташован≥ в районах
п≥двищеноњ сейсм≥чност≥, з просадними грунтами та на територ≥¤х
г≥рничних виробок.
2.9.7. ѕоточний ремонт виконують за рахунок експлуатац≥йних
витрат, включають до техпромф≥нплану ¬одоканалу ≥ зд≥йснюють
силами ремонтних п≥дрозд≥л≥в чи експлуатац≥йного персоналу.
2.9.8. ап≥тальний ремонт виконують силами
ремонтно-буд≥вельних орган≥зац≥й (п≥др¤дним способом) чи ремонтних
бригад ¬одоканалу (господарським способом).
2.9.9. ¬провадженн¤ систем ѕѕ– входить до обов'¤зк≥в
кер≥вника ¬одоканалу.
2.9.10. ер≥вництво проведенн¤м ѕѕ– покладаЇтьс¤ на головного
≥нженера ¬одоканалу.
2.9.11. Ѕезпосередньо за проведенн¤ ѕѕ– на об'Їктах
¬одоканалу в≥дпов≥дають начальники в≥дпов≥дних служб ≥
п≥дрозд≥л≥в.
2.9.12. Ќа прац≥вник≥в, в≥дпов≥дальних за проведенн¤ ѕѕ–,
покладаЇтьс¤ виконанн¤ таких роб≥т:
розробка план≥в кап≥тального ремонту ≥ граф≥к≥в огл¤д≥в
поточного ≥ кап≥тального ремонт≥в;
орган≥зац≥¤ техн≥чного ≥нструктажу прац≥вник≥в, зайн¤тих на
ремонтних роботах;
складанн¤ за¤вок на матер≥али, запасн≥ частини ≥
устаткуванн¤;
перев≥рка забезпеченост≥ роб≥т матер≥алами, запасними
частинами, механ≥змами, робочою силою тощо;
складанн¤ кошторис≥в та ≥ншоњ техн≥чноњ документац≥њ;
орган≥зац≥¤ виготовленн¤ запасних частин, деталей та
конструкц≥й;
контроль за рац≥ональним використанн¤м механ≥зм≥в,
матер≥ал≥в, електроенерг≥њ ≥ палива;
перев≥рка комплектност≥ ≥ техн≥чного стану нового обладнанн¤;
проведенн¤ заход≥в з орган≥зац≥њ прац≥, техн≥ки безпеки ≥
охорони прац≥;
веденн¤ обл≥ку ус≥х вид≥в ремонтних роб≥т;
п≥дготовка до здач≥ ≥ участь в прийманн≥ в експлуатац≥ю
в≥дремонтованих об'Їкт≥в.
2.10. ќхорона прац≥.
2.10.1. ¬≥дпов≥дно до «акону ”крањни "ѕро охорону прац≥"
кер≥вництво ¬одоканалу повинно забезпечити:
безпеку виробничих процес≥в, устаткуванн¤, буд≥вель ≥ споруд;
працюючих засобами ≥ндив≥дуального та колективного захисту;
профес≥йну п≥дготовку ≥ п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ прац≥вник≥в з
питань охорони прац≥, пропаганду безпечних метод≥в прац≥;
виконанн¤ сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних норматив≥в умов прац≥ та
оптимальних режим≥в прац≥ ≥ в≥дпочинку працюючих;
профес≥йний доб≥р виконавц≥в дл¤ певних вид≥в роб≥т.
2.10.2. ƒо орган≥зац≥њ роботи з охорони прац≥ у ¬одоканалах
створюютьс¤ служби охорони прац≥, ¤к≥ п≥дпор¤дковуютьс¤
безпосередньо кер≥вников≥ п≥дприЇмства ≥ прир≥внюютьс¤ до основних
виробничо-техн≥чних служб.
2.10.3. —лужба охорони прац≥ керуЇтьс¤ у своњй д≥¤льност≥
«аконом ”крањни "ѕро охорону прац≥" ( 2964-12 ), одексом закон≥в
про працю ”крањни ( 322-08 ), державними м≥жгалузевими ≥ галузевим
актами ƒержавного ком≥тету по нагл¤ду за охороною прац≥
(правилами, стандартами, нормами, ≥нструкц≥¤ми та ≥ншими
документами), чиним ѕоложенн¤м про орган≥зац≥ю роботи з управл≥нн¤
охороною прац≥ в житлово-комунальному господарств≥ ”крањни,
затвердженим ƒержжитлокомунгоспом та “иповим положенн¤м про службу
охорони прац≥, затвердженим ƒержнагл¤дохоронпрац≥.
2.10.4. ƒл¤ привертанн¤ уваги працюючих до безпосередньоњ
небезпеки, попередженн¤ про можливу небезпеку, а також дл¤
доведенн¤ до працюючих необх≥дноњ ≥нформац≥њ з охорони прац≥ у
¬одоканалах застосовують сигнальн≥ кольори та знаки безпеки зг≥дно
з чинними √ќ—“ами та в≥домчими кер≥вними матер≥алами,
затвердженими ƒержжитлокомунгоспом.
2.10.5. ”с≥ нещасн≥ випадки, профес≥йн≥ захворюванн¤ ≥ авар≥њ
у ¬одоканалах п≥дл¤гають обов'¤зковому розсл≥дуванню спец≥ально
призначеною ком≥с≥Їю та обл≥ку за встановленими формами зг≥дно з
ѕоложенн¤м про розсл≥дуванн¤ та обл≥к нещасних випадк≥в,
профес≥йних захворювань ≥ авар≥й на п≥дприЇмствах, в установах ≥
орган≥зац≥¤х, затвердженим постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни
в≥д 10.08.93 N 623 ( 623-93-п ).
3. ƒиспетчерська служба
3.1. ѕризначенн¤ ≥ завданн¤ диспетчерськоњ служби.
3.1.1. «агальне оперативне кер≥вництво експлуатац≥Їю систем
водопостачанн¤ ≥ канал≥зац≥њ та додержанн¤ заданих режим≥в њх
роботи покладаЇтьс¤ на диспетчерську службу ¬одоканалу.
3.1.2. ƒо завдань диспетчерськоњ служби вход¤ть:
управл≥нн¤ ≥ кер≥вництво експлуатац≥Їю систем водопостачанн¤
≥ канал≥зац≥њ в ц≥лому та окремими п≥дприЇмствами ≥ спорудами;
забезпеченн¤ нормальних режим≥в роботи систем водопостачанн¤
≥ канал≥зац≥њ;
контроль за проведенн¤м авар≥йних роб≥т на мережах та
спорудах;
прийманн¤ за¤вок на л≥кв≥дац≥ю пошкоджень та авар≥й, розпод≥л
авар≥йних бригад, автотранспорту ≥ механ≥зм≥в;
зд≥йсненн¤ заход≥в щодо забезпеченн¤ найб≥льшоњ водов≥ддач≥
системи водопостачанн¤ в район≥ великоњ пожеж≥.
3.1.3. —труктуру диспетчерськоњ служби встановлюють залежно
в≥д схем ≥ потужност≥ систем водопостачанн¤ ≥ канал≥зац≥њ, довжини
мереж, з урахуванн¤м складност≥ технолог≥чних процес≥в.
3.1.4. ¬ адм≥н≥стративно-техн≥чному в≥дношенн≥ диспетчерська
служба п≥дпор¤дкована начальнику (головному ≥нженеру)
п≥дприЇмства, а в оперативному - диспетчерськ≥й служб≥ вищого
р≥вн¤.
3.1.5. ƒо компетенц≥њ диспетчерськоњ служби входить вир≥шенн¤
оперативних питань забезпеченн¤ над≥йност≥, безпереб≥йност≥ та
економ≥чност≥ роботи окремих споруд ≥ вс≥Їњ системи.
3.1.6. „ерговий диспетчер зд≥йснюЇ загальне техн≥чне ≥
оперативне кер≥вництво зг≥дно з цими ѕравилами, м≥сцевими
≥нструкц≥¤ми, вказ≥вками ≥ розпор¤дженн¤ми кер≥вництва ¬одоканалу.
3.1.7. Ќа диспетчерському пункт≥ орган≥зовують ц≥лодобове
чергуванн¤. ƒиспетчери працюють за граф≥ком, затвердженим
кер≥вництвом ¬одоканалу або структурних п≥дрозд≥л≥в ¬одоканалу.
3.1.8. ƒо обов'¤зк≥в диспетчера вход¤ть:
контроль за додержанн¤м заданих режим≥в роботи споруд ≥
устаткуванн¤;
коректуванн¤ заданих режим≥в, пов'¤зане ≥з забезпеченн¤м
над≥йност≥ ≥ економ≥чност≥ роботи споруд;
оперативне кер≥вництво персоналом зм≥н д≥льниць ≥ п≥дрозд≥л≥в
у питанн¤х вмиканн¤ ≥ в≥дключенн¤ споруд, устаткуванн¤;
зб≥р в≥домостей про стан устаткуванн¤ ≥ режим роботи споруд;
вчасне опов≥щенн¤ кер≥вництва ¬одоканалу про авар≥њ та
порушенн¤;
кер≥вництво д≥¤ми персоналу щодо локал≥зац≥њ та л≥кв≥дац≥њ
авар≥й;
веденн¤ оперативного журналу дол¤ реЇстрац≥њ пом≥чених
порушень в робот≥ мереж, споруд ≥ обладнанн¤, а також службових
переговор≥в з черговим персоналом;
веденн¤ техн≥чноњ зв≥тност≥ прот¤гом зм≥ни;
виклик кер≥вних прац≥вник≥в ¬одоканалу п≥д час авар≥й чи у
раз≥ важких нещасних випадк≥в;
реЇстрац≥¤ в оперативному журнал≥ авар≥йних випадк≥в ≥з
зазначенн¤м часу виникненн¤ ≥ характеру авар≥њ, а також
оперативних заход≥в, вжити дл¤ локал≥зац≥њ та л≥кв≥дац≥њ авар≥й;
систематичний анал≥з виконанн¤ заданих режим≥в дл¤ ви¤вленн¤
найб≥льш економ≥чних ≥ над≥йних умов експлуатац≥њ;
участь у розробц≥ ≥ впровадженн≥ заход≥в вдосконаленн¤
метод≥в контролю за роботою споруд;
анал≥з авар≥й ≥ участь в розробц≥ заход≥в дл¤ п≥двищенн¤
над≥йност≥ роботи ¤к вс≥Їњ системи, так ≥ њњ окремих елемент≥в;
оперативний зв'¤зок з пожежною охороною, направленн¤
представника служби мереж≥ на м≥сце великоњ пожеж≥ дл¤ швидкого
знаходженн¤ ≥ використанн¤ пожежних г≥дрант≥в, вжитт¤ терм≥нових
заход≥в щодо зб≥льшенн¤ робочого тиску у водопров≥дн≥й мереж≥;
≥нформуванн¤ м≥сцевих орган≥в ƒержавного сан≥тарного нагл¤ду
про авар≥њ на спорудах ≥ мережах. р≥м цього, про авар≥њ на
спорудах ≥ мережах систем канал≥зац≥њ необх≥дно ≥нформувати
територ≥альн≥ органи центрального органу виконавчоњ влади з питань
охорони навколишнього природного середовища, еколог≥чноњ безпеки,
запов≥дноњ справи, а також г≥дрометеоролог≥чноњ д≥¤льност≥, а на
водопров≥дних мережах - органи пожежноњ охорони.
3.1.9. ƒиспетчер несе в≥дпов≥дальн≥сть за вс≥ своњ
розпор¤дженн¤ та њх насл≥дки зг≥дно з чинним законодавством.
3.2. ќснащенн¤ диспетчерських пункт≥в.
3.2.1. ƒл¤ забезпеченн¤ оперативного управл≥нн¤ системами
водопостачанн¤ ≥ канал≥зац≥њ орган≥зовуютьс¤ диспетчерськ≥ пункти,
¤к≥ оснащуютьс¤ засобами оперативного ≥ диспетчерського зв'¤зку.
3.2.2. ќснащенн¤ диспетчерських пункт≥в засобами оперативного
зв'¤зку та управл≥нн¤ може включати:
селекторний телефонний або рад≥отелефонний зв'¤зок;
пристроњ дл¤ телевим≥рюванн¤ показник≥в роботи споруд, мереж
≥ устаткуванн¤;
дистанц≥йну сигнал≥зац≥ю ≥ засоби контролю за роботою споруд,
мереж ≥ устаткуванн¤;
телемехан≥чн≥ засоби управл≥нн¤ агрегатами, механ≥змами ≥
зап≥рно-регулюючими пристро¤ми;
сучасну обчислювальну техн≥ку з комплексами програмного
оперативного забезпеченн¤ управл≥нн¤ водопров≥дно-канал≥зац≥йним
господарством м≥ста.
” великих м≥стах на центральних диспетчерських пунктах
рекомедуЇтьс¤ створювати автоматизован≥ системи управл≥нн¤
технолог≥чними процесами у водопров≥дно-канал≥зац≥йному
господарств≥ (ј—” “ѕ ¬ √) з такими п≥дсистемами:
анал≥зу стану водопров≥дноњ мереж≥ (розпод≥лу води м≥ж
абонентами);
≥нженерно-технолог≥чного оперативного забезпеченн¤
водопров≥дноњ мереж≥ ≥ насосних станц≥й;
≥нженерно-технолог≥чного оперативного забезпеченн¤
канал≥зац≥йноњ мереж≥ ≥ насосних станц≥й;
≥нженерно-технолог≥чного оперативного забезпеченн¤
енерго-об'Їкт≥в;
мон≥торингу ¤кост≥ питноњ води;
контролю за прийманн¤м промислових строк≥в у канал≥зац≥ю ≥
мон≥торингу забруднень, що вони м≥ст¤ть;
мон≥торингу забруднень, що надход¤ть на очисн≥ споруди ≥
скидаютьс¤ у водойми, та ≥ншими.
≈лектричн≥ пристроњ диспетчерського управл≥нн¤ ≥ способи њх
роботи повинн≥ в≥дпов≥дати вимогам ѕравил устрою електротехн≥чних
установок.
3.2.3. Ќа диспетчерському пункт≥ треба мати так≥ оперативн≥
матер≥али:
оперативн≥ схеми основних комун≥кац≥й, споруд ≥ засоб≥в
регулюванн¤, управл≥нн¤ ¤кими зд≥йснюЇ диспетчер;
планшети в масштаб≥ 1:2000, кожен з ¤ких охоплюЇ м≥ську
територ≥ю площею 1000x1000 м з ус≥ма п≥дземними комун≥кац≥¤ми ≥
спорудами, ¤к≥ Ї в натур≥. Ќа планшетах вказують номери колод¤з≥в
(камер), встановлене в них обладнанн¤ ≥ контрольно-вим≥рювальну
апаратуру;
схеми комун≥кац≥й ≥ характеристики устаткуванн¤;
граф≥ки заданих режим≥в роботи споруд ≥ устаткуванн¤;
плани поточного ≥ кап≥тального ремонт≥в споруд;
повний комплект чинних ≥нструкц≥й з експлуатац≥њ, правила
експлуатац≥њ, техн≥ки безпеки, користуванн¤ системами
водопостачанн¤ та канал≥зац≥њ, а також ≥нструкц≥њ про взаЇмод≥ю
служби мереж водопостачанн¤ з органами пожежноњ безпеки;
алфав≥тний список службових ≥ домашн≥х номер≥в телефон≥в
кер≥вних прац≥вник≥в ¬одоканалу та њх адреси;
номери телефон≥в де¤ких спец≥альних м≥ських служб -
м≥ськенерго, м≥ськгазу, пожежноњ охорони, м≥сцевих орган≥в
ƒержавного сан≥тарного нагл¤ду, ћ≥некобезпеки тощо.
3.2.4. ƒл¤ поточност≥ та зручност≥ в користуванн≥ на
оперативних схемах сл≥д в≥дображати стан споруд ≥ устаткуванн¤ у
процес≥ ремонту, роботи, в резерв≥, п≥д час авар≥њ умовними
позначенн¤ми або сигналами.
ќперативн≥ схеми мереж водопостачанн¤ та канал≥зац≥њ повинн≥
бути нанесен≥ на план м≥ста з позначенн¤м назв вулиць, проњзд≥в,
площ ≥ нумерац≥њ буд≥вель.
3.3. ќрган≥зац≥¤ роботи диспетчерських пункт≥в.
3.3.1. ƒиспетчер маЇ право оперативно зм≥нювати граф≥к роботи
споруд ≥ устаткуванн¤ у раз≥ зм≥ни умов роботи систем чи окремих
об'Їкт≥в.
3.3.2. ∆оден елемент споруд чи обладнанн¤ не може бути
виведений з роботи чи резерву без дозволу диспетчера (окр≥м
випадк≥в, що загрожують безпец≥ людей ≥ збереженню обладнанн¤).
3.3.3. ¬иведенн¤ обладнанн¤ з роботи чи резерву, незалежно
в≥д на¤вност≥ затвердженого плану, оформлюЇтьс¤ за¤вкою, що
затверджуЇтьс¤ головним ≥нженером ¬одоканалу або кер≥вником
структурного п≥дрозд≥лу ≥ подаЇтьс¤ диспетчеру до 12 години дн¤ за
дв≥ доби до початку виконанн¤ роб≥т.
” за¤вц≥ повинн≥ бути вказан≥: вид обладнанн¤, мета його
виведенн¤ з роботи чи резерву ≥ строк (дата ≥ година початку ≥
к≥нц¤ роб≥т), детальний граф≥к роб≥т, найменуванн¤ д≥льниць, що
переключаютьс¤ або виключаютьс¤, заходи безпеки п≥д час виконанн¤
роб≥т.
«а¤вку п≥дписують в≥дпов≥дальн≥ виконавц≥ роботи ≥ затверджуЇ
головний ≥нженер ¬одоканалу.
3.3.4. ѕро дозв≥л на в≥дключенн¤ або включенн¤ устаткуванн¤
(обладнанн¤) диспетчер повинен пов≥домити виконавц≥в до 15-оњ
години напередодн≥ виконанн¤ роб≥т.
” вин¤ткових випадках оперативн≥ за¤вки на позаплановий
ремонт можуть подаватис¤ диспетчеру в будь-¤кий час. ƒиспетчер маЇ
право не дозволити ремонт самост≥йно, п≥д свою в≥дпов≥дальн≥сть,
але лише на строк свого чергуванн¤. ѕри б≥льшому строков≥ ремонту
за¤вка повинна бути затверджена головним ≥нженером ¬одоканалу.
3.3.5. «а¤вки на включенн¤, переключенн¤ ≥ в≥дключенн¤
диспетчер зобов'¤заний заносити до журналу за¤вок.
3.3.6. ¬иведенн¤ устаткуванн¤ з роботи ≥ резерву може
виконуватись т≥льки п≥сл¤ розпор¤дженн¤ чергового диспетчера.
3.3.7. ѕро вс≥ в≥дключенн¤ ≥ переключенн¤ устаткуванн¤ або
мереж, пов'¤зан≥ з припиненн¤м водопостачанн¤, абоненти повинн≥
попереджуватись завчасно, при цьому обов'¤зково визначаЇтьс¤
строк, на ¤кий робитьс¤ в≥дключенн¤.
3.3.8. ” раз≥ авар≥й на спорудах, комун≥кац≥¤х ≥ устаткуванн≥
експлуатуючий њх виробничий персонал п≥дпор¤дковуЇтьс¤ черговому
диспетчеру ≥ точно виконуЇ його розпор¤дженн¤ з локал≥зац≥њ ≥
л≥кв≥дац≥њ авар≥њ.
3.3.9. –озпор¤дженн¤ чергового диспетчера повинн≥
виконуватись негайно ≥ безперечно. ¬≥дпов≥дальн≥сть за
необгрунтовану затримку виконанн¤ розпор¤дженн¤ диспетчера несуть
прац≥вники, ¤к≥ не виконали розпор¤дженн¤, а також кер≥вники, ¤к≥
санкц≥онували це виконанн¤.
3.3.10. Ћокал≥зац≥Їю ≥ л≥кв≥дац≥Їю великих авар≥й керуЇ
головний ≥нженер ¬одоканалу, про що повинен бути зроблений
в≥дпов≥дний запис в оперативному журнал≥ диспетчерського пункту.
4. «они сан≥тарноњ охорони
4.1. «они сан≥тарноњ охорони (надал≥ - «—ќ) встановлюютьс¤ на
вс≥х водопроводах господарсько-питного водопостачанн¤ та њх
джерелах незалежно в≥д њх в≥домчоњ належност≥.
ќсновною метою «—ќ Ї охорона в≥д забрудненн¤ джерел
водопостачанн¤, а також водопров≥дних споруд ≥ навколишньоњ
територ≥њ.
4.2. ѕитанн¤ про створенн¤ «—ќ повинно вир≥шуватис¤ на стад≥њ
вибору джерела централ≥зованого водопостачанн¤. ѕроект «—ќ повинен
бути складовою частиною проекту господарсько-питного
водопостачанн¤ ≥ розроблюватис¤ водночас з останн≥м, а у раз≥
реконструкц≥њ водопров≥дних споруд - водночас з проектом
реконструкц≥њ. ƒл¤ д≥ючих водопровод≥в, ¤к≥ не мають встановлених
зон сан≥тарноњ охорони, проект «—ќ розроблюють спец≥ально.
4.3. ѕроект «—ќ розробл¤Їтьс¤ зг≥дно з чинними Ѕуд≥вельними
нормами та правилами, ѕоложенн¤м про пор¤док проектуванн¤ ≥
експлуатац≥њ «—ќ джерел водопостачанн¤ ≥ водопровод≥в
господарсько-питного призначенн¤, затвердженим ћ≥н≥стерством
охорони здоров'¤ —–—– 18.12.82, ѕос≥бником до Ѕуд≥вельних норм та
правил з проектуванн¤ споруд дл¤ збору п≥дземних вод (1989).
4.4. ѕроект «—ќ ≥ план заход≥в щодо над≥йного забезпеченн¤
¤кост≥ води в джерел≥ водопостачанн¤ обов'¤зково мають бути
погоджен≥ з в≥дпов≥дними органами ћ≥н≥стерства охорони здоров'¤,
ћ≥некобезпеки, ƒержводгоспу, ƒержжитлокомунгоспу та
ƒержкомгеолог≥њ ”крањни, а також з ≥ншими зац≥кавленими
м≥н≥стерствами та в≥домствами ≥ затверджен≥ у встановленому
пор¤дку.
4.5. «они сан≥тарноњ охорони включають три по¤си: перший по¤с
(по¤с суворого режиму) охоплюЇ територ≥ю розташуванн¤ водозабор≥в,
майданчик≥в ус≥х водопров≥дних споруд; другий ≥ трет≥й по¤си
(по¤си обмежень) - територ≥ю, на ¤к≥й зд≥йснюютьс¤ заходи з
охорони джерел водопостачанн¤ в≥д забрудненн¤.
—ан≥тарна охорона водовод≥в забезпечуЇтьс¤ сан≥тарно-захисною
смугою.
4.6. ћеж≥ «—ќ, сан≥тарн≥ заходи ≥ обов'¤зковий дл¤ додержанн¤
режим в них погоджуютьс¤ з органами державного сан≥тарного нагл¤ду
≥ затверджуютьс¤ у встановленому законодавством ”крањни пор¤дку.
4.7. Ќагл¤д за виконанн¤м сан≥тарних заход≥в ≥ станом «—ќ
зд≥йснюють м≥сцев≥ органи державного сан≥тарного нагл¤ду, а також
прац≥вники ¬одоканалу, призначен≥ наказом кер≥вника ¬одоканалу.
4.8. “еритор≥¤ першого по¤су «—ќ повинна бути спланована дл¤
в≥дводу поверхневого строку за њх меж≥, озеленена, огороджена ≥
забезпечена пост≥йною охороною.
4.9. Ќа територ≥њ першого по¤су «—ќ заборон¤ютьс¤ ус≥ види
буд≥вництва, проживанн¤ людей (у тому числ≥ працюючих у
¬одоканал≥), випуск ст≥чних вод, купанн¤, водоп≥й ≥ випас худоби,
пранн¤ б≥лизни, ловл¤ риби, застосуванн¤ отрутох≥м≥кат≥в,
орган≥чних ≥ м≥неральних добрив.
4.10. ” першому по¤с≥ «—ќ необх≥дно вжити заход≥в, що
включають можлив≥сть забрудненн¤ води ≥ територ≥њ, та орган≥зувати
нагл¤д за станом:
водозабор≥в та водопров≥дних споруд;
огорож≥ та техн≥чних засоб≥в охорони;
пристроњв дл¤ в≥дведенн¤ поверхневого строку;
озелененн¤;
систем водов≥дведенн¤ в≥д буд≥вель ≥ туалет≥в;
осв≥тленн¤.
Ќа акватор≥њ першого по¤су треба встановити нагл¤д за станом
бон≥в, бакен≥в ≥ справн≥стю њх осв≥тленн¤.
4.11. Ќа територ≥њ другого по¤су «—ќ джерела водопостачанн¤,
а також на територ≥њ сан≥тарноњ охорони водовод≥в та
водоп≥двод¤чих канал≥в повинна бути орган≥зована патрульна
охорона.
4.12. ” другому ≥ третьому по¤сах «—ќ заборон¤Їтьс¤
використанн¤ територ≥њ чи джерел водопостачанн¤, ¤ке може
призвести до ¤к≥сного або к≥льк≥сного пог≥ршенн¤ останн≥х. ¬с≥
види буд≥вництва тут дозвол¤ютьс¤ т≥льки органами державного
сан≥тарного нагл¤ду, з ¤кими погоджують строки проектуванн¤ ≥
буд≥вництва.
ѕромислов≥ п≥дприЇмства, населен≥ пункти ≥ окрем≥ буд≥вл≥,
розташован≥ на територ≥њ другого ≥ третього по¤с≥в «—ќ, повинн≥
бути упор¤дкован≥ дл¤ запоб≥ганн¤ забрудненню грунту ≥ джерел
водопостачанн¤.
√осподарсько-побутов≥ ≥ промислов≥ ст≥чн≥ води, що скидаютьс¤
у в≥дкрит≥ водойми на територ≥њ другого ≥ третього по¤с≥в «—ќ,
повинн≥ в≥дпов≥дати ѕравилам охорони поверхневих вод, додатковим
вимогам державного сан≥тарного нагл¤ду та орган≥в ћ≥некобезпеки
”крањни.
4.13. ” другому по¤с≥ «—ќ заборон¤Їтьс¤:
забруднювати водойми ≥ територ≥ю покидьками, см≥тт¤м, гноЇм,
промисловими в≥дходами, отрутох≥м≥катами;
розм≥щувати кладовища, худобомогильники, тваринницьк≥ ≥
птахоферми, очисн≥ споруди ст≥чних вод ≥з застосуванн¤м грунтовоњ
ф≥льтрац≥њ тощо;
видобувати з водойм п≥сок та проводити днопоглиблювальн≥
роботи, не пов'¤зан≥ з пол≥пшенн¤м роботи водозабор≥в;
використовувати х≥м≥чн≥ методи боротьби ≥з заростанн¤м
канал≥в ≥ водосховищ, не дозволен≥ органами державного сан≥тарного
нагл¤ду;
орган≥зовувати утриманн¤ ≥ випас худоби в прибережн≥й полос≥
завшишрки 300 м.
4.14. ѕри на¤вност≥ судноплавства в другому по¤с≥ «—ќ
необх≥дно орган≥зувати нагл¤д за виконанн¤м заход≥в запоб≥ганн¤
забрудненню водойми р≥чковим транспортом.
5. ¬одозаб≥рн≥ споруди
5.1. «агальн≥ питанн¤.
5.1.1. ќсновними завданн¤ми експлуатац≥њ водозаб≥рних споруд
Ї:
забезпеченн¤ безпереб≥йноњ ≥ над≥йноњ роботи комплексу
водозаб≥рних споруд при м≥н≥мальн≥й соб≥вартост≥ подач≥ води та
економн≥й витрат≥ води ≥ електроенерг≥њ на власн≥ потреби;
систематичний лабораторно-виробничий контроль за ¤к≥стю води,
станом джерел водопостачанн¤ ≥ роботою водозаб≥рних споруд ≥
устаткуванн¤, а також обл≥к показник≥в, що контролюютьс¤;
обл≥к к≥лькост≥ води, що забираЇтьс¤ з джерел;
проведенн¤ вчасних огл¤д≥в ≥ ремонт≥в споруд та устаткуванн¤,
л≥кв≥дац≥¤ порушень ≥ авар≥й;
встановленн¤ рибозахисних пристроњв.
5.1.2. ƒл¤ спостережень за роботою споруд персонал повинен
бути забезпечений необх≥дними контрольно-вим≥рювальними приладами,
обладнанн¤м, транспортом, плавзасобами ≥ спецод¤гом.
5.1.3. –езультати спостережень за станом джерел
водопостачанн¤, дан≥ анал≥з≥в ¤кост≥ води, контролю ≥ обл≥ку
роботи водозаб≥рних споруд реЇструютьс¤ в експлуатац≥йних
журналах.
5.1.4. ѕер≥одичн≥сть та обс¤г анал≥з≥в ¤кост≥ води
визначаютьс¤ м≥сцевими умовами ≥ встановлюютьс¤ на основ≥ √ќ—“у
2874-82, √ќ—“у 2761-84 та цих ѕравил ≥ узгоджуютьс¤ з м≥сцевими
органами ƒержавного сан≥тарного нагл¤ду та ћ≥некобезпеки.
5.1.5. ѕро вс≥ зм≥ни в стан≥ джерела водопостачанн¤ ≥
пог≥ршенн¤ ¤кост≥ води в ньому, пов'¤зан≥ з можливим надходженн¤м
ст≥чних вод, токсичних речовин чи ≥нших забруднень, кер≥вництво
¬одоканалу повинно негайно спов≥стити м≥сцев≥ органи державноњ
виконавчоњ влади, органи ƒержавного сан≥тарного нагл¤ду,
ћ≥некобезпеки ≥ ƒержводгоспу, а також вжити заход≥в щодо
забезпеченн¤ нормальних умов роботи водозаб≥рних ≥ очисних споруд.
–≥шенн¤ про припиненн¤ водозабору у зв'¤зку ≥з забрудненн¤м
водойми або п≥дземного горизонту приймають органи ћ≥н≥стерства
охорони здоров'¤.
ѕри пог≥ршенн≥ ¤кост≥ води в джерел≥, ¤ке носить тривалий
характер ≥ не дозвол¤Ї забезпечити на очисних спорудах очищенн¤
розрахунковоњ к≥лькост≥ води до норм державного стандарту,
¬одоканал за погодженн¤м з м≥сцевими органами державноњ виконавчоњ
влади та м≥сцевим органом ƒержавного сан≥тарного нагл¤ду маЇ право
зменшити к≥льк≥сть води, ¤ка обробл¤Їтьс¤, ¤кщо це забезпечить њњ
належне очищенн¤. ¬еличина зменшенн¤ подач≥ води визначаЇтьс¤
характером забрудненн¤ джерела ≥ технолог≥чними можливост¤ми
очисних споруд.
5.1.6. ” раз≥ значного ≥ прогресуючого пог≥ршенн¤ ¤кост≥ води
в джерел≥ кер≥вництво ¬одоканалу повинно вимагати створенн¤
спец≥альноњ ком≥с≥њ за участю представник≥в орган≥зац≥й,
перерахованих у п.5.1.5, а також ƒержжитлокомунгоспу ”крањни дл¤
з'¤суванн¤ причин пог≥ршенн¤ ¤кост≥ води в джерел≥ водопостачанн¤
≥ вир≥шенн¤ питанн¤ про умови ≥ можлив≥сть подальшоњ експлуатац≥њ
водозаб≥рних ≥ очисних споруд.
5.1.7. Ќа водозаб≥рних спорудах (додатково до необх≥дних
документ≥в зг≥дно з п.2.6) повинна збер≥гатись така техн≥чна
документац≥¤:
генеральний план майданчика водозаб≥рних споруд з нанесеними
п≥дземними комун≥кац≥¤ми ≥ пристро¤ми;
проект зон сан≥тарноњ охорони;
оперативна технолог≥чна схема комун≥кац≥й агрегат≥в ≥
переключень;
паспорти на водозаб≥рн≥ споруди ≥ встановлене обладнанн¤;
журнал обл≥ку води, що в≥дбираЇтьс¤ з джерела водопостачанн¤;
журнал контролю ≥ обл≥ку роботи споруд ≥ обладнанн¤, у т.ч.
рибозахисних пристроњв.
5.1.8. Ќа водозаб≥рних спорудах п≥дземних вод, кр≥м того,
повинн≥ збер≥гатись так≥ первинн≥ документи на свердловини:
буровий журнал;
виконавч≥ г≥дрогеолог≥чний ≥ техн≥чний розр≥зи свердловини;
матер≥али випробувань свердловини в≥дкачуванн¤м;
акти про в≥дхиленн¤, ¤к≥ виникли п≥д час бур≥нн¤ свердловини;
дан≥ анал≥з≥в води п≥д час випробувань свердловини;
паспорти на кожну свердловину.
” паспорт≥ свердловини вказують:
дан≥ про район ≥ координати њњ розташуванн¤, призначенн¤ ≥
особлив≥ вимоги до нењ;
геологол≥толог≥чний опис вс≥х горизонт≥в, ¤к≥ пройшла
свердловина;
г≥дрогеолог≥чний опис з ¤к≥сною ≥ к≥льк≥сною характеристиками
вс≥х водоносних горизонт≥в;
дан≥ контрольних вим≥р≥в глибини свердловини;
опис конструкц≥њ свердловини, технолог≥й ≥ способ≥в њњ
бур≥нн¤, каротажноњ д≥аграми ф≥льтра, виконаноњ цементац≥њ (тип
сальника, вир≥зка та вит¤гненн¤ обсадних колон), дан≥ буд≥вельного
та пробного в≥дкачуванн¤;
висновок про можлив≥сть одержанн¤ проектноњ максимальноњ
витрати води;
рекомендац≥њ щодо вибору насосного обладнанн¤ дл¤ пост≥йноњ
експлуатац≥њ.
”с≥ документи повинн≥ бути п≥дписан≥ особою, що в≥дпов≥дала
за виконанн¤ роб≥т, ≥з зазначенн¤м дати складанн¤ документа.
якщо водозаб≥рн≥ споруди мають невелику потужн≥сть,
автоматизован≥ ≥ працюють баз пост≥йного експлуатац≥йного
персоналу, тод≥ вказана документац≥¤ збер≥гаЇтьс¤ в п≥дрозд≥л≥,
¤кий в≥дпов≥даЇ за експлуатац≥ю цих споруд.
5.1.9. ” процес≥ експлуатац≥њ до паспорт≥в систематично
внос¤ть дан≥ про результати генеральних перев≥рок, огл¤д≥в
техн≥чного стану споруд, спостережень за режимом њх роботи,
анал≥зи води, а також про вс≥ зм≥ни в схем≥ комун≥кац≥й, зам≥ни
обладнанн¤ ≥ ремонти.
5.2. ¬одозаб≥рн≥ споруди з поверхневих джерел водопостачанн¤.
5.2.1. ” процес≥ експлуатац≥њ водозаб≥рних споруд з
поверхневих джерел водопостачанн¤ персонал зобов'¤заний:
вести систематичний нагл¤д за станом джерела водопостачанн¤
(¤к≥сть води ≥ сан≥тарний стан водойми, р≥вень води у водойм≥,
зм≥на фарватера, стан берег≥в, рух нанос≥в та замуленн¤, зимовий
режим водойми - льодостав, льодох≥д, шуга, донний л≥д тощо) ≥
зоною сан≥тарноњ охорони першого по¤су;
зд≥йснювати пост≥йний контроль за роботою водозаб≥рних споруд
(оголовку, рибозахисних пристроњв, водоприймальних ≥ сифонних
л≥н≥й, берегового колод¤з¤ та його елемент≥в, насосних агрегат≥в,
г≥дротехн≥чних споруд);
вчасно промивати ≥ очищати споруди, обладнанн¤ ≥ комун≥кац≥њ
в≥д нанос≥в ≥ засм≥ченн¤ плаваючими предметами, водорост¤ми,
льодом тощо.
5.2.2. ƒл¤ спостережень за р≥внем води у водойм≥ повинен бути
орган≥зований водом≥рний пост. ѕер≥одичн≥сть вим≥рюванн¤ р≥вн¤
води дл¤ р≥зних сезон≥в року встановлюють з урахуванн¤м м≥сцевих
умов ≥ досв≥ду експлуатац≥њ.
5.2.3. —постереженн¤ за зм≥ною фарватеру, утворенн¤м м≥лин та
розмивом берег≥в виконують з урахуванн¤м м≥сцевих умов не р≥дше
одного разу на р≥к шл¤хом н≥велюванн¤ дна водойми на в≥дстан≥
100-150 м вище та нижче водозаб≥рноњ споруди.
5.2.4. ” зимовий пер≥од, починаючи з льодоставу ≥ зак≥нчуючи
льодоходом, ведуть регул¤рн≥ спостереженн¤ за станом ≥
перем≥щенн¤м льоду ≥ його впливом на водозаб≥рн≥ споруди, а в
пер≥од утворенн¤ донного льоду, шуги ≥ внутр≥шньоводного льоду -
за температурою ≥ р≥вн¤ми води у водойм≥ та береговому колод¤з≥, а
також за висотою всмоктуванн¤ насос≥в.
” раз≥ зниженн¤ температури до 1 гр.— ≥ б≥льше сл≥д
встановити спостереженн¤ за вх≥дними отворами водоприймальних
споруд та вчасно вживати заходи дл¤ запоб≥ганн¤ њх закупорюванню.
5.2.5. ” посадових ≥нструкц≥¤х повинна бути ч≥тко
регламентована пер≥одичн≥сть таких заход≥в:
обстеженн¤ оголовку водоприймача шл¤хом промацуванн¤ баграми
з човн≥в чи поверхн≥ льоду, а також вим≥рами глибин навколо
оголовку (у раз≥ необх≥дност≥ обстеженн¤ п≥д водою провод¤ть
водолази);
перев≥рки стану самоплинних трубопровод≥в шл¤хом з≥ставленн¤
р≥вн≥в води в береговому колод¤з≥ та у водойм≥ (зростанн¤ р≥зниц≥
м≥ж р≥вн¤ми води ≥ винесенн¤ осад≥в у колод¤зь св≥дчить про
засм≥ченн¤ трубопровод≥в);
контролю герметичност≥ трубопровод≥в ≥з зворотною промивкою
водою з додаванн¤м забарвленого розчину, а також подачею пов≥тр¤;
обстеженн¤ стану берегового колод¤з¤, його елемент≥в,
арматури, а також берегоукр≥плювальних споруд;
обстеженн¤ г≥дротехн≥чних споруд (не р≥дше двох раз на р≥к -
п≥сл¤ весн¤ноњ та ос≥нньоњ повеней).
5.2.6. ” процес≥ експлуатац≥њ очищають реш≥тки оголовка чи
берегового водоприймача в≥д засм≥ченн¤ плаваючими предметами,
водорост¤ми, льодом; самоплинн≥ трубопроводи ≥ водоприймальний
колод¤зь - в≥д осаду, розм≥щен≥ в них с≥тки - в≥д забруднень.
5.2.7. ќчищенн¤ ковша або водоприймального колод¤з¤ в≥д
осад≥в, що випадають на дно, виконують у м≥ру накопиченн¤, але не
менше одного разу на р≥к.
5.2.8. ќчищенн¤ колод¤з≥в в≥д осад≥в та спусканн¤ у колод¤зь
обслуговуючого персоналу повинн≥ виконуватис¤ з дотриманн¤м правил
техн≥ки безпеки бригадою у склад≥ не менше трьох чолов≥к п≥д
нагл¤дом особи, що в≥дпов≥даЇ за експлуатац≥ю водозаб≥рних споруд.
5.2.9. ≈ксплуатац≥¤ водозаб≥рних споруд потребуЇ особливоњ
уваги персоналу взимку. ƒо настанн¤ холод≥в треба очистити
водоприймальн≥ споруди в≥д нанос≥в, прибрати з ковш≥в землеочисн≥
снар¤ди та мулопроводи, п≥дготувати вс≥ техн≥чн≥ засоби дл¤
боротьби з донним льодом ≥ шугою.
5.2.10. ƒо настанн¤ заморозк≥в сл≥д провести в робочий стан
спец≥альн≥ пристроњ дл¤ п≥д≥гр≥ванн¤ реш≥тки ≥ пер≥одично
перев≥р¤ти њх роботу.
5.2.11. ѕерсонал повинен систематично сл≥дкувати за
обмерзанн¤м виступаючих з води поверхонь водозаб≥рних споруд ≥
вчасно видал¤ти л≥д.
5.2.12. ƒл¤ запоб≥ганн¤ утворенню донного льоду ≥ шуги
необх≥дно на д≥л¤нц≥ водозаб≥рних споруд та вище њх л≥кв≥довувати,
за можлив≥стю, ополонки шл¤хом перекритт¤ њх матами ≥з соломи,
дерев'¤ними щитами тощо.
5.2.13. ƒл¤ боротьби з шугою та донним льодом треба:
зменшити швидк≥сть входу води у в≥кна водоприймача;
встановити шугов≥дб≥йн≥ запан≥, пневмозав≥си, щити ≥ короби;
пер≥одично промивати реш≥тки зворотним потоком води (з
додаванн¤м диспергованого стислого пов≥тр¤);
скидати у водоприймач в≥дпрацьовану теплу воду.
5.2.14. ƒл¤ запоб≥ганн¤ утворенню зажор≥в сл≥д утеплювати
перекати шл¤хом сн≥гозатриманн¤ чи покритт¤ њх хмизом, соломою
тощо.
5.2.15. ѕеред весн¤ним п≥дйомом води треба видалити л≥д в≥д
водоприймач≥в та укр≥плень в≥дкос≥в, дамб ≥ берег≥в.
5.3. ¬одозаб≥рн≥ споруди п≥дземних джерел водопостачанн¤.
5.3.1. ” процес≥ експлуатац≥њ водозаб≥рних споруд п≥дземних
джерел водопостачанн¤ персонал зобов'¤заний:
вести систематичн≥ спостереженн¤ за станом джерела
водопостачанн¤ (температурою ≥ ¤к≥стю води, деб≥том
експлуатац≥йних свердловин, статичним ≥ д≥нам≥чним р≥вн¤ми в
експлуатац≥йних ≥ спостережних свердловинах);
зд≥йснювати пост≥йний контроль за станом ≥ роботою
водозаб≥рних споруд ≥ устаткуванн¤;
забезпечувати задан≥ режими роботи експлуатац≥йних свердловин
≥ насосних агрегат≥в;
утримувати в належному стан≥ зону сан≥тарноњ охорони першого
по¤су;
систематично проводити техн≥чне обслуговуванн¤ ≥ ремонти;
вести експлуатац≥йну документац≥ю.
5.3.2. ѕер≥одичн≥сть в≥дбору проб дл¤
х≥м≥ко-бактер≥олог≥чного анал≥зу води встановлюЇ ¬одоканал зг≥дно
з вимогами цих ѕравил ≥ √ќ—“у 2874-82 за узгодженн¤м з м≥сцевими
органами ƒержавного сан≥тарного нагл¤ду.
5.3.3. ожна свердловина дл¤ забезпеченн¤ належноњ
експлуатац≥њ повинна бути обладнана: амперметром дл¤ вим≥рюванн¤
сили струму, що споживаЇтьс¤ електродвигуном, манометром, вантузом
чи вентилем дл¤ випуску пов≥тр¤, зворотним клапаном,
водол≥чильником, засувкою, р≥внем≥ром (датчиком сухого ходу) та
пробов≥дб≥рним краном.
5.3.4. ќбл≥к продуктивност≥ свердловини сл≥д вести за
показанн¤м водол≥чильника, встановленого на нап≥рному
трубопровод≥. ƒинам≥чний р≥вень в експлуатац≥йних свердловинах
вим≥рюють не р≥дше одного разу на м≥с¤ць, статичний - у раз≥
зупиненн¤ насосу п≥сл¤ встановленн¤ р≥вн¤ водоносного горизонту,
але не р≥дше одного разу на два м≥с¤ц≥.
ѕер≥одичн≥сть ≥ пор¤док спостережень за р≥вн¤ми водоносного
горизонту в спостережних свердловинах визначають з урахуванн¤м
м≥сцевих умов за узгодженн¤м з територ≥альними геолог≥чними
управл≥нн¤ми.
5.3.5. ” раз≥ зменшенн¤ деб≥ту свердловини чи пог≥ршенн¤
¤кост≥ води треба орган≥зувати спец≥альне обстеженн¤ свердловин.
5.3.6. Ќа п≥дстав≥ результат≥в обстеженн¤ свердловин
необх≥дно вжити таких заход≥в:
у раз≥ зниженн¤ продуктивност≥ - в≥дновленн¤ деб≥ту
свердловини чи њњ тампонуванн¤;
у раз≥ пог≥ршенн¤ ¤кост≥ води, пов'¤заного з надходженн¤м до
свердловини забруднених вод, - ремонт свердловини з наступною
дезинфекц≥Їю.
5.3.7. ƒезинфекц≥ю надводноњ та п≥дводноњ частин свердловини
провод¤ть окремо. Ќадводну частину заповнюють хлорною водою з
концентрац≥Їю активного хлору 50-100 мг/л при контакт≥ 3-6 годин.
” п≥дводн≥й частин≥ свердловини п≥сл¤ зм≥шуванн¤ з водою
концентрац≥¤ хлору маЇ бути не менше 50 мг/л. „ерез 3-6 годин
контакту ≥з свердловини в≥дкачують воду до зникненн¤ пом≥тного
запаху хлору ≥ в≥дбирають проби дл¤ контрольного бактер≥олог≥чного
анал≥зу.
ƒл¤ дезинфекц≥њ надводноњ частини в свердловин≥ на к≥лька
метр≥в нижче статичного р≥вн¤ встановлюють пневматичну пробку.
5.3.8. ¬веденн¤ свердловини в експлуатац≥ю п≥сл¤ дезинфекц≥њ
дозвол¤Їтьс¤ при задов≥льнених анал≥зах води за узгодженн¤м з
м≥сцевими органами державного сан≥тарного нагл¤ду.
оли досл≥дженн¤ми встановлено, що маЇ м≥сце надходженн¤ до
свердловини забруднених вод через дефекти в обсадних трубах чи
через затрубний прост≥р, така свердловина повинна бути
в≥дремонтована або затампована.
5.3.9. ќдин раз на р≥к в пер≥од, що визначаЇтьс¤ залежно в≥д
м≥сцевих умов, проводитьс¤ генеральна перев≥рка стану свердловини,
устаткуванн¤ ≥ вс≥х трубопровод≥в.
–езультати перев≥рки ≥ випробовувань занос¤тьс¤ до паспорта
свердловини.
5.3.10. ” ход≥ генеральноњ перев≥рки визначають деб≥т кожноњ
свердловини шл¤хом в≥дкачуванн¤, встановлюють ступ≥нь зносу
устаткуванн¤ ≥ самоњ свердловини, причини зм≥ни продуктивност≥,
¤кост≥ води ≥ г≥дрогеолог≥чних умов експлуатац≥њ водоносного
горизонту, стан обсадних труб, ф≥льтру тощо. Ќа п≥дстав≥
результат≥в генеральноњ перев≥рки визнають вид ремонту ≥ вживають
заход≥в дл¤ забезпеченн¤ умов нормальноњ експлуатац≥њ.
5.3.11. ≈ксплуатац≥¤ насосних агрегат≥в, встановлених в
свердловинах, зд≥йснюЇтьс¤ зг≥дно з ≥нструкц≥¤ми завод≥в, що
виготовл¤ють насосн≥ агрегати.
5.4. —поруди штучного поповненн¤ п≥дземних вод.
5.4.1. ” процес≥ експлуатац≥њ споруд штучного поповненн¤
п≥дземних вод персонал зобов'¤заний:
вести систематичний обл≥к к≥лькост≥ води, а також
спостереженн¤ за ¤к≥стю ≥ р≥вн¤ми води на вс≥х д≥л¤нках системи;
забезпечувати задан≥ режими роботи насосних агрегат≥в ≥
споруд дл¤ попередньоњ та подальшоњ очистки води;
вести пост≥йний нагл¤д за режимами заповненн¤ ≥
спрацьовуванн¤ ≥нф≥льтрац≥йного басейну;
вчасно виконувати очищенн¤ ≥ ремонт ≥нф≥льтрац≥йних басейн≥в.
ѕри цьому треба контролювати так≥ параметри:
р≥вн≥ води в джерел≥ водопостачанн¤, ≥нф≥льтрац≥йному
басейн≥, експлуатац≥йних ≥ спостережних свердловинах;
швидк≥сть ≥нф≥льтрац≥њ води в басейнах;
к≥льк≥сть води, що подаЇтьс¤ в ≥нф≥льтрац≥йн≥ басейни та
водоспоживачам;
режим заповненн¤ та спрацьовуванн¤ ≥нф≥льтрац≥йних басейн≥в;
тривал≥сть роботи ≥нф≥льтрац≥йних басейн≥в (до очистки та
загальну);
тривал≥сть чисток та припиненн¤ подач≥ води до басейн≥в;
¤к≥сть води в джерел≥ водопостачанн¤, в басейнах та
експлуатац≥йних свердловинах;
технолог≥чн≥ параметри споруд попереднього очищенн¤ води (у
раз≥ њх на¤вност≥).
5.4.2. як≥сть води, що надходить до систем штучного
поповненн¤, повинна в≥дпов≥дати вимогам √ќ—“у 2761-84 та
затверджених ћ≥н≥стерством охорони здоров'¤ —–—– —ан≥тарних правил
по устрою та експлуатац≥њ водозабор≥в з системою штучного
поповненн¤ п≥дземних вод господарчо-питного водопостачанн¤ (ћ.,
ћинздрав ———–, 1979), а режим њх роботи - вимогам ѕос≥бника до
—Ќиѕ 2.04.02-84 з проектуванн¤ споруд дл¤ збору п≥дземних вод (ћ.,
—тройиздат, 1989) та –екомендац≥й по удосконаленню проектуванн¤ ≥
експлуатац≥њ систем штучного поповненн¤ п≥дземних вод з в≥дкритими
спорудами в ”крањн≥ ( ƒ– 204 ”–—– 187-86).
5.4.3. р≥вн≥ води в джерел≥ водопостачанн¤ та
≥нф≥льтрац≥йному басейн≥ вим≥рюють не р≥дше одного разу за
1-2 доби, в експлуатац≥йних свердловинах - не р≥дше одного разу на
м≥с¤ць, в спостережних свердловинах - за погодженн¤м з
територ≥альним геолог≥чним управл≥нн¤м.
5.4.4. ѕеред заповненн¤м басейну перев≥р¤ють стан дна ≥, ¤кщо
ви¤влено нев≥рност≥ чи западини, вир≥внюють його.
5.4.5. Ѕасейн заповнюють водою не ран≥ше н≥ж через 1-2 доби
п≥сл¤ очищенн¤ ≥ п≥дсушуванн¤ дна. ¬итрата води, що надходить до
басейну, не повинна перевищувати 50 в≥дсотковоњ розрахунковоњ
витрати. ѕ≥сл¤ утворенн¤ шару води над дном витрату поступово
п≥двищують до розрахунковоњ.
ѕ≥д час заповненн¤ басейн≥в сл≥д не допускати розмиву њх
в≥дкос≥в ≥ дна.
5.4.6. ” раз≥ в≥дсутност≥ споруд дл¤ попереднього очищенн¤
води заповненн¤ басейн≥в в пер≥од паводк≥в не допускаЇтьс¤.
5.4.7. ѕ≥д час роботи басейну задану витрату води подають
доти, доки збер≥гаЇтьс¤ необх≥дний р≥вень води. Ќадал≥, в м≥ру
утворенн¤ пл≥вки на дн≥ басейну, необх≥дний р≥вень забезпечують
шл¤хом зменшенн¤ подач≥ води до басейну.
5.4.8. Ѕасейн в≥дключають дл¤ очищенн¤, ¤кщо витрати води
зменшуютьс¤ до м≥н≥мального розрахункового значенн¤.
5.4.9. Ѕасейн спорожн¤ють при повному припиненн≥ подач≥ води
за рахунок ≥нф≥льтрац≥њ.
ƒл¤ швидкого спорожненн¤ басейну допускаЇтьс¤ в≥дкачуванн¤
води насосом.
ѕри г≥дравл≥чному способ≥ очищенн¤ подачу води до басейну не
припин¤ють.
5.4.10. ћехан≥зми, що використовуютьс¤ дл¤ очищенн¤ басейн≥в,
повинн≥ забезпечувати:
горизонтальн≥сть ф≥льтруючоњ поверхн≥ дна;
перем≥щенн¤ зр≥заного шару осад≥в ≥ забрудненого грунту за
меж≥ басейну;
м≥н≥мальний тиск на грунт, ¤кий не призводить до значного
ущ≥льненн¤ ф≥льтруючого шару грунту.
5.4.11. Ќе депускаЇтьс¤ заповнювати чи спорожнювати басейн
п≥д час заморозк≥в. ¬исота шару води над дном басейну в цей пер≥од
повинна п≥дтримуватись на р≥вн≥ не менше 1 м.
5.4.12. ƒл¤ попередженн¤ намерзанн¤ та утворенн¤ товстоњ
криги при льодостав≥ сл≥д проводити сн≥гозатриманн¤ на поверхн≥
льоду. «ањзд транспорту на льодове покритт¤ басейн≥в ≥ пересуванн¤
по ньому обслуговуючого персоналу не допускаЇтьс¤.
5.4.13. ќгл¤д ≥нф≥льтрац≥йних басейн≥в провод¤ть п≥д час
кожного њх спорожненн¤. ” раз≥ необх≥дност≥ робл¤ть поточний
ремонт дл¤ усуненн¤ ви¤влених недол≥к≥в (ремонт в≥дкос≥в, берм,
лотк≥в, подаючих трубопровод≥в, зап≥рноњ арматури тощо).
6. ¬иробництво питноњ води. ќчисн≥ споруди
систем водопостачанн¤.
6.1. ќсновн≥ завданн¤ ≥ орган≥зац≥¤ експлуатац≥њ очисних
споруд систем водопостачанн¤.
6.1.1. ќсновними завданн¤ми експлуатац≥њ очисних споруд
систем водопостачанн¤ Ї:
виробництво питноњ води, що в≥дпов≥даЇ вимогам сан≥тарних
норм та √ќ—“у 2874-82, забезпечуЇ над≥йн≥сть очищенн¤ та
знезараженн¤ води;
забезпеченн¤ ефективноњ безпереб≥йноњ та над≥йноњ роботи
очисних споруд, зниженн¤ соб≥вартост≥ очищенн¤ та знезараженн¤
води, економ≥¤ реагент≥в, електроенерг≥њ та води на власн≥
потреби;
систематичний лабораторно-виробничий ≥ технолог≥чний контроль
роботи очисних споруд ≥ ¤кост≥ води у джерел≥ водопостачанн¤ на
вс≥х етапах очищенн¤ та на виход≥ ≥з станц≥њ;
запоб≥ганн¤ забрудненню навколишнього середовища скидами
водоочисних споруд та контроль за цими скидами.
6.1.2. ” процес≥ експлуатац≥њ треба намагатис¤, щоб очисн≥
споруди прот¤гом кожного пер≥оду року працювали у р≥вном≥рному
режим≥ щодо к≥лькост≥ води, ¤ка очищуЇтьс¤.
6.2.3. Ќа д≥ючих очисних спорудах додатково до документац≥њ,
перел≥ченоњ в п.2.6 цих ѕравил, повинна збер≥гатис¤ така техн≥чна
документац≥¤:
схема зон сан≥тарноњ охорони джерела водопостачанн¤ ≥ очисних
споруд;
генеральний план ≥ висотна схема очисних споруд з нанесенн¤м
ус≥х комун≥кац≥й;
оперативна технолог≥чна схема очисних споруд;
схема автоматизац≥њ та телемехан≥зац≥њ;
план м≥сцевост≥, ор≥Їнтований за сторонами св≥ту, в центр≥
¤кого знаходитьс¤ склад хлору (дл¤ визначенн¤ район≥в, ¤ким
загрожуЇ розповсюдженн¤ хлорноњ хмари при витоках хлору).
6.1.4. —еред обслуговуючого персоналу обов'¤зково повинн≥
бути призначен≥:
прац≥вник, що в≥дпов≥даЇ за загальний стан ≥ роботу очисних
споруд, - начальник очисних споруд;
прац≥вник, ¤кий безпосередньо в≥дпов≥даЇ за в≥дпов≥дн≥сть
¤кост≥ води встановленому стандарту, вчасний контроль
технолог≥чного ≥ сан≥тарного режим≥в обробки води на вс≥х етапах
њњ очищенн¤, дотриманн¤ заданих технолог≥чних параметр≥в, доз
реагент≥в, орган≥зац≥ю зм≥нного чергуванн¤, вчасний ремонт
технолог≥чного устаткуванн¤ тощо, - головний ≥нженер або технолог
очисних споруд;
прац≥вник, що в≥дпов≥даЇ за орган≥зац≥ю ≥ проведенн¤
лабораторних роб≥т, своЇчасний контроль ¤кост≥ води, встановленн¤
в≥дпов≥дних доз реагент≥в, контроль њх ¤кост≥, - зав≥дуючий
лаборатор≥Їю;
прац≥вники, що несуть зм≥нн≥ чергуванн¤ на очисних спорудах,
та в≥дпов≥дальн≥ за роботу зм≥ни в ц≥лому, - старший (начальник)
зм≥ни (≥нженер, техн≥к, майстер);
прац≥вники, що обслуговують позм≥нно очисн≥ споруди,
виконують необх≥дн≥ технолог≥чн≥ операц≥њ в цехах та контрольн≥
функц≥њ в лаборатор≥њ, - оператори очисних споруд, хлораторних
установок, коагул¤нтники, пробов≥дб≥рники, ≥нженери-х≥м≥ки та
лаборанти, вантажники;
прац≥вники, що в≥дпов≥дають за техн≥чну експлуатац≥ю
електричного ≥ механ≥чного обладнанн¤, засоб≥в автоматизац≥њ,
телемехан≥ки, контрольно-вим≥рювальних прилад≥в тощо, - ≥нженери,
майстри, електрики, слюсар≥, оператори пульт≥в управл≥нн¤;
прац≥вник, що в≥дпов≥даЇ за загальний стан техн≥ки безпеки та
охорони прац≥, а також протипожежноњ безпеки, - ≥нженер.
6.1.5. ќбслуговуванн¤ очисних споруд повинно зд≥йснюватис¤
прац≥вниками, ¤к≥ пройшли медичний огл¤д, навчанн¤ та перев≥рку
знань цих ѕравил та ѕравил техн≥ки безпеки при експлуатац≥њ систем
водопров≥дно-канал≥зац≥йного господарства.
6.1.6. ѕрац≥вники, ¤к≥ обслуговують очисн≥ споруди, повинн≥
працювати в спецод¤з≥, ¤кий регул¤рно дезинф≥куЇтьс¤. ¬≥дв≥данн¤
прац≥вниками в спецод¤з≥ м≥сць громадського користуванн¤ за межами
очисних споруд не дозвол¤Їтьс¤.
6.1.7. –обота очисних споруд повинна обл≥ковуватис¤ шл¤хом
регул¤рних запис≥в в журналах:
техн≥чноњ експлуатац≥њ, де щодн¤ реЇструють дан≥ про
к≥льк≥сть обробленоњ води ≥ води, витраченоњ на власн≥ потреби
(промиванн¤, приготуванн¤ реагент≥в тощо), к≥льк≥сть витрачених
реагент≥в та њх дози, найменуванн¤ споруд ≥ агрегат≥в, ¤к≥
перебували в робот≥, на очищенн≥, ремонт≥, промиванн≥ тощо;
анал≥з≥в, до ¤ких щодн¤ занос¤тьс¤ результати анал≥з≥в
вих≥дноњ води, ¤кост≥ води на окремих етапах обробки, очищеноњ
води, а також (у м≥ру необх≥дност≥) промивних вод та осад≥в;
складських, де ведуть записи к≥лькост≥ реагент≥в, що
над≥йшли на станц≥ю та були витрачен≥, ≥нших матер≥ал≥в ≥
обладнанн¤, ¤к≥ збер≥гаютьс¤ на склад≥ очисних споруд.
6.2. ѕрийманн¤ в експлуатац≥ю очисних споруд.
6.2.1. ѕрийманн¤ в експлуатац≥ю побудованих чи
реконструйованих очисних споруд зд≥йснюЇтьс¤ зг≥дно з —Ќиѕ
3.05.04.-85 та —Ќиѕ 3.05.01.-85.
ѕеред пуском очисних споруд в експлуатац≥ю з подачею питноњ
води споживачам проводитьс¤ њх пробний пуск та експлуатац≥¤.
6.2.2. ƒо пуску очисних споруд у пробну експлуатац≥ю треба
виконати так≥ орган≥зац≥йно-техн≥чн≥ заходи;
укомплектувати споруди штатом прац≥вник≥в, провести навчанн¤
експлуатац≥йного персоналу ≥ стажуванн¤ на аналог≥чних д≥ючих
очисних спорудах;
забезпечити належний запас ≥ збер≥ганн¤ необх≥дних реагент≥в,
ф≥льтруючих матер≥ал≥в, вир≥шити питанн¤ про њх постачанн¤ в
майбутньому;
перев≥рити готовн≥сть х≥м≥ко-бактер≥олог≥чноњ лаборатор≥њ дл¤
контролю ¤кост≥ вих≥дноњ води та води, що обробл¤Їтьс¤ ≥ подаЇтьс¤
споживачу;
забезпечити вс≥ технолог≥чн≥ д≥л¤нки ≥ структурн≥ п≥дрозд≥ли
положенн¤ми про них, посадовими та експлуатац≥йними ≥нструкц≥¤ми,
≥нструкц≥¤ми з охорони прац≥, журналами дл¤ реЇстрац≥њ
експлуатац≥йних показник≥в роботи очисних споруд;
провести ≥нструктаж експлуатац≥йного персоналу з питань мети
≥ завдань пробноњ експлуатац≥њ та техн≥ки безпеки п≥д час њњ
проведенн¤;
нанести фарбою добре видим≥ пор¤дков≥ номери на елементи
устаткуванн¤, що управл¤ютьс¤ (засувки, затвори, агрегати тощо),
зг≥дно з ≥нвентарними номерами виконавчоњ документац≥њ.
6.2.3. ƒо пуску в пробну експлуатац≥ю очисн≥ споруди ≥
комун≥кац≥њ треба ретельно промити та продезинф≥кувати зг≥дно з
≤нструкц≥Їю по контролю за знезараженн¤м господарсько-питноњ води
≥ за дезинфекц≥Їю водопров≥дних споруд хлором при централ≥зованому
≥ м≥сцевому водопостачанн≥ N 723а-67, затвердженою ћ≥н≥стерством
охорони здоров'¤ —–—– 25.11.67.
ƒезинфекц≥ю споруд сл≥д виконувати за допомогою розчину з
концентрац≥Їю активного хлору 75-100 мг/л прот¤гом 5-6 годин чи
40-50 мг/л прот¤гом не менше 24 годин.
ƒо проведенн¤ дезинфекц≥њ споруд треба вир≥шити ≥ погодити з
територ≥альними органами центрального органу виконавчоњ влади з
питань охорони навколишнього природного середовища, еколог≥чноњ
безпеки, запов≥дноњ справи, а також г≥дрометеоролог≥чноњ
д≥¤льност≥ питанн¤ про м≥сце, пор¤док ≥ режим скиду хлорноњ води у
водойму чи на поверхню грунту. ” раз≥ неможливост≥ скиду у водойму
чи на грунт хлорна води повинна бути дехлорована.
6.2.4. ѕробну експлуатац≥ю очисних споруд провод¤ть у режим≥,
передбаченому проектом (за витратою та технолог≥Їю очищенн¤ води).
” процес≥ пробноњ експлуатац≥њ перев≥р¤ють працездатн≥сть вс≥х
очисних споруд, њх елемент≥в, комун≥кац≥й, зап≥рно-розпод≥льного
та контрольно-вим≥рювального обладнанн¤.
“ривал≥сть пробноњ експлуатац≥њ визначають залежно в≥д часу
дос¤гненн¤ ¤кост≥ води, що в≥дпов≥даЇ вимогам √ќ—“у 2874-82.
ѕодача води споживачам в пер≥од пробноњ експлуатац≥њ не
допускаЇтьс¤.
6.2.5. ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ пробноњ експлуатац≥њ очисн≥ споруди
дозвол¤Їтьс¤ ввести в тимчасову експлуатац≥ю з подачею води
споживачам у раз≥ забезпеченн¤ ¤кост≥ води, що в≥дпов≥даЇ вимогам
√ќ—“ 2874-82, проте не ран≥ше н≥ж через 24 години п≥сл¤ початку
пробноњ експлуатац≥њ.
¬веденн¤ очисних споруд в тимчасову експлуатац≥ю оформлюЇтьс¤
в≥дпов≥дним актом.
6.2.6. ” процес≥ тимчасовоњ експлуатац≥њ необх≥дно:
провести технолог≥чну наладку очисних споруд;
в≥дпрацювати економ≥чн≥ експлуатац≥йн≥ режими;
уточнити дози реагент≥в;
провести випробуванн¤ споруд на проектну потужн≥сть ≥
форсован≥ режими;
ви¤вити ≥ усунути недол≥ки в робот≥ очисних споруд,
комун≥кац≥й, зап≥рно-регулюючого ≥ контрольно-вим≥рювального
обладнанн¤.
6.2.7. ѕрийманн¤ побудованих чи реконструйованих очисних
споруд у пост≥йну експлуатац≥ю проводить ƒержавна приймальна
ком≥с≥¤ п≥сл¤ њх введенн¤ в тимчасову експлуатац≥ю, проведенн¤
р≥зноб≥чних комплексних випробувань ≥ виведенн¤ очисних споруд на
нормальний експлуатац≥йний режим з дос¤гненн¤м проектноњ
продуктивност≥ та складанн¤м в≥дпов≥дного акта.
« моменту п≥дписанн¤ акта ƒержавноњ приймальноњ ком≥с≥њ
очисн≥ споруди вважаютьс¤ введеними в пост≥йну експлуатац≥ю.
ѕ≥д час прийманн¤ в експлуатац≥ю очисних споруд зм≥ни
проектноњ продуктивност≥, ¤к правило, не допускаютьс¤. ”
вин¤ткових випадках зм≥на проектноњ продуктивност≥ (потужност≥)
може бути допущена лише органом, що затверджуЇ акт прийманн¤ в
експлуатац≥ю, за поданн¤м державноњ приймальноњ ком≥с≥њ.
¬икладен≥ вище правила дезинфекц≥њ та пуску очисних споруд в
експлуатац≥ю поширюютьс¤ ≥ на пуск п≥сл¤ њх очищенн¤ в≥д осад≥в ≥
забруднень, поточного ≥ кап≥тального ремонт≥в.
ѕрийманн¤ споруд п≥сл¤ кап≥тального ремонту зд≥йснюЇ робоча
ком≥с≥¤ за обов'¤зковою участю представник≥в м≥сцевих орган≥в
ƒержавного сан≥тарного нагл¤ду.
6.3. Ћабораторно-виробничий контроль.
6.3.1. Ћабораторно-виробничий контроль Ї необх≥дною умовою
орган≥зац≥њ рац≥ональноњ експлуатац≥њ очисних споруд та
забезпеченн¤ виробництва води, що в≥дпов≥даЇ вимогам √ќ—“у
2874-82.
6.3.2. Ћабораторно-виробничий контроль повинен бути
орган≥зований на вс≥х етапах очистки води ¤к дл¤ оц≥нки роботи
очисних споруд, так ≥ дл¤ реЇстрац≥њ к≥лькост≥ ≥ ¤кост≥ води, що
обробл¤Їтьс¤. Ћабораторно-виробничий контроль за ¤к≥стю води
зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою стандартних методик.
6.3.3. ” процес≥ експлуатац≥њ очисних споруд необх≥дно
пост≥йно анал≥зувати результати лабораторно-виробничого контролю
дл¤ забезпеченн¤ найвищих техн≥ко-економ≥чних показник≥в роботи
споруд, удосконаленн¤ технолог≥чних процес≥в, уточненн¤ доз
реагент≥в, способ≥в, тривалост≥ њх зм≥шуванн¤, м≥сць додаванн¤ до
води, швидкостей руху ≥ ф≥льтруванн¤ води тощо.
—истематичний анал≥з результат≥в лабораторно-виробничого
контролю повинен бути спр¤мований на вчасне ви¤вленн¤ порушень в
технолог≥њ очищенн¤ води ≥ попередженн¤ подач≥ споживачам води, що
не в≥дпов≥даЇ вимогам √ќ—“у 2874-82.
6.3.4. «алежно в≥д потужност≥ очисних споруд ступен¤
складност≥ технолог≥њ очищенн¤ води дл¤ лабораторно-виробничого
контролю можуть бути створен≥ ф≥зико-х≥м≥чна, бактер≥олог≥чна,
рад≥олог≥чна, г≥дроб≥олог≥чна, технолог≥чна та ≥нш≥ лаборатор≥њ, а
також в≥дд≥л контрольно-вим≥рювальних прилад≥в ≥ автоматики
( ¬ѕ≥ј).
Ќа невеликих очисних спорудах ус≥ анал≥зи може виконувати
одна лаборатор≥¤. Ќа догов≥рних засадах можуть також залучатис¤
атестован≥ лаборатор≥њ сторонн≥х установ ≥ п≥дприЇмств.
6.3.5. ќбс¤г та граф≥к виконанн¤ лабораторно-виробничого
контролю визначаютьс¤ з урахуванн¤м м≥сцевих умов та
затверджуютьс¤ кер≥вником ¬одоканалу за узгодженн¤м з м≥сцевими
органами ƒержавного сан≥тарного нагл¤ду ≥ орган≥в ћ≥некобезпеки
”крањни.
6.3.6. ” процес≥ визначенн¤ оснащеност≥ лаборатор≥й
контрольно-вим≥рювальними приладами, устаткуванн¤м, апаратами,
реактивами керуютьс¤ “абелем оснащеност≥ анал≥тичних лаборатор≥й
на станц≥¤х по очищенню питних ≥ ст≥чних вод, наведеним в
ѕоложенн≥ про базову лаборатор≥ю дл¤ анал≥зу води джерел, питних ≥
ст≥чних вод, затвердженому наказом ћ≥нжитлокомунгоспу ––‘—– в≥д
12.02.81 N 89.
ќпор¤джуванн¤ лаборатор≥й повинно в≥дпов≥дати вимогам —Ќиѕ
2.04.02-84.
6.3.7. Ћабораторно-виробничий контроль провод¤ть ≥з
застосуванн¤м стандартних прилад≥в на основ≥ методик анал≥з≥в ≥
визначень, що регламентуютьс¤ √ќ—“ами чи погоджен≥ з √оловним
сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чним управл≥нн¤м ћ≥н≥стерства охорони
здоров'¤ ”крањни.
6.3.8. ѕриладами повинн≥ реЇструватис¤:
1) витрати води:
що надходить на станц≥ю ≥ в≥дводитьс¤ в≥д станц≥њ;
на кожному в≥дст≥йнику, осв≥тлювач≥ з≥ зваженим осадом,
ф≥льтр≥ ≥ контактному осв≥тлювач≥;
на технолог≥чн≥ потреби станц≥њ (на промиванн¤ ф≥льтр≥в,
в≥дст≥йник≥в, резервуар≥в, на приготуванн¤ розчин≥в реагент≥в
тощо);
на господарсько-побутов≥ потреби станц≥њ в≥д насосноњ станц≥њ
другого п≥дйому;
2) витрати напору:
у ф≥льтрах;
у контактних осв≥тлювачах;
3) р≥вн≥:
води в очисних спорудах, промивному резервуар≥ (бац≥) та
резервуарах чистоњ води;
осаду в очисних спорудах дл¤ обробки осаду;
розчин≥в реагент≥в - в реагентних баках.
6.3.9. ƒл¤ контролю ¤кост≥ води в процес≥ њњ обробки
необх≥дно передбачити встановленн¤ пробов≥дб≥рних кран≥в у зручних
дл¤ експлуатац≥њ м≥сц¤х. ¬≥д них треба орган≥зувати пост≥йне
в≥дведенн¤ води.
–екомедуЇтьс¤ застосуванн¤ пристрою централ≥зованого в≥дбору
проб, ¤кий розташовуЇтьс¤ поблизу в≥д лаборатор≥њ.
6.3.10. Ћабораторно-виробничий контроль зд≥йснюЇтьс¤ зг≥дно з
√ќ—“ом 2874-82. ¬≥дб≥р проб води дл¤ анал≥зу виконують зг≥дно з
√ќ—“ами 4979-49, 24481-80 ≥ 18963-72.
6.3.11. онтроль ¤кост≥ води за ф≥зико-х≥м≥чними та
бактер≥олог≥чними показниками повинен проводитись в м≥сц¤х
водозабор≥в, у процес≥ обробки води, перед надходженн¤м у
водопров≥дну мережу, а також у сам≥й мереж≥.
онтроль зд≥йснюють зг≥дно ≥з затвердженим граф≥ком, ¤кий
повинен забезпечити ви¤вленн¤ ус≥х можливих зм≥н ¤кост≥ води на
шл¤ху њњ руху по водоводах ≥ спорудах.
6.3.12. онтроль ¤кост≥ вих≥дноњ та очищеноњ води провод¤ть
за схемою скороченого та повного сан≥тарно-техн≥чного анал≥зу.
ƒо обс¤гу скороченого сан≥тарно-х≥м≥чного анал≥зу, залежно
в≥д м≥сцевих умов, можуть входити так≥ показники: температура,
кольоров≥сть, запах, мутн≥сть, залишковий хлор, водневий показник
(pH), бактер≥олог≥чн≥ та т≥, що встановлен≥ за узгодженн¤м з
м≥сцевими органами ƒержавного сан≥тарного нагл¤ду ≥ ћ≥некобезпеки
”крањни.
ќбс¤г показник≥в повного сан≥тарно-х≥м≥чного анал≥зу
встановлюють зг≥дно з √ќ—“ом 2874-82 ≥ обов'¤зково узгоджують з
м≥сцевими органами ƒержавного сан≥тарного нагл¤ду ≥ органами
ћ≥некобезпеки ”крањни.
6.3.13. як≥сть вих≥дноњ води у раз≥ в≥дсутност≥ коагулюванн¤
визначають:
один раз на зм≥ну - на мутн≥сть ≥ кольоров≥сть;
один раз на добу - на запах, присмак, pH, загальну к≥льк≥сть
бактер≥й в 1 мл та кол≥-≥ндекс, загальне зал≥зо (дл¤ п≥дземних
вод);
один раз на м≥с¤ць - на повний сан≥тарно-х≥м≥чний анал≥з.
6.3.14. як≥сть вих≥дноњ води при коагулюванн≥ визначають:
один раз на годину - на мутн≥сть, кольоров≥сть та лужн≥сть;
один раз на зм≥ну - на температуру, запах, присмак;
один раз на добу - на окиснен≥сть, загальне зал≥зо, pH,
загальну к≥льк≥сть бактер≥й в 1 мл та кол≥-≥ндекс;
один-два рази на м≥с¤ць - на повний х≥м≥чний анал≥з.
якщо знезал≥знюють воду ф≥льтруванн¤м, додатково робл¤ть
анал≥зи води з поверхн≥ кожного ф≥льтра (п≥сл¤ збагаченн¤ киснем)
на вм≥ст загального та окисного зал≥за ≥ розчиненого кисню - один
раз на добу. р≥м того, в ц≥й же проб≥ пер≥одично визначають вм≥ст
вуглекислоти.
6.3.15. ѕ≥сл¤ зам≥шувача к≥льк≥сть введених реагент≥в
контролюють: при пост≥йних дозах - кожну годину, при зм≥нних дозах
- кожн≥ п≥вгодини.
6.3.16. як≥сть осв≥тленоњ води п≥сл¤ в≥дст≥йник≥в чи
осв≥тлювач≥в з≥ зваженим осадом контролюють один раз на зм≥ну. ѕри
цьому визначають мутн≥сть, кольоров≥сть ≥ залишковий хлор (при
попередньому хлоруванн≥), один раз на добу - запах ≥ присмак.
6.3.17. ≤з загального колектора осв≥тленоњ води, перед
ф≥льтрами, в≥дбирають проби дл¤ анал≥зу: один раз на зм≥ну при
коагулюванн≥ - на мутн≥сть, кольоров≥сть ≥ залишковий хлор (при
попередньому хлоруванн≥), на залишков≥ реагенти (при коагулюванн≥
≥ введенн≥ флокул¤нту), при в≥дсутност≥ коагулюванн¤ - на мутн≥сть
≥ кольоров≥сть.
6.3.18. ѕ≥сл¤ ф≥льтр≥в ¤к≥сть води контролюють кожн≥ 2 години
на мутн≥сть, кольоров≥сть ≥ залишковий хлор, зал≥зо (при
знезал≥зненн≥), кожн≥ 7 д≥б - загальну к≥льк≥сть бактер≥й ≥
кол≥-≥ндекс.
6.3.19. ” загальному колектор≥ ф≥льтрованоњ води кожн≥
2 години при коагулюванн≥ та кожн≥ 4 години при його в≥дсутност≥
визначають мутн≥сть ≥ кольоров≥сть, вм≥ст зал≥за (при
знезал≥зненн≥ води); один раз на зм≥ну - запах, присмак ≥
залишковий хлор; один раз на добу - окиснен≥сть, залишков≥
реагенти, загальну к≥льк≥сть бактер≥й на кол≥-≥ндекс.
ѕитна вода, що подаЇтьс¤ споживачам (п≥сл¤ насосноњ станц≥њ
другого п≥дйому), повинна контролюватись зг≥дно з √ќ—“ом 2874-82
за узгодженн¤м з м≥сцевими органами ƒержавного сан≥тарного
нагл¤ду.
6.4. “ехнолог≥чний контроль.
6.4.1. ќсновне завданн¤ технолог≥чного контролю - всеб≥чна
оц≥нка технолог≥чноњ ефективност≥ роботи очисних споруд дл¤
вчасного вжитт¤ заход≥в, ¤к≥ забезпечують њх безпереб≥йну роботу
≥з заданими продуктивн≥стю ≥ ступенем очистки води.
6.4.2. “ехнолог≥чний контроль за роботою споруд ≥
устаткуванн¤ регул¤рно зд≥йснюють оператори ≥ лаборанти. ƒан≥
спостережень ≥ вим≥рювань занос¤ть до журнал≥в встановленоњ форми.
6.4.3. ” процес≥ орган≥зац≥њ та встановленн¤ обс¤гу
технолог≥чного контролю треба ч≥тко розмежувати обов'¤зки
оператор≥в ≥ лаборант≥в, а також визначити операц≥њ контролю, що
виконуютьс¤ сп≥льно.
6.4.4. ѕерсонал очисних споруд зобов'¤заний:
вести контроль за переб≥гом технолог≥чного процесу ≥ ¤к≥стю
обробки води;
регулювати к≥льк≥сть води, що подаЇтьс¤ на споруди ≥
в≥дводитьс¤ в резервуари чистоњ води;
вести спостереженн¤ за р≥вн¤ми ≥ розпод≥лом води м≥ж окремими
спорудами та њх блоками, р≥вн¤ми води в резервуарах чистоњ води,
осад≥в в камерах, в≥дст≥йниках, осв≥тлювачах, реагентних баках,
втратами напору в ф≥льтрах тощо;
перев≥р¤ти правильн≥сть переключенн¤ окремих споруд, њх
секц≥й, трубопровод≥в, а також реагентних установок.
утримувати в справному стан≥ механ≥чне обладнанн¤, ¬ѕ ≥
автоматику, дросельн≥ та вим≥рювальн≥ прилади тощо;
контролювати запас ≥ ¤к≥сть реагент≥в, ф≥льтруючих
матер≥ал≥в, вести нагл¤д за правильним њх збер≥ганн¤м;
сл≥дкувати за приготуванн¤м розчин≥в реагент≥в необх≥дноњ
концентрац≥њ;
перев≥р¤ти горизонтальн≥сть краю жолоб≥в, лотк≥в,
водоприймальних в≥кон тощо;
нагл¤дати за режимом дозуванн¤ реагент≥в.
6.4.5. ” реагентному цеху контролюють:
к≥льк≥сть реагенту - п≥д час кожного приготуванн¤ (за масою
або об'Їмом) реагенту, що завантажуЇтьс¤;
тривал≥сть ≥ ≥нтенсивн≥сть перем≥щуванн¤, час в≥дстоюванн¤
розчин≥в реагент≥в - у процес≥ кожного приготуванн¤;
концентрац≥ю розчин≥в у реагентних баках - п≥сл¤ розчиненн¤
реагенту чи п≥сл¤ розбавленн¤ розчину;
р≥вн≥ розчин≥в в баках - у процес≥ витрати розчин≥в;
точн≥сть дозуванн¤ розчин≥в - кожноњ години, а також у раз≥
зм≥ни режиму подач≥ води ≥ концентрац≥њ розчину реагенту;
роботу механ≥чних дозатор≥в сухих реагент≥в - не менше одного
разу на зм≥ну;
пер≥одичн≥сть ≥ тривал≥сть видаленн¤ осад≥в з реагентних
бак≥в ≥ бункер≥в - п≥сл¤ 4-6 цикл≥в приготуванн¤ розчину реагенту
чи у м≥ру накопиченн¤ осад≥в;
стан дозуючих пристроњв - один раз на квартал.
6.4.6. ” зм≥шувачах та камерах флокул¤ц≥њ контролюють:
р≥вном≥рн≥сть зм≥шуванн¤ води з реагентами - 1-2 рази п≥сл¤
початку введенн¤ реагенту та у раз≥ зм≥ни режиму подач≥ води ≥
дозуванн¤ реагенту;
час перебуванн¤ води - за умови зм≥н режиму подач≥ води;
ефективн≥сть флокул¤ц≥њ - 1-3 рази на зм≥ну;
пер≥одичн≥сть ≥ час очистки камер в≥д осад≥в - у раз≥
накопиченн¤ осад≥в до критичного р≥вн¤.
6.4.7. ” в≥дст≥йниках контролюють:
р≥вном≥рн≥сть розпод≥лу води - 1-2 рази п≥сл¤ пуску та за
умови зм≥н режиму подач≥ води;
час перебуванн¤ води - 1-2 рази п≥сл¤ пуску та у раз≥ зм≥н
подач≥ води;
характер в≥дкладенн¤ осад≥в за довжиною ≥ шириною в≥дст≥йника
- 5-6 раз≥в за цикл роботи в≥дст≥йника (в≥д чистки до чистки);
пер≥одичн≥сть та час скиданн¤ осад≥в - за умови накопиченн¤
осад≥в до критичного р≥вн¤;
втрати води у раз≥ скиду осад≥в та промиванн¤ споруд.
6.4.8. ¬ осв≥тлювачах ≥з зваженим осадом контролюють:
тривал≥сть зар¤дки - п≥сл¤ повного спорожненн¤ ≥ включенн¤ в
роботу;
р≥вень зваженого осаду - 1-2 рази на зм≥ну та за умови зм≥н
режим≥в роботи осв≥тлювача ≥ дозуванн¤ реагент≥в;
швидк≥сть висх≥дного потоку води в робоч≥й зон≥ осв≥тлювача -
2-3 рази п≥сл¤ пуску та у раз≥ зм≥ни режиму подач≥ води;
к≥льк≥сть води, що в≥дбираЇтьс¤ з осадоущ≥льнювача, - 1-2
рази на зм≥ну та за умови зм≥н витрати води ≥ режиму дозуванн¤
реагент≥в;
пер≥одичн≥сть ≥ тривал≥сть продуванн¤ осадоущ≥льнювача - у
раз≥ накопиченн¤ осаду до критичного р≥вн¤;
втрати води п≥д час продуванн¤ ≥ тривал≥сть продуванн¤ - у
процес≥ кожного продуванн¤.
6.4.9. Ќа швидких ф≥льтрах ≥ контактних осв≥тлювачах
контролюють:
швидк≥сть ф≥льтруванн¤ - кожн≥ 2-4 години залежно в≥д умов
експлуатац≥њ;
прир≥ст втрат напору - у такому ж пор¤дку.
¬трати напору в контактних осв≥тлювачах контролюють ¤к у
ф≥льтруючому завантаженн≥, так ≥ в розпод≥льч≥й систем≥;
≥нтенсивн≥сть промивки - 1-2 рази на м≥с¤ць та у раз≥ зм≥н
температури води, товщини ≥ стану ф≥льтруючого завантаженн¤;
тривал≥сть промивки - 1-2 рази на м≥с¤ць та у раз≥ зм≥ни
режиму промивки;
витрату води на промивку - п≥д час кожноњ промивки;
ступ≥нь розширенн¤ ф≥льтруючого шару п≥д час промивки - один
раз на м≥с¤ць та у раз≥ зм≥н товщини ≥ стану ф≥льтруючого
завантаженн¤, а також ≥нтенсивност≥ промивки;
тривал≥сть робочого циклу споруд - кожний цикл;
товщину ф≥льтруючого шару - один раз на м≥с¤ць та за умови
зм≥н у ф≥льтруючому завантаженн≥ (п≥сл¤ досипанн¤ чи зм≥ненн¤ шару
др≥бноњ фракц≥њ завантаженн¤);
гранулометричний склад ф≥льтруючого матер≥алу (визначенн¤
м≥н≥мального ≥ максимального д≥аметр≥в завантаженн¤,
екв≥валентного д≥аметра ≥ коеф≥ц≥Їнта неоднор≥дност≥) - один раз
на квартал та у раз≥ зм≥н у склад≥ завантаженн¤;
горизонтальн≥сть розташуванн¤ грав≥йних шар≥в - один раз на
м≥с¤ць;
залишков≥ забрудненн¤ у ф≥льтруючому завантаженн≥ - один раз
на м≥с¤ць ≥ част≥ше (за умови прогресуючого забрудненн¤,
завантаженн¤). ѕ≥д час визначенн¤ залишкових забруднень у
контактних осв≥тлювачах треба враховувати, що основна маса
забруднень накопичуЇтьс¤ в нижн≥х шарах завантаженн¤. “ому проби
завантаженн¤ сл≥д в≥дбирати не т≥льки з поверхн≥, але й з нижн≥х
шар≥в завантаженн¤;
розпод≥л забруднень за висотою та гр¤зеЇмн≥сть завантаженн¤ -
один раз на квартал;
стан поверхн≥ завантаженн¤ ф≥льтру - один раз на м≥с¤ць.
6.5. –еагентн≥ цехи.
6.5.1. ≈ксплуатац≥¤ реагентних цех≥в повинна забезпечити
вчасне ≥ ¤к≥сне приготуванн¤ розчин≥в реагент≥в та задан≥ режими
њх дозуванн¤ у воду.
6.5.2. ” процес≥ експлуатац≥њ реагентних цех≥в персонал
зобов'¤заний:
вчасно приготувати задану к≥льк≥сть розчин≥в реагент≥в
потр≥бноњ концентрац≥њ;
ввести реагенти в воду у встановлених дозах, певн≥й
посл≥довност≥ та ≥з заданими ≥нтервалами часу м≥ж њх введенн¤м;
систематично спостер≥гати за справн≥стю пристроњв дл¤
приготуванн¤ та дозуванн¤ реагент≥в та контрольно-вим≥рювальних
прилад≥в;
вчасно подавати за¤вки на реагенти з урахуванн¤м њх
витрачанн¤ та м≥сткост≥ склад≥в;
систематично вести обл≥к ≥ контроль витрачанн¤ ≥ ¤кост≥
реагент≥в, що надход¤ть.
6.5.3. ƒл¤ х≥м≥чноњ обробки питноњ води допускаЇтьс¤ вживати
х≥м≥чн≥ реагенти, що ув≥йшли до ѕерел≥ку матер≥ал≥в ≥ реагент≥в,
дозволених √оловним сен≥тарно-еп≥дем≥олог≥чним управл≥нн¤м
ћ≥нздраву —–—– дл¤ застосуванн¤ у практиц≥ господарсько-питного
водопостачанн¤ (ћ., ћ≥нздрав —–—–, 1985), або так≥, що мають
в≥дпов≥дний дозв≥л ћ≥н≥стерства охорони здоров'¤ ”крањни.
6.5.4. ѕор¤док збер≥ганн¤, технолог≥¤ застосуванн¤,
приготуванн¤ та дозуванн¤ реагент≥в повинн≥ бути викладен≥ у
спец≥альних ≥нструкц≥¤х, що розробл¤ютьс¤ у ¬одоканал≥ дл¤ кожного
реагента окремо на основ≥ чинних положень ≥з збер≥ганн¤ ≥
застосуванн¤ х≥м≥чних реактив≥в з урахуванн¤м м≥сцевих умов. ¬
≥нструкц≥¤х особливу увагу треба прид≥л¤ти питанн¤м техн≥ки
безпеки п≥д час роботи з реагентами.
6.5.5. ” процес≥ прийманн¤ кожноњ новоњ парт≥њ реагент≥в
перев≥р¤ють на¤вн≥сть супроводжувального документа про ¤к≥сть
реагента та його в≥дпов≥дн≥сть вимогам стандарту. ¬ документ≥
повинн≥ бути вказан≥: найменуванн¤ та адреса
п≥дприЇмства-постачальника, назва продукта, номер ≥ дата випуску
парт≥њ, маса брутто ≥ нетто, показники ¤кост≥ продукта за
результатами анал≥з≥в чи п≥дтвердженн¤ в≥дпов≥дност≥ вимогам
стандарта або техн≥чних умов.
”мови розвантаженн¤ реагент≥в та збер≥ганн¤ њх в складах
повинн≥ в≥дпов≥дати вимогам техн≥ки безпеки ≥ охорони прац≥.
6.5.6. ожну парт≥ю реагент≥в п≥ддають контрольному анал≥зов≥
на вм≥ст активноњ частини реагента.
6.5.7. Ќа складах реагент≥в заборон¤Їтьс¤ збер≥гати:
вибухонебезпечн≥ та вогненебезпечн≥ речовини, мастила, балони
≥з стисненими газами, харчов≥ продукти тощо;
в одному прим≥щенн≥ реагенти, ¤к≥ можуть х≥м≥чно взаЇмод≥¤ти
м≥ж собою;
реагенти в к≥лькост≥, що перевищуЇ розрахункову м≥стк≥сть
склад≥в.
6.5.8. –ежими реагентноњ обробки води у р≥зн≥ пер≥оди року та
види реагент≥в встановлюють на п≥дстав≥ даних ф≥зико-х≥м≥чних,
сан≥тарно-бактер≥олог≥чних та технолог≥чних анал≥з≥в ≥ досв≥ду
обробки води та затверджуютьс¤ кер≥вництвом ¬одоканалу. ѕри цьому
визначають початок ≥ к≥нець пер≥оду застосуванн¤ реагента, а також
посл≥довн≥сть, ≥нтервали часу м≥ж введенн¤м окремих реагент≥в,
м≥сце ≥ спос≥б њх введенн¤ у воду.
ƒо накопиченн¤ даних експлуатац≥њ концентрац≥ю розчин≥в
реагент≥в, њх дози, посл≥довн≥сть та ≥нтервали часу м≥ж њх
введенн¤м у воду допускаЇтьс¤ прийманн¤ зг≥дно з розд≥лом чинних
Ѕуд≥вельних норм ≥ правил "¬одопостачанн¤. «овн≥шн≥ мереж≥ ≥
споруди".
6.5.9. ƒози реагент≥в визначають на п≥дстав≥ даних
технолог≥чних анал≥з≥в води. ” процес≥ експлуатац≥њ очисних споруд
ц≥ дози уточнюють за результатами перев≥рки ефективност≥ њх д≥њ на
воду, що обробл¤Їтьс¤, з урахуванн¤м зм≥н ¤кост≥ води у джерел≥
постачанн¤.
6.5.10. “очн≥сть дозуванн¤ розчин≥в реагент≥в повинна бути в
межах + 5 в≥дсотк≥в. –≥зке в≥дхиленн¤ в≥д заданих доз, а також
Ч
перерви в дозуванн≥ не допускаютьс¤, за вин¤тком випадк≥в,
передбачених технолог≥чним регламентом (наприклад, за умови
переривчастого коагулюванн¤).
6.6. —поруди попереднього осв≥тленн¤ води.
6.6.1. —≥тчаст≥ барабанн≥ ф≥льтри.
6.6.1.1. —≥тчаст≥ барабанн≥ ф≥льтри, ¤к≥ повинн≥ забезпечити
видаленн¤ з води планктону ≥ грубих дом≥шок, под≥л¤ютьс¤ на:
м≥кроф≥льтри (розм≥р чарунок ст≥нок 0,04-0,06 мм);
барабанн≥ с≥тки (розм≥р чарунок ст≥нок 0,3-0,5 мм).
6.6.1.2. ” процес≥ експлуатац≥њ с≥тчастих ф≥льтр≥в персонал
зобов'¤заний:
забезпечити р≥вном≥рний розпод≥л води м≥ж ус≥ма ф≥льтрами;
стежити за роботою промивних пристроњв;
вести спостереженн¤ за ступенем забрудненн¤ с≥тчастих
елемент≥в та запоб≥гати перевищенню розрахункового перепаду р≥вн≥в
води на с≥тц≥;
стежити за справн≥стю с≥тчастих елемент≥в, усувати теч≥ кр≥зь
м≥сц¤ кр≥пленн¤ с≥тчастих елемент≥в ≥ прориви;
контролювати справн≥сть приводу ≥ п≥дшипник≥в;
проводити проф≥лактичний ≥ поточний ремонти установок;
вести щоденний журнал експлуатац≥њ с≥тчастих ф≥льтр≥в.
6.6.1.3. ≈ксплуатац≥ю с≥тчастих барабанних ф≥льтр≥в
зд≥йснюють на п≥дстав≥ ≥нструкц≥й завод≥в-виготовлювач≥в.
ƒл¤ зручност≥ ви¤вленн¤ ≥ л≥кв≥дац≥њ пошкоджень с≥тчастих
елемент≥в ус≥ гран≥ та елементи барабана сл≥д пронумерувати.
6.6.1.4. ўоб уникнути пошкодженн¤ ф≥льтруючих елемент≥в п≥д
час пуску в роботу камеру ф≥льтр≥в заповнюють водою поступово,
регулюючи ступ≥нь в≥дкритт¤ засувки чи шибера.
6.6.1.5. ѕроф≥лактичний ремонт ф≥льтр≥в сл≥д проводити в
пер≥оди м≥н≥мальноњ нагрузки на с≥тчаст≥ ф≥льтри за найменшого
вм≥сту у вод≥ планктону ≥ грубих дом≥шок.
6.6.2. «м≥шувач≥.
6.6.2.1. «м≥шуюч≥ пристроњ повинн≥ забезпечувати швидке ≥
р≥вном≥рне зм≥шуванн¤ реагент≥в з ус≥Їю масою води, що
оброблюЇтьс¤, бути довгор≥чними ≥ витрачати на процес зм≥шуванн¤
м≥н≥мально можливу к≥льк≥сть енерг≥њ.
¬икористовувати в≥дцентров≥ насоси дл¤ зм≥шуванн¤ води з
реагентами допускаЇтьс¤ в тих випадках, коли останн≥ не руйнують
матер≥ал насос≥в.
6.6.2.2. ” процес≥ експлуатац≥њ зм≥шувач≥в персонал
зобов'¤заний:
вести нагл¤д ≥ контроль за процесом зм≥шуванн¤ реагент≥в з
водою.
–озпод≥л реагент≥в у вод≥ контролюють за њх концентрац≥Їю у
р≥зних точках живого перер≥зу потоку п≥сл¤ зм≥шувача;
вчасно видал¤ти осади ≥з зм≥шувач≥в;
стежити за справн≥стю буд≥вельних конструкц≥й ≥ обладнанн¤
зм≥шувач≥в.
6.6.2.3. амери зм≥шувач≥в повинн≥ пер≥одично, зг≥дно з
планом, очищатис¤ в≥д осад≥в, але не менше одного разу на р≥к.
6.6.3. амери флокул¤ц≥њ.
6.6.3.1. –ежим роботи камер флокул¤ц≥њ повинен забезпечити
оптимальн≥ умови дл¤ формуванн¤ ≥ укрупненн¤ пласт≥вц≥в
коагульованоњ завис≥ перед надходженн¤м води до в≥дст≥йник≥в.
6.6.3.2. ѕ≥д час експлуатац≥њ камер флокул¤ц≥њ персонал
зобов'¤заний:
вести спостереженн¤ за роботою камер флокул¤ц≥њ, швидк≥стю
руху води в них, ефективн≥стю флокул¤ц≥њ, р≥внем зваженого осаду в
камерах вбудованого типу (товщина шару зваженого осаду повинна
бути 2,5-3 м);
вчасно очищувати дно камер в≥д в≥дкладень;
перев≥р¤ти в р≥зн≥ пори року фактичн≥ швидкост≥ руху води ≥
час перебуванн¤ води в камерах;
вживати заход≥в дл¤ пол≥пшенн¤ роботи камер флокул¤ц≥њ,
визначаючи досл≥дним шл¤хом оптимальну швидк≥сть виходу води з
отвор≥в розпод≥льчих систем, а також за рахунок монтажу
направл¤ючих щит≥в у водоворотних камерах, перестановки
перегородок тощо.
6.6.3.3. Ќезалежно в≥д об'Їму осаду камери флокул¤ц≥њ
очищають не р≥дше одного разу на р≥к або част≥ше, коли цього
вимагають м≥сцев≥ умови.
6.6.3.4. ” процес≥ очищенн¤ камер флокул¤ц≥њ перев≥р¤ють стан
ст≥н, перегородок, м≥сць приЇднанн¤ трубопровод≥в, засувок та
≥ншого обладнанн¤ ≥ усувають ви¤влен≥ дефекти.
6.6.3.5. ѕ≥д час очищенн¤ лопатевих камер флокул¤ц≥њ
необх≥дно ретельно провести огл¤д ≥, ¤кщо потр≥бно, ремонт
п≥дводноњ частини м≥шалок, перев≥рити стан вал≥в, п≥дшипник≥в,
сальник≥в та ≥ншого обладнанн¤.
6.6.4. ¬≥дст≥йники ≥ осв≥тлювач≥.
6.6.4.1. ¬≥дст≥йники ≥ осв≥тлювач≥ повинн≥ забезпечувати
задану ступ≥нь осв≥тленн¤ необх≥дноњ к≥лькост≥ води перед њњ
надходженн¤м на ф≥льтри.
6.6.4.2. ” процес≥ експлуатац≥њ в≥дст≥йник≥в ≥ осв≥тлювач≥в
персонал зобов'¤заний:
забезпечити потр≥бну ¤к≥сть води п≥сл¤ в≥дст≥йник≥в ≥
осв≥тлювач≥в;
вести спостереженн¤ за накопиченн¤м (висотою шару) осаду та
його впливом на роботу споруд - 5-6 раз≥в м≥ж чистками;
вчасно видал¤ти осад (частково чи повн≥стю);
контролювати час перебуванн¤ та р≥вном≥рн≥сть розпод≥лу води
м≥ж окремими спорудами;
забезпечувати розпод≥л води в самому в≥дст≥йнику, вчасно
усувати перекоси кран≥в лотк≥в, жолоб≥в тощо.
6.6.4.3. ѕ≥д час експлуатац≥њ осв≥тлювач≥в необх≥дно вести
систематичн≥ спостереженн¤ за р≥вном≥рн≥стю розпод≥лу води по вс≥й
площ≥ осв≥тлювача, а також за станом пристроњв дл¤ в≥дведенн¤
осв≥тленоњ води та надлишкового осаду, трубопровод≥в ≥ лотк≥в.
6.6.4.4. ќсад з осадоущ≥льнювача (продуванн¤ осв≥тлювача)
в≥двод¤ть пер≥одично або безперервно без в≥дключенн¤ осв≥тлювача.
6.6.4.5. ” процес≥ очищенн¤ в≥дст≥йник≥в та осв≥тлювач≥в
п≥сл¤ видаленн¤ осаду ст≥ни, перегородки ≥ днище в≥дст≥йника
обмивають водою з брандспойта, водночас видал¤ючи залишки осад≥в.
ѕ≥сл¤ цього вс≥ внутр≥шн≥ поверхн≥ в≥дст≥йника обробл¤ють
5%-ним розчином зал≥зного купоросу та заповнюють дл¤ дезинфекц≥њ
водою з вм≥стом 25 мг/л хлору. ѕ≥сл¤ промивки чистою водою
в≥дст≥йник (осв≥тлювач) пускають в експлуатац≥ю.
6.7. ‘≥льтри та контактн≥ осв≥тлювач≥.
6.7.1. ‘≥льтрувальн≥ споруди (ф≥льтри, контактн≥ осв≥тлювач≥,
контактн≥ ф≥льтри) повинн≥ забезпечити доведенн¤ ¤кост≥ води до
вимог чинного державного стандарту "¬ода питна".
6.7.2. ѕ≥д час експлуатац≥њ ф≥льтрувальних споруд персонал
зобов'¤заний:
забезпечувати р≥вном≥рний розпод≥л води м≥ж ф≥льтрами на
кожному ф≥льтр≥;
п≥дтримувати задан≥ швидкост≥ ф≥льтруванн¤, вести
спотереженн¤ за зростанн¤м втрат напору ≥ ¤к≥стю ф≥льтрату;
п≥дтримувати на ф≥льтрах необх≥дний р≥вень води;
вчасно виводити ф≥льтри на промивку ≥ вести нагл¤д за њњ
¤к≥стю;
вчасно заповнювати водою примивн≥ баки;
стежити за станом буд≥вельних конструкц≥й ф≥льтра, засувок,
г≥дро- та електропривода, прилад≥в автоматики, промивних насос≥в
та ≥ншого обладнанн¤;
вести систематичний обл≥к роботи ф≥льтрувальних споруд в
журнал≥ (у т.ч. витрат води на промивку), а також терм≥н≥в
кап≥тального та поточного ремонт≥в, х≥м≥чних обробок завантаженн¤,
гранулометричного складу завантаженн¤, результат≥в досл≥джень
залишкових забруднень у завантаженн≥ тощо;
п≥дтримувати ф≥льтрувальний зал ≥ ф≥льтри у належному
сан≥тарному стан≥;
перев≥р¤ти горизонтальн≥сть розташуванн¤ ф≥льтруючого
завантаженн¤, п≥дтримуючих шар≥в, стан та висоту завантаженн¤.
6.7.3. «авершенн¤ робочого циклу ≥ необх≥дн≥сть промивки
завантаженн¤ визначаЇтьс¤ зак≥нченн¤м часу захисноњ д≥њ
завантаженн¤ (пог≥ршуЇ ¤к≥сть води) або дос¤гненн¤м гранично
можливоњ втрати напору в завантаженн≥ (зменшуЇтьс¤ швидк≥сть
ф≥льтруванн¤ нижча встановленого р≥вн¤).
6.7.4. Ќа господарсько-питних водопроводах дл¤ завантаженн¤
ф≥льтруючих споруд можна застосовувати т≥льки матер≥али, ¤к≥
дозволен≥ √оловним сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чним управл≥нн¤м
ћ≥н≥стерства охорони здоров'¤ ”крањни та в≥дпов≥дають вимогам
Ѕуд≥вельних норм та правил.
6.7.5. √ранулометричний склад завантаженн¤ та висота
ф≥льтруючого шару повинн≥ забезпечувати дос¤гненн¤ необх≥дного
ефекту очистки води ≥ оптимальн≥ умови експлуатац≥њ споруд
прот¤гом року. ” процес≥ експлуатац≥њ уточнюють склад ≥ висоту
шару завантаженн¤.
6.7.6. ѕеред завантаженн¤м у споруди ф≥льтруюч≥ матер≥али
промивають ≥ сортують за фракц≥¤ми за допомогою сит або
г≥дравл≥чного класиф≥катора.
ћатер≥али укладають шарами. Ќе допускаютьс¤ в≥дхиленн¤
позначок окремих д≥л¤нок шару б≥льше н≥ж на 4-5 мм.
√оризонтальн≥сть шар≥в ф≥льтруючого матер≥алу перев≥р¤ють за
р≥внем води, ¤ка напускаЇтьс¤ у ф≥льтр п≥сл¤ укладанн¤ кожного
шару.
” раз≥ необх≥дност≥ довантаженн¤ ф≥льтруючоњ споруди верхн≥й
шар ф≥льтруючого матер≥алу (др≥бн≥ фракц≥њ та забрудненн¤) треба
видалити.
6.7.7. –ежим роботи ф≥льтра визнають з урахуванн¤м м≥сцевих
умов на п≥дстав≥ техн≥ко-економ≥чних показник≥в: витрати та ¤кост≥
вих≥дноњ та очищеноњ води, тривалост≥ ф≥льтроциклу, витрат води на
промивку, пер≥одичн≥сть њњ проведенн¤, необх≥дност≥ застосуванн¤
реагент≥в перед ф≥льтрувальними спорудами.
–обочу швидк≥сть ф≥льтруванн¤ встановлюють в розрахунку, щоб
прот¤гом року к≥льк≥сть промивок не перевищувала трьох на добу.
Ќе допускаютьс¤ р≥зк≥ зм≥ни швидкост≥ ф≥льтруванн¤.
≥льк≥сть промивок необх≥дно узгоджувати з граф≥ком роботи
очисних споруд ≥ к≥льк≥стю ф≥льтр≥в, ¤к≥ працюють на даний час.
6.7.8. ƒл¤ запоб≥ганн¤ вид≥ленню пов≥тр¤ у завантаженн≥ ≥
пов'¤заного з ним ¤вищем перем≥шуванню шар≥в завантаженн¤ п≥д час
промивки на швидких ф≥льтрах треба п≥дтримувати за змогою вищий
р≥вень води (не менше 2 метр≥в над завантаженн¤м).
6.7.9. «аданий режим ф≥льтруванн¤ ≥ р≥вном≥рн≥сть роботи
споруди повинн≥ забезпечуватис¤ автоматичними регул¤торами
швидкост≥ ф≥льтруванн¤. ” раз≥ в≥дсутност≥ допускаЇтьс¤
регулюванн¤ ц≥Їњ швидкост≥ вручну за показанн¤м прилад≥в обл≥ку
витрати води.
ћожлива експлуатац≥¤ ф≥льтр≥в з перем≥нною швидк≥стю
ф≥льтруванн¤. ” цьому раз≥ максимальн≥ швидкост≥ не повинн≥
перевищувати допустим≥ за —Ќиѕ 2.04.02-84 дл¤ даного виду ф≥льтр≥в
швидкост≥ ф≥льтруванн¤ при форсованому режим≥.
–обота пульт≥в управл≥нн¤, регул¤тор≥в швидкост≥ ф≥льтрац≥њ
та контрольно-вим≥рювальних прилад≥в повинна перев≥р¤тис¤ не р≥дше
одного разу на м≥с¤ць.
6.7.10. ѕер≥одичн≥сть промивки завантаженн¤ ф≥льтрувальних
споруд встановлюють зг≥дно з цими ѕравилами. ” тому раз≥, коли
впродовж тривалого часу пог≥ршенн¤ ¤кост≥ води або зниженн¤
швидкост≥ ф≥льтруванн¤ не спостер≥гаЇтьс¤, промивку виконують не
р≥дше одного разу на дв≥ доби.
“ривал≥сть робочого циклу контактних осв≥тлювач≥в не повинна
бути б≥льшою 24 годин вл≥тку ≥ 48 годин в ≥нш≥ пори року. Ќайменша
тривал≥сть ф≥льтроциклу не повинна бути меншою за 8 годин.
6.7.11. ” процес≥ вибору режиму промивки треба враховувати,
що велика тривал≥сть ф≥льтроциклу призводить до накопиченн¤ ≥
закр≥пленн¤ забруднень в завантаженн≥, утруднюЇ ≥ пог≥ршуЇ ¤к≥сть
промивки, а в де¤ких випадках спричинюЇ зниженн¤ ф≥льтруючоњ
здатност≥ завантаженн¤ ≥ необх≥дн≥сть його зам≥ни.
6.7.12. «авантаженн¤ ф≥льтрувальних споруд промивають, ¤к
правило, водою з резервуар≥в чистоњ води. онтактн≥ осв≥тлювач≥,
за узгодженн¤м з м≥сцевими органами ƒержавного сан≥тарного
нагл¤ду, можна промивати хлорованою водою п≥сл¤ барабанних
ф≥льтр≥в, у цьому раз≥ мутн≥сть не повинна перевищувати 10 мг/л, а
кол≥-≥ндекс - 100.
6.7.13. ≤нтенсивн≥сть та тривал≥сть промивки ф≥льтруючого
завантаженн¤ встановлюють досл≥дним шл¤хом, беручи до уваги ефект
в≥дмиванн¤ завантаженн¤ при м≥н≥мальних витратах води на промивку.
–ежим промивки не повинен призводити до винесенн¤ чи перем≥шуванн¤
шар≥в завантаженн¤.
ƒо накопиченн¤ експлуатац≥йних даних ≥нтенсивн≥сть ≥
тривал≥сть промивки можуть прийматис¤ зг≥дно з —Ќиѕ 2.04.02-84.
6.7.14. ѕ≥д час промивок необх≥дно суворо дотримуватис¤
встановленоњ посл≥довност≥ та ≥нтервал≥в часу переключенн¤
засувок, заданих швидкостей подач≥ води ≥ пов≥тр¤ на споруди.
6.7.15. « метою запоб≥ганн¤ зм≥щенню ≥ перем≥шуванню шар≥в
завантаженн¤ п≥д час промивки включенн¤ та в≥дключенн¤
ф≥льтрувальних споруд виконують з поступовим, за 1-1,5 хвилини,
нарощуванн¤м або зниженн¤м витрати промивноњ води.
6.7.16. «асувки на трубопроводах подач≥ промивноњ води
повинн≥ мати опломбован≥ обмежувач≥ витрати води, а њх
розташуванн¤ розраховано зг≥дно з допустимою ≥нтенсивн≥стю
промивки (дл¤ попередженн¤ винесенн¤ ф≥льтруючого матер≥алу
при промивц≥).
” зал≥ ф≥льтр≥в сл≥д встановлювати добре пом≥тний з ус≥х
пульт≥в управл≥нн¤ вторинний прилад покажчика ≥нтенсивност≥
промивки.
6.7.17. як≥сть в≥дмиванн¤ завантаженн¤ оц≥нюють зг≥дно з
початковою втратою напору за однаковоњ швидкост≥ ф≥льтруванн¤.
—истематичне зростанн¤ початковоњ втрати напору св≥дчить про
те, що режим промиванн¤ вибраний нев≥рно, ефективн≥сть промиванн¤
недостатн¤, ≥ про накопиченн¤ забруднень у завантаженн≥. ≥льк≥сть
залишкових забруднень треба регул¤рно контролювати п≥сл¤ 10-12
промивок (вона не повинна перевищувати 1 в≥дсотка за масою за
3 м≥с¤ц≥).
6.7.18. ” раз≥ накопиченн¤ залишкових забруднень у к≥лькост≥
понад 1 в≥дсотка вживають заход≥в њх видаленн¤: робл¤ть поверхневе
промиванн¤, обробку ф≥льтруючого матер≥алу њдким натром, хлором
або с≥рчаним газом. ≈фективн≥сть цих заход≥в попередньо
перев≥р¤ють в лабораторних умовах.
якщо х≥м≥чна обробка не забезпечуЇ необх≥дного результату,
ф≥льтруючий матер≥ал зам≥нюють на новий.
6.7.19. ѕ≥сл¤ промиванн¤ контактних осв≥тлювач≥в перш≥ порц≥њ
осв≥тленоњ води скидають у ст≥к. “ривал≥сть скиду встановлюють
досл≥дним шл¤хом на основ≥ даних про ¤к≥сть ф≥льтрованоњ води та
њњ в≥дпов≥дн≥сть вимогам √ќ—“у 2874-82.
ƒо накопиченн¤ експлуатац≥йних даних тривал≥сть скиду першого
ф≥льтрату з осв≥тлювач≥в може бути прийн¤та:
у раз≥ промиванн¤ очищеною водою - 5-10 хвилин,
за умови водопов≥тр¤ноњ промивки - 5-7 хвилин, ¤кщо
промивають водою з джерела водопостачанн¤, - 10-15 ≥ 7-10 хвилин
в≥дпов≥дно.
6.7.20. ” процес≥ експлуатац≥њ ф≥льтрувальних споруд один раз
м≥с¤ць робл¤ть огл¤д поверхн≥ завантаженн¤, дл¤ чого п≥д час
промиванн¤ спускають воду нижче р≥вн¤ завантаженн¤. ƒефекти,
ви¤влен≥ при огл¤д≥, негайно л≥кв≥довують.
” ход≥ огл¤д≥в визначають загальний стан поверхн≥
ф≥льтруючого матер≥алу, розпод≥л забруднень (до промиванн¤) ≥
залишкових забруднень (п≥сл¤ промиванн¤), на¤вн≥сть ¤м, тр≥щин,
в≥докремленн¤ ф≥льтруючого матер≥алу в≥д ст≥нок споруди, викид≥в
п≥дтримуючих шар≥в на поверхню.
6.7.21. √оризонтальн≥сть п≥дтримуючих шар≥в перев≥р¤ють один
раз на 6 м≥с¤ц≥в. ѕерев≥рку виконують п≥д час промиванн¤ за
допомогою щупа ≥з спец≥ально встановлених переносних м≥стк≥в з
поручн¤ми.
6.7.22. ƒл¤ захисту розпод≥льчих систем контактних
осв≥тлювач≥в в≥д засм≥ченн¤ виконують промиванн¤ с≥ток, а також
чищенн¤ ≥ промиванн¤ вх≥дних камер. —≥тки повинн≥ бути без
пошкоджень, а рами с≥ток - щ≥льно прил¤гати до направл¤ючих. —≥тки
сл≥д огл¤дати один раз на квартал, розпод≥льч≥ системи - один раз
на р≥к.
6.7.23. «авантаженн¤ ф≥льтрувальних споруд, на ¤к≥ подаЇтьс¤
нехлорована вода, необх≥дно дезинф≥кувати один раз на 3 м≥с¤ц≥
хлорною водою з вм≥стом активного хлору 100-200 мг/л при
тривалост≥ контакту 8-10 годин.
6.8. —поруди ≥ установки дл¤ знезараженн¤ води.
6.8.1. ≈ксплуатац≥¤ споруд ≥ установок дл¤ знезараженн¤ води
повинна забезпечувати доведенн¤ бактер≥олог≥чних показник≥в ¤кост≥
води до вимог чинного державного стандарту "¬ода питна".
ƒозу активного хлору дл¤ знезараженн¤ води необх≥дно
встановлювати на основ≥ даних технолог≥чних досл≥джень. ” раз≥ њх
в≥дсутност≥ дл¤ попередн≥х розрахунк≥в дозу хлору сл≥д приймати
дл¤ поверхневих вод п≥сл¤ ф≥льтруванн¤ у розм≥р≥ 2-3 мг/л, дл¤
п≥дземних джерел - 0,7-1,0 мг/л. ўодо концентрац≥њ залишкового
в≥льного ≥ зв'¤заного хлору необх≥дно дотримуватис¤ вимог
державного стандарту "¬ода питна".
6.8.2. ’лорн≥ цехи.
6.8.2.1. ” процес≥ експлуатац≥њ хлорних цех≥в персонал
зобов'¤заний:
систематично вести журнал обл≥ку надходженн¤ ≥ витрати хлору;
забезпечувати безпереб≥йну роботу установок ≥ устаткуванн¤;
контролювати ≥ витримувати подачу заданоњ дози хлору;
проводити рев≥з≥ю хлоратор≥в ≥ зап≥рноњ арматури не р≥дше
одного разу на квартал (≥з зам≥ною сальниковоњ набивки), рев≥з≥ю
гр¤зьовик≥в ≥ ф≥льтр≥в хлору - не р≥дше одного разу на р≥к;
проводити очищенн¤ хлоропровод≥в в≥д трихлористого азоту та
≥нших забруднень - один раз на квартал;
вчасно за граф≥ком виконувати планово-попереджувальн≥ ремонти
обладнанн¤;
сл≥дкувати за вчасним проведенн¤м метролог≥чноњ перев≥рки
контрольно-вим≥рювальних прилад≥в та строками випробуванн¤
посудин, що працюють п≥д тиском;
сл≥дкувати за справн≥стю вентил¤ц≥йних систем, сан≥тарних
колон ≥ систем дегазац≥њ виток≥в хлору та обладнанн¤ дл¤ дегазац≥њ
авар≥йних посудин з р≥дким хлором.
6.8.2.2. ¬лаштуванн¤ та експлуатац≥¤ об'Їкт≥в хлорного
господарства повинн≥ в≥дпов≥дати вимогам —Ќиѕ 2.04.02-84, ѕравил
безпеки при виробництв≥, збер≥ганн≥, транспортуванн≥ та
використанн≥ хлору (ѕЅ’-93), ѕравил техн≥ки безпеки при
експлуатац≥њ систем водопров≥дно-канал≥зац≥йного господарства та
цих ѕравил.
6.8.2.3. ƒо роботи в хлорних цехах допускаютьс¤ прац≥вники,
¤к≥ пройшли навчанн¤ за затвердженою програмою та склали ≥спити з
ѕравил експлуатац≥њ ≥ техн≥ки безпеки при обслуговуванн≥ хлорного
господарства. ѕерев≥рку знань провод¤ть щор≥чно. –езультати
перев≥рки занос¤тьс¤ до спец≥ального журналу. ќсобам, що склали
≥спит, видають посв≥дченн¤ встановленоњ форми.
6.8.2.4. Ѕочки-контейнери ≥ балони повинн≥ експлуатуватис¤
зг≥дно з ѕравилами влаштуванн¤ ≥ безпечноњ експлуатац≥њ посудин,
що працюють п≥д тиском.
6.8.2.5. ѕерем≥щенн¤ балон≥в ≥ бочок повинно бути
механ≥зованим. ¬антажоп≥дйомн≥ пристроњ повинн≥ мати два гальма. ”
ручних тал¤х одне гальмо може бути зам≥нено самогальмуючою
передачею.
6.8.2.6. онтроль за витратою хлору зд≥йснюють за допомогою
ваг≥в. Ѕочки або балони, встановлен≥ на вагах, з'Їднують з
трубопроводом через компенсатор.
6.8.2.7. √р¤зьовики ≥ випарювач≥ повинн≥ бути заводського
виготовленн¤ ≥ мати необх≥дну техн≥чну документац≥ю (паспорт ≥
акти випробувань).
” раз≥ використанн¤ ¤к гр¤зьовика хлорного балона п≥дключенн¤
хлоропровод≥в зд≥йснюЇтьс¤ т≥льки через тр≥йник, закручений у
горловину балона. ¬р≥зки в балон заборон¤ютьс¤.
6.8.2.9. ” хлораторних, де використовують хлор в балонах,
повинен бути футл¤р дл¤ авар≥йного спрацюванн¤ балону.
6.8.2.10. ” хлораторних, що працюють на р≥дкому хлор≥,
повинна бути дегазац≥йна ¤ма. оло нењ сл≥д збер≥гати запас сухих
реагент≥в (г≥посульф≥ту натр≥ю ≥ кальцинованоњ соди у
сп≥вв≥дношенн≥ 1:2) у к≥лькост≥: дл¤ дегазац≥њ балон≥в - не менше
100 кг, бачок - не менше 1000 кг.
6.8.2.11. ƒл¤ попередженн¤ накопиченн¤ трихлористого азоту у
випарювачах та хлоропроводах необх≥дно один раз на квартал
продувати њх сухим ≥ чистим пов≥тр¤м (або стисненим азотом) та не
р≥дше одного разу на р≥к промивати 5%-ним розчином кальцинованоњ
соди, чистою водою та ретельно висушувати теплим сухим пов≥тр¤м.
6.8.2.12. ’лорн≥ об'Їкти повинн≥ бути забезпечен≥ телефонним
зв'¤зком з кер≥вником об'Їкта та диспетчером.
6.8.3. ≈лектрол≥зн≥ установки.
6.8.3.1. ѕ≥д час експлуатац≥њ електрол≥зних установок
персонал зобов'¤заний:
керуватис¤ ≥нструкц≥¤ми заводу-виготовлювача;
забезпечувати необх≥дний запас сол≥ та готувати робоч≥
розчини сол≥ заданоњ концентрац≥њ;
п≥дтримувати заданий режим роботи установок ≥ подачу
необх≥дних доз г≥похлориту натр≥ю у воду;
систематично вентилювати прим≥щенн¤, де встановлен≥
електрол≥зери;
контролювати роботу вс≥х елемент≥в обладнанн¤ установок;
вести обл≥к витрати електроенерг≥њ, ¤кост≥ води, тривалост≥
роботи установок, внос¤чи в≥дпов≥дн≥ записи до журналу
експлуатац≥њ;
вживати заход≥в до усуненн¤ неполадок у робот≥ установок.
6.8.3.2. ќгл¤д ≥ ремонт елемент≥в струмопров≥дноњ мереж≥,
станц≥й управл≥нн¤ ≥ випр¤мл¤ч≥в на р≥дше одного разу на р≥к.
6.8.4. Ѕектерицидн≥ установки.
6.8.4.1. ” процес≥ експлуатац≥њ бектерицидних установок
персонал зобов'¤заний:
вести спостереженн¤ за роботою установок ≥ систематично
реЇструвати дан≥ про витрату води, час роботи ламп, њх електричн≥
параметри, ф≥зико-х≥м≥чн≥ та бактер≥олог≥чн≥ показники ¤кост≥
води, а також проф≥лактичн≥ огл¤ди, очищенн¤ кварцевих чохл≥в,
ремонти ≥ зам≥ну ламп;
забезпечувати подачу на установку заданоњ к≥лькост≥ води, не
перевищуючи допустимоњ подуктивност≥ установки;
очищати зовн≥шню поверхню кварцевих чохл≥в не р≥дше 1-2 раз≥в
на м≥с¤ць;
контролювати режим гор≥нн¤ ламп ≥ вчасно њх зам≥нювати.
6.8.4.2. «агальну техн≥чну експлуатац≥ю бектерицидноњ
установки зд≥йснюють зг≥дно з ≥нструкц≥Їю заводу-виготовлювача.
ќбслуговуючий персонал повинен пройти спец≥альну п≥дготовку, у
тому числ≥ ≥з загальних та додаткових правил техн≥ки безпеки дл¤
кожного типу установок.
6.8.4.3. ѕеред пуском бектерицидноњ установки в експлуатац≥ю,
а також п≥сл¤ ремонтних роб≥т, пов'¤заних з в≥дкритт¤м камери,
необх≥дно проводити њњ дезинфекц≥ю хлорною водою з вм≥стом
активного хлору 25 мг/л при контакт≥ 2 години.
6.8.4.4. ѕуск бактерицидноњ установки в роботу з включенн¤м
ламп без наповненн¤ камер водою заборон¤Їтьс¤.
ѕодача води споживачам дозвол¤Їтьс¤ через 10-15 хвилин п≥сл¤
запалюванн¤ ламп.
6.9. —поруди знезал≥зненн¤ води.
6.9.1. —поруди знезал≥зненн¤ води повинн≥ забезпечити
видаленн¤ з води зал≥за до р≥вн¤ вимог √ќ—“у 2874-82.
6.9.2. ѕ≥д час експлуатац≥њ споруд знезал≥зненн¤ води
персонал зобов'¤заний:
забезпечувати задан≥ режими аерац≥њ води ≥ роботи ф≥льтр≥в;
вчасно в≥дключати ф≥льтри на промиванн¤, забезпечувати задан≥
≥нтенсивност≥ подач≥ води та пов≥тр¤, тривал≥сть промиванн¤,
контролювати ефективн≥сть в≥дмиванн¤ завантаженн¤ ф≥льтру;
не допускати скиданн¤ неочищених промивних вод у водойми;
вести спостереженн¤ за вм≥стом зал≥за у вих≥дн≥й та
оброблен≥й вод≥ та в≥дпов≥дн≥ записи в журнал≥ експлуатац≥њ;
вживати заход≥в щодо усуненн¤ порушень в робот≥ ф≥льтра та
його обладнанн¤;
сл≥дкувати за станом завантаженн¤ ф≥льтра.
6.9.3. —поруди ввод¤ть до нормальноњ експлуатац≥њ п≥сл¤
зак≥нченн¤ процесу зар¤дженн¤ завантаженн¤ ≥ встановленн¤
стаб≥льного режиму роботи.
6.9.4. Ўвидк≥сний режим роботи ф≥льтр≥в, необх≥дн≥сть њх
в≥дключенн¤ на промиванн¤, ≥нтенсивн≥сть та тривал≥сть промиванн¤
встановлюють досл≥дним шл¤хом з урахуванн¤м м≥сцевих умов, ¤кост≥
води ≥ складу споруд.
6.9.5. ќсобливу увагу прид≥л¤ють ¤кост≥ промиванн¤ ≥
видаленню в≥дмитого осаду.
ѕромиванн¤ ф≥льтр≥в зд≥йснюють очищеною водою. ” раз≥
в≥дпов≥дного обгрунтуванн¤ допускаЇтьс¤ промиванн¤ вих≥дною водою.
6.9.6. јнал≥з вих≥дноњ води на вм≥ст загального зал≥за ≥ води
з поверхн≥ ф≥льтра на вм≥ст загального та окисного зал≥за, а також
розчиненого кисеню ≥ в≥льноњ вуглекислоти провод¤ть один раз на
добу.
јнал≥з очищеноњ води на вм≥ст загального зал≥за виконують
кожн≥ 4 години.
ѕер≥одичн≥сть бектер≥олог≥чного анал≥зу погоджуЇтьс¤ з
м≥сцевими органами ƒержавного сан≥тарного нагл¤ду.
6.9.7. ≈ксплуатац≥ю споруд знезал≥зненн¤ води з реагентною
схемою обробки провод¤ть аналог≥чно експлуатац≥њ споруд дл¤
осв≥тленн¤ та знебарвленн¤ води.
6.10. —поруди повторного використанн¤ промивних води ≥
обробки осад≥в.
6.10.1. —поруди повторного використанн¤ промивних вод
призначено дл¤ скороченн¤ втрат води у процес≥ њњ очищенн¤, а
споруди з обробки осад≥в - дл¤ охорони водойм в≥д забрудненн¤
скидами водопров≥дних очисних споруд.
6.10.2. —поруди повторного використанн¤ промивних вод повинн≥
забезпечити:
видаленн¤ п≥ску, вигнаного з ф≥льтр≥в у процес≥ промиванн¤;
прийманн¤ промивних вод до зб≥рних резервуар≥в;
попереднЇ в≥дстоюванн¤ промивних вод.
ƒл¤ ≥нтенсиф≥кац≥њ в≥дстоюванн¤ промивних вод сл≥д вводити
пол≥акрилам≥д у дозах 0,1-0,5 мг/л.
” раз≥ пог≥ршенн¤ сан≥тарно-еп≥дем≥чноњ ситуац≥њ промивн≥
води перед повторним використанн¤м повинн≥ додатково
знезаражуватис¤ дозою хлору 5 мг/л при контакт≥ не менше 1 години;
р≥вном≥рну подачу осв≥тлених промивних вод у голову очисних
споруд.
якщо ступ≥нь осв≥тленн¤ високий (до мутност≥ 10-15 мг/л),
допускаЇтьс¤ подача осв≥тленоњ промивноњ води перед ф≥льтрами;
видаленн¤ осаду з резервуар≥в на споруди з обробки осад≥в.
6.10.3. —поруди з обробки осад≥в водопров≥дних очисних споруд
повинн≥ забезпечувати:
ущ≥льненн¤ осаду з в≥дведенн¤м в≥дд≥леноњ води;
подачу осаду на мулов≥ майданчики заморожуванн¤ чи
п≥дсушуванн¤.
” раз≥ на¤вност≥ споруд механ≥чного зневодненн¤ осаду чи
регенерац≥њ коагул¤нту з осаду њх експлуатац≥¤ зд≥йснюЇтьс¤ зг≥дно
з проектними регламентами.
6.10.4. ѕ≥д час експлуатац≥њ споруд повторного використанн¤
промивних вод персонал зобов'¤заний:
забезпечити промиванн¤ ≥ розпод≥л промивних вод по зб≥рних
резервуарах;
вести нагл¤д за дозуванн¤м пол≥акрилам≥ду;
контролювати тривал≥сть в≥дстоюванн¤ промивних вод ≥
забезпечувати необх≥дний ступ≥нь њх осв≥тленн¤;
забезпечити р≥вном≥рну подачу осв≥тлених промивних вод на
основн≥ споруди;
вести нагл¤д за р≥внем осаду, ¤кий випав у зб≥рних
резервуарах, та пер≥одично видал¤ти його на споруди з обробки
осаду;
контролювати стан буд≥вельних конструкц≥й споруд,
трубопровод≥в ≥ арматури та вчасно њх ремонтувати.
6.10.5. ” процес≥ експлуатац≥њ споруд з обробки осад≥в
персонал зобов'¤заний:
контролювати к≥льк≥сть, ф≥зико-х≥м≥чн≥ показники осад≥в, що
надход¤ть на ущ≥льненн¤, ≥ ущ≥льнених осад≥в, що випускаютьс¤ на
мулов≥ майданчики;
контролювати висоту напуску на мулов≥ карти та р≥вном≥рн≥сть
розпод≥лу осад≥в по поверхн≥ карт;
вчасно в≥дкривати та регулювати шибери на випусках в≥дсто¤ноњ
муловоњ води;
вчасно видал¤ти осад з мулових майданчик≥в ≥ вивозити його на
звалище або на утил≥зац≥ю.
7. Ќасосн≥ станц≥њ
7.1. ќрган≥зац≥¤ експлуатац≥њ насосних станц≥й.
7.1.1. Ќасосн≥ станц≥њ систем водопостачанн¤ та
водов≥дведенн¤ повинн≥ забезпечувати над≥йну ≥ безпереб≥йну подачу
води споживачам або перекачуванн¤ ст≥чних вод з високими
техн≥чно-економ≥чними показниками.
7.1.2. ” процес≥ експлуатац≥њ насосних станц≥й персонал
зобов'¤заний:
зд≥йснювати управл≥нн¤ режимом роботи насосноњ станц≥њ;
розробл¤ти ≥ впроваджувати заходи з оптим≥зац≥њ роботи
устаткуванн¤ та економ≥њ електроенерг≥њ, мастильних та витратних
матер≥ал≥в;
забезпечувати нагл¤д ≥ контроль за станом буд≥вельних
конструкц≥й, трубопров≥дноњ арматури, устаткуванн¤ ≥ комун≥кац≥й,
а також режимом роботи насосних агрегат≥в;
п≥дтримувати належний сан≥тарний стан прим≥щенн¤ насосноњ
станц≥њ;
вести систематичний обл≥к роботи насосноњ станц≥њ, внос¤чи
в≥дпов≥дн≥ записи до журнал≥в;
забезпечувати вчасне проведенн¤ рев≥з≥й устаткуванн¤,
поточних ≥ кап≥тальних ремонт≥в.
Ќа канал≥зац≥йних насосних станц≥¤х, обладнаних грабл¤ми або
реш≥тками, персонал повинен керуватис¤ також вимогами п.13.7 цих
ѕравил.
7.1.3. ќперативне кер≥вництво роботою насосних станц≥й ≥
розробка експлуатац≥йних режим≥в повинн≥ зд≥йснюватис¤
диспетчерською службою, начальником насосноњ станц≥њ чи ≥ншими
адм≥н≥стративно-техн≥чними кер≥вниками ¬одоканалу.
7.1.4. „исельн≥сть експлуатац≥йного персоналу ≥ склад служб
насосних станц≥й встановлюють за штатним розписом залежно в≥д
продуктивност≥, призначенн¤ ≥ ступен¤ автоматизац≥њ станц≥њ.
7.1.5. Ќа кожн≥й насосн≥й станц≥њ необх≥дно закр≥пити
устаткуванн¤ за п≥дрозд≥лами, визначити њх функц≥њ ≥
в≥дпов≥дальн≥сть прац≥вник≥в за експлуатац≥ю устаткуванн¤, видати
спец≥альний наказ.
7.1.6. Ќа насосних станц≥¤х додатково до документ≥в,
визначених у п.2.6 цих ѕравил, повинна збер≥гатись така техн≥чна
документац≥¤:
генеральний план майданчика насосноњ станц≥њ з нанесеними
п≥дземними комун≥кац≥¤ми ≥ пристро¤ми;
оперативна технолог≥чна схема комун≥кац≥й, агрегат≥в ≥
переключень;
схема електропостачанн¤, первинноњ комун≥кац≥њ силових мереж
≥ осв≥тленн¤, принципов≥ та монтажн≥ схеми автоматики ≥
телемехан≥зац≥њ;
журнал контролю ≥ обл≥ку роботи устаткуванн¤;
журнал обл≥ку в≥дбору з джерела води (дл¤ насосноњ станц≥њ
першого п≥дйому).
7.1.7. ≤нструкц≥њ з експлуатац≥њ насосних станц≥й складаютьс¤
зг≥дно з цими ѕравилами, ≥нструкц≥¤ми з експлуатац≥њ устаткуванн¤
завод≥в-виготовлювач≥в з урахуванн¤м особливостей експлуатац≥њ
даноњ станц≥њ.
¬ ≥нструкц≥¤х повинн≥ бути визначен≥ умови:
нормальноњ роботи насосноњ станц≥њ;
роботи насосноњ станц≥њ в авар≥йному режим≥, у т.ч. заходи
проти затопленн¤ машинного залу;
проф≥лактичного ≥ кап≥тального ремонт≥в устаткуванн¤;
експлуатац≥њ ¬ѕ ≥ автоматики, систем опаленн¤ та вентил¤ц≥њ,
п≥дйомно-транспортного устаткуванн¤, авар≥йних випуск≥в.
¬ ≥нструкц≥¤х повинн≥ бути обумовлен≥ обов'¤зки персоналу
сум≥жних цех≥в (груп) з обслуговуванн¤ ≥ ремонту обладнанн¤, а
також прац≥вник≥в, дл¤ ¤ких знанн¤ ц≥Їњ ≥нструкц≥њ обов'¤зкове.
7.1.8. Ќа ус≥х насосних агрегатах ≥ керуючому обладнанн≥
(засувках, затворах, щитах управл≥нн¤ тощо) повинн≥ бути нанесен≥
фарбою добре видим≥ пор¤дков≥ номери в≥дпов≥дно до
≥нвентаризац≥йних номер≥в та виконавчоњ документац≥њ.
7.2. ”правл≥нн¤ режимом роботи насосноњ станц≥њ.
7.2.1. –ежим роботи насосноњ станц≥њ визначають з урахуванн¤м
режим≥в роботи ≥нших споруд систем водопостачанн¤ (канал≥зац≥њ),
пов'¤заних з роботою станц≥њ (водовод≥в, вдопров≥дноњ мереж≥,
колектор≥в, резервуар≥в, ≥нших насосних станц≥й), а також величини
та режиму водоспоживанн¤ (нер≥вном≥рност≥ притоку ст≥чних вод).
7.2.2. ќперативне управл≥нн¤ режимом роботи насосноњ станц≥њ
зд≥йснюЇ черговий диспетчер виход¤чи з умови п≥дтриманн¤ заданих
параметр≥в роботи системи водопостачанн¤ (канал≥зац≥њ) у ц≥лому ≥
економ≥чност≥ роботи даноњ насосноњ станц≥њ.
” раз≥ в≥дсутност≥ централ≥зованого диспетчерського
управл≥нн¤ дл¤ кожноњ насосноњ станц≥њ повинн≥ бути розроблен≥
типов≥ погодинн≥ граф≥ки роботи насосних агрегат≥в дл¤ р≥зних дн≥в
тижн¤ ≥ сезон≥в року з урахуванн¤м коливань водоспоживанн¤
(притоку ст≥чних вод), р≥вней води в резервуарах ≥ водонап≥рних
баштах та режим≥в роботи ≥нших насосних станц≥й.
–ежим роботи насосних станц≥й першого п≥дйому, що
забезпечують подачу води на очисн≥ споруди водопроводу, повинен
встановлюватис¤ виход¤чи з прийн¤тоњ схеми ≥ режиму роботи очисних
споруд.
7.2.3. √раф≥ки режим≥в роботи насосних агрегат≥в повинн≥
забезпечувати можлив≥сть проведенн¤ проф≥лактичних огл¤д≥в ≥
ремонт≥в основного устаткуванн¤ насосноњ станц≥њ.
7.2.4. ” раз≥ зм≥н схеми систем водопостачанн¤ (канал≥зац≥њ),
у режим≥ роботи споруд чи в режим≥ водоспоживанн¤ (притоку ст≥чних
вод) необх≥дно скоригувати типов≥ граф≥ки роботи насосноњ станц≥њ
≥ окремих агрегат≥в.
7.3. ќбл≥к роботи насосних станц≥й.
7.3.1. Ќа кожн≥й насосн≥й станц≥њ орган≥зовують обл≥к роботи
основного механ≥чного та енергетичного устаткуванн¤ за такими
показниками:
подача води чи перекачуванн¤ ст≥чних вод;
витрати електроенерг≥њ дл¤ станц≥њ в ц≥лому ≥ окремо по
машинних цехах (загальна к≥льк≥сть та питома витрата на 1000 м3
води);
витрати води на своњ потреби в абсолютних величинах та у
в≥дсотках до подач≥ води з розпод≥лом на виробнич≥ та побутов≥
потреби ≥ витрати води;
витрати електроенерг≥њ на своњ потреби в абсолютних
величинах ≥ у в≥дсотках до загальноњ витрати;
к≥льк≥сть годин роботи ≥ простою машин, електрообладнанн¤,
коеф≥ц≥Їнт њх корисноњ д≥њ;
витрата палива ≥ мастильних матер≥ал≥в.
7.3.2. ƒл¤ орган≥зац≥њ обл≥ку основних технолог≥чних
показник≥в роботи на насосних станц≥¤х повинн≥ бути встановлен≥:
вакуумметри чи мановакуумметри на всмоктувальних патрубках
насос≥в;
манометри на нап≥рних патрубках носос≥в;
амперметри, вольтметри, ваттметри та електрол≥чильники б≥л¤
електродвигун≥в;
покажчики р≥вн¤ мастила в п≥дшипниках (при р≥динному
змащуванн≥) або манометри (при циркул¤ц≥йному змащуванн≥), а також
термометри, що показують температуру мастила на вход≥ у п≥дшипник
та на виход≥ з нього;
витратом≥ри на нап≥рних водопроводах (колекторах).
7.4. ≈ксплуатац≥¤ насосних агрегат≥в та допом≥жного
обладнанн¤.
7.4.1. ≈ксплуатац≥ю насосних агрегат≥в ≥ допом≥жного
обладнанн¤ орган≥зовують на п≥дстав≥ ≥нструкц≥й з експлуатац≥њ, що
розробл¤ють з урахуванн¤м ≥нструкц≥й завод≥в-виготовлювач≥в ≥ цих
ѕравил.
¬ ≥нструкц≥њ з експлуатац≥њ повинн≥ бути визначен≥:
посл≥довн≥сть операц≥й з пуску ≥ зупинки агрегат≥в, допустим≥
температури у п≥дшипниках, м≥н≥мальний тиск мастила (у системах з
циркул¤ц≥йним змащуванн¤м), перел≥к основних в≥дмов устаткуванн¤
та метод≥в њх усуненн¤.
7.4.2. Ќа кожному насосному агрегат≥ повинна бути заводська
табличка ≥з зазначенн¤м заводу-виготовлювача, заводського номера ≥
техн≥чноњ характеристики.
7.4.3. Ќа кожний насосний агрегат повинен бути заведений
техн≥чний паспорт зг≥дно з вимогами п.2.6 цих ѕравил.
7.4.4. ожний насосний агрегат ≥ допом≥жне обладнанн¤ повинн≥
бути забезпечен≥ комплектом запасних частин ≥ запасом
експлуатац≥йних матер≥ал≥в зг≥дно з нормативами
заводу-виготовлювача.
7.4.5. ѕуск ≥ зупинку насосних агрегат≥в ≥ допом≥жного
обладнанн¤ виконуЇ т≥льки черговий, що обслуговуЇ дану установку
(¤кщо пуск ≥ зупинка не зд≥йснюютьс¤ в автоматичному режим≥ або за
допомогою систем телемехан≥чного управл≥нн¤).
7.4.6. ≈ксплуатац≥¤ насосних агрегат≥в заборонена у раз≥:
по¤ви в агрегат≥ ¤сно чутного стуку;
по¤ви диму, ≥скр≥нн¤ або св≥ченн¤ в зазор≥ м≥ж статором ≥
ротором електродвигуна;
виникненн¤ п≥двищеноњ в≥брац≥њ вала (допустима в≥брац≥¤
0,013-0,05 при швидкост≥ обертанн¤ 1000-3000 об./хв.; 0,16 - при
швидкост≥ обертанн¤ менше 750 об./хв.;
п≥двищенн¤ температури п≥дшипник≥в, обмоток статора або
ротора вище допустимоњ;
п≥дплавленн¤ п≥дшипник≥в ковзанн¤ або виходи з ладу
п≥дшипник≥в коченн¤;
тиску мастила нижче допустимого (при циркул¤ц≥йному
змащенн≥).
7.4.7. «аборон¤Їтьс¤ регулювати продуктивн≥сть насосного
агрегату засувкою на всмоктуючому трубопровод≥. ѕ≥д час роботи
насоса засувка на всмоктуючому трубопровод≥ повинна бути в≥дкрита
повн≥стю.
7.4.8. ” раз≥ виникненн¤ авар≥њ черговий повинен зупинити
насосний агрегат зг≥дно ≥з спец≥альною протиавар≥йною ≥нструкц≥Їю
без дозволу чергового вищого р≥вн¤. ѕро своњ д≥њ в≥н повинен
терм≥ново спов≥стити чергового вищого р≥вн¤ або диспетчера.
7.4.9. ожний насосний агрегат пер≥одично за затвердженим
граф≥ком п≥ддають огл¤дам, рев≥з≥¤м, поточним ≥ кап≥тальним
ремонтам.
ѕер≥одичн≥сть ≥ обс¤г кожного виду роб≥т встановлюють на
п≥дстав≥ ≥нструкц≥њ заводу-виготовлювача з урахуванн¤м м≥сцевих
умов.
7.4.10. ќдин раз на два роки провод¤ть перев≥рку фактичного
коеф≥ц≥Їнта корисноњ д≥њ ( ƒ) кожного насосного агрегату.
7.4.11. ѕуск ≥ в≥дладку агрегату п≥сл¤ ремонту виконують п≥д
нагл¤дом особи, ¤ка керувала ремонтом.
7.4.12. ¬антажоп≥дйомн≥ механ≥зми, встановлен≥ на насосних
станц≥¤х, повинн≥ експлуатуватис¤ зг≥дно з ѕравилам устрою,
встановленн¤, огл¤ду ≥ експлуатац≥њ п≥дйомних механ≥зм≥в.
8. –езервуари ≥ водонап≥рн≥ башти
8.1. –езервуари ≥ водонап≥рн≥ башти повинн≥ забезпечувати
вир≥внюванн¤ режим≥в роботи насосних станц≥й та збер≥ганн¤
регулюючих, авар≥йних та протипожежних запас≥в води, а також води
на технолог≥чн≥ потреби споруд. ѕ≥сл¤ (≥ п≥д час) збер≥ганн¤ води
в резервуарах њњ ¤к≥сть повинна в≥дпов≥дати вимогам √ќ—“у 2874-82.
¬ода, що збер≥гаЇтьс¤ в резервуарах, повинна бути над≥йно захищена
в≥д зовн≥шнього забрудненн¤ шл¤хом герметизац≥њ резервуар≥в та
њх обладнанн¤ спец≥альними ф≥льтрами-поглиначами.
8.2. ” процес≥ експлуатац≥њ резервуар≥в та водонап≥рних башт
персонал зобов'¤заний:
вести контроль за ¤к≥стю поступаючоњ та вих≥дноњ води;
утримувати споруди в належному сан≥тарному стан≥, пер≥одично
проводити њх очищенн¤ та дезинфекц≥ю;
зд≥йснювати спостереженн¤ за р≥вн¤ми води;
сл≥дкувати за справн≥стю зап≥рно-регулюючоњ арматури,
трубопровод≥в, люк≥в-лаз≥в, дверей, ф≥льтр≥в-поглинач≥в, систем
роздач≥ води та буд≥вельних конструкц≥й;
систематично проводити випробуванн¤ на витоки води з
резервуар≥в та њх герметичн≥сть;
вживати терм≥нових заход≥в до усуненн¤ прот≥канн¤ води
всередину резервуара кр≥зь ст≥ни ≥ перекритт¤;
вести нагл¤д за станом резервуар≥в та башт, розташованих за
межами територ≥њ водопроводу, ≥ зд≥йснювати њх охорону.
8.3. ѕер≥одичн≥сть ≥ обс¤г контролю ¤кост≥ води в резервуарах
встановлюють залежно в≥д продуктивност≥ очисних споруд ≥
погоджують з м≥сцевими органами ƒержавного сан≥тарного нагл¤ду.
8.4. ƒл¤ кожного резервуара залежно в≥д його призначенн¤ ≥ на
п≥дстав≥ анал≥зу режиму водоспоживанн¤ ≥ досв≥ду експлуатац≥њ
повинен бути розроблений добовий граф≥к р≥вн≥в води в ньому з
урахуванн¤м повного обм≥ну води прот¤гом 48 годин ≥ необх≥дност≥
збер≥ганн¤ авар≥йного ≥ протипожежного запас≥в води.
8.5. –езервуари повинн≥ бути обладнан≥ пристро¤ми ≥
приладами, ¤к≥ забезпечують:
захист питноњ води в≥д забрудненн¤ пов≥тр¤м, ¤ке надходить в
резервуари п≥д час експлуатац≥њ;
роздачу води в пересувну тару;
контроль на р≥вн¤ми води ≥ передачу даних в диспетчерський
пункт або на насосну станц≥ю;
можлив≥сть в≥дбору проб води без доступу в резервуар.
8.6. ¬ходи до люк≥в-лаз≥в, в резервуари та водонап≥рн≥ башти
повинн≥ бути герметично зачинен≥ ≥ опломбован≥. ѕор¤док входу в
резервуар чи башту встановлюЇтьс¤ ≥нструкц≥¤ми, погодженими з
м≥сцевими органами ƒержавного сан≥тарного нагл¤ду.
8.7. ¬≥кна водонап≥рних башт повинн≥ бути закрит≥ густою
(1x1 мм) металевою с≥ткою. Ќеобх≥дно сл≥дкувати за ц≥л≥сн≥стю
с≥ток дл¤ запоб≥ганн¤ забрудненн¤ води комахами.
8.8. ” раз≥ пог≥ршенн¤ бактер≥олог≥чних ≥ ф≥зико-х≥м≥чних
показник≥в води у резервуар≥ чи башт≥ провод¤ть њх промиванн¤
ф≥льтрованою водою з п≥двищеною до 2 мг/л концентрац≥Їю
залишкового хлору при зб≥льшених витратах води через резервуар
(башту). якщо таке промиванн¤ не даЇ позитивних результат≥в,
провод¤ть очищенн¤ та дезинфекц≥ю резервуара.
8.9. Ќе р≥дше одного разу на р≥к повинен проводитись контроль
герметичност≥ резервуар≥в, њх очищенн¤ та дезинфекц≥¤, перев≥рка
роботи ф≥льтр≥в-поглинач≥в, пристроњв дл¤ роздач≥ води в пересувну
тару, ус≥х трубопровод≥в, зап≥рноњ арматури, люк≥в-лаз≥в, дверей
тощо.
8.10. ¬иконанн¤ роб≥т з очищенн¤, фарбуванн¤, ремонту
резервуар≥в оформлюють наказом по п≥дприЇмству. ѕеред початком
роб≥т засувки на трубопроводах, ¤к≥ п≥двод¤ть та в≥двод¤ть воду,
повинн≥ бути закрит≥ та опломбован≥.
8.11. ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ очищенн¤, фарбуванн¤ або ремонту в
резервуарах (баках водонап≥рних башт) складають спец≥альний акт, в
¤кому вказують:
час зн¤тт¤ пломб;
перел≥к проведених роб≥т;
характеристику сан≥тарно-техн≥чного стану резервуара;
час зак≥нченн¤ роб≥т ≥ спос≥б дезинфекц≥њ;
в≥дпов≥дального за проведенн¤ роб≥т.
8.12. ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ ремонту або очищенн¤ обов'¤зково
виконують дезинфекц≥ю розчинами активного хлору:
дл¤ резервуар≥в великоњ м≥сткост≥ - методом зрошуванн¤
розчином сполук активного хлору з концентрац≥Їю 200-250 мг/л (з
розрахунку 0,3-0,5 л на 1 м2 поверхн≥ резервуара) при контакт≥
1-2 години;
дл¤ резервуар≥в малоњ м≥сткост≥ - способом заповненн¤ водою з
вм≥стом активного хлору 75-100 мг/л при контакт≥ 5-6 годин.
ѕ≥сл¤ дезинфекц≥њ резервуар промивають ф≥льтрованою водою.
–езервуар може бути включений в експлуатац≥ю п≥сл¤ двох
задов≥льних бактер≥олог≥чних анал≥з≥в, ¤к≥ виконують з ≥нтервалом
часу, необх≥дним дл¤ повного обм≥ну води в резервуар≥.
8.13. ер≥вництво ¬одоканалу зобов'¤зано спов≥стити м≥сцев≥
органи ƒержавного сан≥тарного нагл¤ду про зак≥нченн¤ роб≥т з
очищенн¤, фарбуванн¤ або ремонту резервуара.
8.14. ≤нструменти дл¤ очищенн¤ резервуар≥в перед початком
роботи оброблюють 1%-ним розчином хлорного вапна.
8.15. ” процес≥ очищенн¤ резервуара в першу чергу видал¤ють
осади з дна, пот≥м очищають ст≥ни ≥ колони метал≥чними щ≥тками до
повного видаленн¤ слизу, а ст≥ни ≥ колони дв≥ч≥ обмивають з
брандспойта. ѕ≥сл¤ цього в≥дмивають дно резервуара, а вс≥ поверхн≥
резервуара повторно обмивають з брандспойта.
8.16. ¬≥дчин¤ти св≥тлов≥ люки допускаЇтьс¤ т≥льки на перш≥й
стад≥њ очищенн¤. ѕеред останньою промивкою люки зачин¤ють ≥
резервуар осв≥тлюють штучним осв≥тленн¤м.
8.17. ѕеред входом до резервуара повинен сто¤ти посуд з
1%-ним розчином хлорного вапна дл¤ обмиванн¤ гумового взутт¤.
8.18. ƒопуск персоналу до резервуар≥в, башт ≥ на њх територ≥ю
треба обмежувати т≥льки необх≥дними випадками, ¤к≥ повинн≥ бути
обумовлен≥ у в≥дпов≥дних ≥нструкц≥¤х. ƒопуск сторонн≥х ос≥б на
територ≥ю резервуар≥в ≥ башт, ¤ка повинна бути огороджена,
категорично заборон¤Їтьс¤.
8.19. ƒвер≥ камер ≥ люки-лази резервуар≥в чистоњ води повинн≥
бути опечатан≥ або опломбован≥ представником охорони. люч≥
збер≥гаютьс¤ у начальника (технолога) очисних споруд (цеху очистки
води).
8.20. ќдин раз на р≥к провод¤ть випробуванн¤ п≥дземних
резервуар≥в на витоки води з визначенн¤м њх величин.
8.21. ћетал≥чн≥ баки водонап≥рних башт фарбують не р≥дше
одного разу на 3 роки антикороз≥йними фарбами, дозволеними
√оловним сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чним управл≥нн¤м ћ≥н≥стерства
охорони здоров'¤ ”крањни.
9. «овн≥шн≥ системи подач≥ ≥ розпод≥лу води
9.1. ќрган≥зац≥¤ експлуатац≥њ зовн≥шн≥х систем подач≥ ≥
розпод≥лу води.
9.1.1. «овн≥шн≥ системи подач≥ ≥ розпод≥лу води повинн≥
забезпечувати безпереб≥йне ≥ над≥йне постачанн¤ споживачам питноњ
води, ¤к≥сть ¤коњ в≥дпов≥даЇ сан≥тарним нормам ≥ вимогам чинного
державного стандарту "¬ода питна".
9.1.2. √оловними завданн¤ми техн≥чноњ експлуатац≥њ систем
подач≥ ≥ розпод≥лу води Ї:
нагл¤д за станом водопров≥дноњ мереж≥, споруд, пристроњв ≥
обладнанн¤ на н≥й, техн≥чне утриманн¤ мереж≥, усуненн¤ засм≥чень,
промерзанн¤ тощо;
розробка економ≥чних режим≥в експлуатац≥њ мереж≥ та
управл≥нн¤ њњ роботою;
забезпеченн¤ необх≥дного тиску води на вводах споживач≥в ≥
розпод≥л поток≥в води зг≥дно ≥з замовленою споживачами потребою у
вод≥;
утриманн¤ водопров≥дних мереж у належному сан≥тарному стан≥,
вчасна њх промивка та дезинфекц≥¤;
поточний ≥ кап≥тальний ремонти на мережах, л≥кв≥дац≥¤ авар≥й
≥ виток≥в;
веденн¤ техн≥чноњ документац≥њ та зв≥тност≥;
нагл¤д за буд≥вництвом та прийманн¤ в експлуатац≥ю нових
л≥н≥й мереж, споруд на н≥й ≥ абонентських приЇднань;
вивченн¤ мереж≥, нагл¤д за тиском, складанн¤ перспективних
план≥в реконструкц≥њ ≥ розвитку мереж≥ з урахуванн¤м буд≥вництва в
населеному пункт≥.
9.1.3. ≈ксплуатац≥ю водопров≥дноњ мереж≥ виконують служби, що
залежно в≥д њњ довжини ≥ обс¤г≥в роб≥т можуть бути створен≥ ¤к
д≥льниц≥, служби мереж≥, а дл¤ особливо великих м≥ст - ¤к
самост≥йн≥ виробнич≥ п≥дприЇмства з експлуатац≥њ водопров≥дних
мереж з под≥лом на районн≥ експлуатац≥йн≥ д≥льниц≥.
9.1.4. –айонуванн¤ водопров≥дноњ мереж≥ виконують з
розрахунку, щоб довжина району не перевищувала 300-350 км, а
в≥дстань до найб≥льш в≥ддаленоњ точки була не б≥льше 10 км.
9.2. Ќагл¤д за станом ≥ утриманн¤м мереж≥ водопроводу.
9.2.1. Ќагл¤д за станом мереж≥ повинен зд≥йснюватис¤ в
процес≥ обходу трас трубопровод≥в шл¤хом огл¤ду та перев≥рки д≥њ
споруд ≥ обладнанн¤ мереж≥.
9.2.2. Ќа п≥дстав≥ результат≥в огл¤д≥в ≥ перев≥рки д≥њ
обладнанн¤ розробл¤ють ≥ виконують заходи з техн≥чного утриманн¤
мереж≥ шл¤хом проведенн¤ проф≥лактичних, поточних ≥ кап≥тальних
ремонт≥в.
9.2.3. ƒл¤ виконанн¤ експлуатац≥йних роб≥т з нагл¤ду за
станом ≥ з утримуванн¤ мереж≥ повинн≥ бути створен≥ експлуатац≥йн≥
(проф≥лактичн≥) ≥ ремонт≥ (авар≥йно-в≥дновлювальн≥) чергов≥
бригади, к≥льк≥сть ≥ чисельний склад ¤ких визначаЇтьс¤ м≥сцевими
умовами.
9.2.4. ”с≥ експлуатац≥йн≥ роботи на мережах, за вин¤тком
роб≥т з л≥кв≥дац≥њ авар≥й, бригади провод¤ть за маршрутами,
встановленими планом експлуатац≥њ мереж≥, залежно в≥д обс¤гу ≥
характеру завдань на кожний день.
9.2.5. ожн≥й бригад≥ щоденно видають заготовлений
напередодн≥ нар¤д обходу, без ¤кого бригада не повинна виходити на
роботу. ожний член бригади маЇ бути допущений до роботи т≥льки
п≥сл¤ здач≥ техм≥н≥муму з експлуатац≥њ мереж≥ ≥ техн≥ки безпеки.
Ѕригад≥ видаЇтьс¤ необх≥дна техн≥чна документац≥¤ (схеми
маршрут≥в, журнали дл¤ запису ви¤влених дефект≥в на мереж≥),
автотранспорт, ≥нструменти, ≥нвентар, водов≥дливн≥ засоби, наб≥р
необх≥дних засоб≥в з техн≥ки безпеки тощо.
9.2.6. «овн≥шн≥й обх≥д та огл¤д трас водопров≥дноњ мереж≥
робл¤ть не р≥дше одного разу на 2 м≥с¤ц≥, перев≥р¤ючи:
стан координатних табличок;
зовн≥шн≥й стан колод¤з≥в, на¤вн≥сть ≥ щ≥льн≥сть прил¤ганн¤
кришок, ц≥л≥сть люк≥в, кришок, горловин, скоб, драбин, на¤вн≥сть у
колод¤з≥ води чи њњ виток≥в шл¤хом в≥дкриванн¤ кришок колод¤з≥в з
очищенн¤м њх в≥д см≥тт¤ (сн≥гу, льоду);
присутн≥сть газ≥в в колод¤з¤х (за показанн¤м приладу або за
запахом);
на¤вн≥сть пос≥данн¤ грунту по трас≥ л≥н≥њ або поблизу
колод¤з≥в;
на¤вн≥сть завал≥в на трас≥ мереж≥ в м≥сц¤х розташуванн¤
колод¤з≥в, розритт¤ по трас≥ мереж≥, а також недозволених роб≥т з
устрою приЇднань до мереж≥;
д≥ю вуличних водорозбор≥в.
ѕ≥д час зовн≥шнього огл¤ду трас водопров≥дноњ мереж≥
опусканн¤ людей в колод¤з≥ не дозвол¤Їтьс¤.
9.2.7. ѕроф≥лактичне обслуговуванн¤ мереж≥ провод¤ть два рази
на р≥к, виконуючи так≥ роботи:
у колод¤з¤х ≥ камерах - очищенн¤ ≥ в≥дкачуванн¤ води,
сколюванн¤ льоду в горловинах, проф≥лактичне обслуговуванн¤
розтрубних та фланцевих з'Їднань, розгонку шпиндел≥в засувок,
перев≥рку д≥њ байпас≥в, регулюванн¤ електропривод≥в, огл¤д
вантуз≥в та ≥нших прилад≥в та пристроњв, перев≥рку роботи пожежних
г≥дрант≥в з встановленн¤м на них стандера, а також у раз≥
необх≥дност≥ - зам≥ну скоб, ремонт драбин, зм≥ну кришок.
–емонт пожежних г≥дрант≥в повинен бути виконаний прот¤гом
доби з моменту ви¤вленн¤ несправност≥. ѕро ви¤влену несправн≥сть
та зак≥нченн¤ ремонту г≥дранта ¬одоканал зобов'¤заний спов≥стити
органи пожежноњ охорони;
на дюкерах - перев≥рку на витоки;
на переходах (штольн¤х) п≥д кол≥¤ми - перев≥рку на
загазован≥сть, обх≥д та огл¤д розташованих там переход≥в ≥
пристроњв;
на вуличних водорозборах - регулюванн¤ ≥ проведенн¤ ремонтних
роб≥т ≥з зм≥ною зношених деталей.
9.2.8. ” раз≥ в≥дсутност≥ на водопров≥дн≥й мереж≥ пост≥йно
д≥ючих датчик≥в тиску виконують перев≥рку в≥льних тиск≥в у
контрольних точках один раз на квартал, а ¤кщо тиск падаЇ, -
позачергово.
9.2.9. ¬ обс¤г проф≥лактичного обслуговуванн¤ входить
проведенн¤ запоб≥жних заход≥в проти замерзанн¤ пристроњв ≥
обладнанн¤ на мереж≥ (монтуванн¤ та зн¤тт¤ утепленн¤, сколюванн¤
льоду).
ƒл¤ утепленн¤ колод¤з≥в можуть бути використан≥ утеплююч≥
матер≥али, ¤к≥ укладають у колод¤з¤х на перекритт¤х, що
встановлюють на в≥дстан≥ 0,5-0,6 м в≥д кришки колод¤з¤.
ƒл¤ утепленн¤ колод¤з≥в можна використовувати додаткову
дерев'¤ну л¤ду з шаром утеплюючого матер≥алу, ¤ку встановлюють
нижче кришки колод¤з¤ на 0,3 м.
9.2.10. –азом з абонентським в≥дд≥лом ¬одоканалу
експлуатац≥йна служба мереж≥ один раз на р≥к виконуЇ техн≥чне
обстеженн¤ абонентського приЇднанн¤ ≥ водом≥рних вузл≥в. ѕри цьому
перев≥р¤ють техн≥чний стан водопров≥дного вводу, водол≥чильника,
зап≥рно-регулюючоњ та контрольно-вим≥рювальноњ апаратури, а також
на¤вн≥сть виток≥в води ≥з внутр≥шньоњ мереж≥.
9.2.11. онтроль за на¤вн≥стю ≥ станом обладнанн¤ засоб≥в
вим≥рювальноњ техн≥ки дл¤ обл≥ку в≥дпущеноњ води, а також за
дотриманн¤м терм≥н≥в њх пер≥одичноњ пов≥рки зд≥йснюЇтьс¤
прац≥вниками абонентського в≥дд≥лу ¬одоканалу. ( ѕункт 9.2.11 ≥з
зм≥нами, внесеними зг≥дно з Ќаказом ƒержжитлокомунгоспу N 2
( z0077-05 ) в≥д 04.01.2005 )
9.2.12. ѕ≥д час виконанн¤ роб≥т з проф≥лактичного
обслуговуванн¤ колод¤з≥в (камер), дюкер≥в, переход≥в п≥д кол≥¤ми
тощо бригада повинна керуватис¤ затвердженими
ƒержнагл¤дохоронпрац≥ ”крањни ѕравилами техн≥ки безпеки при
експлуатац≥њ систем водопров≥дно-канал≥зац≥йного господарства.
9.2.13. «аборон¤Їтьс¤ спуск людей в непров≥трен≥ ≥
неперев≥рен≥ на загазован≥сть колод¤з≥.
9.2.14. ѕ≥д час проведенн¤ огл¤д≥в ≥ проф≥лактичного
обслуговуванн¤ колод¤з≥в на проњждж≥й частин≥ вулиць особливу
увагу треба звертати на правильне ≥ обов'¤зкове встановленн¤
огорожувальних захисних знак≥в дл¤ запоб≥ганн¤ нањзду транспорту
на працюючих.
9.3. ѕоточний ≥ кап≥тальний ремонти. Ћ≥кв≥дац≥¤ авар≥й.
9.3.1. ƒан≥ огл¤д≥в та проф≥лактичного обслуговуванн¤ з
перев≥ркою стану споруд, д≥њ обладнанн¤ ≥ пристроњв на мереж≥
використовують п≥д час складанн¤ дефектних в≥домостей, розробки
проектно-кошторисноњ документац≥њ та дл¤ проведенн¤ поточного ≥
кап≥тального ремонт≥в.
9.3.2. ƒо поточного ремонту на мереж≥ вход¤ть:
проф≥лактичн≥ заходи - промиванн¤, прочищенн¤ ≥ дезинфекц≥¤
мереж≥, сколюванн¤ льоду, очищенн¤ колод¤з≥в ≥ камер в≥д бруду,
в≥дкачуванн¤ води та ≥нш≥ заходи, перел≥чен≥ в пп.9.2.7-9.2.10 цих
ѕравил;
ремонтн≥ роботи - зам≥на люк≥в, скоб, ремонт горловини
колод¤з¤, п≥д≥йманн¤ ≥ опусканн¤ люк≥в тощо.
9.3.3. ƒо кап≥тального ремонту на мереж≥ належать роботи з:
спорудженн¤ нових або повноњ чи частковоњ реконструкц≥њ
колод¤з≥в (камер);
перекладанн¤ окремих д≥л¤нок л≥н≥й з повною або частковою
зам≥ною труб;
зам≥ни г≥дрант≥в, водорозб≥рних колонок, засувок, поворотних
затвор≥в, вантуз≥в, ≥ншого обладнанн¤ або њх зношених частин;
ремонту окремих споруд на мереж≥, пристроњв ≥ устаткуванн¤;
очищенн¤ ≥ захисту трубопровод≥в в≥д обростанн¤ внутр≥шньоњ
поверхн≥ труб;
захисту мереж≥ в≥д короз≥њ та електрокороз≥њ блукаючими
струмами;
л≥кв≥дац≥њ пошкоджень дюкер≥в ≥ переход≥в п≥д кол≥¤ми тощо.
9.3.4. јвар≥¤ми на водопров≥дн≥й мереж≥ вважаютьс¤
пошкодженн¤ трубопровод≥в, споруд або обладнанн¤ на мереж≥ чи
порушенн¤ њх експлуатац≥њ, що спричинилос¤ до повного або
часткового припиненн¤ подач≥ води абонентам. ƒо авар≥й на мереж≥
належать: пошкодженн¤ ст≥нок трубопровод≥в, порушенн¤ з'Їднань
труб, поломка зап≥рноњ арматури, зворотних клапан≥в та ≥ншоњ
арматури ≥ фасонних частин, ремонт ¤ких потребуЇ припиненн¤ подач≥
води абонентам на пер≥од л≥кв≥дац≥њ пошкоджень.
9.3.5. јвар≥Їю на водопров≥дн≥й мереж≥ не вважаЇтьс¤
виключенн¤ з роботи окремих д≥л¤нок трубопровод≥в, споруд або
обладнанн¤, виконане дл¤:
запоб≥ганн¤ авар≥њ, ¤кщо при цьому не була припинена подача
води абонентам;
проведенн¤ планово-попереджувального ремонту, дезинфекц≥њ або
приЇднанн¤ до д≥ючоњ мереж≥ нових трубопровод≥в або домових ввод≥в
з попередн≥м ≥нформуванн¤м абонент≥в про час ≥ тривал≥сть
в≥дключенн¤.
9.3.6. ѕошкоджен≥ трубопроводи п≥дл¤гають негайному
в≥дключенню у раз≥:
пошкоджень, ¤к≥ мають катастроф≥чний характер, коли вода, що
виливаЇтьс¤ з пошкодженого трубопроводу, розмиваЇ дорожнЇ
покритт¤, трамвайн≥ кол≥њ, затоплюЇ вулицю, п≥двали будинк≥в тощо;
пошкоджень, що не мають катастроф≥чного характеру, але
викликають необх≥дн≥сть в≥дключенн¤ трубопроводу з метою
припиненн¤ марних втрат води.
9.3.7. ¬ ус≥х ≥нших випадках пошкоджень на мереж≥ в≥дключенн¤
трубопровод≥в виконують в момент початку роб≥т, ¤кщо це необх≥дно
дл¤ њх проведенн¤.
9.3.8. ” випадках, передбачених п.9.3.6 цих ѕравил,
в≥дключенн¤ провод¤ть без попереднього ≥нформуванн¤ абонент≥в. ¬
≥нших випадках абонент≥в труба спов≥стити напередодн≥ в≥дключенн¤
трубопровод≥в.
9.3.9. ѕро в≥дключенн¤ на водопров≥дн≥й мереж≥, пов'¤зан≥ з
поточним або кап≥тальним ремонтом, кер≥вництво ¬одоканалу
зобов'¤зане спов≥стити органи пожежноњ охорони не п≥зн≥ше н≥ж за
добу до початку роб≥т.
ѕро авар≥йн≥ в≥дключенн¤ на водопров≥дн≥й мереж≥
адм≥н≥страц≥¤ ¬одоканалу зобов'¤зана спов≥стити органи пожежноњ
охорони ≥ ƒержавного сан≥тарного нагл¤ду негайно.
9.3.10. ¬≥дключенн¤ трубопровод≥в зд≥йснюЇтьс¤ за
розпор¤дженн¤м диспетчера зг≥дно з чинною ≥нструкц≥Їю.
¬≥дключенн¤ трубопровод≥в починають ≥з засувок великих
(б≥льших) д≥аметр≥в.
9.3.12. ƒл¤ постановок п≥д робочий тиск в≥дновлену ≥
спорожнену д≥л¤нку трубопроводу заповнюють водою з одноразовим
видаленн¤м пов≥тр¤. «аповненн¤ водою сл≥д виконувати пов≥льно, з
нижчого к≥нц¤ д≥л¤нки трубопроводу.
¬ипуск пов≥тр¤ зд≥йснюють у п≥двищених м≥сц¤х трубопроводу
через вантузи або г≥дранти ≥з встановленими стендерами.
9.3.13. ѕ≥д час заповненн¤ трубопровод≥в водою дл¤ випуску
пов≥тр¤ на кожн≥й д≥л¤нц≥ довжиною 500 м при д≥аметр≥ трубопроводу
до 300 мм встановлюють один стендер в к≥нц≥ або в п≥двищених
м≥стах трубопроводу.
ƒл¤ трубопровод≥в д≥аметром понад 300 мм пор¤док заповненн¤
водою ≥ випуску пов≥тр¤ розробл¤ють в кожному конкретному випадку
з урахуванн¤м м≥сцевих умов.
9.3.14. ¬иконанн¤ роб≥т з авар≥йно-в≥дновлювального ремонту
мереж≥ вход¤ть до обов'¤зк≥в ремонтних бригад або експлуатац≥йного
персоналу (залежно в≥д структури орган≥зац≥њ).
9.3.15. –озсл≥дуванн¤ ≥ обл≥к авар≥й ≥ браку в робот≥
провод¤ть зг≥дно з ≤нструкц≥Їю обл≥ку та класиф≥кац≥њ авар≥й на
м≥ських водопров≥дних та канал≥зац≥йних системах, затвердженою
ƒержжитлокомунгоспом ”крањни наказом в≥д 16.12.92 N 71.
9.4. ”правл≥нн¤ ≥ розробка економ≥чних режим≥в експлуатац≥њ
систем подач≥ ≥ розпод≥лу води.
9.4.1. ƒл¤ орган≥зац≥њ та п≥дтриманн¤ рац≥ональних
техн≥ко-економ≥чних режим≥в роботи окремих споруд водопров≥дноњ
мереж≥ ≥ взаЇмод≥њ цих споруд м≥ж собою, а також ≥з зв'¤заними з
ними спорудами - насосними станц≥¤ми, баштами ≥ резервуарами
необх≥дно один раз на 3 роки проводити анал≥з роботи водопров≥дноњ
мереж≥. ѕри цьому виконують обстеженн¤ техн≥чного стану споруд ≥
трубопровод≥в, визначають режим њх роботи, фактичний р≥вень
водоспоживанн¤, а також г≥дравл≥чн≥ розрахунки системи з
проведенн¤м р≥зних заход≥в дл¤ пол≥пшенн¤ роботи мереж≥,
резервуар≥в ≥ насосних станц≥й, розробл¤ють типов≥ граф≥ки режим≥в
роботи ус≥х споруд.
ƒл¤ виконанн¤ цих роб≥т ¬одоканали можуть укладати договори
≥з спец≥ал≥зованими орган≥зац≥¤ми ≥ п≥дприЇмствами.
9.4.2. ѕ≥д час обстеженн¤ ≥ проведенн¤ г≥дравл≥чних
розрахунк≥в д≥ючих водопров≥дних мереж необх≥дно передбачати
заходи з п≥двищенн¤ пропускноњ здатност≥ мереж≥, зменшенн¤ витрат
електроенерг≥њ, скороченн¤ втрат ≥ нерац≥онального використанн¤
води.
ѕри цьому в першу чергу перев≥р¤ють вар≥анти:
пол≥пшенн¤ схеми зонуванн¤ водопров≥дноњ мереж≥;
рац≥онального використанн¤ д≥ючих ≥ буд≥вництва нових
регулюючих резервуар≥в на мереж≥, у тому числ≥ на промислових
п≥дприЇмствах, ¤к≥ в≥дбирають значну к≥льк≥сть води з м≥ського
водопроводу;
зам≥ни насосних агрегат≥в або впровадженн¤ способ≥в
регулюванн¤ њх продуктивност≥, а також включенн¤ ≥ в≥дключенн¤ на
основ≥ анал≥зу фактичних режим≥в водоспоживанн¤;
прокладанн¤ додаткових трубопровод≥в або в≥дновленн¤
пропускноњ здатност≥ трубопровод≥в;
забезпеченн¤ необх≥дного тиску на вводах абонент≥в.
9.4.4. ƒл¤ проведенн¤ роб≥т з обстеженн¤ ≥ розрахунк≥в д≥ючоњ
мереж≥ в склад≥ виробничого п≥дприЇмства сл≥д утворити спец≥альну
групу (бригаду) з розробки заход≥в щодо ≥нтенсиф≥кац≥њ роботи
водопров≥дноњ мереж≥.
9.4.5. ” раз≥ на¤вност≥ ј—” водопров≥дним господарством м≥ста
робота з оптим≥зац≥њ режим≥в експлуатац≥њ системи подач≥ ≥
розпод≥лу води повинна проводитис¤ пост≥йно.
9.5. “ехн≥чний нагл¤д за буд≥вництвом ≥ прийманн¤ в
експлуатац≥ю.
9.5.1. “ехн≥чний нагл¤д за буд≥вництвом водопров≥дноњ мереж≥
зд≥йснюють незалежно в≥д вартост≥ об'Їкта. Ќа веденн¤ техн≥чного
нагл¤ду м≥ж замовником ≥ ¬одоканалом повинен бути укладений
догов≥р, а в кошторис≥ на буд≥вництво передбачен≥ в≥дпов≥дн≥
кошти.
9.5.2. ер≥вництво ¬одоканалу призначаЇ представника дл¤
веденн¤ техн≥чного нагл¤ду за буд≥вництвом. —воњ зауваженн¤ ≥
пропозиц≥њ представник ¬одоканалу записуЇ в журнал буд≥вництва
об'Їкта, ¤кий повинна завести буд≥вельна орган≥зац≥¤.
9.5.3. ѕредставник ¬одоканалу, що зд≥йснюЇ техн≥чний нагл¤д,
маЇ право ≥ зобов'¤заний:
припинити роботи ≥ вимагати њх переробки у раз≥ ви¤вленн¤
дефект≥в, низькоњ ¤кост≥ матер≥ал≥в або виконанн¤ роб≥т, в≥дхилень
в≥д проекту та техн≥чних умов;
вносити зм≥ни в проект за узгодженн¤м ≥з замовником,
проектною орган≥зац≥Їю та ≥нстанц≥Їю, що затвердила проект;
брати участь у робот≥ приймальних ком≥с≥й та прийманн≥
захованих роб≥т.
9.5.4. ѕрийманню в експлуатац≥ю п≥дл¤гаЇ водопров≥дна мережа
чи трубопров≥д, ¤к≥ можна п≥дключати до д≥ючоњ системи ≥ нормально
експлуатувати. ƒл¤ прийманн¤ побудованих трубопровод≥в, ¤ке
зд≥йснюЇтьс¤ зг≥дно з вимогами —Ќиѕ 3.05.04-85, призначаЇтьс¤
ƒержавна або робоча ком≥с≥¤.
9.5.5. Ѕуд≥вельна орган≥зац≥¤ зобов'¤зана представити
приймальн≥й ком≥с≥њ документи зг≥дно з перел≥ком п.2.6 цих ѕравил.
9.5.6. ом≥с≥¤ зв≥р¤Ї представлен≥ матер≥али з виконаною
роботою шл¤хом огл¤д≥в, обм≥р≥в, контрольного шурфуванн¤,
опитуванн¤ ос≥б, що зд≥йснювали буд≥вництво ≥ нагл¤д. ѕ≥сл¤
зак≥нченн¤ роботи ком≥с≥њ акт прийманн¤ з ус≥ма матер≥алами
передаЇтьс¤ ¬одоканалу.
9.5.7. ѕеред здачею ком≥с≥њ водопров≥дну мережу або
трубопров≥д п≥ддають огл¤ду представники техн≥чного нагл¤ду,
замовника ≥ буд≥вельноњ орган≥зац≥њ. ќгл¤ду п≥дл¤гають ус≥ камери
≥ колод¤з≥, два-три з'Їднанн¤ труб, що знаход¤тьс¤ п≥д землею,
випуски ≥ водостоки. ѕ≥д час огл¤ду сл≥д перев≥рити, щоб ус≥
монтажн≥ (тимчасово встановлен≥) заглушки були зн¤т≥. ¬ин¤ток
становл¤ть заглушки дл¤ розд≥ленн¤ трубопроводу на д≥л¤нки,
вказан≥ на схем≥ випробувань. ќбход¤чи трасу, встановлюють
в≥дпов≥дн≥сть виконаних роб≥т проекту з благоустрою.
9.5.8. ѕеред здачею трубопровод≥в д≥аметром 900 м ≥ б≥льше
представники буд≥вельноњ орган≥зац≥њ ≥ техн≥чного нагл¤ду
огл¤дають труби зсередини шл¤хом проходу по них. ѕри цьому
перев≥р¤ють стан внутр≥шньоњ поверхн≥ труб, ¤к≥сть шв≥в,
в≥дсутн≥сть наплив≥в, раковин та ≥нших дефект≥в. –езультати огл¤ду
оформлюють актом.
9.5.9. «абудован≥ водопров≥дн≥ мереж≥ або трубопроводи
повинн≥ бути п≥ддан≥ двократному г≥дравл≥чному випробуванню:
на м≥цн≥сть - до засипанн¤ траншей у монтуванн¤ арматури
(вантуз≥в, г≥дрант≥в, клапан≥в тощо) з встановленн¤м на њх м≥сц¤
заглушок;
на герметичн≥сть - п≥сл¤ засипанн¤ траншей (проте не ран≥ше
н≥ж через 24 години п≥сл¤ засипанн¤).
–езультати випробувань трубопровод≥в оформлюють актом.
“рубопроводи д≥аметром б≥льше 1000 мм необх≥дно витримувати
п≥сл¤ засипанн¤ грунтом заповненими водою прот¤гом 3 д≥б.
якщо трубопров≥д заповнений водою до засипанн¤, то початком
пер≥оду витримуванн¤ вважаЇтьс¤ момент засипанн¤.
ƒл¤ г≥дравл≥чних випробувань сл≥д використовувати манометри
точност≥ не менше 1,5.
9.5.10. Ќов≥ трубопроводи д≥аметром 300 мм ≥ б≥льше, кр≥м
випробувань, вказаних в п.9.5.9, ¤к правило, п≥ддають додатковим
випробуванн¤м дл¤ визначенн¤ њх фактичноњ пропускноњ здатност≥. ”
процес≥ цих випробувань провод¤ть одночасне вим≥рюванн¤ витрати
води ≥ тиску в к≥нцевих точках трубопроводу. Ќа п≥дстав≥ цих
вим≥рювань розраховують фактичний г≥дравл≥чний оп≥р, ¤кий
пор≥внюють з в≥дпов≥дними значенн¤ми “аблиць дл¤ г≥дравл≥чного
розрахунку сталевих, чавунних, асбоцементних, пластмасових ≥
скл¤них водопров≥дних труб (ћ., —тройиздат, 1985).
якщо буде ви¤влено значне розходженн¤ м≥ж розрахунковими ≥
табличними значенн¤ми г≥дравл≥чного опору, виконують обстеженн¤
трубопроводу дл¤ ви¤вленн¤ ≥ усуненн¤ причин ≥ п≥ддають
трубопров≥д повторним випробуванн¤м.
9.5.11. ƒо прийманн¤ збудованого трубопроводу в експлуатац≥ю
буд≥вельна орган≥зац≥¤ п≥д кер≥вництвом представника ¬одоканалу
зд≥йснюЇ його промиванн¤ та дезинфекц≥ю в три етапи:
попереднЇ механ≥чне очищенн¤ ≥ промиванн¤ з швидк≥стю не
менше 1 м/сек.;
дезинфекц≥¤ хлорною водою зг≥дно ≥з затвердженою
ћ≥н≥стерством охорони здоров'¤ —–—– ≤нструкц≥Їю з контролю за
знезараженн¤м господарсько-питноњ води ≥ за дезинфекц≥ю
водопров≥дних споруд хлором при централ≥зованому ≥ м≥сцевому
водопостачанн≥ N 723а-67 з концентрац≥Їю активного хлору
40-50 мг/л та добовому контакт≥;
остаточне промиванн¤ до одержанн¤ двох задов≥льних
бактер≥олог≥чних та ф≥зико-х≥м≥чних анал≥з≥в води.
9.5.12. јкт про сан≥тарну обробку збудованого трубопроводу
представл¤Їтьс¤ приймальн≥й ком≥с≥њ ≥ Ї документом, що дозвол¤Ї
його приЇднанн¤ (вр≥зку) до д≥ючоњ мереж≥ ≥ пуск в експлуатац≥ю
п≥сл¤ прийманн¤ ком≥с≥Їю. јкт п≥дписують представники ¬одоканалу,
замовника, буд≥вельноњ орган≥зац≥њ ≥ м≥сцевих орган≥в ƒержавного
сан≥тарного нагл¤ду.
9.5.13. ѕриЇднанн¤ (вр≥зку) збудованого трубопроводу до
д≥ючоњ мереж≥ виконуЇ буд≥вельна орган≥зац≥¤ п≥д кер≥вництвом ≥ за
участю представник≥в ¬одоканалу. ¬р≥зки вход¤ть до проекту ≥
кошторису буд≥вництва трубопроводу. ѕор¤док проведенн¤ вр≥зок
повинен бути регламентований ≥нструкц≥Їю, затвердженою м≥сцевими
органами державноњ влади.
9.5.14. „ас проведенн¤ вр≥зки визначаЇ ¬одоканал п≥сл¤
виконанн¤ буд≥вельною орган≥зац≥Їю п≥дготовчих роб≥т: розкопуванн¤
котловану (≥з встановленн¤м у раз≥ необх≥дност≥ кр≥пленн¤),
заготовки фасонних частин, забезпеченн¤ роб≥тниками в≥дпов≥дних
спец≥альностей та буд≥вельними механ≥змами.
9.5.15. ѕ≥д час виконанн¤ вр≥зок ¬одоканал зобов'¤заний:
забезпечити роботи специф≥чним обладнанн¤м дл¤ виконанн¤
вр≥зок, ¤кщо його немаЇ у буд≥вельн≥й орган≥зац≥њ;
провести ус≥ необх≥дн≥ переключенн¤ на д≥юч≥й мереж≥;
зд≥йснювати техн≥чний ≥ сан≥тарний нагл¤д за виконанн¤м
роб≥т.
9.5.16. ¬иконанн¤ вр≥зок не повинно негативно позначатис¤ на
водопостачанн≥ споживач≥в. ” першу чергу маЇ бути розгл¤нута
можлив≥сть зд≥йсненн¤ вр≥зки без припиненн¤ подач≥ води.
” раз≥ необх≥дност≥ в≥дключенн¤ води на пер≥од виконанн¤
вр≥зки ус≥ споживач≥ повинн≥ бути заздалег≥дь попереджен≥
¬одоканалом.
9.5.17. –оботи з приЇднанн¤ трубопровод≥в виконують за
граф≥ком, ¤кий складаЇ ¬одоканал разом з буд≥вельною орган≥зац≥Їю
за 3 доби до початку роб≥т. ƒо граф≥ка додаЇтьс¤ схема в≥дключень
на мереж≥, п≥дписана в≥дпов≥дальною особою ¬одоканалу.
9.5.18. Ѕуд≥вельна орган≥зац≥¤ несе в≥дпов≥дальн≥сть за
¤к≥сть роб≥т, що виконуютьс¤ п≥д час вр≥зок, а ¬одоканал - за
вчасне в≥дключенн¤ ≥ включенн¤ води. ƒо виконанн¤ переключень на
водопров≥дн≥й мереж≥ буд≥вельна орган≥зац≥¤ не допускаЇтьс¤.
ѕриЇднанн¤ нових трубопровод≥в до д≥ючоњ водопров≥дноњ мереж≥
без њњ в≥дключенн¤ виконуЇтьс¤ силами ¬одоканалу.
ѕ≥д час вибору способу приЇднанн¤ водопров≥дних ввод≥в сл≥д
враховувати необх≥дн≥сть забезпеченн¤ м≥н≥мальноњ тривалост≥
в≥дключенн¤ д≥ючоњ мереж≥.
9.5.19. Ќов≥ трубопроводи ставл¤ть п≥д робоче навантаженн¤
поступово, щоб уникнути скаламучуванн¤ води у раз≥ раптовоњ зм≥ни
њњ витрати на д≥юч≥й мереж≥.
9.5.20. Ќов≥ прийн¤т≥ в експлуатац≥ю трубопроводи нанос¤ть на
планшети, що збер≥гаютьс¤ в техн≥чному в≥дд≥л≥, ≥ на оперативн≥
схеми на диспетчерських пунктах, ≥з зазначенн¤м колод¤з≥в (камер),
встановленого в них обладнанн¤ ≥ присвоЇнн¤м њм в≥дпов≥дних
реЇстрац≥йних номер≥в. Ќа нов≥ трубопроводи ≥ споруди складають
паспорти.
Ќа пожежн≥ г≥дранти завод¤ть обл≥ков≥ картки, в ¤ких вказують
њх номер, м≥сце знаходженн¤, дату встановленн¤ ≥ ус≥ види
проведеного обслуговуванн¤.
” раз≥ на¤вност≥ у ¬одоканал≥ ј—” водопров≥дним господарством
ус≥ ц≥ зм≥ни внос¤тьс¤ у довгострокову пам'¤ть ≈ќћ.
9.5.21. ƒл¤ вир≥шенн¤ питанн¤ про приЇднанн¤ до водопров≥дноњ
мереж≥ нових споживач≥в замовник зобов'¤заний до складанн¤
завданн¤ на проектуванн¤ водопров≥дного вводу одержати в≥д
¬одоканалу дозв≥л ≥ техн≥чн≥ умови на приЇднанн¤.
9.5.22. “ехн≥чн≥ умови на приЇднанн¤ видаютьс¤ ¬одоканалами
за умови на¤вност≥ в≥льних потужностей зг≥дно з "≤нструкц≥Їю про
пор¤док видач≥ техн≥чних умов на п≥дключенн¤ споживач≥в до систем
господарсько-питного водопостачанн¤ ≥ канал≥зац≥њ", затвердженою
ƒержжитлокомунгоспом ”крањни.
9.5.23. ƒл¤ одержанн¤ дозволу ≥ техн≥чних умов на приЇднанн¤
замовник повинен представити ¬одоканалу:
план д≥л¤нки буд≥вництва на геодезичн≥й п≥доснов≥ з
нанесенн¤м ус≥х п≥дземних комун≥кац≥й (в масштаб≥ 1:200);
коп≥ю р≥шенн¤ м≥сцевоњ –ади народних депутат≥в
(держадм≥н≥страц≥њ) про в≥дведенн¤ д≥л¤нки п≥д буд≥вництво;
дозв≥л орган≥в ƒержводгоспу ”крањни, ƒержгеолог≥њ ”крањни або
ћ≥некобезпеки ”крањни на використанн¤ води з поверхневих або
п≥дземних джерел дл¤ техн≥чного водопостачанн¤;
опитний лист з характеристикою об'Їкта та розгорнутими
в≥домост¤ми про потребу у вод≥ питноњ ¤кост≥ ≥ техн≥чн≥й вод≥,
п≥дписаний замовником ≥ проектною орган≥зац≥Їю.
9.5.24. ¬ техн≥чних умовах на приЇднанн¤ обов'¤зково
вказують:
джерело водопостачанн¤;
м≥сце приЇднанн¤ до водопров≥дноњ мереж≥ з обов'¤зковим
обладнанн¤м водом≥рних вузл≥в на вводах регул¤торами тиску тощо;
гарантовану к≥льк≥сть ≥ ¤к≥сть води, тиск в точц≥
п≥дключенн¤;
вимоги до використанн¤ систем зворотного ≥ повторного
промислового водопостачанн¤, необх≥дн≥сть буд≥вництва резервуар≥в
чистоњ води, встановленн¤ п≥двищуючих тиск насос≥в тощо;
умови використанн¤ води на техн≥чн≥ потреби;
вимоги до буд≥вництва додаткових об'Їкт≥в ≥ мереж водопроводу
та реконструкц≥њ водопров≥дноњ системи населеного пункту;
строк д≥њ техн≥чних умов.
9.5.25. Ќезалежно в≥д пор¤дку затвердженн¤ проекту на
приЇднанн¤ замовник зобов'¤заний представити його на погодженн¤
¬одоканалу в двох прим≥рниках.
ѕогоджуючи проект, ¬одоканал повинен перев≥рити його
в≥дпов≥дн≥сть цим ѕравилам, вимогам Ѕуд≥вельних норм ≥ правил,
≥нструкц≥¤м ƒержавного ком≥тету ”крањни по нагл¤ду за охороною
прац≥, ƒержсаннагл¤ду ”крањни ≥ орган≥в ƒержавного пожежного
нагл¤ду, а також державним стандартам, сортаментам ≥ виданим
ран≥ше техн≥чним умовам на приЇднанн¤.
9.5.26. ѕогоджений прим≥рник проекту повертають замовнику, а
другий залишаЇтьс¤ у ¬одоканал≥ ≥ використовуЇтьс¤ дл¤ зд≥йсненн¤
техн≥чного нагл¤ду за буд≥вництвом та п≥д час прийманн¤ споруд в
експлуатац≥ю.
10. ќбл≥к в≥дбору води з джерел водопостачанн¤,
подач≥ та реал≥зац≥њ води. Ѕоротьба з
втратами води
10.1. «агальн≥ положенн¤.
10.1.1. ќдним з найважлив≥ших завдань персоналу п≥д час
експлуатац≥њ систем водопостачанн¤ Ї планом≥рна боротьба з
втратами ≥ нерац≥ональним використанн¤м води, обл≥к њњ в≥дбору з
джерел, а також обл≥к подач≥ та реал≥зац≥њ води абонентам.
10.1.2. ¬одоканал маЇ право вимагати в≥д промислових
п≥дприЇмств скороченн¤ витрат питноњ води на виробнич≥ потреби за
рахунок застосуванн¤ рац≥ональних технолог≥чних процес≥в,
впровадженн¤ систем зворотного та повторного використанн¤ води,
зам≥ни питноњ води, що витрачаЇтьс¤ на технолог≥чн≥ потреби, на
техн≥чну або доочищену ст≥чну воду.
10.1.3. ¬одоканал повинен забезпечити безпереб≥йне
водопостачанн¤ абонент≥в при м≥н≥мально необх≥дному тисков≥ (дл¤
зменшенн¤ витрат води), маЇ право контролювати витрати води
абонентом ≥ вимагати в≥д нього скороченн¤ виток≥в ≥ втрат води,
п≥дтриманн¤ фактичних витрат води на р≥вн≥ норматив≥в
водоспоживанн¤, затверджених м≥сцевими –адами народних депутат≥в.
10.1.4. онтроль за використанн¤м ≥ охороною вод, на¤вн≥стю
прилад≥в обл≥ку води та вчасн≥стю њх пов≥рки зд≥йснюють
територ≥альн≥ органи центрального органу виконавчоњ влади з питань
охорони навколишнього природного середовища, еколог≥чноњ безпеки,
запов≥дноњ справи, а також г≥дрометеоролог≥чноњ д≥¤льност≥.
“еритор≥альн≥ (рег≥ональн≥) органи центрального органу
виконавчоњ влади у сфер≥ метролог≥њ зд≥йснюють державний
метролог≥чний контроль ≥ нагл¤д за додержанн¤м вимог «акону
”крањни "ѕро метролог≥ю та метролог≥чну д≥¤льн≥сть" ( 113/98-¬– ),
≥нших нормативно-правових акт≥в та нормативних документ≥в з
метролог≥њ.
≈ксплуатац≥ю прилад≥в обл≥ку, ¤к≥ перебувають на баланс≥
¬одоканалу, зд≥йснюЇ персонал ¬одоканалу (прац≥вники служби обл≥ку
≥ реал≥зац≥њ води та цеху ¬ѕ ≥ автоматики).
ѕер≥одична пов≥рка, обслуговуванн¤ та ремонт, у тому числ≥
демонтаж, транспортуванн¤ та монтаж л≥чильник≥в води (що
перебувають у власност≥ ф≥зичних ос≥б, ¤к≥ не Ї суб'Їктами
п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥), результати вим≥рювань ¤кими
використовуютьс¤ дл¤ зд≥йсненн¤ розрахунк≥в за спожиту дл¤
побутових потреб воду, зд≥йснюютьс¤ за рахунок п≥дприЇмств ≥
орган≥зац≥й, ¤к≥ надають послуги з водопостачанн¤.
( ѕункт 10.1.4 в редакц≥њ Ќаказу ƒержжитлокомунгоспу N 2
( z0077-05 ) в≥д 04.01.2005 )
10.1.5. ƒл¤ регул¤рного проведенн¤ заход≥в з обл≥ку подач≥ та
реал≥зац≥њ води, боротьби з њњ витратами ≥ нерац≥ональним
використанн¤м у склад≥ ¬одоканалу повинна бути орган≥зована служба
обл≥ку ≥ реал≥зац≥њ води з такими п≥дрозд≥лами:
≥нспекц≥¤ з реал≥зац≥њ води (абонентський в≥дд≥л);
≥нспекц≥¤ з контролю за водокористуванн¤м;
служба ремонту ≥ пов≥рки водол≥чильник≥в.
10.1.6. —лужба обл≥ку реал≥зац≥њ води у своњй практичн≥й
д≥¤льност≥ повинна керуватис¤ ѕравилами користуванн¤ системами
комунального водопостачанн¤ та водов≥дведенн¤ в м≥стах ≥ селищах
”крањни та ≥ншими законодавчими ≥ нормативними актами в галуз≥
водного господарства ≥ взаЇмод≥¤ти з територ≥альними органами
центрального органу виконавчоњ влади з питань охорони
навколишнього природного середовища, еколог≥чноњ безпеки,
запов≥дноњ справи, а також г≥дрометеоролог≥чноњ д≥¤льност≥.
10.1.7. «авданн¤ми служби обл≥ку та реал≥зац≥њ води Ї:
орган≥зац≥¤ обл≥ку ≥ контролю в≥дбору води з джерел, њњ
подач≥ та реал≥зац≥њ;
ви¤вленн¤, обл≥к ≥ оц≥нка ус≥х вид≥в втрат води;
ремонт ≥ пов≥рка витратом≥р≥в та водол≥чильник≥в; боротьба з
крад≥жками води;
л≥м≥туванн¤ водоспоживанн¤ та водов≥дведенн¤ промисловими ≥
комунально-побутовими п≥дприЇмствами;
погодженн¤ приЇднань (вр≥зок) до д≥ючоњ системи
водоспоживанн¤ щодо водом≥рного вузла (тип ≥ кал≥бр
водол≥чильника, м≥сце розташуванн¤ ≥ монтажна схема водом≥рного
вузла тощо);
орган≥зац≥¤ та участь у пропагандистськ≥й робот≥ з населенн¤м
та п≥дприЇмствами щодо скороченн¤ втрат води;
контроль за рац≥ональним витрачанн¤м води установами,
комунально-побутовими ≥ промисловими п≥дприЇмствами та населенн¤м.
10.2. “ехн≥чна документац≥¤.
10.2.1. ¬ арх≥в≥ служби обл≥ку та реал≥зац≥њ води повинн≥
забер≥гатис¤:
техн≥чна документац≥¤ ≥ паспорти витратом≥р≥в ≥
водол≥чильник≥в;
картотека водопров≥дних ввод≥в ≥з зазначенн¤м:
м≥сцезнаходженн¤ водол≥чильник≥в, назви абонента ≥, у раз≥
необх≥дност≥, номера вводу; д≥аметра вводу ≥ кал≥бру
водол≥чильника, дати його встановленн¤ (разом з карткою
водол≥чильника) та дати черговоњ пов≥рки; ( јбзац четвертий пункту
10.2.1 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з Ќаказом ƒержжитлокомунгоспу
N 2 ( z0077-05 ) в≥д 04.01.2005 )
перел≥к субабонент≥в (орендар≥в);
документац≥¤ з питань обгрунтуванн¤, встановленн¤ ≥
затвердженн¤ л≥м≥т≥в витрати води з комунального водопроводу
промисловим ≥ комунально-побутовим п≥дприЇмствам, а також л≥м≥т≥в
на водов≥дведенн¤;
матер≥али зв≥тност≥ абонент≥в щодо водоспоживанн¤ ≥
водов≥дведенн¤ (у раз≥ необх≥дност≥);
акти обстежень водопров≥дних та канал≥зац≥йних систем
споживач≥в.
10.2.2. ” робот≥ з водозбереженн¤ служби обл≥ку та реал≥зац≥њ
води керуютьс¤ затвердженими ƒержжитлокомунгоспом ”крањни
–екомендац≥¤ми з пол≥пшенн¤ проектуванн¤, налагодженн¤ ≥
експлуатац≥њ внутр≥шн≥х систем водопостачанн¤ житлових та
громадських будинк≥в в м≥стах ≥ селищах ”–—–, спр¤мованих на
скороченн¤ втрат ≥ нерац≥онального використанн¤ питноњ води ƒ–
204 ”–—– 158-84 та ≤нструкц≥Їю визначенн¤ величини виток≥в питноњ
води в житлових будинках ≥ стимулюванн¤ роботи з њх л≥кв≥дац≥њ ƒ≤
204 ”–—– 040-84.
10.3. ќрган≥зац≥¤ обл≥ку, контроль подач≥ ≥ реал≥зац≥њ води.
10.3.1 —истематичний обл≥к витрат води за допомогою
в≥дпов≥дних прилад≥в обл≥ку, ¤к≥ пов≥рен≥ в установленому пор¤дку,
повинен бути орган≥зований. ( ѕункт 10.3.1 в редакц≥њ Ќаказу
ƒержжитлокомунгоспу N 2 ( z0077-05 ) в≥д 04.01.2005 )
10.3.2. Ќасосн≥ станц≥њ першого п≥дойму з в≥дкритих джерел
водопостачанн¤ та артез≥анськ≥ свердловини повинн≥ бути обладнан≥
приладами дл¤ обл≥ку в≥д≥браноњ води з джерел. Ќа цих об'Їктах
повинн≥ вестис¤ журнали обл≥ку в≥дбору води з джерел, до ¤ких
щозм≥ни занос¤тьс¤ в≥дпов≥дн≥ записи.
10.3.3. ѕодача води у водопров≥дну мережу за зв≥тний пер≥од
(м≥с¤ць, квартал, р≥к) повинна обл≥ковуватис¤:
у раз≥ водопостачанн¤ з в≥дкритого джерела - на п≥дстав≥
показань за цей же пер≥од прилад≥в обл≥ку, встановлених на
насосн≥й станц≥њ другого п≥дйому; у раз≥ на¤вност≥ к≥лькох
насосних станц≥й другого п≥дйому - п≥дсумовуванн¤ показань
прилад≥в на ус≥х станц≥¤х;
у раз≥ водопостачанн¤ з п≥дземних джерел - шл¤хом
п≥дсумовуванн¤ показань прилад≥в обл≥ку водозаб≥рних вузл≥в або
окремих свердловин; у раз≥ на¤вност≥ насосноњ станц≥њ другого
п≥дйому - за показанн¤м прилад≥в обл≥ку, встановлених на ц≥й
станц≥њ.
10.3.4. ¬итратом≥ри, що обл≥ковують подачу води, обладнують
пристро¤ми автоматичного запису витрати води. Ќа насосних станц≥¤х
з черговим персоналом дозвол¤Їтьс¤ робити записи показань
витратом≥р≥в (водол≥чильник≥в) вручну у спец≥альному журнал≥ з
експлуатац≥њ. ѕер≥одичн≥сть запис≥в визначаЇтьс¤ ≥нструкц≥Їю (але
не р≥дше одного разу на зм≥ну).
10.3.5. –еал≥зац≥ю води за зв≥тний пер≥од (м≥с¤ць, квартал,
р≥к) визначають шл¤хом п≥дсумовуванн¤ водоспоживанн¤ ус≥ма
споживачами за в≥дпов≥дний пер≥од.
10.3.6. ¬одоспоживанн¤ абонент≥в за зв≥тний пер≥од визначають
в≥дпов≥дно до ѕравил користуванн¤ системами комунального
водопостачанн¤ та водов≥дведенн¤ в м≥стах ≥ селищах ”крањни.
ѕодача води абонентам без встановленн¤ водол≥чильник≥в, ¤к
правило, не допускаЇтьс¤ (можлив≥ вин¤тки обумовлен≥ вищезгаданими
ѕравилами).
10.3.7. ѕрилади, ¤к≥ використовуютьс¤ дл¤ обл≥ку подач≥ та
реал≥зац≥њ води, повинн≥ в установлен≥ строки проходити пов≥рку ≥
опломбовуватис¤ з пов≥рочним тавром. ( ѕункт 10.3.7 ≥з зм≥нами,
внесеними зг≥дно з Ќаказом ƒержжитлокомунгоспу N 2 ( z0077-05 )
в≥д 04.01.2005 )
10.4. ќбл≥к ≥ оц≥нка втрат води.
10.4.1. ƒо втрат води належать:
необл≥кован≥ витрати води до водол≥чильник≥в - у раз≥ авар≥й
на трубопроводах, виток≥в з мереж ≥ споруд на них, виток≥в з
водорозб≥рних колонок, витрат води на протипожежн≥ заходи, а також
у раз≥ крад≥жок води (не погоджен≥ з ¬одоканалом приЇднанн¤,
користуванн¤ водою без укладанн¤ договору з ¬одоканалом тощо);
витоки з внутр≥шньоњ водопров≥дноњ мереж≥ абонента (п≥сл¤
водол≥чильника або п≥сл¤ м≥сц¤, де в≥н повинен бути встановлений)
- ус≥ види пост≥йного вит≥канн¤ води через водорозб≥рну,
зм≥шувальну та наповнювальну арматуру з причини њњ несправност≥
або неправильного регулюванн¤, а також витоки з внутр≥шн≥х
трубопровод≥в у зв'¤зку з њх негерметичн≥стю;
нерац≥ональн≥ витрати води - застосуванн¤ проточноњ води дл¤
охолодженн¤ продукт≥в, пост≥йне вит≥канн¤ води п≥д час
приготуванн¤ њж≥, митт¤ посуду або пранн¤ б≥лизни, гол≥нн¤,
купанн¤, скиданн¤ охолодженоњ води ≥з систем гар¤чого
водопостачанн¤ тощо.
ƒо втрат води також належать перевитрати води на технолог≥чн≥
потреби ¬одоканалу (промиванн¤ ф≥льтр≥в, трубопровод≥в тощо).
ƒо необл≥кованих витрат належать також об'Їми води:
не зареЇстрован≥ приладами обл≥ку через низьку чутлив≥сть або
нев≥дпов≥дн≥сть прилад≥в величин≥ витрати води:
не оплачен≥ абонентами через подачу занижених даних про
к≥льк≥сть водокористувач≥в або об'Їми виробництва (у раз≥ в≥дпуску
води за м≥сцевими нормами без прилад≥в обл≥ку).
10.4.2. ¬итрати води на технолог≥чн≥ потреби очисних споруд
визначають за р≥зницею показань витратом≥р≥в, встановлених на
насосних станц≥¤х першого ≥ другого п≥дйом≥в.
¬итрати води на технолог≥чн≥ ≥ господарсько-питн≥ потреби на
очисних спорудах потужн≥стю 20 тис.м3 на добу ≥ б≥льше повинн≥
обл≥ковуватис¤ окремими приладами.
10.4.3. ¬итрати води у процес≥ обслуговуванн¤ водопров≥дних
мереж розраховують за фактичними об'Їмами виконаних роб≥т, про що
складають спец≥альний акт.
10.4.4. ¬еличину виток≥в води у житлових ≥ громадських
будинках визначають за ≤нструкц≥Їю визначенн¤ величин виток≥в
питноњ води в житлових будинках ≥ стимулюванн¤ роботи з њх
л≥кв≥дац≥њ ƒ≤ 204 ”–—– 040-84.
10.4.5. ” раз≥ ви¤вленн¤ самов≥льного приЇднанн¤ абонента до
системи водопостачанн¤, а також самов≥льних роб≥т на
водопров≥дному ввод≥ складають двосторонн≥й акт дл¤ прит¤гненн¤
винуватц≥в до в≥дпов≥дальност≥ ≥ ст¤гненн¤ плати за воду зг≥дно з
ѕравилами користуванн¤ системами комунального водопостачанн¤ та
водов≥дведенн¤ в м≥стах ≥ селищах ”крањни.
10.4.6. ер≥вництво ¬одоканалу повинно щор≥чно складати, за
узгодженн¤м з територ≥альними органами центрального органу
виконавчоњ влади з питань охорони навколишнього природного
середовища, еколог≥чноњ безпеки, запов≥дноњ справи, а також
г≥дрометеоролог≥чноњ д≥¤льност≥, план заход≥в боротьби з ус≥ма
видами втрат води ≥ представл¤ти його на затвердженн¤ м≥сцевим
органам державноњ виконавчоњ влади.
10.5. ≈ксплуатац≥¤ витратом≥р≥в ≥ водол≥чильник≥в.
10.5.1. ≈ксплуатац≥¤ витратом≥р≥в ≥ водол≥чильник≥в
покладаЇтьс¤ на службу ремонту ≥ пов≥рки зг≥дно з цими ѕравилами ≥
≤нструкц≥¤ми з експлуатац≥њ завод≥в-виготовлювач≥в.
10.5.2. —лужба ремонту ≥ пов≥рки витратом≥р≥в ≥
водол≥чильник≥в створюЇтьс¤ при обласних виробничих об'Їднанн¤х
¬одоканал≥в та при ¬одоканалах великих м≥ст дл¤ централ≥зованого
обслуговуванн¤ систем водопостачанн¤ населених пункт≥в.
10.5.3. ѕри служб≥ ремонту ≥ пов≥рки водол≥чильник≥в повинна
бути створена майстерн¤. Ўтатний розпис ≥ номенклатура
устаткуванн¤ майстерн≥ визначаЇтьс¤ залежно в≥д к≥лькост≥
водол≥чильник≥в, що мають обслуговуватис¤.
10.5.4. ѕараметри в≥дремонтованих водол≥чильник≥в повинн≥
в≥дпов≥дати вимогам державних стандарт≥в ≥ паспорт≥в
завод≥в-виготовлювач≥в.
11. —истеми внутр≥шнього водопроводу та канал≥зац≥њ
11.1. «агальн≥ положенн¤.
11.1.1. —истему внутр≥шнього водопроводу призначено дл¤
подач≥ води до сан≥тарно-техн≥чних прилад≥в та пожежних кран≥в. ƒо
нењ належать: вв≥д у буд≥влю, водом≥рний вузол, розпод≥льча
мережа, сто¤нки, п≥дводки до сан≥тарно-техн≥чних прилад≥в,
пожежних кран≥в, зап≥рно-регулююча та водорозб≥рна арматура.
«алежно в≥д м≥сцевих умов ц¤ система може також включати
насосн≥ п≥двищувальн≥ установки, запасн≥ та регулююч≥ Їмкост≥.
ћежею внутр≥шноњ системи водопроводу Ї зовн≥шн¤ поверхн¤
ст≥ни буд≥вл≥.
11.1.2. —истема внутр≥шнього водопроводу повинна
забезпечувати безпереб≥йне ≥ над≥йне постачанн¤ споживачам
холодноњ питноњ води, ¤ка за своЇю ¤к≥стю в≥дпов≥даЇ вимогам
чинного державного стандарту "¬ода питна" та сан≥тарних нормам.
11.1.3. —истему внутр≥шньоњ канал≥зац≥њ буд≥вл≥ призначено
дл¤ безпереб≥йного в≥дведенн¤ ст≥чних вод в≥д сан≥тарно-техн≥чних
прилад≥в ≥ пристроњв у зовн≥шню канал≥зац≥йну мережу. «алежно в≥д
м≥сцевих умов до нењ можуть належати: в≥дв≥дн≥ трубопроводи,
сто¤ки ≥ випуски, зап≥рна арматура, прочистки, рев≥з≥њ тощо.
ћежею внутр≥шньоњ системи канал≥зац≥њ Ї обр≥з труби випуску в
першому в≥д буд≥вл≥ канал≥зац≥йному колод¤з≥.
11.1.4. “ехн≥чне обслуговуванн¤, ремонт ≥ реконструкц≥¤
систем внутр≥шнього водопроводу та канал≥зац≥њ, ¤к частини
≥нженерного обладнанн¤ будинк≥в, зд≥йснюЇтьс¤ зг≥дно з ѕоложенн¤м
про систему техн≥чного обслуговуванн¤, ремонту ≥ реконструкц≥њ
жилих буд≥вель в м≥стах ≥ селищах ”крањни, затвердженим наказом
ƒержжитлокомунгоспу ”крањни в≥д 31.12.91 N 135.
11.1.5. –оботи з техн≥чного обслуговуванн¤, ремонту ≥
реконструкц≥њ систем внутр≥шнього водопроводу та канал≥зац≥њ
покладаютьс¤ на спец≥альн≥ служби за договорами з власниками
буд≥вель.
¬ласники приватних будинк≥в повинн≥ виконувати ц≥ роботи за
власний рахунок.
11.1.6. «авданн¤м техн≥чного обслуговуванн¤ систем
внутр≥шнього водопроводу ≥ канал≥зац≥њ Ї:
контроль за техн≥чним станом ≥ збереженн¤м внутр≥шн≥х мереж
водопроводу та канал≥зац≥њ, встановлених сан≥тарно-техн≥чних
прилад≥в, пристроњв та обладнанн¤;
проведенн¤ огл¤д≥в, проф≥лактичного обслуговуванн¤, ремонт≥в,
запоб≥ганн¤ авар≥¤м та њх л≥кв≥дац≥¤;
утриманн¤ систем у належному техн≥чному ≥ сан≥тарному стан≥,
л≥кв≥дац≥¤ виток≥в, засм≥чень, затоплень п≥двал≥в тощо;
усуненн¤ несправностей, ¤к≥ вимагають негайного вжитт¤
заход≥в, налагодженн¤ ≥ регулюванн¤ техн≥чного обладнанн¤;
п≥дготовка систем внутр≥шнього водопроводу та канал≥зац≥њ до
експлуатац≥њ в ос≥нньо-зимовий та весн¤но-л≥тн≥й пер≥оди;
веденн¤ техн≥чноњ документац≥њ та зв≥тност≥.
11.1.7. ≈ксплуатац≥йний персонал зобов'¤заний:
збер≥гати техн≥чну документац≥ю на внутр≥шн≥ системи
водопроводу та канал≥зац≥њ ус≥х буд≥вель, що ним обслуговуютьс¤,
вносити до нењ зм≥ни, пов'¤зан≥ з ремонтами, зам≥ною обладнанн¤
тощо;
вести поточну документац≥ю про стан ≥нженерного обладнанн¤,
обл≥к витрат води, виконанн¤ огл¤д≥в, ремонт≥в, випробувань,
пов≥рок тощо;
знати за кресленн¤ми ≥ в натур≥ системи водопроводу та
канал≥зац≥њ, ¤к≥ ним обслуговуютьс¤, м≥сц¤ встановленн¤
зап≥рно-регулюючоњ арматури, правила безпечного техн≥чного
обслуговуванн¤ ≥ ремонту, запоб≥гати витокам ≥ авар≥¤м, в
найкоротш≥ строки л≥кв≥довувати авар≥йн≥ ситуац≥њ;
пост≥йно проводити роз'¤снювальну роботу серед населенн¤ та
≥нших споживач≥в з питань економного використанн¤ води, збереженн¤
сан≥тарно-техн≥чних прилад≥в ≥ обладнанн¤;
вчасно виконувати роботи з техн≥чного обслуговуванн¤ ≥
ремонту систем, п≥дготовки њх до роботи в ос≥нньо-зимових та
весн¤но-л≥тн≥х умовах;
вчасно виконувати за¤вки мешканц≥в будинк≥в та субабонент≥в
на усуненн¤ виток≥в, засм≥чень, несправностей сен≥тарно-техн≥чних
прилад≥в, засоб≥в обл≥ку та арматури. ( јбзац сьомий пункту 11.1.7
≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з Ќаказом ƒержжитлокомунгоспу N 2
( z0077-05 ) в≥д 04.01.2005 )
11.1.8. “ехн≥чне обслуговуванн¤ систем внутр≥шнього
водопроводу та канал≥зац≥њ зд≥йснюЇтьс¤ зг≥дно з р≥чними ≥
квартальними планами-граф≥ками виконанн¤ роб≥т, ¤к≥ розробл¤ютьс¤
житлово-експлуатац≥йною орган≥зац≥Їю.
ѕер≥одичн≥сть ≥ обс¤ги роб≥т з техн≥чного обслуговуванн¤
систем визначаютьс¤ зг≥дно з чинними нормативними документами з
урахуванн¤м м≥сцевих умов (часу забуд≥вл≥, типу будинк≥в, стану
сан≥тарно-техн≥чного обладнанн¤, забезпеченн¤ матер≥алами та
коштами тощо).
11.1.9. ” процес≥ ремонту ≥ реконструкц≥њ будинку обов'¤зково
зд≥йснюЇтьс¤ ремонт систем внутр≥шнього водопроводу та
канал≥зац≥њ, зам≥на сан≥тарно-техн≥чних прилад≥в, арматури та
≥нших елемент≥в цих систем, що в≥дпрацювали встановлен≥ строки до
кап≥тального ремонту (зам≥ни), або з метою п≥двищенн¤ р≥вн¤
благоустрою будинку та техн≥чного р≥вн¤ його ≥нженерного
обладнанн¤.
11.1.10. ¬одоканал зд≥йснюЇ контроль ≥ маЇ право давати
приписи щодо виконанн¤ правил техн≥чного обслуговуванн¤ ≥ стану
внутр≥шн≥х систем водопроводу та канал≥зац≥њ, ¤к≥ перебувають на
баланс≥ абонента.
11.2. —истеми внутр≥шнього водопроводу.
11.2.1. ѕер≥одична пов≥рка, обслуговуванн¤ та ремонт, у тому
числ≥ демонтаж, транспортуванн¤ та монтаж л≥чильник≥в води (що
перебувають у власност≥ ф≥зичних ос≥б, ¤к≥ не Ї суб'Їктами
п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥), результати вим≥рювань ¤кими
використовуютьс¤ дл¤ зд≥йсненн¤ розрахунк≥в за спожиту дл¤
побутових потреб воду, зд≥йснюютьс¤ за рахунок п≥дприЇмств ≥
орган≥зац≥й, ¤к≥ надають послуги з водопостачанн¤. ( ѕункт 11.2.1
в редакц≥њ Ќаказу ƒержжитлокомунгоспу N 2 ( z0077-05 ) в≥д
04.01.2005 )
11.2.2. ¬одом≥рн≥ вузли та прим≥щенн¤, де вони встановлен≥,
повинн≥ в≥дпов≥дати вимогам розд≥лу 4 ѕравил користуванн¤
системами комунального водопостачанн¤ ≥ водов≥дведенн¤ в м≥стах ≥
селищах ”крањни, а њхн¤ експлуатац≥¤ - вимогам розд≥лу 9 цих
ѕравил.
11.2.3. ¬одонап≥рн≥ баки дл¤ запоб≥ганн¤ забрудненню води
тваринами ≥ комахами повинн≥ мати кришки, ¤к≥ щ≥льно прил¤гають ≥
замикаютьс¤, а вентил¤ц≥йн≥ отвори мають бути закрит≥ густою
(1x1 мм) металевою с≥ткою.
¬одонап≥рн≥ баки п≥дл¤гають очищенню та дезинфекц≥њ два рази
на р≥к (навесн≥ та восени) зг≥дно з п.8.12 цих ѕравил за рахунок
власника буд≥вл≥.
ќдин раз на квартал силами м≥сцевоњ
сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чноњ станц≥њ необх≥дно проводити анал≥з води
з водонап≥рних бак≥в.
ѕрим≥щенн¤ водонап≥рних бак≥в повинно утримуватис¤ в
належному сан≥тарному стан≥, бути замкненим, а ключ≥ мають
збер≥гатис¤ у особи, що в≥дпов≥даЇ за њх стан.
11.2.4. —троки усуненн¤ несправностей у систем≥ внутр≥шнього
водопроводу встановлено так≥:
авар≥йн≥ витоки з трубопровод≥в та њх сполучень з
сан≥тарно-техн≥чними приладами, у т.ч. т≥, що призвод¤ть до
затопленн¤ прим≥щень, - негайно;
витоки ≥з сан≥тарно-техн≥чних прилад≥в, арматури,
несправност≥ арматури - одна доба з моменту пов≥домленн¤ або
ви¤вленн¤ п≥д час огл¤ду.
11.2.5. ” процес≥ техн≥чного обслуговуванн¤ систем
внутр≥шнього водопроводу необх≥дно виконувати зазначен≥ нижче
роботи з такою пер≥одичн≥стю:
огл¤д ≥ проф≥лактичне обслуговуванн¤ - один раз на квартал.
ѕри цьому у раз≥ необх≥дност≥ виконують так≥ роботи: усуненн¤
виток≥в з труб, њх з'Їднань, а також через водорозб≥рну арматуру,
зам≥на прокладок, притиранн¤ пробкових кран≥в зм≥шувач≥в,
набиванн¤ сальник≥в, регулюванн¤ водорозб≥рноњ арматури,
встановленн¤ обмежувач≥в витрати води, прогонка водопров≥дних
вентил≥в на вводах у квартири, усуненн¤ шуму в трубах ≥ арматур≥;
закр≥пленн¤ трубопровод≥в;
п≥дготовка системи внутр≥шнього водопроводу до експлуатац≥њ в
ос≥нньо-зимовий пер≥од - один раз на р≥к. ѕри цьому виконують так≥
роботи: ремонт ≥ утепленн¤ трубопровод≥в на горищах ≥ в п≥двалах,
консервац≥¤ ≥ закр≥пленн¤ систем поливанн¤ зелених насаджень,
ремонт ≥ утепленн¤ зовн≥шн≥х водорозб≥рних кран≥в, очищенн¤,
дезинфекц≥¤ ≥ промиванн¤ водонап≥рних бак≥в ≥ трубопровод≥в,
регулюванн¤ ≥ г≥дравл≥чне випробуванн¤ системи водопроводу.
” раз≥ необх≥дност≥ виконують також герметизац≥ю ≥ ремонт
водопров≥дних ввод≥в, зам≥ну окремих д≥л¤нок трубопровод≥в, њх
укр≥пленн¤, зам≥ну несправноњ арматури, фарбуванн¤ труб ≥ бак≥в,
зам≥ну несправних контрольно-вим≥рювальних прилад≥в тощо.
11.3. ѕротипожежн≥ пристроњ.
11.3.1. ”стр≥й внутр≥шн≥х протипожежних водопровод≥в повинен
в≥дпов≥дати чинним Ѕуд≥вельним нормам ≥ правилам "¬нутр≥шн≥й
водопров≥д та канал≥зац≥¤ будинк≥в" та "∆ил≥ будинки".
11.3.2. ƒл¤ протипожежних ц≥лей допускаЇтьс¤ встановленн¤
пожежних насос≥в з приЇднанн¤м до мереж≥ абонента за водом≥рним
вузлом.
ѕожежн≥ насоси, ¤к правило, встановлюютьс¤ в одному
прим≥щенн≥ ≥з засувкою на обв≥дн≥й л≥н≥њ. ” цьому ж прим≥щенн≥
повинн≥ бути вив≥шен≥ загальн≥ схеми протипожежного водопостачанн¤
та обов'¤зки насос≥в. Ќа пожежн≥й засувц≥ ≥ пожежному
насос≥-п≥двищувач≥ повинно бути вказане њхнЇ призначенн¤.
11.3.3. ≈лектриф≥кован≥ засувки повинн≥ перев≥р¤тис¤ не р≥дше
двох раз≥в на р≥к, а пожежн≥ насоси - щом≥с¤ц¤ ≥ утримуватис¤ у
пост≥йн≥й експлуатац≥йн≥й готовност≥.
11.3.4. ѕожежн≥ крани повинн≥ бути опломбован≥, а ¤щики
внутр≥шн≥х пожежних кран≥в пофарбован≥ за √ќ—“ом 12.4.0.26-76.
11.3.5. ўор≥чно представник орган≥в пожежноњ охорони разом з
представником абонента провод¤ть огл¤д протипожежних пристроњв
будинку та два рази на р≥к - перев≥рку д≥њ пожежних кран≥в зг≥дно
з √ќ—“ом 12.4.009-83 "ѕожежна техн≥ка дл¤ захисту об'Їкт≥в.
«агальн≥ положенн¤".
11.3.6. ѕ≥дготовка внутр≥шн≥х протипожежних систем будинк≥в
до роботи в зимовий пер≥од виконуЇтьс¤ абонентом. ƒо початку
зимового пер≥оду абонент зобов'¤заний:
у холодних прим≥щенн¤х, де проход¤ть протипожежн≥
трубопроводи, виконати њх теплову ≥зол¤ц≥ю, засклити в≥кна,
в≥дремонтувати двер≥ та забезпечити њх щ≥льне зачиненн¤;
забезпечити ремонт дверей та справну роботу систем опаленн¤
на сходових кл≥тинах, де проход¤ть протипожежн≥ трубопроводи та
розташован≥ пожежн≥ крани, а там, де опаленн¤ в≥дсутнЇ, - виконати
необх≥дну теплову ≥зол¤ц≥ю.
11.3.7. «а неп≥дготовлен≥стю протипожежних пристроњв будинк≥в
≥ споруд до зими, що спричинилос¤ до њх замерзанн¤ та виходу з
ладу, в≥дпов≥дальн≥сть несе абонент (власник буд≥вл≥).
11.3.8. —истеми внутр≥шнього пожежогас≥нн¤ промислових
п≥дприЇмств та громадських споруд експлуатуютьс¤ зг≥дно з
в≥дпов≥дними в≥домчими ѕравилами пожежноњ безпеки, затвердженими
√оловним ”правл≥нн¤м державноњ пожежноњ охорони ћ¬— ”крањни.
11.4. —истеми внутр≥шньоњ канал≥зац≥њ.
11.4.1. —троки усуненн¤ несправностей у системах внутр≥шньоњ
канал≥зац≥њ встановлен≥ так≥:
авар≥йн≥ витоки на п≥длогу з причини засм≥ченн¤ сто¤к≥в або
випуск≥в - негайно;
засм≥ченн¤ канал≥зац≥њ, несправност≥ фекальних ≥ дренажних
насос≥в - одна доба;
розгерметизац≥¤ стик≥в, що призводить до виток≥в ≥ по¤ви
неприЇмних запах≥в, - до 3 д≥б;
засм≥ченн¤ вентил¤ц≥йних сто¤к≥в - до 3 д≥б п≥сл¤
пов≥домленн¤ або ви¤вленн¤ п≥д час огл¤ду.
11.4.2. ” процес≥ техн≥чного обслуговуванн¤ систем
внутр≥шньоњ канал≥зац≥њ необх≥дно виконувати огл¤д ≥ проф≥лактичне
обслуговуванн¤ один раз на квартал.
ѕри цьому виконують так≥ роботи: прочищенн¤ сифон≥в та
внутр≥шньоњ канал≥зац≥йноњ мереж≥ з перев≥ркою њх д≥њ, укр≥пленн¤
сан≥тарно-техн≥чних прилад≥в, усуненн¤ виток≥в ст≥чних вод через
нещ≥льност≥ з'Їднань, усуненн¤ виток≥в ≥з змивного бачка та його
регулюванн¤. ” раз≥ необх≥дност≥ провод¤ть також зам≥ну
пошкоджених фасонних частин, д≥л¤нок трубопровод≥в, сифон≥в,
огл¤д, ремонт ≥ герметизац≥ю випуск≥в, укр≥пленн¤ ≥ прочищенн¤
вентил¤ц≥йноњ частини сто¤к≥в та канал≥зац≥йних випуск≥в.
12. анал≥зац≥йн≥ мереж≥
12.1. «авданн¤ техн≥чноњ експлуатац≥њ канал≥зац≥йних мереж.
12.1.1. анал≥зац≥йна мережа повинна забезпечити безпереб≥йне
≥ над≥йне прийманн¤ та в≥дведенн¤ ст≥чних вод з територ≥њ
населеного пункту до м≥сц¤ њх очищенн¤ та використанн¤ в р≥зних
ц≥л¤х.
12.1.2. «авданн¤ми техн≥чноњ експлуатац≥њ канал≥зац≥йноњ
мереж≥ Ї:
нагл¤д за станом ≥ збереженн¤м мереж≥, пристроњв та
обладнанн¤ на н≥й; техн≥чне утриманн¤ мереж≥, л≥кв≥дац≥¤
засм≥чень, затоплень;
поточний ≥ кап≥тальний ремонти, л≥кв≥дац≥¤ авар≥й;
контроль ≥ нагл¤д за експлуатац≥Їю канал≥зац≥йних мереж ≥
споруд абонент≥в;
нагл¤д за буд≥вництвом та прийманн¤ в експлуатац≥ю нових
л≥н≥й мереж≥, споруд на н≥й ≥ абонентських приЇднань;
веденн¤ техн≥чноњ документац≥њ та зв≥тност≥;
вивченн¤ мереж≥, складанн¤ перспективних план≥в реконструкц≥њ
та розвитку мереж≥.
12.1.3. –оботи з техн≥чноњ експлуатац≥њ канал≥зац≥йноњ мереж≥
покладаютьс¤ на служби, ¤к≥ залежно в≥д довжини мереж≥ ≥ обс¤г≥в
роб≥т можуть бути створен≥ ¤к д≥л¤нки ≥ служба мереж≥, а у великих
м≥стах - ¤к самост≥йн≥ виробнич≥ п≥дприЇмства з експлуатац≥њ
канал≥зац≥йних мереж з под≥лом на районн≥ експлуатац≥йн≥ д≥л¤нки
канал≥зац≥йних мереж.
12.1.4. –айонуванн¤ канал≥зац≥йних мереж провод¤ть в
розрахунку, щоб довжина мереж≥ району не перевищувала 250-300 км,
а в≥дстань до найв≥ддален≥шоњ точки була не б≥льше 10 км.
12.2. Ќагл¤д за станом канал≥зац≥йноњ мереж≥.
12.2.1. “ехн≥чне обслуговуванн¤ мереж≥ передбачаЇ зовн≥шн≥й ≥
внутр≥шн≥й (техн≥чний) огл¤ди мереж≥ ≥ споруд на н≥й: дюкерних
≥ з'Їднувальних камер, колод¤з≥в, нап≥рних ≥ самоплинних
трубопровод≥в (колектор≥в), авар≥йних випуск≥в, естакад ≥
водопропускних труб п≥д канал≥зац≥йними трубопроводами тощо.
12.2.2. «овн≥шн≥й огл¤д мереж виконують не р≥дше одного разу
на м≥с¤ць шл¤хом обходу трас л≥н≥й мереж≥ ≥ огл¤ду завн≥шнього
стану пристроњв ≥ споруд мереж≥.
ѕри зовн≥шньому огл¤д≥ опусканн¤ людей а колод¤з≥ не
дозвол¤Їтьс¤.
12.2.3. ѕ≥д час обход≥в ≥ огл¤д≥в трас л≥н≥й мереж≥
перев≥р¤ють:
стан координатних табличок;
зовн≥шн≥й стан колод¤з≥в, на¤вн≥сть кришок, ц≥л≥сн≥сть люк≥в,
кришок, горловин, скоб ≥ драбин шл¤хом в≥дчиненн¤ кришок колод¤з≥в
з њх очищенн¤м;
ступ≥нь наповненн¤ труб, на¤вн≥сть п≥дпору (затоплень),
засм≥чень та ≥нших порушень, ¤к≥ видно з поверхн≥ земл≥;
присутн≥сть газ≥в у колод¤з¤х (за показанн¤ми прилад≥в або за
запахом);
на¤вн≥сть прос≥данн¤ грунту на трас≥ л≥н≥й або поблизу
колод¤з≥в;
на¤вн≥сть завал≥в на трас≥ мереж≥ ≥ на колод¤з¤х, розритт¤ по
трас≥, а також недозволених роб≥т з улаштуванн¤ приЇднань до
мереж≥;
на¤вн≥сть скиду поверхневих або ≥нших вод до канал≥зац≥йноњ
мереж≥.
12.2.4. «овн≥шн≥й обх≥д мереж≥ виконуЇ експлуатац≥йна
бригада, ¤ка проводить огл¤д за суворо визначеними маршрутами.
ожн≥й бригад≥ (два роб≥тника) щодн¤ видають нар¤д обходу. ƒо
роботи допускаютьс¤ прац≥вники, ¤к≥ пройшли перев≥рку знань правил
з експлуатац≥њ мереж та техн≥ки безпеки.
12.2.5. Ѕригада повинна мати таке оснащенн¤: лом, гачок,
лопату, огороджувальний знак, акумул¤торний л≥хтер, складну рейку
або жердину, дзеркало, аптечку, схематичне кресленн¤ мереж≥, що
огл¤даЇтьс¤, комплект засоб≥в з техн≥ки безпеки, а також журнал,
до ¤кого занос¤тьс¤ результати огл¤ду.
12.2.6. “ехн≥чний огл¤д внутр≥шнього стану канал≥зац≥йноњ
мереж≥, пристроњв ≥ споруд на н≥й виконують з пер≥одичн≥стю:
дл¤ огл¤дових колод¤з≥в ≥ авар≥йних випуск≥в - один раз на
р≥к;
дл¤ камер, естакад ≥ переход≥в - один раз на квартал;
дл¤ колектор≥в ≥ канал≥в - один раз на два роки.
анал≥зац≥йн≥ колектори, що в≥двод¤ть стоки в к≥лькост≥
б≥льше 3000 л/с, повинн≥ огл¤датис¤ кожн≥ п≥вроку, а т≥, що
в≥двод¤ть стоки у к≥лькост≥ 1000-3000 л/с, -щор≥чно.
12.2.7. ѕ≥д час техн≥чного огл¤ду колод¤з≥в обстежують ст≥ни,
горловини, лотки, вх≥дн≥ та вих≥дн≥ труби: перев≥р¤ють ц≥л≥сн≥сть
скоб, драбин, люк≥в ≥ кришок: очищують в≥д бруду полиц≥ ≥ лотки, а
також перев≥р¤ють винесенн¤ п≥ску з труб до колод¤з¤.
¬одночас перев≥р¤ють пр¤мол≥н≥йн≥сть труб за допомогою
дзеркала. ” процес≥ техн≥чного огл¤ду авар≥йних випуск≥в
перев≥р¤ють на¤вн≥сть пломб.
12.2.8. ѕ≥д час техн≥чного огл¤ду камер ≥ шахт, окр≥м роб≥т,
перел≥чених в п.12.2.7 цих ѕравил, повинна проводитис¤:
перев≥рка г≥дравл≥чних умов роботи камер;
перев≥рка, регулюванн¤ ≥ проф≥лактичне обслуговуванн¤
встановленоњ в камер≥ арматури (засувок, реш≥ток тощо).
12.2.9. “ехн≥чний огл¤д самоплинних колектор≥в ≥ канал≥в
д≥аметрами 1,5 м ≥ б≥льше зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом проходу по них за
умови повного або часткового припиненн¤ подач≥ ст≥чноњ води.
ѕ≥д час огл¤ду цих споруд треба звертати увагу на: дефекти ≥
пошкодженн¤ њх конструкц≥й;
зм≥ну геометричноњ форми перер≥зу;
на¤вн≥сть раковин, тр≥щин, наскр≥зних отвор≥в, пустот за
межами облицюванн¤;
короз≥ю бетону, арматури;
випаданн¤ окремих шматк≥в бетону;
прос≥данн¤ окремих д≥л¤нок.
Ѕригада дл¤ огл¤ду шахт ≥ колод¤з≥в на великих колекторах
повинна скидатись не менше н≥ж з 4 прац≥вник≥в (три роб≥тники ≥
один ≥нженерно-техн≥чний прац≥вник).
—клад бригади та њњ ланок дл¤ внутр≥шнього огл¤ду великих
колектор≥в повинен затверджуватись головним ≥нженером ¬одоканалу.
ѕри цьому треба виходити з такого приблизного складу ланок:
три прац≥вники (у т.ч. один ≥нженерно-техн≥чний) рухаютьс¤ по
колектору;
по два роб≥тники (разом чотири) перебувають на поверхн≥
поблизу шахт (колод¤з≥в) на к≥нц¤х д≥л¤нки, що огл¤даЇтьс¤;
два ≥нженерно-техн≥чн≥ прац≥вники (один з ¤ких - кер≥вник
роб≥т) перебувають на к≥нц¤х д≥л¤нки колектора, що огл¤даЇтьс¤.
12.2.10. ѕрац≥вники служби експлуатац≥њ, що займаютьс¤
огл¤дом шахт, колод¤з≥в, канал≥зац≥йних колектор≥в та ≥нших
п≥дземних споруд, повинн≥ бути об≥знан≥ з правилами роб≥т п≥д
землею, мати спец≥альне оснащенн¤ та ≥нструмент в≥днесен≥ в
питанн¤х оплати прац≥ до роб≥тник≥в та ≥нженерно-техн≥чних
прац≥вник≥в, що будують п≥дземн≥ канал≥зац≥йн≥ колектори.
≤нженерно-техн≥чн≥ прац≥вники повинн≥ мати г≥рничо-техн≥чну
осв≥ту.
12.2.11. ќгл¤д шахт, колекторних тунелей та ≥нших п≥дземних
споруд канал≥зац≥њ повинен зд≥йснюватис¤ зг≥дно з чинними
ѕравилами техн≥ки безпеки..., м≥сцевими ≥нструкц≥¤ми, наказами та
≥ншими нормативними ≥ кер≥вними документами. Ѕригада, що виконуЇ
техн≥чне обстеженн¤ мереж, повинна обов'¤зково пройти ≥нструктаж з
техн≥ки безпеки.
12.2.12. –езультати огл¤ду шахт, канал≥зац≥йних колектор≥в ≥
споруд на них повинн≥ оформл¤тис¤ актами, в≥домост¤ми дефект≥в ≥з
зазначенн¤м заход≥в з усуненн¤ дефект≥в ≥ строк≥в виконанн¤ роб≥т.
јкти техн≥чного огл¤ду повинн≥ затверджуватис¤ кер≥вництвом
¬одоканалу з оформленн¤м наказу про необх≥дн≥ д≥њ.
12.2.3. “ехн≥чний огл¤д нап≥рних колектор≥в пол¤гаЇ у
перев≥рц≥ д≥њ та регулюванн≥ вантуз≥в, засувок ≥ випуск≥в.
12.2.14. Ѕригада з техн≥чного огл¤ду мереж≥, окр≥м оснащенн¤,
перел≥ченого в п.12.2.5 цих ѕравил повинна бути додатково оснащена
засобами ≥ндив≥дуального та колективного захисту зг≥дно з
ѕравилами техн≥ки безпеки при експлуатац≥њ систем
водопров≥дно-канал≥зац≥йного господарства.
12.2.15. ѕ≥д час виконанн¤ зовн≥шнього ≥ техн≥чного огл¤д≥в
на проњзн≥й частин≥ необх≥дно обов'¤зково встановлювати
огорожувальн≥ знаки дл¤ попередженн¤ нањзду транспорту на
працюючих.
12.2.16. ѕ≥д час п≥дготовки до експлуатац≥њ мереж≥ в
паводковий пер≥од необх≥дно виконати:
обстеженн¤ внутр≥шн≥х систем канал≥зац≥њ в будинках, що
перебувають у зон≥ можливого затопленн¤, ≥ вжити попереджувальних
заход≥в проти затопленн¤ через канал≥зац≥йну мережу;
обстеженн¤ авар≥йних випуск≥в, дюкер≥в ≥ водопропускних труб;
герметизац≥ю (встановленн¤ на повсть) кришок на
канал≥зац≥йних колод¤з¤х, що перебувають у зон≥ можливого
затопленн¤;
перев≥рку справност≥ в≥дкачувальних механ≥зм≥в;
розробку граф≥ка ц≥лодобового чергуванн¤ на пер≥од паводка в
найб≥льш небезпечних районах можливого затопленн¤.
12.2.17. «а 4-5 д≥б перед паводком ус≥ авар≥йн≥ випуски
повинн≥ бути перев≥рен≥ ≥ закрит≥, про що треба спов≥стити м≥сцев≥
органи ƒержавного сан≥тарного нагл¤ду, а кришки канал≥зац≥йних
колод¤з≥в встановлен≥ на повсть.
12.2.18. Ќа час паводка призначають ц≥лодобове чергуванн¤
в≥дпов≥дальних ос≥б ≥ авар≥йних бригад, очищених засобами дл¤
в≥дкачуванн¤ води.
12.2.9. ѕ≥д час весн¤ного паводка сл≥д посилити спостереженн¤
за канал≥зац≥йною мережею ≥ не допускати скид≥в до нењ талих вод,
см≥тт¤, сн≥гу ≥ сколотого льоду.
12.3. ѕоточний ≥ кап≥тальний ремонти. Ћ≥кв≥дац≥¤ авар≥й.
12.3.1. Ќа п≥дстав≥ даних зовн≥шнього ≥ техн≥чного огл¤д≥в
канал≥зац≥йноњ мереж≥ складають дефектн≥ в≥домост≥, розробл¤ють
проектно-кошторисну документац≥ю ≥ провод¤ть поточний ≥
кап≥тальний ремонти.
12.3.2. ƒо поточного ремонту мереж вход¤ть:
проф≥лактичн≥ заходи: промиванн¤ ≥ прочищанн¤ л≥н≥й, очищенн¤
колод¤з≥в (камер) в≥д забруднень тощо;
ремонтн≥ роботи: зам≥на люк≥в, верхн≥х ≥ нижн≥х кришок,
встановленн¤ скоб, зам≥на драбин, ремонт горловин колод¤з≥в,
п≥дн≥манн¤ ≥ опусканн¤ люк≥в, обслуговуванн¤ ≥ регулюванн¤
засувок, вантуз≥в, шибер≥в тощо.
12.3.3. ѕроф≥лактичне прочищенн¤ мереж≥ провод¤ть за планом з
пер≥одичн≥стю, ¤ка встановлюЇтьс¤ з урахуванн¤м м≥сцевих умов. ƒл¤
мереж≥ д≥аметрами до 500 мм включно пер≥одичн≥сть прочистки - не
р≥дше одного разу на р≥к.
ѕроф≥лактичне прочищенн¤ мереж≥ виконують по басейнах:
спочатку б≥чн≥ л≥н≥њ, а пот≥м - маг≥стральн≥, починаючи з
верх≥в'¤.
12.3.4. ѕрочищенн¤ мереж≥ зд≥йснюють при д≥аметрах труб:
до 200 мм - промиванн¤м водою з водопров≥дноњ мереж≥ або
шл¤хом накопиченн¤ ст≥чноњ води в колод¤з¤х та њњ раптового скиду;
до 500 мм - за допомогою гумових куль, диск≥в та ≥нших
снар¤д≥в з д≥аметрами на 50-100 мм меншими за д≥аметр труби;
500-1600 мм - за допомогою р≥зноман≥тних куль, диск≥в та
≥нших снар¤д≥в з д≥аметрами на 100-250 мм меншими за д≥аметр
труби;
б≥льше 1500 мм - за допомогою р≥зноман≥тних снар¤д≥в з
д≥аметрами на 250-500 мм меншими за д≥аметр труби, в окремих
випадках з доступом прац≥вник≥в у колектор ≥ прочищенн¤м вручну.
12.3.5. ѕрочищенн¤ канал≥зац≥йноњ мереж≥ г≥дрод≥нам≥чними
каналоочисними машинами, дисками, м'¤чами, ц≥л≥ндрами, йоржами,
≥ншим знар¤дд¤м ≥ пристро¤ми виконують зг≥дно з ≥нструкц≥¤ми,
розробленими на основ≥ цих ѕравил, ≥нструкц≥¤ми
завод≥в-виготовлювач≥в з урахуванн¤м м≥сцевих умов.
12.3.6. ѕрочищенн¤ дюкер≥в провод¤ть пер≥одично залежно в≥д
г≥дравл≥чних режим≥в њх роботи, промиванн¤м водою або пропусканн¤м
льодових куль. ƒюкери довжиною до 100 м можуть прочищуватис¤
гумовим м'¤чем, прив'¤заним до тросу.
12.3.7. ѕромиванн¤ мереж≥ ведуть з колод¤з≥в або спец≥альних
промивних камер, ¤к≥ мають зап≥рн≥ пристроњ та дозвол¤ють
накопичувати ст≥чну воду ≥ забезпечують њњ залпову подачу в
трубопров≥д.
12.3.8. –оботи з поточного ремонту виконуютьс¤ силами служби
експлуатац≥њ мереж≥. „исельн≥сть ≥ квал≥ф≥кац≥йний склад бригад
затверджуЇ головний ≥нженер ¬одоканалу за поданн¤м служби
експлуатац≥њ мереж≥.
12.3.9. ƒо кап≥тального ремонту мереж≥ належать роботи ≥з:
спорудженн¤ нових або повноњ чи частковоњ реконструкц≥њ
колод¤з≥в (камер);
перекладки окремих д≥л¤нок л≥н≥й з повною чи частковою
зам≥ною труб;
зам≥ни засувок, шибер≥в, вантуз≥в або њх зношених частин;
ремонту окремих споруд, пристроњв, устаткуванн¤.
12.3.10. –оботи з кап≥тального ремонту, ¤к правило, повинн≥
виконуватис¤ зг≥дно з проектно-кошторисною документац≥Їю
спец≥ал≥зованими буд≥вельними орган≥зац≥¤ми. ƒл¤ виконанн¤
нескладних роб≥т можуть залучатис¤ прац≥вники служби експлуатац≥њ.
—клад ≥ квал≥ф≥кац≥¤ роб≥тник≥в дл¤ проведенн¤ кап≥тального
ремонту повинн≥ бути визначен≥ в проект≥ виконанн¤ роб≥т.
12.3.11. јвар≥¤ми на канал≥зац≥йних мережах вважаютьс¤
раптов≥ руйнуванн¤ або закупоренн¤ труб ≥ споруд на мереж≥, ¤к≥
призвод¤ть до припиненн¤ в≥дведенн¤ ст≥чних вод ≥ п≥дтопленн¤ (з
виливом ст≥чних вод на поверхню) ≥ викликають необх≥дн≥сть
розкопуванн¤ трубопроводу.
12.3.12. јвар≥њ на мережах ≥ м≥сцев≥ п≥дтопленн¤, викликан≥
засм≥ченн¤м труб, ¤к≥ перешкоджають нормальн≥й експлуатац≥њ
мереж≥, п≥дл¤гають негайн≥й л≥кв≥дац≥њ.
12.3.13. ” раз≥ виникненн¤ авар≥њ або п≥дтопленн¤ на мереж≥
необх≥дно вжити терм≥нових заход≥в дл¤ забезпеченн¤:
в≥дведенн¤ ст≥чних вод перекачуванн¤м в обх≥д пошкодженоњ
д≥л¤нки або через авар≥йний випуск з пов≥домленн¤м про це м≥сцевим
органам ƒержавного сан≥тарного нагл¤ду, а також органам
ћ≥некобезпеки ”крањни;
в≥дключенн¤ пошкодженоњ д≥л¤нки, а також мереж≥ п≥двальних
прим≥щень будинк≥в, ¤к≥ перебувають п≥д загрозою затопленн¤,
шл¤хом закритт¤ засувок або встановленн¤ пробок.
12.3.14. –оботи з авар≥йного ремонту на канал≥зац≥йн≥й мереж≥
виконують авар≥йно-ремонтн≥ бригади або експлуатац≥йний персонал
служби мереж≥ залежно в≥д структури ¬одоканалу.
12.3.15. јвар≥њ та випадки п≥дтопленн¤ реЇструютьс¤ у
спец≥альному журнал≥. ѕро них негайно пов≥домл¤ють органи
ƒержавного сан≥тарного нагл¤ду, а при виливах ст≥чних вод у
водойми - територ≥альн≥ органи центрального органу виконавчоњ
влади з питань охорони навколишнього природного середовища,
еколог≥чноњ безпеки, запов≥дноњ справи, а також
г≥дрометеоролог≥чноњ д≥¤льност≥.
12.4. Ќагл¤д за експлуатац≥Їю мереж ≥ споруд абонент≥в.
ѕрийманн¤ ст≥чних вод п≥дприЇмств.
12.4.1. Ќагл¤д за експлуатац≥Їю систем водопостачанн¤ ≥
канал≥зац≥њ абонент≥в, локальних очисних споруд персонал
¬одоканалу повинен зд≥йснювати зг≥дно ≥з затвердженими
ƒержжитлокомунгоспом ”крањни ѕравилами користуванн¤ системами
комунального водопостачанн¤ ≥ водов≥дведенн¤ в м≥стах ≥ селищах
”крањни та ѕравилами прийманн¤ ст≥чних вод п≥дприЇмств у
комунальн≥ та в≥домч≥ системи канал≥зац≥њ м≥ст ≥ селищ ”крањни.
ƒл¤ зд≥йсненн¤ цього нагл¤ду в склад≥ ¬одоканалу
орган≥зовуЇтьс¤ спец≥альна ≥нспекц≥¤ з контролю за скидом ст≥чних
вод п≥дприЇмствами (≥нспекц≥¤ промислового водов≥дведенн¤).
12.4.2. ≤нспекц≥¤ промислового водов≥дведенн¤ у своњй
д≥¤льност≥ керуЇтьс¤ ѕравилами охорони поверхневих вод, —Ќиѕ
2.04.03-85, ѕравилами користуванн¤ системами комунального
водопостачанн¤ ≥ водов≥дведенн¤ в м≥стах ≥ селищах ”крањни, а
також ѕравилами прийманн¤ ст≥чних вод п≥дприЇмств у комунальн≥ та
в≥домч≥ системи канал≥зац≥њ м≥ст ≥ селищ ”крањни.
12.4.3. ≤нспекц≥¤ промислового водов≥дведенн¤ повинна т≥сно
взаЇмод≥¤ти з територ≥альними органами центрального органу
виконавчоњ влади з питань охорони навколишнього природного
середовища, еколог≥чноњ безпеки, запов≥дноњ справи, а також
г≥дрометеоролог≥чноњ д≥¤льност≥ ≥ ƒержавного сан≥тарного нагл¤ду.
12.4.4. ƒ≥¤льн≥сть ≥нспекц≥њ промислового водов≥дведенн¤
повинна забезпечувати ефективний контроль за виконанн¤м догов≥рних
умов скиду ст≥чних вод п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й ¤к за
к≥льк≥сними, так ≥ за ¤к≥сними показниками, попередженн¤
можливост≥ залпових скид≥в концентрованих розчин≥в шк≥дливих
речовин, вчасне ви¤вленн¤ порушень ≥ застосуванн¤ економ≥чних та
адм≥н≥стративних санкц≥й до порушник≥в.
12.4.5. онтроль за витратою ≥ ¤к≥стю ст≥чних вод ус≥х
п≥дприЇмств-абонент≥в зд≥йснюЇтьс¤ не р≥дше одного разу на три
м≥с¤ц≥.
–езультати контролю занос¤тьс¤ до спец≥альних картотек
(журнал≥в) або у довгострокову пам'¤ть ≈ќћ ≥ збер≥гаютьс¤.
12.4.6. ≤нспекц≥¤ промислового водов≥дведенн¤ разом з
територ≥альними органами центрального органу виконавчоњ влади з
питань охорони навколишнього природного середовища, еколог≥чноњ
безпеки, запов≥дноњ справи, а також г≥дрометеоролог≥чноњ
д≥¤льност≥ та ƒержавного сан≥тарного нагл¤ду повинна систематично
проводити з п≥дприЇмствами роботу, спр¤мовану на рац≥ональне
використанн¤ природних ресурс≥в, максимальне скороченн¤ скиду
виробничих ст≥чних вод за рахунок застосуванн¤ рац≥ональних
технолог≥й, зворотного ≥ повторного використанн¤ води, вилученн¤
≥з ст≥чних вод ц≥нних речовин тощо.
≤нспекц≥¤ розробл¤Ї вимоги до локальних очисних споруд
п≥дприЇмств, оснащенн¤ систем канал≥зац≥њ абонент≥в та до ¤кост≥
ст≥чних вод, ¤к≥ приймаютьс¤ в м≥ську канал≥зац≥ю, ≥ контролюЇ
виконанн¤ цих вимог.
12.4.7. јбоненти зобов'¤зан≥:
забезпечити над≥йну роботу вс≥х канал≥зац≥йних споруд, ¤к≥
перебувають у нього на баланс≥, не допускати виток≥в ст≥чних вод;
вчасно знешкоджувати (або утил≥зувати) ≥ вивозити осади з
локальних очисних споруд;
забезпечувати можлив≥сть проведенн¤ прац≥вниками ≥нспекц≥њ
промислового водов≥дведенн¤ у будь-¤кий час доби контрольних
перев≥рок споруд ≥ дотриманн¤ встановлених правил.
” системах канал≥зац≥њ абонент≥в не допускаЇтьс¤ об'Їднанн¤
виробничих ст≥чних вод, взаЇмод≥¤ ¤ких може призвести до утворенн¤
емульс≥й, отруйних або вибухонебезпечних газ≥в, а також значноњ
к≥лькост≥ нерозчинних речовин.
12.4.8. ” раз≥ невиконанн¤ п≥дприЇмством вимог до улаштуванн¤
канал≥зац≥йноњ мереж≥, локальних очисних споруд, обмежень або
заход≥в щодо нормал≥зац≥њ ¤кост≥ та режиму скиду ст≥чних вод, а
також невчасноњ оплати ними послуг канал≥зац≥њ ¬одоканал маЇ право
обмежити об'Їм або заборонити скид ст≥чних вод, а у випадку
невиконанн¤ ц≥Їњ заборони при загроз≥ виходу з ладу мереж та
споруд - в≥дключити п≥дприЇмство в≥д канал≥зац≥йноњ мереж≥, а
також роз≥рвати догов≥р на прийманн¤ ст≥чних вод у канал≥зац≥ю.
12.5. Ќагл¤д за буд≥вництвом ≥ прийманн¤м в експлуатац≥ю.
12.5.1. “ехн≥чний нагл¤д за буд≥вництвом зд≥йснюють незалежно
в≥д вартост≥ об'Їкта. ƒл¤ проведенн¤ нагл¤ду в кошторис≥ на
буд≥вництво передбачаютьс¤ в≥дпов≥дн≥ кошти.
12.5.2. ѕредставник ¬одоканалу, ¤кий зд≥йснюЇ техн≥чний
нагл¤д, маЇ право ≥ зобов'¤заний:
припинити роботи ≥ вимагати переробки у раз≥ ви¤вленн¤
дефект≥в, низькоњ ¤кост≥ роб≥т, в≥дхилень в≥д проекту та техн≥чних
умов;
вносити зм≥ни до проекту за узгодженн¤м з проектною
орган≥зац≥Їю, замовником та ≥нспекц≥Їю, ¤ка затвердила проект;
брати участь у приймальних ком≥с≥¤х;
брати участь у прийманн≥ захованих роб≥т.
12.5.3. ѕрийманню в експлуатац≥ю п≥дл¤гають колектори ≥
канал≥зац≥йн≥ мереж≥, ¤к≥ можна приЇднати до д≥ючоњ системи ≥
нормально експлуатувати. ƒл¤ прийманн¤ в експлуатац≥ю споруджених
д≥л¤нок зг≥дно ≥з —Ќиѕ 3.05.04-85 призначають ƒержавну або робочу
приймальну ком≥с≥ю.
12.5.4. Ѕуд≥вельна орган≥зац≥¤ повинна представити приймальн≥
ком≥с≥њ документи зг≥дно з перел≥ком п.2.6.6 цих ѕравил.
12.5.5. ѕриймальна ком≥с≥¤ перев≥р¤Ї в≥дпов≥дн≥сть документ≥в
в натур≥ шл¤хом огл¤д≥в, обм≥рюванн¤, контрольного шурфуванн¤,
н≥велюванн¤ та опитуванн¤ ос≥б, ¤к≥ зд≥йснювали буд≥вництво ≥
техн≥чний нагл¤д. ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ роботи ком≥с≥њ акт прийманн¤ з
ус≥ма матер≥алами передаЇтьс¤ до ¬одоканалу.
12.5.6. ѕеред здачею трубопроводу ком≥с≥њ представники
техн≥чного нагл¤ду, буд≥вельноњ орган≥зац≥њ ≥ замовника огл¤дають
його. ќгл¤ду п≥дл¤гають ус≥ камери ≥ колод¤з≥, випуски ≥
водостоки. ѕ≥д час обходу траси встановлюють виконанн¤ роб≥т з
благоустрою, необх≥дного дл¤ експлуатац≥њ.
ѕеред здачею в експлуатац≥ю трубопровод≥в д≥аметром 900 мм ≥
б≥льше представники буд≥вельноњ орган≥зац≥њ та техн≥чного нагл¤ду
огл¤дають труби зсередини, проход¤чи по них.
12.5.7. ѕрийманн¤ канал≥зац≥йноњ мереж≥ супроводжуЇтьс¤
≥нструментальною перев≥ркою в≥дм≥ток лотк≥в у колод¤з¤х
(н≥велюванн¤м) ≥ пр¤мол≥н≥йност≥ д≥л¤нок (за допомогою дзеркала).
” трубопровод≥ круглого перер≥зу в≥дображенн¤ в дзеркал≥ повинно
мати правильну форму. ¬≥дхиленн¤ в≥д форми круга по горизонтал≥
допускаЇтьс¤ не б≥льш н≥ж на 1/4 д≥аметра, але не б≥льш н≥ж
на 50 мм в кожний б≥к, по вертикал≥ в≥дхиленн¤ не допускаЇтьс¤.
12.5.8. «будований трубопров≥д п≥ддають г≥дравл≥чному
випробуванню на герметичн≥сть зг≥дно ≥з —Ќиѕ 3.05.04-85.
12.5.9. Ќов≥ трубопроводи повинн≥ бути занесен≥ на планшети,
що збер≥гаютьс¤ в техн≥чному в≥дд≥л≥, а також на оперативн≥ схеми,
¤к≥ перебувають у диспетчерському пункт≥, ≥з зазначенн¤м колод¤з≥в
(камер) ≥ призначенн¤м в≥дпов≥дних реЇстрац≥йних номер≥в. Ќа нов≥
трубопроводи повинн≥ бути заведен≥ паспорти.
12.5.10. ƒл¤ вир≥шенн¤ питанн¤ про приЇднанн¤ до системи
канал≥зац≥йноњ мереж≥ замовник зобов'¤заний до складанн¤ завданн¤
на проектуванн¤ одержати в≥д ¬одоканалу дозв≥л та техн≥чн≥ умови
на приЇднанн¤. “ехн≥чн≥ умови видають ¬одоканалом зг≥дно з
≥нструкц≥Їю, затвердженою ƒержжитлокомунгоспом ”крањни
(див.п.9.5.22).
12.5.11. ѕ≥д час погодженн¤ проекту канал≥зац≥њ ¬одоканал
повинен перев≥рити його в≥дпов≥дн≥сть виданим техн≥чним умовам,
цих ѕравилам, Ѕуд≥вельним нормам ≥ правилам та ≥ншим нормативним
документам.
12.5.12. ѕогоджений прим≥рник проекту повертаЇтьс¤ замовнику,
а другий прим≥рник залишаЇтьс¤ у ¬одоканал≥ ≥ використовуЇтьс¤ ним
у процес≥ техн≥чного нагл¤ду за буд≥вництвом та прийманн¤м об'Їкта
в експлуатац≥ю.
12.5.13. ƒл¤ нагл¤ду за зд≥йсненн¤м приЇднанн¤ м≥ж замовником
≥ ¬одоканалом укладаЇтьс¤ догов≥р.
12.6. “ехн≥чна документац≥¤.
12.6.1. —лужба експлуатац≥њ канал≥зац≥йних мереж повинна мати
≥ збер≥гати додатково до вимог п.2.6 цих ѕравил таку техн≥чну
документац≥ю;
виконавч≥ кресленн¤ ус≥х п≥дземних мереж ≥ споруд канал≥зац≥њ
з координатною прив'¤зкою;
зв≥т ≥нженерно-геолог≥чноњ розв≥дки;
плани л≥кв≥дац≥њ авар≥й на колекторах ≥ книгу ознайомленн¤ з
ними в≥дпов≥дних прац≥вник≥в;
акти ком≥с≥й з розсл≥дуванн¤ авар≥й;
граф≥ки огл¤д≥в канал≥зац≥йних мереж;
акти техн≥чних огл¤д≥в;
граф≥ки виконанн¤ поточних ≥ планово-попереджувальних
ремонт≥в;
проекти виконанн¤ роб≥т з кап≥тального ремонту мереж≥;
акти захованих роб≥т;
книгу розпор¤джень з в≥дм≥тками про њх виконанн¤;
паспорти водного господарства або еколог≥чн≥ паспорти
п≥дприЇмств з даними про склад водопров≥дно-канал≥зац≥йних споруд
≥ мереж абонента, к≥льк≥сть ≥ ¤к≥сний склад ст≥чних вод, режими њх
надходженн¤ в комунальну канал≥зац≥ю тощо.
12.6.2. —лужба експлуатац≥њ канал≥зац≥йних мереж повинна
щор≥чно складати техн≥чн≥ зв≥ти про результати роботи
канал≥зац≥йноњ мереж≥. ÷≥ зв≥ти повинн≥ охоплювати ус≥ види роб≥т,
достов≥рно в≥дображати стан господарства канал≥зац≥йних мереж та
бути основою дл¤ розробки перспективних план≥в розвитку мереж≥.
13. ќчисн≥ споруди канал≥зац≥њ
13.1. ќсновн≥ завданн¤ експлуатац≥њ очисних споруд
канал≥зац≥њ.
13.1.1. основними завданн¤ми експлуатац≥њ очисних споруд
канал≥зац≥њ Ї:
захист в≥дкритих водойм в≥д забрудненн¤ ст≥чними водами,
забезпеченн¤ очищенн¤ ст≥чних вод ≥ обробки осад≥в, њх в≥дведенн¤
в≥д очисних споруд зг≥дно ≥з затвердженим проектом, ѕравилами
охорони поверхневих вод, —ан≥тарними правилами ≥ нормами охорони
поверхневих вод в≥д забрудненн¤, вимогами територ≥альних орган≥в
центрального органу виконавчоњ влади з питань охорони
навколишнього природного середовища, еколог≥чноњ безпеки,
запов≥дноњ справи, а також г≥дрометеоролог≥чноњ д≥¤льност≥,
ƒержавного сан≥тарного нагл¤ду, охорони рибних запас≥в;
створенн¤ умов дл¤ переробки ст≥чних вод ≥ осад≥в дл¤ њх
подальшого використанн¤ у народному господарств≥;
орган≥зац≥¤ ефективноњ безпереб≥йноњ ≥ над≥йноњ роботи
очисних споруд, зниженн¤ соб≥вартост≥ обробки ст≥чних вод,
економ≥¤ електроенерг≥њ, реагент≥в ≥ води, що витрачаютьс¤ на
технолог≥чн≥ ц≥л≥;
систематичний лабораторно-виробничий ≥ технолог≥чний контроль
роботи очисних споруд;
контроль за станом очищенн¤ ст≥чних вод на п≥дприЇмствах -
абонентах.
13.2. Ќагл¤д за буд≥вництвом ≥ прийманн¤ в експлуатац≥ю.
13.2.1. ѕрийманн¤ в експлуатац≥ю збудованих або
реконструйованих очисних споруд зд≥йснюЇтьс¤ зг≥дно ≥з —Ќиѕ
3.05.04-85.
13.2.2. —поруди, що п≥дл¤гають прийманню в експлуатац≥ю,
повинн≥ бути виконан≥ за затвердженим проектом з дотриманн¤м вс≥х
вимог, встановлених Ѕуд≥вельними нормами та правилами, техн≥чними
умовами та ≥ншими нормативними документами.
13.2.3. ѕуску очисних споруд канал≥зац≥њ в експлуатац≥ю
повинна передувати њх пробна експлуатац≥¤.
ѕуск в експлуатац≥ю споруд б≥олог≥чноњ очистки провод¤ть при
гарантован≥й температур≥ ст≥чних вод не нижче 12 гр.—.
13.2.4. ƒо пуску очисних споруд в пробну експлуатац≥ю
необх≥дно:
укомплектувати кадри ≥ провести навчанн¤ експлуатац≥йного
персоналу ≥з стажуванн¤м на аналог≥чно д≥ючих спорудах;
забезпечити необх≥дний запас ≥ належне збер≥ганн¤ реагент≥в,
реактив≥в та ≥нших матер≥ал≥в, захисних засоб≥в тощо, а також
доставку необх≥дноњ к≥лькост≥ активного мулу з д≥ючих споруд;
забезпечити вс≥ технолог≥чн≥ д≥л¤нки ≥ структурн≥ п≥дрозд≥ли
положенн¤ми про них, посадовими ≥нструкц≥¤ми, ≥нструкц≥¤ми з
експлуатац≥њ, з техн≥ки безпеки, журналами дл¤ реЇстрац≥њ роботи
очисних споруд;
перев≥рити готовн≥сть лаборатор≥њ до проведенн¤
лабораторно-виробничого ≥ технолог≥чного контролю;
провести ≥нструктаж експлуатац≥йного персоналу з питань мети
≥ завдань пробноњ експлуатац≥њ та техн≥ки безпеки при њњ
проведенн≥;
погодити з територ≥альними органами центрального органу
виконавчоњ влади з питань охорони навколишнього природного
середовища, еколог≥чноњ безпеки, запов≥дноњ справи, а також
г≥дрометеоролог≥чноњ д≥¤льност≥ ≥ ƒержавного сан≥тарного нагл¤ду
пор¤док ≥ умови скиду в водойму очищених ст≥чних вод, а також
методики анал≥зу ст≥чних вод.
13.2.5. ѕробну експлуатац≥ю очисних споруд провод¤ть при
проектному режим≥ (за к≥льк≥сть ≥ технолог≥Їю обробки ст≥чних
вод).
” процес≥ пробноњ експлуатац≥њ перев≥р¤ють працездатн≥сть
ус≥х споруд, њх елемент≥в, комун≥кац≥й, зап≥рно-розпод≥льного ≥
контрольно-вим≥рювального обладнанн¤.
“ривал≥сть пробноњ експлуатац≥њ визначаЇтьс¤ часом дос¤гненн¤
проектних показник≥в.
13.2.6. ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ пробноњ експлуатац≥њ очисн≥ споруди
за узгодженн¤м з територ≥альними органами центрального органу
виконавчоњ влади з питань охорони навколишнього природного
середовища, еколог≥чноњ безпеки, запов≥дноњ справи, а також
г≥дрометеоролог≥чноњ д≥¤льност≥ та ƒержавного сан≥тарного нагл¤ду
ввод¤ть в тимчасову експлуатац≥ю, про що складаЇтьс¤ в≥дпов≥дний
акт.
13.2.7. ѕ≥д час тимчасовоњ експлуатац≥њ необх≥дно:
провести технолог≥чне налагодженн¤ очисних споруд;
в≥дпрацювати економ≥чн≥ експлуатац≥йн≥ режими;
уточнити дози реагент≥в;
провести випробуванн¤ споруд на проектну потужн≥сть ≥
форсован≥ режими (на випадок авар≥й);
ви¤вити ≥ усунути недол≥ки ≥ несправност≥ в робот≥ очисних
споруд, комун≥кац≥й, зап≥рно-регулюючого ≥
контрольно-вим≥рювального обладнанн¤ тощо.
ƒл¤ технолог≥чного налагодженн¤ споруд сл≥д залучити
спец≥ал≥зовану пусконалагоджувальну орган≥зац≥ю.
13.2.8. ѕрийманн¤ збудованих або реконструйованих очисних
споруд у пост≥йну експлуатац≥ю проводитьс¤ зг≥дно ≥з —Ќиѕ
3.05.04-85 ƒержавною приймальною ком≥с≥Їю п≥сл¤ њх введенн¤ в
тимчасову експлуатац≥ю, проведенн¤ всеб≥чних комплексних
випробувань ≥ дос¤гненн¤ проектноњ потужност≥ та проектних
показник≥в очищенн¤ ст≥чних вод.
« моменту п≥дписанн¤ акта державною приймальною ком≥с≥Їю
очисн≥ споруди вважаютьс¤ введеними в пост≥йну експлуатац≥ю.
ѕ≥д час прийманн¤ в експлуатац≥ю очисних споруд зм≥на
передбаченоњ в проект≥ потужност≥, ¤к правило, не допускаЇтьс¤. ”
виключних випадках така зм≥на може бути дозволена лише органом, що
затверджуЇ акт прийманн¤ споруд в експлуатац≥ю, за поданн¤м
державноњ приймальноњ ком≥с≥њ.
” тому випадку, коли к≥льк≥сть ст≥чних вод, що надходить до
очисних споруд, менша за передбачену проектом, дозвол¤Їтьс¤
посекц≥йне налагодженн¤, прийманн¤ ≥ пуск в експлуатац≥ю очисних
споруд.
13.3. “ехн≥чна документац≥¤.
13.3.1. Ќа д≥ючих очисних спорудах канал≥зац≥њ, кр≥м
документац≥њ, вказаноњ в розд≥л≥ 2.6 цих ѕравил, повинна
збер≥гатис¤ ще така техн≥чна документац≥¤:
схема сан≥тарно-захисноњ зони очисних споруд;
виконавчий план ≥ висотна схема очисних споруд з нанесеними
комун≥кац≥¤ми ≥ випусками;
оперативна технолог≥чна схема;
схема автоматики ≥ телемехан≥ки;
техн≥чний зв≥т налагоджувальноњ орган≥зац≥њ ≥ технолог≥чний
регламент.
13.4. ќбслуговуючий персонал.
13.4.1. —труктурними виробничими п≥дрозд≥лами очисних споруд
Ї технолог≥чн≥ цехи (механ≥чноњ очистки, б≥олог≥чноњ очистки,
обробки осад≥в ст≥чних вод) ≥ контрольн≥ лаборатор≥њ (х≥м≥чна,
бактер≥олог≥чна та ≥н.).
ƒо виробничих цех≥в також належать служби з експлуатац≥њ
насосних ≥ компресорних станц≥й, котелень ≥ комун≥кац≥й,
розташованих на майданчику очисних споруд.
13.4.2. ƒо складу обслуговуючого персоналу повинн≥ входити:
прац≥вник, що в≥дпов≥даЇ за загальний стан ≥ роботу очисних
споруд, - начальник очисних споруд;
прац≥вник, що безпосередньо в≥дпов≥даЇ за ¤к≥сть очищенн¤
ст≥чних вод зг≥дно з проектом ≥ технолог≥чним регламентом,
додержанн¤ вимог природоохоронних та сан≥тарних орган≥в, вчасний
контроль технолог≥чного ≥ сан≥тарного режим≥в очищенн¤ ст≥чних
вод, величину доз реагент≥в, орган≥зац≥ю зм≥нних чергувань,
вчасний ремонт технолог≥чних споруд ≥ устаткуванн¤, - технолог;
прац≥вник, що в≥дпов≥даЇ за орган≥зац≥ю ≥ проведенн¤
лабораторних досл≥джень, вчасний контроль складу ст≥чних вод,
встановленн¤ доз реагент≥в ≥ контроль ¤кост≥ реагент≥в, -
зав≥дуючий лаборатор≥Їю;
прац≥вник, що в≥дпов≥даЇ за роботу з охорони прац≥ ≥ техн≥ки
безпеки - ≥нженер;
прац≥вники, ¤к≥ несуть по черз≥ зм≥нн≥ чергуванн¤ на очисних
спорудах ≥ в≥дпов≥дають за роботу зм≥ни в ц≥лому, - старший
черговий (≥нженер, техн≥к, майстер);
прац≥вники, ¤к≥ зд≥йснюють ус≥ необх≥дн≥ технолог≥чн≥
операц≥њ в цехах лаборатор≥¤х, - оператори, хлораторники,
вантажники, лаборанти;
прац≥вники, ¤к≥ в≥дпов≥дають за техн≥чну експлуатац≥ю
електричного ≥ механ≥чного обладнанн¤, контрольно-вим≥рювальних
прилад≥в тощо, - ≥нженери, майстри, електрики, слюсар≥.
12.4.3. –оботу очисних споруд обл≥ковують шл¤хом регул¤рних
запис≥в в журналах:
техн≥чноњ експлуатац≥њ, де щоденно реЇструють к≥льк≥сть
ст≥чних вод, ¤к≥ очищуютьс¤, ≥ осад≥в, к≥льк≥сть витрачених
реагент≥в та њх дози, к≥льк≥сть води, витраченоњ на технолог≥чн≥
потреби, найменуванн¤ споруд, агрегат≥в ≥ обладнанн¤, що
перебувають у робот≥, очищенн≥, ремонт≥ тощо;
анал≥з≥в, до ¤ких щоденно внос¤ть результати анал≥з≥в з
визначенн¤ складу ст≥чних вод (що надход¤ть до споруд ≥ скидаютьс¤
у водойму), а також складу ст≥чних вод на окремих стад≥¤х
очищенн¤, дан≥ анал≥з≥в сирих та оброблених осад≥в тощо;
складському, куди занос¤тьс¤ дан≥ про надходженн¤ ≥
витраченн¤ реагент≥в та ≥нших матер≥ал≥в, що збер≥гаютьс¤ на
складах очисних споруд.
13.5. Ћабораторно-виробничий контроль.
13.5.1. Ћабораторно-виробничий контроль - необх≥дна умова
орган≥зац≥њ рег≥ональноњ експлуатац≥њ очисних споруд ≥
забезпеченн¤ очистки ст≥чних вод, що в≥дпов≥даЇ вимогам ѕравил
охорони поверхневих вод, —ан≥тарних правил ≥ норм охорони
поверхневих вод в≥д забрудненн¤ —анѕ≥Ќ N 4630-88, вимог
територ≥альних орган≥в центрального органу виконавчоњ влади з
питань охорони навколишнього природного середовища, еколог≥чноњ
безпеки, запов≥дноњ справи, а також г≥дрометеоролог≥чноњ
д≥¤льност≥ та ƒержавного сан≥тарного нагл¤ду.
13.5.2. Ћабораторно-виробничий контроль повинен бути
орган≥зований на ус≥х етапах ≥ стад≥¤х очищенн¤ ст≥чних вод ≥
обробки осад≥в ¤к дл¤ оц≥нки к≥льк≥сних ≥ ¤к≥сних показник≥в
роботи очисних споруд, так ≥ дл¤ реЇстрац≥њ к≥лькост≥ ≥ ¤кост≥
ст≥чних вод ≥ осад≥в, що обробл¤ютьс¤.
13.5.3. ” процес≥ експлуатац≥њ очисних споруд необх≥дно
пост≥йно анал≥зувати результати лабораторно-виробничого контролю
дл¤ забезпеченн¤ найвищих техн≥ко-економ≥чних показник≥в роботи
споруд, удосконаленн¤ технолог≥чних процес≥в, уточненн¤ доз
реагент≥в.
—истематичний анал≥з результат≥в лабораторно-виробничого
контролю повинен бути спр¤мований на вчасне ви¤вленн¤ порушень у
технолог≥чному процес≥ ≥ попередженн¤ в≥дводу води, ¤ка не
в≥дпов≥даЇ встановленим вимогам.
13.5.4. Ћабораторно-виробничий контроль зд≥йснюють прац≥вники
х≥м≥чноњ та бактер≥олог≥чноњ лаборатор≥й, а також черговий
персонал очисних споруд. ¬≥дпов≥дальн≥сть за проведенн¤ контролю
покладаЇтьс¤ на головного ≥нженера (технолога) споруд, а за
достов≥рн≥сть анал≥з≥в ≥ стан метролог≥чного та
матер≥ально-техн≥чного забезпеченн¤ лаборатор≥њ - на зав≥дуючого
лаборатор≥Їю.
13.5.5. ќбс¤г ≥ граф≥к лабораторно-виробничого контролю
визначають з урахуванн¤м м≥сцевих умов, погоджують з
територ≥альними органами центрального органу виконавчоњ влади з
питань охорони навколишнього природного середовища, еколог≥чноњ
безпеки, запов≥дноњ справи, а також г≥дрометеоролог≥чноњ
д≥¤льност≥ та ƒержавного сан≥тарного нагл¤ду ≥ затверджують у
кер≥вництва ¬одоканалу.
13.5.6. Ћабораторно-виробничий контроль провод¤ть на основ≥
об'Їктивних способ≥в обл≥ку ≥ вим≥рювань за допомогою прилад≥в, а
також на основ≥ методик анал≥з≥в, що регламентуютьс¤ державними
стандартами або погоджен≥ з територ≥альними органами центрального
органу виконавчоњ влади з питань охорони навколишнього природного
середовища, еколог≥чноњ безпеки, запов≥дноњ справи, а також
г≥дрометеоролог≥чноњ д≥¤льност≥ та ƒержавного сан≥тарного нагл¤ду.
”с≥ прилади, що використовуютьс¤ дл¤ вим≥рювань та обл≥ку
роботи очисних споруд, повинн≥ бути пов≥рен≥ ≥ опломбован≥ у
встановленому пор¤дку.
( ѕункт 13.5.6 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з Ќаказом
ƒержжитлокомунгоспу N 2 ( z0077-05 ) в≥д 04.01.2005 )
13.5.7. ѕриладами повинн≥ реЇструватис¤:
к≥льк≥сть ст≥чних вод, що надход¤ть на очисн≥ споруди,
к≥льк≥сть осад≥в ≥ мулу;
р≥вн≥ води ≥ осаду в очисних спорудах;
тиск ≥ температура в установках терм≥чноњ обробки осад≥в;
температура в метантенках.
13.5.8. ≈фективн≥сть роботи окремих споруд або всього
комплексу очисних споруд канал≥зац≥њ контролюють за складом
ст≥чних вод ≥ осад≥в перед кожним етапом очистки ≥ п≥сл¤ нього.
—клад ст≥чних вод контролюють за ф≥зико-х≥м≥чними ≥
бактер≥олог≥чними показниками:
‘≥зико-х≥м≥чн≥ показники:
температура ст≥чних вод, гр.—;
маса зважених речовин при 105 гр.—, мг/л;
зольн≥сть, в≥дсотк≥в в≥д маси зважених речовин;
б≥хроматна окиснен≥сть (’— ) мг/л;
Ѕ— ≥ Ѕ— , мг/л;
5 повне
азот загальний, мг/л;
азот амон≥йних солей, мг/л;
азот н≥трит≥в, мг/л;
активна реакц≥¤ (pH);
розчинений кисень, мг/л;
хлориди, мг/л;
хлор активний, мг/л;
фосфати, мг/л;
синтетичн≥ поверхнево-активн≥ речовини (—ѕј–), мг/л;
нафтопродукти, мг/л;
сол≥ важких метал≥в, мг/л.
÷ей перел≥к може бути уточнений ≥ доповнений територ≥альними
органами центрального органу виконавчоњ влади з питань охорони
навколишнього природного середовища, еколог≥чноњ безпеки,
запов≥дноњ справи, а також г≥дрометеоролог≥чноњ д≥¤льност≥ з
урахуванн¤м м≥сцевих умов.
Ѕактер≥олог≥чн≥ показники:
загальна к≥льк≥сть бактер≥й в 1 мл;
кол≥-≥ндекс;
≥ндекс кол≥-фагу;
к≥льк≥сть ¤Їць гельм≥нт≥в в неочищен≥й ≥ очищен≥й ст≥чн≥й
р≥дин≥.
—клад осад≥в ст≥чних вод контролюють за такими показниками:
питомий оп≥р ф≥льтруванн¤, см/г;
волог≥сть, в≥дсотк≥в;
зольн≥сть, в≥дсотк≥в;
х≥м≥чний склад (к≥льк≥сть жир≥в, б≥лк≥в та вуглевод≥в), мг/л;
вм≥ст —ѕј–, мг/л.
ƒл¤ осад≥в, ¤к≥ використовують ¤к добрива, додатково
визначають: азот, фосфор, кал≥й, кальц≥й, сол≥ важких метал≥в, а
також к≥льк≥сть життЇздатних ¤Їць гельм≥нт≥в.
13.5.9. ѕовний анал≥з ст≥чноњ води, що надходить на очисн≥
споруди ≥ скидаЇтьс¤ у водойму, провод¤ть за узгодженн¤м з
територ≥альними органами центрального органу виконавчоњ влади з
питань охорони навколишнього природного середовища, еколог≥чноњ
безпеки, запов≥дноњ справи, а також г≥дрометеоролог≥чноњ
д≥¤льност≥ та ƒержавного сан≥тарного нагл¤ду з урахуванн¤м
м≥сцевих умов, але не р≥дше одного разу на декаду.
13.5.10. ѕроби дл¤ анал≥зу ст≥чних вод, ¤к неочищених, та ≥
очищених, треба в≥дбирати в м≥сц¤х повного перем≥шуванн¤ потоку з
глибини 0,3-0,5 м. ѕер≥одичн≥сть в≥дбору проб - не р≥дше одного
разу на добу.
Ѕажано встановленн¤ автоматичних пробов≥дб≥рник≥в дл¤
одержанн¤ середньодобовоњ проби.
13.6. “ехнолог≥чний контроль.
13.6.1. ќсновне завданн¤ технолог≥чного контролю - всеб≥чна
оц≥нка технолог≥чноњ ефективност≥ роботи очисних споруд дл¤
вчасного вжитт¤ заход≥в щодо забезпеченн¤ безпереб≥йноњ роботи
споруд з визначеною потужн≥стю, необх≥дним ступенем очищенн¤ води
≥ обробки осад≥в.
13.6.2. “ехнолог≥чний контроль регул¤рно зд≥йснюють черговий
оператор разом з черговим персоналом лаборатор≥њ п≥д загальним
кер≥вництвом головного ≥нженера (технолога) ≥ зав≥дуючого
лаборатор≥Їю. ”с≥ дан≥ спостережень ≥ вим≥рювань занос¤ть до
журнал≥в встановленоњ форми.
13.6.3. ѕ≥д час орган≥зац≥њ та встановленн¤ обс¤гу
технолог≥чного контролю необх≥дно розмежувати обов'¤зки м≥ж
черговими операторами ≥ прац≥вниками лаборатор≥њ та визначити
операц≥њ з контролю, ¤к≥ виконуютьс¤ сп≥льно.
13.6.4. ƒо обов'¤зк≥в чергового персоналу ≥ персоналу
лаборатор≥њ з технолог≥чного контролю вход¤ть:
нагл¤д ≥ контроль за технолог≥чним процесом ≥ ¤к≥стю очищенн¤
води ≥ обробки осад≥в;
контроль ≥ регулюванн¤ к≥лькост≥ води ≥ осад≥в, що
подаютьс¤ на споруди;
контроль за к≥льк≥стю ≥ складом очищених ст≥чних вод, що
скидаютьс¤ у водойму;
контроль за к≥льк≥стю ≥ складом осад≥в ≥ мулу, що надход¤ть
на споруди з обробки осад≥в чи дл¤ використанн¤ у
с≥льському господарств≥;
нагл¤д ≥ контроль за р≥вн¤ми ≥ р≥вном≥рн≥стю розпод≥лу води
м≥ж окремими спорудами та њх блоками, р≥вн¤ми осад≥в;
перев≥рка справност≥ ≥ правильност≥ переключень окремих
споруд, њх секц≥й, трубопровод≥в, а також реагентних установок;
перев≥рка справност≥ механ≥чного устаткуванн¤, ¬ѕ ≥
автоматики, дросельних ≥ вим≥рювальних пристроњв та ≥ншого
обладнанн¤;
перев≥рка на¤вност≥ запасу ≥ ¤кост≥ реагент≥в та ≥нших
матер≥ал≥в, нагл¤д за њх збер≥ганн¤м.
13.6.5. ƒл¤ всеб≥чноњ оц≥нки режим≥в роботи очисних споруд
необх≥дно вести к≥льк≥сний ≥ ¤к≥сний обл≥к роботи не т≥льки всього
комплексу, але й окремих споруд за такими показниками:
реш≥тки - к≥льк≥сть покидьк≥в, њх волог≥сть, зольн≥сть ≥
густина - не р≥дше одного разу на м≥с¤ць;
п≥сковловлювач≥ - к≥льк≥сть осаду за об'Їмом, його густина,
волог≥сть, вм≥ст п≥ску - не р≥дше одного разу на м≥с¤ць;
первинн≥ в≥дст≥йники (у тому числ≥ двох'¤русн≥) - к≥льк≥сть
сирого осаду, його волог≥сть, х≥м≥чний склад, к≥льк≥сть зважених
речовин на виход≥, тривал≥сть перебуванн¤ ст≥чноњ р≥дини у
в≥дст≥йнику - не р≥дше одного разу на декаду;
аеротенки - Ѕ— повне ст≥чноњ води перед ≥ п≥сл¤ перебуванн¤
в аеротенку - один раз на тиждень; тривал≥сть та ≥нтенсивн≥сть
аерац≥њ; к≥льк≥сть активного мулу, що надходить в аеротенки, та
надлишкового мулу, що в≥дводитьс¤ в мулоущ≥льнювач≥ або на мулов≥
майданчики; концентрац≥¤, ступ≥нь рециркул¤ц≥њ ≥ регенерац≥њ
активного мулу, к≥льк≥сть пов≥тр¤, поданого в аеротенки, вм≥ст
розчиненого кисню у вод≥ - один раз на зм≥ну;
вторинн≥ в≥дст≥йники - тривал≥сть в≥дстоюванн¤, винос мулу,
концентрац≥¤ рециркул¤ц≥йного мулу - один раз на тиждень, муловий
≥ндекс - два рази на тиждень, а у раз≥ "спуханн¤" мулу - кожноњ
зм≥ни;
мулоущ≥льнювач≥ - к≥льк≥сть, волог≥сть, зольн≥сть мулу на
вход≥ ≥ виход≥ з споруди, тривал≥сть ущ≥льненн¤ мулу, к≥льк≥сть
зважених речовин в осв≥тлен≥й вод≥ - один раз на декаду;
преаератори - доза мулу, к≥льк≥сть пов≥тр¤, тривал≥сть
аерац≥њ - один раз на зм≥ну;
б≥окоагул¤тори - доза мулу, к≥льк≥сть пов≥тр¤, час
перебуванн¤ води у споруд≥, вм≥ст зважених речовин на вход≥ ≥
виход≥ з споруди, к≥льк≥сть осаду, його волог≥сть, зольн≥сть -
один раз на зм≥ну;
б≥оф≥льтри - Ѕ— повне, ’— , вм≥ст зважених речовин,
навантаженн¤ по Ѕ— повному - один раз на декаду; температура води
на вход≥ ≥ виход≥ з споруди, вм≥ст розчиненого кисню - один раз на
зм≥ну.
13.6.6. –обота споруд з обробки осад≥в контролюЇтьс¤ за
такими показниками:
метантенки - к≥льк≥сть ≥ температура сирого осаду ≥ мулу, а
також збродженого осаду, що вивантажуЇтьс¤ з споруди; к≥льк≥сть
газу ≥ витраченоњ пари - щоденно; волог≥сть, зольн≥сть осаду на
вход≥ ≥ виход≥ з споруди, температура брод≥нн¤ ≥ х≥м≥чний склад
осаду - щом≥с¤чно;
мулов≥ ≥ п≥сков≥ майданчики, мулов≥ ставки - к≥льк≥сть ≥
волог≥сть осад≥в, що надход¤ть на споруди ≥ видал¤ютьс¤ з споруд;
тривал≥сть суш≥нн¤, питомий оп≥р ф≥льтруванн¤; Ѕ— повне ≥ вм≥ст
зважених речовин у дренажних водах - один раз на декаду;
споруди механ≥чного зневодненн¤ осад≥в - к≥льк≥сть,
волог≥сть, зольн≥сть осад≥в перед обробкою ≥ п≥сл¤ нењ; к≥льк≥сть
ф≥льтрату, вм≥ст у ньому зважених речовин; дози ≥ витрата
реагент≥в, виробн≥сть вакуум-ф≥льтр≥в - один раз на зм≥ну; Ѕ—
повне дренажноњ води - один раз на декаду;
аеробн≥ стаб≥л≥затори осад≥в - тривал≥сть та ≥нтенсивн≥сть
аерац≥њ; к≥льк≥сть осад≥в з первинних в≥дст≥йник≥в ≥ надлишкового
мулу; к≥льк≥сть пов≥тр¤, поданого в споруду; вм≥ст розчиненого
кисню - один раз на зм≥ну; вм≥ст сухоњ речовини, зольн≥сть,
волог≥сть та питомий оп≥р ф≥льтруванню стаб≥л≥зованого осаду -
один раз на тиждень;
споруди терм≥чного суш≥нн¤ осаду - к≥льк≥сть, волог≥сть,
зольн≥сть сирого ≥ висушеного осаду, температура топкових газ≥в на
вход≥ ≥ виход≥ споруди, витрата пального (абсолютна ≥ на одиницю
продукц≥њ), виробн≥сть споруди - один раз на зм≥ну;
пол¤ ф≥льтрац≥њ - навантаженн¤ по вод≥ на 1 га, Ѕ— ≥ вм≥ст в
очищен≥й вод≥ зважених речовин, розчиненого кисню, бектер≥альних
забруднень - один раз на декаду;
б≥олог≥чн≥ ставки - тривал≥сть перебуванн¤ ст≥чних вод, Ѕ—
повне, вм≥ст зважених речовин на вход≥ ≥ виход≥, к≥льк≥сть
затриманих осад≥в та њх характеристика - один раз на м≥с¤ць;
пер≥одичн≥сть очищенн¤ ставк≥в.
13.6.7. ” процес≥ дезинфекц≥њ ст≥чних вод контролюють дози ≥
витрату хлору (хлорного вапна, г≥похлорит≥в), тривал≥сть контакту,
залишковий хлор ≥ хлоропоглинанн¤ - за узгодженн¤м з
територ≥альними органами центрального органу виконавчоњ влади з
питань охорони навколишнього природного середовища, еколог≥чноњ
безпеки, запов≥дноњ справи, а також г≥дрометеоролог≥чноњ
д≥¤льност≥ та ƒержавного сан≥тарного нагл¤ду. онцентрац≥ю
залишкового активного хлору визначають кожну годину, а
хлоропоглинанн¤ (з бактер≥олог≥чним контролем за ефектом
знезараженн¤) дл¤ уточненн¤ дози хлору ≥ ефективноњ концентрац≥њ
залишкового хлору - не р≥дше одного разу на тиждень.
” кожн≥й парт≥њ хлорного вапна повинна бути визначена його
активн≥сть. јктивн≥сть хлорного вапна, що збер≥гаЇтьс¤ на склад≥,
повинна перев≥р¤тись щом≥с¤чно.
13.6.8. Ќа вс≥х спорудах необх≥дно вести обл≥к витрати
електроенерг≥њ, води ≥ пари.
13.6.9. ƒан≥ про роботу очисних споруд, а також в≥домост≥ про
вс≥ ви¤влен≥ Ќесправност≥ черговий персонал зобов'¤заний
записувати в робоч≥ журнали. ∆урнали заповнюЇ кожна зм≥на, в денну
зм≥ну п≥двод¤ть п≥дсумки роботи споруд за добу.
13.6.10. «а даними обл≥ку складають зведену в≥дом≥сть роботи
очисних споруд.
13.7. —поруди механ≥чноњ очистки ст≥чних вод.
13.7.1. –еш≥тки ≥ проц≥джувач≥.
13.7.1.1. –еш≥тки ≥ проц≥джувач≥ повинн≥ забезпечувати
видаленн¤ крупних предмет≥в ≥ забруднень, що м≥ст¤тьс¤ в ст≥чних
водах.
13.7.1.2. ” процес≥ експлуатац≥њ реш≥ток персонал
зобов'¤заний:
при максимальному притоков≥ ст≥чних вод витримувати швидк≥сть
проходу води в прозорах реш≥тки 0,8-1,0 м/с дл¤ механ≥зованих
реш≥ток ≥ 1,2 м/с - дл¤ реш≥ток-дробарок;
сл≥дкувати за станом прозор≥в реш≥тки, не допускаючи њх
засм≥ченн¤ ≥ п≥дпору ст≥чних вод;
вести пост≥йний нагл¤д за роботою граблин ≥ видал¤ти
покидьки, що на них залишаютьс¤;
не допускати попаданн¤ в дробарку твердих предмет≥в, ¤к≥
можуть њњ пошкодити;
при контейнерному вивезенн≥ вчасно (один раз на 3-4 доби)
видал¤ти покидьки ≥ сл≥дкувати за герметичн≥стю закритт¤
контейнер≥в.
13.7.1.3. ” процес≥ експлуатац≥њ проц≥джувач≥в персонал
зобов'¤заний:
сл≥дкувати за р≥внем води в камер≥ проц≥джувача ≥ станом
проц≥джуючого барабана, вчасно його очищувати, не допускати
п≥дпору ст≥чноњ р≥дини;
вчасно видал¤ти затриман≥ покидьки ≥ вивозити њх на звалище.
13.7.1.4. ” теплу пору року покидьки, що збер≥гаютьс¤ дл¤
вивезенн¤ на звалище, необх≥дно обробл¤ти хлорним вапном.
13.7.1.5. ” прим≥щенн≥ реш≥ток ≥ проц≥джувач≥в повинна
пост≥йно д≥¤ти вентил¤ц≥¤, у раз≥ необх≥дност≥ сл≥д в≥дчин¤ти
в≥кна ≥ двер≥.
13.7.2. ѕ≥сковловлювач≥.
13.7.2.1. ѕ≥сковловлювач≥ повинн≥ забезпечувати видаленн¤ ≥з
ст≥чних вод п≥ску та ≥нших м≥неральних дом≥шок з фракц≥¤ми
розм≥ром понад 0,25 мм на 85-90 в≥дсотк≥в.
13.7.2.2. ” процес≥ експлуатац≥њ п≥сковловлювач≥в персонал
зобов'¤заний:
вести контроль за витратою ст≥чних вод, що надход¤ть,
регулювати навантаженн¤ на окрем≥ п≥сковловлювач≥;
вим≥рювати шар затриманого п≥ску;
видал¤ти з п≥сковловлювач≥в п≥сок (у м≥ру накопиченн¤, але не
р≥дше н≥ж через 1-2 доби);
зд≥йснювати в≥дмиванн¤ та зневодненн¤ п≥ску, а також
вивезенн¤ його з територ≥њ очисних споруд;
сл≥дкувати за подачею пов≥тр¤ в аерован≥ п≥сковловлювач≥ та
≥нтенсивн≥стю аерац≥њ;
контролювати шар напуску п≥ску на п≥сков≥ майданчики та
забезпечувати вчасне вивезенн¤ п≥дсушеного п≥ску;
забезпечувати м≥н≥мальний вм≥ст орган≥чних дом≥шок в п≥ску,
¤кий видал¤Їтьс¤ з п≥сковловлювач≥в.
13.7.2.3. Ќормативна швидк≥сть руху ст≥чноњ води у
п≥сковловлювачах:
горизонтальних 0,15-0,30 м/сек;
аерованих 0,08-0,12 м/сек.
Ќормативне навантаженн¤ дл¤ вертикальних ≥ тангенц≥альних
п≥сковловлювач≥в - 100-110 м3/м2, годину.
13.7.2.4. ƒл¤ огл¤ду, очищенн¤ ≥ ремонту обладнанн¤
п≥сковловлювач≥ спорожн¤ють не р≥дше одного разу на р≥к.
13.7.3. ѕервинн≥ в≥дст≥йники.
13.7.3.1. ѕервинн≥ в≥дст≥йники повинн≥ забезпечити необх≥дний
ефект осв≥тленн¤ ст≥чних вод ≥ ущ≥льненн¤ осаду.
≈фект осв≥тленн¤ ст≥чних вод (в≥дсоток) ≥ ущ≥льненн¤ осаду в
первинних в≥дст≥йниках повинен становити:
дл¤ вертикальних 30-40 в≥дсотк≥в при 94,5-95,5 в≥дсотк≥в;
дл¤ рад≥альних 40-50 в≥дсотк≥в при 92,0-94,0 в≥дсотк≥в;
дл¤ горизонтальних 50-60 в≥дсотк≥в при 93,0-94,0 в≥дсотк≥в
вологост≥ осаду.
¬м≥ст зважених речовин у ст≥чн≥й вод≥ п≥сл¤ первинних
в≥дст≥йник≥в не повинен перевищувати 150 мг/л при подач≥ њњ на
б≥оф≥льтри або аеротенки неповноњ очистки ≥ 100 мг/л при подач≥ в
аеротенки повноњ б≥олог≥чноњ очистки.
ƒл¤ зменшенн¤ винесенн¤ зважених речовин з в≥дст≥йник≥в
необх≥дно забезпечувати г≥дравл≥чне навантаженн¤ на 1 м водозливу
в межах 10-12 л/сек.
13.7.3.2. ” процес≥ експлуатац≥њ первинних в≥дст≥йник≥в
персонал зобов'¤заний:
пост≥йно контролювати час перебуванн¤ ст≥чноњ р≥дини в
спорудах ≥ забезпечувати њњ р≥вном≥рний розпод≥л м≥ж ус≥ма
в≥дст≥йниками;
очищувати лотки ≥ канали, ¤к≥ п≥двод¤ть воду до в≥дст≥йник≥в,
в≥д в≥дкладень важкого осаду ≥ покидьк≥в;
з≥скр≥бати з крањв водозлив≥в зб≥рних лотк≥в забрудненн¤ та
б≥олог≥чн≥ обростанн¤;
вчасно видал¤ти з поверхн≥ в≥дст≥йник≥в плаваюч≥ речовини;
контролювати ефект осв≥тленн¤ ст≥чних вод ≥ попереджувати
винесенн¤ осаду;
утримувати в справному стан≥ ≥ чистот≥ засувки, шибери та
≥нше обладнанн¤;
забезпечувати видаленн¤ осаду не р≥дше двох раз≥в на добу - з
вертикальних ≥ горизонтальних в≥дст≥йник≥в, не обладнаних
скребковими механ≥змами; не р≥дше 1-2 раз≥в на зм≥ну - з
рад≥альних та горизонтальних в≥дст≥йник≥в, обладнаних скребковими
механ≥змами;
забезпечувати належний догл¤д за скребковими механ≥змами та
њх рейковими кол≥¤ми.
13.7.3.3. ѕ≥д час випуску осаду з вертикальних та
горизонтальних в≥дст≥йник≥в засувку на мулопровод≥ сл≥д в≥дкривати
поступово.
13.7.3.4. ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ випусканн¤ осаду колод¤зь ≥
мулопров≥д промивають. ¬оду п≥сл¤ промиванн¤ спр¤мовують в голову
очисних споруд.
13.7.3.5. —порожненн¤ в≥дст≥йник≥в дл¤ огл¤ду, очищенн¤ ≥
ремонту повинно виконуватис¤: не р≥дше 1 разу на 2 роки - дл¤
в≥дст≥йник≥в, обладнаних механ≥чними скребками; не р≥дше 1 разу на
3 роки - дл¤ ус≥х ≥нших тип≥в в≥дст≥йник≥в.
13.7.4. ƒвох'¤русн≥ в≥дст≥йники.
13.7.4.1. ” процес≥ експлуатац≥њ двох'¤русних в≥дст≥йник≥в
персонал зобов'¤заний:
пост≥йно забезпечувати задану тривал≥сть в≥дстоюванн¤ ≥
р≥вном≥рний розпод≥л води м≥ж ус≥ма в≥дст≥йниками;
не допускати п≥двищеного винесенн¤ зважених речовин
надходженн¤ осаду у в≥дст≥йн≥ жолоби;
контролювати висоту шару осаду в мулов≥й камер≥;
випускати осад через кожн≥ 10-15 д≥б з наступним промиванн¤м
мулопроводу;
не допускати утворенн¤ на поверхн≥ в≥дст≥йник≥в щ≥льноњ к≥рки
чи сп≥нюванн¤ осаду, що зброджуЇтьс¤.
13.7.4.2. ѕри спарених в≥дст≥йниках дл¤ р≥вном≥рного
розпод≥лу осаду в мулових камерах пер≥одично, через 10-15 д≥б,
переключають встановлен≥ в лотках шибери дл¤ перепуску р≥дини з
одного боку споруд на ≥нший.
13.7.4.3. ѕерший випуск осаду з в≥дст≥йника зд≥йснюють через
5-6 м≥с¤ц≥в п≥сл¤ його пуску в експлуатац≥ю, причому в≥дстань м≥ж
р≥внем води в мулов≥й камер≥ ≥ щ≥линою осадового жолобу повинна
бути менше 1 м.
13.7.4.4. ќсад випускають пов≥льно ≥ контролюють його
зр≥л≥сть. «р≥лий осад маЇ волог≥сть 85-90 в≥дсотк≥в, темно-с≥рий
кол≥р, зернисту структуру, pH 7,2-7,6, без запаху с≥рководню.
¬м≥ст орган≥чних речовин у ньому повинен бути на 40 в≥дсотк≥в
менший, н≥ж в сирому осад≥.
13.7.4.5. ” процес≥ експлуатац≥њ в≥дст≥йник≥в щоденно
очищують розпод≥льч≥ лотки ≥ переливн≥ крањ в≥д осаду, ганч≥р'¤ та
≥нших предмет≥в, видал¤ють плаваюч≥ речовини, а також причищають
щ≥лини в≥дст≥йних жолоб≥в.
13.7.4.6. ѕеред настанн¤м зими з в≥дст≥йника випускають
частину осаду. ¬ мулов≥й камер≥ повинно залишатис¤ не менше 15-20
в≥дсотк≥в об'Їму добре збродженого осаду.
13.7.4.7. Ќа зимовий пер≥од двох'¤русн≥ в≥дст≥йники
утеплюють, накриваючи њх дерев'¤ними щитами. ¬≥дкритими
залишаютьс¤ т≥льки лотки (дл¤ забезпеченн¤ можливост≥ њх
очищенн¤).
13.7.4.8. ƒл¤ очищенн¤ в≥д ущ≥льненого осаду ≥ ремонту
двох'¤русн≥ в≥дст≥йники спорожнюють не р≥дше одного разу в 3-4
роки.
13.7.5. ѕреаератори та б≥окоагул¤тори.
13.7.5.1. ѕреаератори та б≥окоагул¤тори повинн≥ забезпечити
зниженн¤ концентрац≥њ забруднень, а також п≥двищенн¤ ефективност≥
видаленн¤ ≥он≥в важких метал≥в та ≥нших забруднень, присутн≥сть
¤ких утруднюЇ процес б≥олог≥чноњ очистки ст≥чних вод.
ѕреаератори сл≥д застосовувати на станц≥¤х очистки ст≥чних
вод з аеротенками, б≥окоагул¤тори - на станц≥¤х очистки ¤к з
аеротенками, так ≥ з б≥олог≥чними ф≥льтрами.
13.7.5.2. ѕ≥д час експлуатац≥њ преаератор≥в ≥ б≥окоагул¤тор≥в
персонал зобов'¤заний:
пост≥йно забезпечувати р≥вном≥рний розпод≥л ст≥чних вод м≥ж
окремими спорудами;
п≥дтримувати потр≥бн≥ параметри роботи споруд; тривал≥сть
аерац≥њ ст≥чних вод, к≥льк≥сть активного мулу, що подаЇтьс¤ в
преаератор, надлишкового активного мулу та б≥опл≥вки (дл¤
б≥окоагул¤тор≥в), к≥льк≥сть пов≥тр¤, що подаЇтьс¤;
вчасно випускати осад;
контролювати р≥вень зваженого шару (дл¤ б≥окоагул¤тор≥в,
осв≥тлювач≥в).
13.7.5.3. Ќормальна робота преаератор≥в ≥ б≥окоагул¤тор≥в
забезпечуЇтьс¤ при тривалост≥ аерац≥њ з надлишковим активним мулом
в≥дпов≥дно 10-12 ≥ 20 хвилин, к≥лькост≥ надлишкового мулу до
50 в≥дсотк≥в ≥ витрати пов≥тр¤ 0,5 м3 на 1 м3 ст≥чних вод.
13.7.5.4. ƒл¤ огл¤ду, очищенн¤ ≥ ремонту преаератори ≥
б≥окоагул¤тори спорожн¤ють не р≥дше одного разу на 2-3 роки.
13.8. —поруди б≥олог≥чноњ очистки ст≥чних вод.
—поруди б≥олог≥чноњ очистки повинн≥ забезпечувати необх≥дний
ефект окисленн¤ ≥ м≥нерал≥зац≥њ орган≥чних речовин, ¤к≥ м≥ст¤тьс¤
≥ ст≥чних водах.
13.8.1. Ѕ≥олог≥чн≥ ф≥льтри ≥ аероф≥льтри.
13.8.1.1. ” процес≥ експлуатац≥њ б≥оф≥льтр≥в персонал
зобов'¤заний:
забезпечувати подачу на ф≥льтр заданоњ к≥лькост≥ ст≥чноњ
р≥дини (на одиницю об'Їму чи площ≥ завантаженн¤) та њњ р≥вном≥рний
розпод≥л;
контролювати подачу пов≥тр¤ при штучн≥й аерац≥њ ≥ сл≥дкувати
за роботою вентил¤тор≥в;
вести спостереженн¤ за температурою ст≥чноњ р≥дини (взимку);
регул¤рно огл¤дати ≥ очищувати водо- ≥ пов≥тр¤розпод≥л¤юч≥
пристроњ;
забезпечувати вчасно промиванн¤ п≥ддонного простору ≥
канал≥в;
вживати заход≥в до усуненн¤ п≥двищеного виносу зважених
речовин, б≥опл≥вки ≥ недопущенн¤ утворенн¤ на поверхн≥ б≥оф≥льтр≥в
калюж;
п≥дтримувати нормальну рециркул¤ц≥ю ст≥чних вод;
контролювати стан завантаженн¤ б≥оф≥льтр≥в.
13.8.1.2. Ѕ≥оф≥льтри завантажують ретельно в≥дсортованим за
крупн≥стю промитим матер≥алом, ¤кий в≥дпов≥даЇ вимогам —Ќиѕ
2.04.03-85, або пластмасовим завантаженн¤м (блоками з
пол≥в≥н≥лхлориду, пол≥стиролу, пол≥етилену, пол≥проп≥лену,
пол≥ам≥ду, гладких або перфорованих пластмасових труб тощо).
13.8.1.3. ” процес≥ експлуатац≥њ пост≥йно уточнюють:
навантаженн¤ на б≥оф≥льтри за орган≥чними речовинами, витрату
пов≥тр¤ (дл¤ б≥оф≥льтр≥в з штучною аерац≥Їю).
13.8.1.4. “емпература ст≥чних вод, що надход¤ть на
б≥оф≥льтри, повинна бути не нижче 6 гр.—, тому взимку в прим≥щенн¤
б≥оф≥льтр≥в треба подавати тепле пов≥тр¤.
13.8.1.5. √≥дравл≥чне навантаженн¤ на б≥оф≥льтри повинно бути
в межах:
дл¤ крапельних б≥оф≥льтр≥в - 1-3 м3/м2 добу;
дл¤ високонавантажених б≥оф≥льтр≥в - 10-30 м3/м2 добу;
дл¤ б≥оф≥льтр≥в ≥з пластмасовим завантаженн¤м - 6-18 м3/м2
добу.
13.8.1.6. ѕерерва у подач≥ ст≥чних вод на зрошенн¤
завантаженн¤ б≥оф≥льтр≥в (особливо взимку) не повинна бути б≥льше
1 години.
13.8.1.7. ” раз≥ по¤ви на поверхн≥ б≥оф≥льтру калюж сл≥д
негайно розпушити завантаженн¤ в цьому м≥сц≥ ≥ промити його
струменем води п≥д тиском.
13.8.1.8. ƒл¤ видаленн¤ забруднень ≥з завантаженн¤ ф≥льтру
необх≥дно:
промити (зросити) поверхню б≥оф≥льтра чистою водою, видалити
з п≥ддонного простору осади;
зн¤ти верхн≥й шар завантаженн¤ ≥ промити його за межами
б≥оф≥льтра;
зам≥нити верхн≥й шар завантаженн¤ на новий чи добре промитий
матер≥ал.
13.8.1.9. ” пер≥од пуску б≥оф≥льтр≥в витрата ст≥чних вод на
зрошенн¤ поверхн≥ б≥оф≥льтра повинна становити 30-40 в≥дсотк≥в
проектноњ витрати. ” раз≥ р≥зкого зниженн¤ амон≥йного азоту ≥
по¤ви у ф≥льтр≥ н≥трат≥в навантаженн¤ на б≥оф≥льтр довод¤ть до
проектного.
13.8.1.10. ѕромиванн¤ або зам≥ну верхнього шару завантаженн¤
б≥оф≥льтр≥в зд≥йснюють не р≥дше одного разу на 2 роки, а повну
зам≥ну усього завантаженн¤ - один раз на 6-10 рок≥в.
13.8.2. јеротенки.
13.8.2.1. ” процес≥ експлуатац≥њ аеротенк≥в персонал
зобов'¤заний:
забезпечувати подачу в аеротенки заданоњ к≥лькост≥ ст≥чних
вод ≥ пов≥тр¤;
контролювати ≥ п≥дтримувати задану концентрац≥ю у ст≥чн≥й
р≥дин≥ зважених речовин (не б≥льше 100 мг/л), активного мулу,
вм≥ст розчиненого кисню (не менше 2 мг/л), а також задан≥
концентрац≥ю ≥ витрату зворотного активного мулу;
сл≥дкувати за р≥вном≥рн≥стю розпод≥лу та не допускати
перебоњв в подач≥ пов≥тр¤;
вести нагл¤д за безпереб≥йною роботою механ≥зм≥в, обладнанн¤
≥ вим≥рювальних пристроњв, вживати заход≥в до усуненн¤ ус≥х
ви¤влених несправностей;
контролювати стан мулу за б≥оценозом ≥ муловим ≥ндексом та
вчасно вживати заход≥в проти його слуханн¤;
контролювати ≥ п≥дтримувати задану ефективн≥сть очищенн¤
ст≥чних вод за Ѕ— .
13.8.2.2. ” нормальних умовах активний мул повинен мати
муловий ≥ндекс 60-100 см3 на 1 г сухоњ речовини мулу. ÷им значенн¤
мулового ≥ндексу в≥дпов≥даЇ навантаженн¤ забруднень за Ѕ— повне
в≥д 200 до 500 мг/добу на 1 г беззольноњ речовин.
13.8.2.3. ≥льк≥сть ст≥чноњ р≥дини, ≥нтенсивн≥сть подач≥
пов≥тр¤, концентрац≥¤ активного мулу ≥ розчиненого кисню повинн≥
уточнюватис¤ в процес≥ експлуатац≥њ досл≥дним шл¤хом виход¤чи ≥з
складу ст≥чноњ р≥дини, ¤ка надходить ≥ в≥дводитьс¤ з аеротенк≥в.
13.8.2.4. ѕодачу пов≥тр¤ в аеротенк регулюють на основ≥
оц≥нки ¤кост≥ ст≥чноњ р≥дини на виход≥ з аеротенку з урахуванн¤м
концентрац≥њ розчиненого кисню ≥ активного мулу в аеротенку.
13.8.2.5. якщо ¤к≥сть ст≥чноњ р≥дини на виход≥ з аеротенку не
в≥дпов≥даЇ встановленим вимогам, то при високому деф≥цит≥
розчиненого кисню п≥двищують подачу пов≥тр¤, а при висок≥й
концентрац≥њ розчиненого кисню п≥двищують концентрац≥ю активного
мулу (¤кщо це можливо за умовами роботи вторинних в≥дст≥йник≥в).
ѕрим≥тка. якщо за максимально можливоњ концентрац≥њ активного
мулу ≥ нормативноњ концентрац≥њ розчиненого кисню ¤к≥сть очищених
ст≥чних вод не в≥дпов≥даЇ встановленим вимогам, це св≥дчить про
те, що навантаженн¤ споруди за Ѕ— перевищуЇ њњ окислювальну
спроможн≥сть.
13.8.2.6. онцентрац≥ю розчиненого кисню в ст≥чн≥й р≥дин≥
визначають у проб≥, в≥д≥бран≥й разом ≥з скаламученим активним
мулом, або за показанн¤ми автоматичних прилад≥в.
13.8.2.7. ” раз≥ зменшенн¤ навантаженн¤ на аеротенк
в≥дключають частину в≥дд≥лень (секц≥й) аеротенку, щоб забезпечити
задану ≥нтенсивн≥сть аерац≥њ в працюючих в≥дд≥ленн¤х, а також
негайно зменшують об'Їм активного мулу, ¤кий видал¤Їтьс¤ ≥з
системи, або повн≥стю припин¤ють його в≥дведенн¤.
” в≥дключених в≥дд≥ленн¤х аеротенку п≥сл¤ њх спорожненн¤
промивають порист≥ пластини (аератори).
13.8.2.8. ќчищенн¤ пористих пластин виконують у м≥ру њх
забрудненн¤, але не р≥дше одного разу на р≥к. ѕластини очищають
метал≥чними щ≥тками при обмиванн≥ 30 в≥дсотковим розчином сол¤ноњ
кислоти або п≥д шаром води 10-20 мм з продуванн¤м пластин пов≥тр¤м
знизу. ќчищенн¤ пластин може також виконуватис¤ за допомогою
п≥скоструминного апарату.
13.8.2.9. —трок служби пластин залежить в≥д м≥сцевих умов ≥
не повинен бути меншим за 4 роки. ѕ≥д час зам≥ни пластин треба
в≥дбирати пластини з однаковою порист≥стю (однаковою втратою
напору у процес≥ пропусканн¤ через них пов≥тр¤ або води).
13.8.2.10. ” раз≥ зм≥н х≥м≥чного складу ст≥чних вод ≥
п≥двищенн¤ њх токсичност≥ зменшують навантаженн¤ на частину
аеротенк≥в, щоб дати можлив≥сть м≥кроорган≥змам активного мулу
адаптуватись до нового складу ст≥чних вод.
13.8.2.11. ” раз≥ спуханн¤ активного мулу залежно в≥д його
причин необх≥дно вжити таких заход≥в:
зменшити навантаженн¤ на аеротенк за Ѕ— ;
в≥дрегулювати сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж концентрац≥Їю мулу ≥
к≥льк≥стю пов≥тр¤ (зб≥льшити подачу пов≥тр¤);
зб≥льшити час перебуванн¤ мулу в регенератор≥;
зб≥льшити в≥дкачуванн¤ зворотного мулу ≥ скид його надлишк≥в;
п≥двищити pH ст≥чноњ р≥дини за допомогою вапна або соди до
8,5-9,5;
провести хлоруванн¤ зворотного активного мулу перед
регенератором дозами хлору 10-26 мг/л (0,3-0,6 в≥дсотк≥в в≥д сухоњ
речовини мулу);
ввести добавки б≥огенних елемент≥в у вигл¤д≥ суперфосфату,
сполук амон≥ю ≥ фосфору, муловоњ води з метантенк≥в;
застосувати добавки б≥огенних елемент≥в у вигл¤д≥
суперфосфату, сполук амон≥ю ≥ фосфору, муловоњ води з метантенк≥в;
застосувати добавки м≥неральних коагул¤нт≥в, дисперсних
матер≥ал≥в або кат≥онних флокул¤нт≥в перед вторинними
в≥дст≥йниками;
застосувати пульсуючу подачу ст≥чних вод в окрем≥ секц≥њ
аеротенку (2-5 хвилин кожну годину р≥зко зб≥льшувати подачу
ст≥чних вод).
13.8.2.12. ” раз≥ складних порушень режим≥в очищенн¤ ст≥чних
вод в аеротенках, коли перел≥чен≥ вище заходи не допомагають ≥
активний мул втрачаЇ очищувальну здатн≥сть, видал¤ють ≥з системи
з≥псований мул ≥ розпочинають культивуванн¤ нового активного мулу.
13.8.3. ¬торинн≥ в≥дст≥йники.
13.8.3.1. ¬торинн≥ в≥дст≥йники повинн≥ забезпечувати
необх≥дну ступ≥нь видаленн¤ з води пласт≥вц≥в активного мулу (до
10-20 мг/л) ≥ ущ≥льненн¤ зворотного мулу до необх≥дноњ
концентрац≥њ (до 5-15 г/л).
13.8.3.2. ѕ≥д час експлуатац≥њ вторинних в≥дст≥йник≥в, окр≥м
роб≥т, перел≥чених в п.13.7.3.2 цих ѕравил, персонал зобов'¤заний:
вчасно видал¤ти з поверхн≥ в≥дст≥йник≥в плаваючу п≥ну або
пл≥вку в метантенки або на мулов≥ майданчики;
пер≥одично очищувати ст≥ни ≥ днища в≥дст≥йник≥в в≥д осаду
(п≥сл¤ б≥оф≥льтр≥в).
13.8.4. ѕол¤ зрошенн¤ ≥ ф≥льтрац≥њ.
13.8.4.1. ѕол¤ зрошенн¤ ≥ ф≥льтрац≥њ повинн≥ забезпечувати
б≥олог≥чну очистку ст≥чних вод у природних умовах.
13.8.4.2. ѕ≥д час експлуатац≥њ цих споруд персонал
зобов'¤заний:
забезпечувати р≥вном≥рний розпод≥л ст≥чних вод по зрошуваних
д≥л¤нках або картах та нормативне (за регламентом) питоме
навантаженн¤ ст≥чних вод;
п≥дтримувати належний стан поверхн≥ д≥л¤нок ≥ карт, не
допускаючи њх замуленн¤, дл¤ чого у м≥ру необх≥дност≥, але не
р≥дше двох раз≥в на сезон, проводити њх оранку, уникаючи порушенн¤
плануванн¤ поверхн≥ карт ≥ створенн¤ горб≥в та западин;
не допускати скиданн¤ ст≥чних вод в осушувальну (дренажну)
мережу ≥ водойми;
дотримуватис¤ сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних вимог;
проводити не р≥дше одного разу на тиждень, а також п≥сл¤ злив
огл¤ди, забезпечувати вчасне видаленн¤ нанос≥в, см≥тт¤ з
водорозпод≥льчих канал≥в, лотк≥в, дренажних ≥ зрошувальних канав;
скошувати рослинн≥сть на валиках ≥ в≥дкосах канав 2-3 рази на
сезон;
вчасно проводити поточн≥ ремонти ус≥х елемент≥в пол≥в
зрошенн¤ ≥ ф≥льтрац≥њ;
вести систематичний контроль за ступенем очищенн¤ води ≥ не
допускати в≥дведенн¤ з пол≥в ф≥льтрац≥њ ст≥чних вод, ¤к≥ не
в≥дпов≥дають встановленим вимогам.
13.8.4.3. ” м≥сцевих ≥нструкц≥¤х повинн≥ бути ч≥тко визначен≥
завданн¤ персоналу щодо п≥дготовки пол≥в до експлуатац≥њ в р≥зн≥
пори року.
13.8.5. ќкислювальн≥ канали.
13.8.5.1. ” процес≥ експлуатац≥њ циркул¤ц≥йних окислювальних
канал≥в персонал зобов'¤заний:
забезпечувати пост≥йну подачу зворотного активного мулу ≥
пер≥одичне видаленн¤ надлишкового мулу;
контролювати ≥ п≥дтримувати задану дозу мулу в споруд≥;
вчасно видал¤ти плаваюч≥ речовини;
очищувати реш≥тку, водозливи випускного пристрою, лотки ≥
зб≥рн≥ жолоби в≥д забруднень;
не допускати перерв у робот≥ механ≥чних аератор≥в;
вести нагл¤д за механ≥змами ≥ обладнанн¤м зг≥дно з
≥нструкц≥¤ми завод≥в-виготовлювач≥в та вживати заход≥в до усуненн¤
вс≥х пом≥чених несправностей.
13.8.5.2. Ќалежн≥ умови роботи циркул¤ц≥йних окислювальних
канал≥в забезпечуютьс¤ при концентрац≥њ розчиненого кисню не менше
2,0 ≥ не б≥льше 6,0 мг/л при швидкост≥ руху води в канал≥ не менше
0,4 м/сек.
13.8.5.3. «аглибленн¤ гребен≥в аератора повинно бути не менше
0,08 м ≥ не б≥льше третини д≥аметра аератора.
13.8.5.4. ѕрипиненн¤ роботи аератора та пристроњв дл¤ подач≥
зворотного активного мулу дл¤ огл¤ду чи ремонту допускаЇтьс¤ не
б≥льше н≥ж на 2-3 години.
13.8.5.5. ѕер≥од нарощуванн¤ активного мулу залежить в≥д
к≥лькост≥, складу ≥ температури ст≥чних вод, а також в≥д пори року
≥ може складати 1-2 м≥с¤ц≥.
13.8.5.6. ¬зимку аератор утеплюють дл¤ запоб≥ганн¤ його
обмерзанн¤. ƒопускаЇтьс¤ застосуванн¤ електрооб≥гр≥ву кожуха
аератора.
13.8.6. омпактн≥ установки заводського виготовленн¤.
13.8.6.1. ≈ксплуатац≥ю компактних установок зд≥йснюють зг≥дно
з ≥нструкц≥¤ми завод≥в-виготовлювач≥в, а також зг≥дно з
≤нструкц≥Їю з прив'¤зки ≥ експлуатац≥њ установок заводського
виготовленн¤ дл¤ очистки ст≥чних вод. - ћ., —тройиздат, 1984.
13.8.6.2. ѕ≥д час експлуатац≥њ компактних установок персонал
зобов'¤заний:
очищувати реш≥тки в≥д забруднень;
забезпечувати р≥вном≥рну подачу ст≥чних вод з в≥кон
розпод≥льчого лотка;
контролювати ≥ п≥дтримувати задану дозу мулу за об'Їмом;
вчасно видал¤ти надлишковий мул (не допускаючи накопиченн¤
мулу б≥льше 70 в≥дсотк≥в в≥д об'Їму проби);
забезпечувати безпереб≥йну роботу механ≥зм≥в ≥ обладнанн¤;
не допускати перерви в подач≥ пов≥тр¤ (в робот≥ аерац≥йних
пристроњв);
п≥дтримувати належний сан≥тарний стан на установц≥ ≥
прилегл≥й територ≥њ.
13.8.6.3. ƒозу мулу за об'Їмом визначають один раз на 2 доби
(≥з занесенн¤м результат≥в до експлуатац≥йного журналу) таким
чином: пробу муловоњ сум≥ш≥ переливають в м≥рний цил≥ндр ≥
в≥дстоюють 30 хвилин. ѕ≥сл¤ цього визначають об'Їм мулу, що
ос≥в, ≤ розраховують дозу мулу ƒм за формулою:
Woc
ƒм = ЧЧЧЧЧ x 100 в≥дсотк≥в, де
Wп
Woc - об'Їм мулу, що ос≥в, мл;
Wп - об'Їм проби, мл.
13.8.6.4. ѕерерви в робот≥ аератор≥в ≥ пов≥тр¤дувок дл¤
огл¤д≥в ≥ ремонту допускаютьс¤ не б≥льше н≥ж на 1-2 години.
13.8.7. —поруди доочищенн¤ ст≥чних вод.
13.8.7.1. ƒл¤ доочищенн¤ ст≥чних вод застосовують б≥олог≥чн≥
ставки та ф≥льтри ≥з зернистим завантаженн¤м. Ѕ≥олог≥чн≥ ставки
повинн≥ влаштовуватис¤ на неф≥льтруючих або слабоф≥льтруючих
грунтах. ѕри неспри¤тливих, у ф≥льтрац≥йному в≥дношенн≥ грунтах
необх≥дно проводити протиф≥льтрац≥йн≥ заходи.
13.8.7.2. ” процес≥ експлуатац≥њ б≥олог≥чних ставк≥в персонал
зобов'¤заний:
пост≥йно контролювати режим наповненн¤ ставк≥в, не допускаючи
њх переповненн¤ ≥ переливанн¤ води через огороджуюч≥ валики;
вести систематичний нагл¤д за станом огороджуючих валик≥в ≥
забезпечувати њх поточних ремонт;
систематично вести спостереженн¤ за процесом очистки ст≥чних
вод, контролювати концентрац≥ю розчиненого кисню у вод≥ ≥ склад
очищених ст≥чних вод, ¤к≥ скидаютьс¤ у водойму;
вчасно очищувати ставки в≥д осад≥в;
обслуговувати аерац≥йн≥ пристроњ в ставках з штучною
аерац≥Їю;
вчасно викошувати рослинн≥сть на берегах ставк≥в, не
допускати њх надм≥рного заростанн¤.
13.8.7.3. ѕеред пуском ставк≥в в експлуатац≥ю (навесн≥) сл≥д
проводити зорюванн¤ дна. ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ експлуатац≥йного сезону
необх≥дно спускати ≥з ставк≥в воду.
ѕ≥д час пуску в експлуатац≥ю ставки заповнюють ст≥чними
водами ≥ витримують до повного видаленн¤ амон≥йного азоту.
13.8.7.4. ƒл¤ п≥двищенн¤ ефективност≥ ≥ глибини очищенн¤
ст≥чних вод у б≥олог≥чних ставках можуть використовуватись
культури нижчих водоростей (хлорели, анк≥стродесмуса), а також
вища вод¤на рослинн≥сть (очерет, рог≥з тощо).
ѕеред скиданн¤м очищених ст≥чних вод у водойму кл≥тини нижчих
водоростей повинн≥ бути видален≥ з води в≥дстоюванн¤м.
13.8.7.5. ѕ≥д час експлуатац≥њ ф≥льтр≥в ≥з зернистим
завантаженн¤м персонал повинен виконувати вимоги п.6.7.2 щодо
експлуатац≥њ ф≥льтр≥в водопров≥дних споруд.
13.8.7.6. ƒл¤ завантаженн¤ ф≥льтр≥в можна використовувати
кварцовий п≥сок, грав≥й, гран≥тний щеб≥нь, гранульований доменний
шлак, антрацит, керамзит, пол≥мери, а також ≥нш≥ зернист≥
матер≥али, ¤к≥ мають необх≥дн≥ технолог≥чн≥ властивост≥, х≥м≥чну
ст≥йк≥сть та механ≥чну м≥цн≥сть.
13.8.7.7. ” процес≥ експлуатац≥њ ф≥льтри треба систематично
промивати нехлорованою ф≥льтрованою ст≥чною р≥диною, пильно
сл≥дкувати за станом завантаженн¤, не допускаючи його б≥олог≥чного
обростанн¤ та агломеруванн¤. ўоб запоб≥гти цьому, необх≥дно 2-3
рази на р≥к обробл¤ти завантаженн¤ хлорною водою з вм≥стом хлору
до 150 мг/л при тривалост≥ контакту 24 години.
13.9. —поруди дл¤ обробки осад≥в ст≥чних вод.
13.9.1. ћулов≥ площадки.
13.9.1.1. ћулов≥ площадки повинн≥ забезпечувати зниженн¤
вологост≥ (зневодненн¤ та п≥дсушуванн¤) осаду ≥ активного мулу, що
надход¤ть з в≥дст≥йник≥в ≥ метантенк≥в, до 70-80 в≥дсотк≥в.
13.9.1.2. ѕ≥д час експлуатац≥њ мулових площадок персонал
зобов'¤заний:
дотримуватис¤ заданих пер≥одичност≥ напуск≥в та товщини шару
осаду, що напускаЇтьс¤. ѕер≥одичн≥сть напуск≥в залежить в≥д
м≥сцевих умов ≥ може складати 15-30 д≥б, а товщина шару 0,2-0,3 м
вл≥тку та на 0,1 м нижче верху огороджуючих валик≥в взимку.
ƒл¤ площадок, обладнаних горизонтальним ≥ вертикальним
дренажем, спец≥альними механ≥змами, або за умови обробки осаду
хлором чи флокул¤нтами режим напуск≥в визначаЇтьс¤ за спец≥альними
регламентами;
вчасно видал¤ти п≥дсушений осад з вир≥внюванн¤м поверхн≥
карт, промивкою дренажних систем та п≥дсипанн¤ п≥ску;
забезпечувати вчасне в≥дведенн¤ мулових (дренажних) вод на
очисн≥ споруди, не допускаючи њх скиду в водойму;
вести нагл¤д за станом лотк≥в, труб, шибер≥в, дренажних
систем, вчасно њх прочищати та промивати;
сл≥дкувати за станом огороджуючих валик≥в, вчасно њх
обкошувати, не допускаючи обс≥мен≥нн¤ осаду бур'¤нами;
вчасно ремонтувати буд≥вельн≥ конструкц≥њ та
зап≥рно-регулююч≥ пристроњ площадок;
вести обл≥к к≥лькост≥ ≥ вологост≥ поданого ≥ видаленого
п≥дсушеного осаду, к≥лькост≥ ≥ ¤кост≥ в≥дведеноњ муловоњ води;
контролювати ¤к≥сть осаду за вм≥стом важких метал≥в,
забруднен≥сть його шк≥дливими бактер≥¤ми ≥ ¤йц¤ми гельм≥нт≥в
(використанн¤ осаду ¤к орган≥чного добрива).
13.9.1.3. ѕеред напуском осаду на мулов≥ площадки, обладнан≥
горизонтальним дренажем, останн≥й необх≥дно заповнити водою до
р≥вн¤ поверхн≥ площадки, а в≥дкритт¤ засувок в дренажних колод¤з¤х
зд≥йснювати поступово ≥ лише п≥сл¤ 1-3 - добов≥й витримки (дл¤
запоб≥ганн¤ замуленн¤ дренажних шар≥в ≥ ефективного в≥дведенн¤
муловоњ води).
13.9.1.4. Ќаступн≥ напуски осаду на мулов≥ площадки
допускаютьс¤ лише п≥сл¤ п≥дсушуванн¤ ран≥ше випущеного осаду до
80 в≥дсотковоњ вологост≥ ≥ утворенн¤ на його поверхн≥ глибоких
тр≥щин, через ¤к≥ може проходити мулова вода з нового напуску.
13.9.1.5. «бирати ≥ вивозити п≥дсушений осад з карт сл≥д дуже
обережно п≥д нагл¤дом особи, ¤ка в≥дпов≥даЇ за техн≥чну
експлуатац≥ю мулових площадок, щоб не пошкодити ф≥льтруюч≥ шари ≥
дренажн≥ пристроњ.
13.9.1.6. ƒл¤ наморожуванн¤ осаду взимку сл≥д використовувати
не б≥льше 75 в≥дсотк≥в площ≥ мулових площадок.
13.9.1.7. ƒл¤ прискоренн¤ п≥дсушуванн¤ осаду сл≥д пер≥одично
(2-3 рази на л≥то) розпушувати к≥рку на поверхн≥ осаду ≥ видал¤ти
рослинн≥сть.
13.9.1.8. –обота мулових площадок може бути значно
≥нтесиф≥кована шл¤хом њх обладнанн¤ горизонтальним та вертикальним
дренажем, системами в≥дводу муловоњ води з поверхн≥ карт,
механ≥змами дл¤ розпушуванн¤ к≥рки, п≥дсипанн¤ п≥ску ≥ видаленн¤
п≥дсушеного осаду, обробкою осаду перед подачею на мулов≥ площадки
активним хлором та кат≥онними флокул¤нтами.
13.9.1.9. ≈ксплуатац≥йний персонал повинен вживати заход≥в
дл¤ вчасного вивезенн¤ осаду з мулових площадок та його
використанн¤ в с≥льському, зеленому чи л≥совому господарств≥ або
при рекультивац≥њ земель.
«а узгодженн¤м з≥ споживачами допускаЇтьс¤ вивезенн¤ з
мулових площадок - ущ≥льнювач≥в осаду, ущ≥льненого до вологост≥
90 в≥дсотк≥в, ¤кщо в≥н в≥дпов≥даЇ сан≥тарним вимогам споживач≥в.
ƒл¤ завантаженн¤ р≥дкого осаду в пересувну тару сл≥д
використовувати насоси дл¤ перекачуванн¤ р≥дкого гною типу Ќ∆Ќ-200
та ≥н.
13.9.2. ћетантенки.
13.9.2.1. ћетантенки повинн≥ забезпечувати анаеробне
зброджуванн¤ осаду з в≥дст≥йник≥в ≥ надлишкового активного мулу в
умовах мезоф≥льного або термоф≥льного процес≥в.
ƒопустимо, ¤кщо ще не порушуЇ процесу, подавати в метантенки
подр≥бнен≥ покидьки з реш≥ток та проц≥джувач≥в.
13.9.2.2. ” процес≥ експлуатац≥њ метантенк≥в персонал
зобов'¤заний:
контролювати волог≥сть, зольн≥сть, температуру осад≥в ≥ мулу,
що надход¤ть, та забезпечувати завантаженн¤ не вище встановленоњ
норми;
пост≥йно п≥дтримувати заданий температурний режим у
метантенку;
контролювати процес перем≥шуванн¤ осаду, не допускаючи
ущ≥льненн¤ та утворенн¤ на його поверхн≥ к≥рки;
забезпечувати пост≥йний р≥вень осаду в метантенку ≥ в≥льний
вих≥д газу;
вести пост≥йний обл≥к виходу газу, визначати його склад (не
р≥дше одного разу на тиждень), сл≥дкувати за тиском у газопровод≥
та газовому простор≥ метантенку ≥ газгольдер≥;
вести обл≥к к≥лькост≥ пари або гар¤чоњ води, що подаютьс¤ в
метантенки, з реЇстрац≥Їю тиску ≥ температури;
регул¤рно вивантажувати зброджений осад, вести обл≥к його
к≥лькост≥ ≥ ¤кост≥ (волог≥сть, зольн≥сть, температура, питомий
оп≥р ф≥льтруванню тощо).
13.9.2.3. Ќормальний процес брод≥нн¤ в метантенках
дос¤гаЇтьс¤ за умов:
дотриманн¤ встановленоњ норми добового завантаженн¤ ≥
необх≥дноњ температури осаду (оптимальн≥ температури дл¤
мезоф≥льного процесу 30-35 гр.—, дл¤ термоф≥льного процесу
50-55 гр.—);
регул¤рного ≥ повного перем≥шуванн¤ осаду, ¤кий
завантажуЇтьс¤, з ус≥м осадом, що перебуваЇ в метантеку;
регул¤рного вивантаженн¤ добре збродженого осаду;
вчасного видаленн¤ з дна метантенку п≥ску ≥ недопущенн¤
утворенн¤ щ≥льноњ к≥рки на поверхн≥;
систематичноњ перев≥рки основних технолог≥чних параметр≥в
процесу.
13.9.2.4. –ежим завантаженн¤ метантенк≥в св≥жим осадом
залежно в≥д м≥сцевих умов може бути встановлений один раз на добу,
позм≥нний (два-три рази на добу) та безперервний.
ќб'Їм осаду, що завантажуЇтьс¤, повинен бути р≥вним об'Їму
осаду, що вивантажуЇтьс¤ з метантенку.
13.9.2.5. √ази, що утворюютьс¤ з метантенку, насичен≥
вологою, що спричинюЇтьс¤ до вид≥ленн¤ в газопроводах великоњ
к≥лькост≥ конденсату, тому в ус≥х понижених м≥сц¤х встановлюютьс¤
конденсатозб≥рники ≥ пристроњ дл¤ видаленн¤ конденсату, а в≥дкрит≥
д≥л¤нки газопроводу утеплюютьс¤.
13.9.2.6. ” раз≥ по¤ви запаху с≥рководною в збродженому осад≥
сл≥д вводити в метантенк вапно (у вигл¤д≥ молока) до pH8-8,5 дл¤
пол≥пшенн¤ умов лужного брод≥нн¤, п≥дсилити перем≥шуванн¤ ≥
поступово п≥двищити температуру до 35 гр.—. –≥зка зм≥на
температури може спричинити к≥ркоутворенн¤.
13.9.2.7. ≈ксплуатац≥¤ газового господарства метантенк≥в
зд≥йснюЇтьс¤ зг≥дно з ѕравилами безпеки в газовому господарств≥.
13.9.2.8. ћетантенки належать до вибухо- ≥ пожежонебезпечних
об'Їкт≥в, тому електродвигуни, осв≥тлювальна арматура ≥ пускова
апаратура метантенк≥в повинна мати вибухобезпечне виконанн¤, а
знанн¤ ≥ виконанн¤ експлуатац≥йним персоналом правил техн≥ки
безпеки повинно контролюватис¤ особливо суворо.
13.9.3. ћулоущ≥льнювач≥.
13.9.3.1. ћулоущ≥льнювач≥ повинн≥ забезпечувати необх≥дний
ступ≥нь ущ≥льненн¤ осаду ≥ навколишнього активного мулу.
13.9.3.2. ≈ксплуатац≥¤ мулоущ≥льнювач≥в типу вертикальних або
рад≥альних в≥дст≥йник≥в зд≥йснюЇтьс¤ зг≥дно з пп.13.7.3.2-13.7.3.5
цих ѕравил.
13.9.3.3. ƒл¤ п≥двищенн¤ ефективност≥ ущ≥льненн¤ осаду
промивають очищеною ст≥чною р≥диною.
13.9.3.4. ” процес≥ експлуатац≥њ мулоущ≥льнювач≥в персонал
зобов'¤заний:
забезпечувати промиванн¤ ≥ ущ≥льненн¤ осаду ≥з встановленим
регламентом;
кожноњ зм≥ни контролювати р≥вень ущ≥льненого осаду (в≥н
повинен перебувати на глибин≥ не менше 1 м в≥д поверхн≥ води);
забезпечувати р≥вном≥рну подачу осад≥в на ущ≥льнюванн¤ ≥
вчасний випуск ущ≥льненого осаду; п≥дтримувати у справному стан≥
вс≥ механ≥зми;
вести систематичн≥ спостереженн¤ за к≥льк≥стю ≥ ¤к≥стю осаду,
що надходить ≥ видал¤Їтьс¤ ≥з споруди, контролювати його волог≥сть
≥ ф≥зико-х≥м≥чн≥ властивост≥.
13.9.3.5. ƒл¤ п≥двищенн¤ стаб≥льност≥ роботи мулоущ≥льнювач≥в
рекомендуЇтьс¤ направл¤ти до них надлишковий активний мул не п≥сл¤
вторинних в≥дст≥йник≥в, а п≥сл¤ регенератор≥в. ” цьому мул≥
м≥ститьс¤ значна к≥льк≥сть кисню, ≥ в≥н довше не п≥ддаЇтьс¤
анаеробним процесам, краще ущ≥льнюЇтьс¤.
13.9.3.6. « метою ≥нтенсиф≥кац≥њ роботи мулоущ≥льнювач≥в сл≥д
застосовувати спец≥альний перем≥щуючий пристр≥й, ¤кий монтують (з
труб, сталевоњ полоси, ланцюг≥в або дошок) на п≥дв≥сках
мулоскреб≥в. ¬исота цього пристрою повинна в≥дпов≥дати
розрахунков≥й глибин≥ шару ущ≥льненого осаду.
13.9.4. јеробн≥ стаб≥л≥затори.
13.9.4.1. јеробн≥ стаб≥л≥затори повинн≥ забезпечувати
стаб≥л≥зац≥йну обробку осад≥в з в≥дст≥йник≥в та надлишкового
активного мулу в аеробних умовах.
13.9.4.2. ” процес≥ експлуатац≥њ аеробних стаб≥л≥затор≥в
персонал зобов'¤заний:
забезпечувати подачу в стаб≥л≥затори заданоњ к≥лькост≥ осад≥в
≥ надлишкового активного мулу;
п≥дтримувати вм≥ст розчиненого кисню в мулов≥й сум≥ш≥ на
р≥вн≥ не менше 2 мг/л;
не допускати перерви в подач≥ пов≥тр¤;
контролювати волог≥сть, зольн≥сть, температуру ≥ питомий оп≥р
ф≥льтруванню осад≥в та мулу, що над≥йшли, ≥ забезпечувати
нормативне њх завантаженн¤ в споруду;
регул¤рно вивантажувати стаб≥л≥зований осад, вести обл≥к
к≥лькост≥ обробленого осаду, контролювати його волог≥сть,
зольн≥сть, дег≥дрогеназну активн≥сть, питомий оп≥р ф≥льтруванню та
¤к≥сний склад муловоњ води;
не допускати завал≥в осаду в в≥дст≥йних зонах стаб≥л≥затора;
вести нагл¤д та забезпечувати безпереб≥йну роботу механ≥зм≥в
≥ обладнанн¤, вживати заход≥в до усуненн¤ пом≥чених недол≥к≥в.
13.9.4.3. ≥льк≥сть осад≥в та надлишкового мулу, що
завантажуютьс¤, ≥нтенсивн≥сть подач≥ пов≥тр¤ ≥ вм≥ст розчиненого
кисню повинн≥ уточнюватис¤ в процес≥ експлуатац≥њ досл≥дним шл¤хом
виход¤чи ≥з складу осад≥в, що надход¤ть ≥ видал¤ютьс¤ ≥з
стаб≥л≥затора.
13.9.4.4. –егулюванн¤ подач≥ пов≥тр¤ провод¤ть за
концентрац≥Їю розчиненого у мулов≥й сум≥ш≥ кисню.
13.9.4.5. Ќормальна робота аеробних стаб≥л≥затор≥в
забезпечуЇтьс¤ за таких умов:
концентрац≥¤ осаду 20 мг/л;
питома витрата пов≥тр¤ 1-1,5 м3 на годину на 1 м3 робочого
об'Їму споруди;
≥нтенсивн≥сть аерац≥њ 4 м3/м2 год;
концентрац≥¤ розчиненого кисню 2 мг/л;
волог≥сть ущ≥льненого осаду в мулоущ≥льнювач≥ 97 в≥дсотк≥в;
ѕри цьому дос¤гаЇтьс¤ розклад орган≥чних речовин осаду на
20-40 в≥дсотк≥в, зниженн¤ бактер≥ального забрудненн¤ за Ѕ√ ѕ на
90 в≥дсотк≥в значне зменшенн¤ питомого опору ф≥льтруванню.
13.9.4.6. ¬зимку при м≥нусов≥й температур≥ пов≥тр¤
стаб≥л≥затори утеплюють або п≥д≥гр≥вають осад, щоб температура в
аеробному стаб≥л≥затор≥ була не менше 10 гр.—.
13.9.5. ¬акуум-ф≥льтри.
13.9.5.1. ќбробка осад≥в на вакуум-ф≥льтрах повинна
забезпечувати њх зневодненн¤ до вологост≥ 75-80 в≥дсотк≥в.
13.9.5.2. ” процес≥ експлуатац≥њ вакуум-ф≥льтр≥в персонал
зобов'¤заний:
забезпечувати безперервну роботу агрегат≥в;
контролювати волог≥сть вих≥дного осаду ≥ кеку;
п≥дтримувати задан≥ дози х≥м≥чних реагент≥в;
вчасно проводити регенерац≥ю ф≥льтруючоњ тканини;
контролювати к≥льк≥сть ≥ ¤к≥сть обробленого осаду, витрату
реагент≥в, електроенерг≥њ ≥ промивноњ води;
утримувати в справному стан≥ ус≥ механ≥зми ≥ устаткуванн¤.
13.9.5.3. ƒози х≥м≥чних реагент≥в (хлорного або
с≥рчано-кислого зал≥за, вапна, флокул¤нт≥в) дл¤ коагул¤ц≥њ осад≥в
встановлюють експериментально за зниженн¤м питомого опору осад≥в
10
ф≥льтруванню до величини 10-100. 10 см/г.
’лорне зал≥зо та вапно ввод¤ть в осад у вигл¤д≥
10 в≥дсоткових розчин≥в. ѕершим треба вводити хлорне зал≥зо, а
пот≥м - вапно.
13.9.5.4. ƒл¤ вакуум-ф≥льтр≥в використовують спец≥альн≥
ф≥льтрувальн≥ тканини. —трок служби цих тканин 1000-2000 годин.
13.9.5.5. –обочий вакуум у ф≥льтр≥ п≥дтримують на р≥вн≥
400-500 мм рт.ст. - дл¤ осад≥в первинних в≥дст≥йник≥в, 300-400 мм
рт.ст. - дл¤ ущ≥льненого ≥ активного мулу, 300-500 мм рт.ст. - дл¤
сум≥ш≥ осаду ≥ активного мулу.
13.9.5.6. ѕеред пуском вакуум-ф≥льтра ф≥льтрувальну тканину
треба добре змочити водою.
–егенерац≥ю ф≥льтрувальноњ тканини провод¤ть в≥ддувкою
стисненим пов≥тр¤м ≥ промиванн¤м водою. ¬итрату промивноњ води
п≥дтримують в межах 0,1-0,3 м3/год на 1 м2 поверхн≥ ф≥льтра.
13.9.5.7. ѕри недостатн≥й ефективност≥ регенерац≥њ (б≥льше
20 в≥дсотк≥в площ≥ без кеку) ф≥льтрувальну тканину промивають
розчином ≥нг≥б≥рованоњ сол¤ноњ кислоти.
13.9.5.8. ѕ≥сл¤ кожноњ зупинки вакуум-ф≥льтра ф≥льтрувальна
тканина повинна бути ретельно промита водою з милом або пральним
порошком ≥ очищена щ≥ткою.
13.9.5.9. ѕри невеликих розривах ≥ пошкодженн¤х ф≥льтрувальну
тканину зашивають, не зн≥маючи з барабана.
13.9.5.10. –обота вакуум-ф≥льтра може бути ≥нтенсиф≥кована за
допомогою додаванн¤ до осаду кат≥онних флокул¤нт≥в.
13.9.5.11. —ир≥ осади первинних в≥дст≥йник≥в п≥сл¤ обробки на
вакуум-ф≥льтрах дл¤ використанн¤ в с≥льському господарств≥
необх≥дно дегельм≥нтизувати.
13.9.5.12. ≈ксплуатац≥¤ основного ≥ допом≥жного обладнанн¤
цеху вакуум-ф≥льтр≥в (насос≥в, насос≥в-дозатор≥в, конвеЇр≥в тощо)
зд≥йснюЇтьс¤ зг≥дно з цими ѕравилами та ≥нструкц≥¤ми
завод≥в-виготовлювач≥в.
13.9.6. ÷ентрифуги.
13.9.6.1. ќбробка осад≥в на центрифугах повинна забезпечити
зневодненн¤ осаду до вологост≥ 68-75 в≥дсотк≥в.
13.9.6.2. ≈ксплуатац≥¤ центрифуг зд≥йснюЇтьс¤ зг≥дно з
≥нструкц≥¤ми завод≥в-виготовлювач≥в.
13.9.6.3. ѕ≥д час експлуатац≥њ центрифуг персонал
зобов'¤заний:
п≥дтримувати задан≥ параметри роботи центрифуг (д≥аметр
зливного цил≥ндра, к≥льк≥сть оберт≥в ротора);
контролювати ≥ обл≥ковувати час роботи центрифуги, к≥льк≥сть
осаду, що обробл¤Їтьс¤ ≥ зневоднюЇтьс¤;
вести спостереженн¤ за волог≥стю ≥ зольн≥стю вих≥дного осаду,
кеку ≥ фугату (два рази на тиждень), концентрац≥Їю зважених
речовин ≥ Ѕ— 5 фугату (один раз на тиждень);
забезпечувати безпереб≥йну роботу основного ≥ допом≥жного
устаткуванн¤.
13.9.6.4. ƒл¤ п≥двищенн¤ ефективност≥ затриманн¤ сухоњ
речовини осад≥в до 95-99 в≥дсотк≥в можна використати в≥дпов≥дн≥
коагул¤нти ≥ флокул¤нти.
¬иб≥р реагент≥в ≥ визначенн¤ њх доз провод¤ть шл¤хом пробноњ
коагул¤ц≥њ ≥ центрифугуванн¤ осад≥в.
13.9.6.5. ќптимальний режим роботи центрифуги (число оберт≥в
ротора, д≥аметр зливного цил≥ндра, продуктивн≥сть) встановлюють
експериментально виход¤чи з умови одержанн¤ найб≥льш чистого
фугату.
13.9.6.6. ƒл¤ зменшенн¤ г≥дравл≥чного навантаженн¤ на
центрифугу осади попередньо ущ≥льнюють.
13.9.6.7. ƒл¤ зменшенн¤ зносу центрифуги з осад≥в треба
ретельно видалити п≥сок та ≥нш≥ абразивн≥ частки.
ѕри високому вм≥ст≥ п≥ску в осад≥ треба зменшувати частоту
обертанн¤ ротора ≥ д≥аметр заливного цил≥ндра.
13.9.6.8. ƒл¤ попередженн¤ засм≥ченн¤ центрифуги крупними
забрудненн¤ми перед нею треба встановлювати проц≥джувач≥ осаду або
реш≥тки-дробарки.
13.9.7. “ермообробка осад≥в.
13.9.7.1. ”становки терм≥чноњ обробки осад≥в повинн≥ знизити
питомий оп≥р осаду ф≥льтруванню, а також забезпечити
дегельм≥нтизац≥ю ≥ стерил≥зац≥ю осаду з метою його безреагентноњ
п≥дготовки до зневодненн¤ ≥ використанн¤ в с≥льському
господарств≥.
13.9.7.2. “ермообробка осаду пол¤гаЇ в його нагр≥ванн≥ в
теплообм≥нниках та витримуванн≥ в реакторах при висок≥й
температур≥ (150-200 гр.—) ≥ тиску (1,5-2,0 ћѕа).
13.9.7.3. ƒл¤ запоб≥ганн¤ засм≥ченню теплообм≥нних апарат≥в
перед ними сл≥д встановлювати проц≥джувач≥ осаду.
13.9.7.4. ≈ксплуатац≥ю основного та допом≥жного обладнанн¤
терм≥чноњ обробки осад≥в зд≥йснюють зг≥дно з ≥нструкц≥¤ми
завод≥в-виготовлювач≥в та спец≥альними регламентами.
13.9.7.5. ” процес≥ експлуатац≥њ установок терм≥чноњ обробки
осад≥в персонал зобов'¤заний:
п≥дтримувати задан≥ параметри роботу установки (температура,
тиск, дози завантаженн¤ осаду тощо);
контролювати та обл≥ковувати к≥льк≥сть та ¤к≥сть осаду до ≥
п≥сл¤ термообробки, витрати електроенерг≥њ, газу, пари, тепла;
суворо дотримуватис¤ правил безпеки п≥д час експлуатац≥њ
посудин, що працюють п≥д тиском, високотемпературних паропровод≥в,
насосного устаткуванн¤ високого тиску;
забезпечувати безпереб≥йну роботу основного та допом≥жного
устаткуванн¤;
сл≥дкувати за справн≥стю прилад≥в, що вим≥рюють тиск ≥
температуру, вчасно њх пов≥р¤ти.
13.9.8. “ерм≥чне суш≥нн¤ осад≥в.
13.9.8.1. “ерм≥чне суш≥нн¤ зневодненого осаду повинно
забезпечувати висушуванн¤ осаду до сипучого стану (волог≥сть
25-30 в≥дсотк≥в) та його стерил≥зац≥ю з метою безпечного
використанн¤ ¤к органо-м≥нерального добрива.
Ќа суш≥нн¤ можуть подаватись осади п≥сл¤ њх механ≥чного
зневодненн¤ до вологост≥ 60-85 в≥дсотк≥в.
13.9.8.2. —уш≥нн¤ осад≥в провод¤ть в сушарках ≥з зустр≥чними
струмен¤ми ≥ барабанних сушарках.
≈ксплуатац≥¤ сушарок ≥ допом≥жного обладнанн¤
(теплообм≥нник≥в, транспортер≥в, циклон≥в, скубер≥в, насос≥в тощо)
зд≥йснюЇтьс¤ зг≥дно з ≥нструкц≥¤ми завод≥в-виготовлювач≥в ≥ цими
ѕравилами.
13.9.8.3. ” процес≥ експлуатац≥њ сушарок персонал
зобов'¤заний:
нагл¤дати за роботою сушарки ≥ п≥дтримувати задан≥
технолог≥чн≥ параметри (температуру газ≥в, витрату палива ≥
стисненого пов≥тр¤, волог≥сть осад≥в на вход≥ ≥ виход≥ з сушарок
тощо);
вести систематичний (к≥лька раз≥в на зм≥ну) контроль ≥ обл≥к
к≥лькост≥ ≥ ¤кост≥ зневодненого ≥ висушеного осаду, витрат
електроенерг≥њ, палива та стисненого пов≥тр¤.
ожного тижн¤ необх≥дно визначати зольн≥сть, вм≥ст азоту,
фосфору, кал≥ю та де¤ких важких метал≥в у висушеному осад≥;
утримувати в справному стан≥ сушарки ≥ допом≥жне обладнанн¤,
вчасно ремонтувати ≥ перев≥р¤ти системи ¬ѕ≥ј;
забезпечувати задан≥ продуктивн≥сть сушарок ≥ волог≥сть
висушеного осаду;
не допускати понаднормативних втрат тепла з в≥дх≥дними
газами.
14. јвтоматизац≥¤ систем водопостачанн¤ та канал≥зац≥њ
14.1. ≈ксплуатац≥¤ засоб≥в автоматизац≥њ та автоматичного
контролю повинна забезпечувати:
виб≥р ≥ п≥дтримуванн¤ оптимального технолог≥чного режиму та
нормальних умов роботи мереж, споруд ≥ устаткуванн¤;
можлив≥сть оперативних переключень мереж, споруд ≥
устаткуванн¤, швидкоњ локал≥зац≥њ та л≥кв≥дац≥њ авар≥й;
сигнал≥зац≥ю в≥дхилень ≥ порушень в робот≥ мереж, споруд ≥
устаткуванн¤.
14.2. ≈ксплуатац≥¤ засоб≥в автоматизац≥њ зд≥йснюЇтьс¤ службою
контрольно-вим≥рювальних прилад≥в ≥ автоматики ( ¬ѕ≥ј) ¬одоканалу,
чисельн≥сть ≥ склад ¤коњ визначаЇтьс¤ штатним розписом.
14.3. ” процес≥ експлуатац≥њ контрольно-вим≥рювальних
прилад≥в ≥ засоб≥в автоматизац≥њ персонал зобов'¤заний:
п≥дтримувати нормальн≥ умови роботи контрольно-вим≥рювальних
прилад≥в, пристроњв автоматики, телемехан≥ки ≥ обчислювальноњ
техн≥ки шл¤хом систематичноњ перев≥рки стану, справност≥
≥ правильност≥ показань датчик≥в, вторинних прилад≥в,
перетворювач≥в тощо;
перев≥р¤ти стан ≥ справн≥сть сигнал≥зац≥њ, блокуючих
пристроњв, схем автоматичного регулюванн¤, управл≥нн¤ ≥
диспетчеризац≥њ;
забезпечувати у раз≥ несправност≥ переключенн¤ на резервн≥
прилади, перех≥д на дистанц≥йне, м≥сцеве або ручне управл≥нн¤;
вчасно виконувати ремонт автоматичного обладнанн¤ ≥ прилад≥в
(не р≥дше одного разу на р≥к);
удосконалювати ≥ розвивати ≥снуюч≥ на п≥дприЇмств≥
системи автоматизац≥њ ≥ диспетчеризац≥њ;
проводити в≥домчу пов≥рку ≥ представл¤ти дл¤ державноњ
пов≥рки системи автоматичного контролю, регулюванн¤ ≥ управл≥нн¤
роботою споруд ≥ устаткуванн¤.
14.4. ” своњй робот≥ служба ¬ѕ≥ј повинна керуватис¤:
цими ѕравилами ≥ ѕравилами техн≥ки безпеки при експлуатац≥њ
системи водопров≥дно-канал≥зац≥йного господарства, затвердженими
ƒержжитлокомунгоспом ”крањни;
ѕоложенн¤м про службу ¬ѕ≥ј, затвердженими адм≥н≥страц≥Їю
¬одоканалу;
( јбзац четвертий пункту 14.4 виключено на п≥дстав≥ Ќаказу
ƒержжитлокомунгоспу N 2 ( z0077-05 ) в≥д 04.01.2005 )
ѕравилами техн≥чноњ експлуатац≥њ електроустановок споживач≥в
≥ ѕравилами техн≥ки безпеки при експлуатац≥њ електроустановок
споживач≥в;
проектно-техн≥чною документац≥Їю на засоби автоматизац≥њ;
техн≥чними описами та ≥нструкц≥¤ми завод≥в-виготовлювач≥в з
експлуатац≥њ контрольно-вим≥рювальних прилад≥в, виконуючих
механ≥зм≥в та пускорегулюючоњ апаратури.
14.5. ” служб≥ ¬ѕ≥ј додатково до перел≥ку п.2.6 цих ѕравил
повинна збер≥гатис¤ така техн≥чна документац≥¤:
оперативн≥ технолог≥чн≥ схеми засоб≥в автоматизац≥њ ≥
телемехан≥ки споруд ≥ устаткуванн¤;
журнал контролю ≥ обл≥ку роботи засоб≥в автоматизац≥њ;
перел≥ки засоб≥в вим≥рювальноњ техн≥ки, що перебувають в
експлуатац≥њ та п≥дл¤гають пов≥рц≥, погоджен≥ з в≥дпов≥дним
територ≥альним органом ƒержспоживстандарту; ( јбзац четвертий
пункту 14.5 в редакц≥њ Ќаказу ƒержжитлокомунгоспу N 2 ( z0077-05 )
в≥д 04.01.2005 )
формул¤ри засоб≥в автоматизац≥њ за формою (√ќ—“ 2.601-68) дл¤
в≥дм≥ток про пов≥рки ≥ за формою 25 дл¤ в≥дм≥ток про проведенн¤
ѕѕ–. ( јбзац п'¤тий пункту 14.5 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з
Ќаказом ƒержжитлокомунгоспу N 2 ( z0077-05 ) в≥д 04.01.2005 )
14.6. Ќа ус≥х засобах автоматизац≥њ нанос¤ть фарбою добре
видим≥ пор¤дков≥ номери в≥дпов≥дно до ≥нвентарних номер≥в ≥
виконавчоњ документац≥њ.
14.7. ѕланово-попереджувальний ремонт засоб≥в автоматизац≥њ ≥
контрольно-вим≥рювальних прилад≥в зобов'¤зана виконувати служба
¬ѕ≥ј за затвердженим граф≥ком. ¬≥дремонтован≥ прилади повинн≥
представл¤тис¤ пов≥рителю ƒержспоживстандарту ”крањни.
14.8. —лужба ¬ѕ≥ј повинна мати реЇстрац≥йне посв≥дченн¤
державноњ метролог≥чноњ служби на право виконанн¤ ремонту засоб≥в
вим≥рюванн¤.
14.9. —лужба ¬ѕ≥ј повинна бути оснащена:
зразковими ≥ контрольними приладами ≥ переносними установками
дл¤ пов≥рки ≥ налагодженн¤ контрольно-вим≥рювальних прилад≥в, а
також автоматичних регул¤тор≥в;
стендами, оснащеними контрольними приладами, дл¤ пов≥рки
експлуатац≥йних прилад≥в ≥ настроюванн¤ автоматичних пристроњв;
матер≥алами та ≥нструментами дл¤ поточного ≥ кап≥тального
ремонт≥в прилад≥в ≥ апаратури.
14.10. ƒл¤ ремонту прилад≥в, заповнених ртуттю, служба ¬ѕ≥ј
повинна мати спец≥альне ≥зольоване прим≥щенн¤, оснащене зг≥дно з
вимогами сан≥тарних норм ≥ правил техн≥ки безпеки.
14.11. ¬≥дпов≥дальн≥сть за збереженн¤ та зовн≥шн≥й стан
прилад≥в ≥ автоматичних пристроњв несе персонал, ¤кий обслуговуЇ
устаткуванн¤, де вони встановлен≥.
15. ќхорона навколишнього природного середовища.
ћон≥торинг
15.1. –озробка гранично допустимих скид≥в ≥ л≥м≥т≥в на скид
забруднюючих речовин у навколишнЇ природне середовище. ќдержанн¤
дозволу на спецводокористуванн¤.
15.1.1. Ќаказом кер≥вника ¬одоканалу повинн≥ бути визначен≥
прац≥вники, в≥дпов≥дальн≥ за розробку ≥ погодженн¤ з
територ≥альними органами центрального органу виконавчоњ влади з
питань охорони навколишнього природного середовища, еколог≥чноњ
безпеки, запов≥дноњ справи, а також г≥дрометеоролог≥чноњ
д≥¤льност≥ та ƒержавного сан≥тарного нагл¤ду ћ≥н≥стерства охорони
здоров'¤ ”крањни гранично допустимих л≥м≥т≥в скид≥в ≥ викид≥в з
кожного випуску ст≥чних вод у водойми ≥ з кожного джерела викид≥в
в атмосферу, л≥м≥т≥в на ц≥ скиди, викиди, а також за п≥дготовку
матер≥ал≥в дл¤ одержанн¤ дозволу на спецводокористуванн¤.
” раз≥ необх≥дност≥ вивезенн¤ осад≥в чи ≥нших в≥дход≥в на
звалища необх≥дно заздалег≥дь одержати дозв≥л територ≥альних
орган≥в центрального органу виконавчоњ влади з питань охорони
навколишнього природного середовища, еколог≥чноњ безпеки,
запов≥дноњ справи, а також г≥дрометеоролог≥чноњ д≥¤льност≥ та
погодженн¤ м≥сцевоњ сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чноњ служби ≥ власника
звалища.
15.1.2. омпетентн≥ ≥нженерно-техн≥чн≥ прац≥вники ¬одоканалу
(технологи, зав≥дуюч≥ лаборатор≥¤ми, ≥нженери виробничого в≥дд≥лу)
п≥д кер≥вництвом в≥дпов≥дальноњ особи повинн≥:
з≥брати необх≥дн≥ дан≥ дл¤ одержанн¤ дозволу на
спецводокористуванн¤ ≥ дл¤ розрахунку гранично допустимих скид≥в,
викид≥в та л≥м≥т≥в;
виконати необх≥дн≥ розрахунки за д≥ючими методиками;
оформити за встановленими ћ≥некобезпеки ”крањни формами
необх≥дн≥ документи, вчасно передставити в м≥сцев≥ управл≥нн¤ з
охорони навколишнього природного середовища ≥ погодити њх.
ƒл¤ виконанн¤ цих роб≥т можуть бути залучен≥ на догов≥рних
умовах спец≥ал≥зован≥ науково-досл≥дн≥ ≥нститути та п≥дприЇмства.
15.1.3. «атверджен≥ на наступний р≥к л≥м≥ти на скиди, викиди
забруднюючих речовин територ≥альн≥ органи центрального органу
виконавчоњ влади з питань охорони навколишнього природного
середовища, еколог≥чноњ безпеки, запов≥дноњ справи, а також
г≥дрометеоролог≥чноњ д≥¤льност≥ довод¤ть до ¬одоканал≥в до 1 липн¤
попереднього року.
15.2. ѕлатеж≥ за забрудненн¤ водойм системами водопостачанн¤
≥ канал≥зац≥њ.
15.2.1. «г≥дно з чинним законодавством ¬одоканали повинн≥
сплачувати до позабюджетних фонд≥в охорони навколишнього
природного середовища платеж≥ за забрудненн¤ поверхневих вод,
пов≥тр¤ ≥ земель викидами та скидами забруднюючих речовин.
15.2.2. Ќаказом кер≥вника ¬одоканалу повинн≥ бути визначен≥
прац≥вники, в≥дпов≥дальн≥ за вчасне (до 5 числа наступного м≥с¤ц¤)
представленн¤ розрахунк≥в величини скид≥в, викид≥в, що мали м≥сце
прот¤гом минулого м≥с¤ц¤ (з вид≥ленн¤м величини понадл≥м≥тних
скид≥в, викид≥в), та величини платеж≥в зг≥дно з Ѕазовими
нормативами плати за забрудненн¤ навколишнього природного
середовища ”крањни, затвердженими ћ≥некобезпеки ”крањни.
15.2.3. ћ≥ж призначеними в≥дпов≥дальними прац≥вниками,
кер≥вником ≥ головним бухгалтером ¬одоканалу маЇ бути орган≥зована
ч≥тка взаЇмод≥¤, щоб не допустити простроченн¤ цих обов'¤зкових
загальнодержавних платеж≥в ≥ нарахуванн¤ пен≥.
15.2.4. ѕ≥д час виконанн¤ вказаних вище розрахунк≥в персонал
повинен керуватис¤ ≤нструкц≥Їю про платеж≥ за забрудненн¤
навколишнього природного середовища комунальними та в≥домчими
водопроводами та канал≥зац≥¤ми населених пункт≥в ”крањни,
затвердженою ƒержжитлокомунгоспом ”крањни, та методичними
матер≥алами, затвердженими ћ≥некобезпеки ”крањни.
15.3. ќбов'¤зки ¬одоканал≥в щодо державноњ системи
мон≥торингу навколишнього природного середовища.
15.3.1. ѕостановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 23.09.93
N 785 ( 785-93-п ) "ѕро затвердженн¤ ѕоложенн¤ про державний
мон≥торинг навколишнього природного середовища" на
ƒержжитлокомунгосп ”крањни покладено обов'¤зок збирати ≥
безстроково збер≥гати первинн≥ дан≥ з ¤кост≥ питноњ води ≥ ст≥чних
вод (у т.ч. тих, що скидаютьс¤ п≥дприЇмствами в комунальну
канал≥зац≥ю, надход¤ть на м≥ськ≥ очисн≥ споруди та скидаютьс¤
п≥сл¤ очищенн¤ у водойму), а також опрацьовувати ≥ узагальнювати
ц≥ дан≥.
14.3.2. Ќаказом по ¬одоканалу повинн≥ бути призначен≥
прац≥вники, в≥дпов≥дальн≥ за зб≥р ≥ збереженн¤ цих даних, а також
њх обробку ≥ узагальненн¤.
14.3.3. —учасною формою збер≥ганн¤ даних Ї дискети
персональних ≈ќћ. —л≥д призначити прац≥вника, в≥дпов≥дального за
внесенн¤ даних у довгострокову пам'¤ть ≈ќћ та њх збереженн¤.
” раз≥ в≥дсутност≥ можливост≥ використанн¤ ≈ќћ зб≥р ≥
збереженн¤ цих даних сл≥д орган≥зувати у вигл¤д≥ картотек або
журнал≥в.
14.3.4. ѕрац≥вники, в≥дпов≥дальн≥ за мон≥торинг, повинн≥ бути
готов≥ оперативно надавати ≥нформац≥ю про ¤к≥сть питноњ води ≥
ст≥чних вод на запит ƒержжитлокомунгоспу ”крањни та ≥нших орган≥в
державноњ виконавчоњ влади (через адм≥н≥страц≥ю ¬одоканалу).
ƒодаток N 1
до ѕравил техн≥чноњ
експлуатац≥њ систем
водопостачанн¤ та
канал≥зац≥њ населених
пункт≥в ”крањни
ѕерел≥к
основних законодавчих акт≥в, нормативних та
кер≥вних документ≥в ≥ державних стандарт≥в з
питань водопостачанн¤ та канал≥зац≥њ
1. «акон ”–—– "ѕро охорону навколишнього природного
середовища", прийн¤тий ¬ерховною –адою ”–—– 25.06.91 (¬≥домост≥
¬ерховноњ –ади ”крањни, - 1991 р≥к - —“548).
2. «акон ”крањни "ѕро забезпеченн¤ сан≥тарного та
еп≥дем≥чного благополучч¤ населенн¤", прийн¤тий ¬ерховною –адою
”крањни 24.02.94 (¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни, 1994 р≥к,
N 27, ст.218).
3. «акон ”крањни "ѕро охорону прац≥", прийн¤тий ¬ерховною
–адою ”крањни 14.10.92 (¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни,
1992 р≥к, N 49, ст.668).
4. —Ќиѕ 2.04.01-85. ¬нутренний водопровод и канализаци¤
зданий. - ћ.: —тройиздат. - 1985.
5. —Ќиѕ 2.04.01-84. ¬одоснабжение. Ќужные сети и сооружени¤.
- ћ: —трийздат, 1985.
6. —Ќиѕ 2.04.03-85. анализаци¤. Ќаружные сети и сооружени¤.
- ћ.: —тройиздат, 1985.
7. —Ќиѕ 3.05.01-85. ¬нутренние санитарно-технические системы.
ѕроизводство и приЄмка работ. - ћ.: —тройиздат, 1985.
8. —Ќиѕ 3.05.04-85. Ќаружные сети и сооружени¤ водоснабжени¤
и канализации. - ћ.: —тройиздат, 1985.
9. ѕособие по укладке и монтажу чугунных, железобетонных и
асбестоцементных трубопроводов водоснабжени¤ и канализации (к —Ќиѕ
3.05.04-85). - ћ.: —тройиздат, 1989.
10. ѕособие по проектированию автоматизации и диспетчеризации
систем водоснабжени¤ (к —Ќиѕ 2.04.02-84). - ћ: ÷»“ѕ, 1985.
11. ѕособие по объЄму и содержанию технической документации
внеплощадочных систем водоснабжени¤ и канализации (к —Ќиѕ
2.04.02-84 и 2.04.03-85). - ћ.: —тройиздат, 1988.
12. ѕособие по проектированию сооружений дл¤ забора подземных
вод (к —Ќиѕ 2.04.02-84). - ћ.: —тройиздат, 1989.
13. ѕроектирование сооружений дл¤ очистки сточных вод,
—правочное пособие к —Ќиѕ 2.04.03-85. - ћ.: —тройиздат, 1990.
14. ѕоложение о проведении планово-предупредительного ремонта
на предпри¤ти¤х водопроводно-канализационного хоз¤йства.
”тв.√осстроем –—‘—– и √осстроем ”——– 21.09.89 N 2/329. - ћ.: ÷ЅЌ“»
ћинбыта –—‘—–, 1990.
15. ѕравила охраны поверхностных вод (типовые положени¤). -
ћ.: √ ———– по охране природы, 1991.
16. —анитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от
загр¤знени¤. —анѕиЌ N 4630-88. - ћ.:ћинздрав ——–, 1988.
17. ќбобщЄнный перечень ѕƒ и ќЅ”¬ вредных веществ дл¤ воды
рыбохоз¤йственных водоЄмов. - ћ.: √лаврыбвод ћинрыбхоза ———–,
1990.
18. Ќормативи чисельност≥ роб≥тник≥в, зайн¤тих на роботах з
експлуатац≥њ мереж, очисних споруд ≥ насосних станц≥й водопроводу
≥ канал≥зац≥њ. - .: ƒержжитлокомунгосп ”крањни, 1991.
19. ѕоложение о пор¤дке проектировани¤ и експлуатации зон
санитарной охраны источников водоснабжени¤ и водопроводов
хоз¤йственно-питьевого назначени¤. - ћ.: ћинздрав ———–, 1983.
20. »нструкци¤ по контролю за обеззараживанием
хоз¤йственно-питьевой воды и за дезинфекцией водопроводных
сооружений хлором при централизованном и местном водоснабжении,
N 732а-67. - ћ.: ћинздрав ———–, 1969.
21. ћетодические рекомендации по контролю и оценке вирусного
загр¤знени¤ объектов окружающей среды. N 4146-86 от 24.09.86 -
ћ.: ћинздрав ———–, 1986.
22. –уководство на технологию подготовки питьевой воды,
обеспечивающую выполнение гигиенических требований в отношении
хлорорганических соединений. - ћ.: ћинжилкомхоз –—‘—–, 1989.
23. √ќ—“ 2761-84. »сточники централизованного
хоз¤йственно-питьевого водоснабжени¤. √игиенические, технические
требовани¤ и правила выбора. - ћ.: »зд-во стандартов, 1985.
24. √ќ—“ 2874-82. ¬ода питьева¤. √игиенические требовани¤ и
контроль за качеством. - ћ.: »зд-во стандартов, 1984.
25. √ќ—“ 12966-85. јлюмини¤ сульфат технический очищенный.
“ехнические услови¤. - ћ.: »зд-во стандартов, 1985.
26. √ќ—“ 6718-86. ’лор жидкий. “ехнические услови¤. -
ћ.: »зд-во стандартов, 1988.
27. »нструктивные указани¤ по организации лабораторного
контрол¤ за качеством воды хоз¤йственно-питьевых водопроводов и
пор¤док оценки результатов проводимых исследований. -
иев: ћинздрав ”——–, 1986.
28. —тандартные правила проектировани¤, строительства и
експлуатации водохранилищ. —анѕиЌ N 3907-85. - ћ.: ћинздрав ———–,
1987.
29. ѕеречень материалов и реагентов, разрешЄнных √лавным
санитарно-эпидемиологическим управлением ћинздрава ———– дл¤
применени¤ в практике хоз¤йственно-питьевого водоснабжени¤. -
ћ.: ћинздрав ———–, 1985.
30. ѕоложение о базовой лаборатории дл¤ анализа воды
водоисточников, питьевых и сточных вод. - ћ.: ќЌ“» ј ’, 1984.
31. јттестаци¤ аналитических лабораторий предпри¤тий и
организаций жилищно-коммунального хоз¤йства ”——–. ћетодические
указани¤. –ƒћ” 204 ”——– 034-83. - иев, ћинжилкомхоз ”——–, 1983.
32. ѕравила користуванн¤ системами комунального
водопосатачанн¤ та водов≥дведенн¤ в м≥стах ≥ селищах ”крањни,
затверджен≥ наказом ƒержжитлокомунгоспу ”крањни в≥д 01.07.94 N 65.
33.
34.
35. Ѕазов≥ нормативи плати за забрудненн¤ навколишнього
природного середовища ”крањни. ћетодика визначенн¤ розм≥р≥в плати
≥ ст¤гненн¤ платеж≥в за забрудненн¤ навколишнього природного
середовища ”крањни. - ињв, ћ≥нприроди ”крањни, 1993.
36. ѕравила безпеки при виробництв≥, збер≥ганн≥,
транспортуванн≥ та використанн≥ хлору (ѕ’Ѕ-93), затверджен≥
ƒержнагл¤дохоронпрац≥ ”крањни наказом в≥д 29.10.93, 105.
37. –—Ќ 175-86. ѕланировка, застройка и благоутройство
сельских населЄнных пунктов. - .: √осстрой ”——–, 1987.
38. ѕравила техн≥ки безпеки при експлуатац≥њ систем
водопров≥дно-канал≥зац≥йного гсподарства. - ињв,
ƒержжитлокомунгосп ”крањни, 1995.
39. Ќормы радиационной безопасности. Ќ–Ѕ-76/87 и ќсновные
санитарные правила работы с радиоактивными веществами и другими
источниками ионизирующих излучений.
40. ≤нструкц≥¤ про пор¤док видач≥ техн≥чних умов на
п≥дключенн¤ споживач≥в до систем господарсько-питного
водопостачанн¤ ≥ канал≥зац≥њ. ƒ” 204-12 ”кр. 212-92, затверджена
наказом ƒержжитлокомунгоспу ”крањни в≥д 02.12.92 N 67.
41. ≤нструкц≥¤ обл≥ку та класиф≥кац≥њ авар≥й на м≥ських
водопров≥дних та канал≥зац≥йних системах. ƒ≤ 204-12, ”кр. 213-92,
затверджена наказом ƒержжитлокомунгоспу ”крањни в≥д 16.12.91 N 71.
42. ≤нструкц≥¤ визначенн¤ величини виток≥в питноњ води в
жилих будинках ≥ стимулюванн¤ роботи з њх л≥кв≥дац≥њ. ƒѕ≤ 204
”–—– 040-84.
43. ѕоложенн¤ про систему техн≥чного обслуговуванн¤, ремонту
те реконструкц≥њ жилих буд≥вель в м≥стах ≥ селищах ”крањни, ƒѕ
204/12 ”кр. 193-91, затверджене наказом ƒержжитлокомунгоспу
”крањни в≥д 31.12.91 N 135.
44. «акон ”крањни "ѕро питну воду та питне водопостачанн¤"
в≥д 10.01.2002 N 2918-III ( 2918-14 ).
45. «акон ”крањни "ѕро житлово-комунальн≥ послуги" в≥д
24.06.2004 N 1875-IV ( 1875-15 ).
46. «акон ”крањни "ѕро метролог≥ю та метролог≥чну д≥¤льн≥сть"
в≥д 15.06.2004 N 1765-IV ( 1765-15 ).
47. ѕор¤док розробленн¤ та затвердженн¤ норматив≥в питного
водопостачанн¤, затверджений постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни
в≥д 25.08.2004 N 1107 ( 1107-2004-п ).
48. ѕравила прийманн¤ ст≥чних вод п≥дприЇмств у комунальн≥ та
в≥домч≥ системи канал≥зац≥њ населених пункт≥в ”крањни
( z0403-02 ), затверджен≥ наказом ƒержбуду ”крањни в≥д 19.02.2002
N 37 ( z0402-02 ) та зареЇстрован≥ в ћ≥н'юст≥ ”крањни 26.04.2002
за N 403/6691.
49. ≤нструкц≥¤ про встановленн¤ та ст¤гненн¤ плати за скид
промислових та ≥нших ст≥чних вод у системи канал≥зац≥њ населених
пункт≥в, затверджена наказом ƒержбуду ”крањни в≥д 19.02.2002 N 37
( z0402-02 ) та зареЇстрована в ћ≥н'юст≥ ”крањни 26.04.2002 за
N 402/6690.
50. ѕор¤док прийн¤тт¤ в експлуатац≥ю зак≥нчених буд≥вництвом
об'Їкт≥в, затверджений постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д
22.09.2004 N 1243 ( 1243-2004-п ).
( ƒодаток 1 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з Ќаказом
ƒержжитлокомунгоспу N 2 ( z0077-05 ) в≥д 04.01.2005 )
ƒодаток N 2
до ѕравил техн≥чноњ
експлуатац≥њ систем
водопостачанн¤ та
канал≥зац≥њ населених
пункт≥в ”крањни
ѕерел≥к
рекомендованоњ дов≥дковоњ та техн≥чноњ
л≥тератури з питань експлуатац≥њ систем
водопостачанн¤ та канал≥зац≥њ
1. јюкаев –.»., ћельцер ¬.«. ѕроизводство и применение
фильтрующих материалов дл¤ очистки воды. —правочник, - Ћениздат:
—тройиздат, Ћенингр.отд. - 1985.
2. Ѕелан ј.≈. “ехнологи¤ водоснабжени¤. - иев: Ќаукова
думка, 1985.
3. Ѕабенков ≈.ƒ. ќчистка воды коагул¤нтами. - ћ: Ќаука, 1977.
4. Ѕашкатов ƒ.Ќ., ƒрахлис —.Ћ., —афонов ¬.¬., вашнин √.ѕ.
—пециальные работы при бурении и оборудовании скважин на воду.
—правочник. - ћ.: Ќедра, 1988.
5. Ѕерданов ¬.ћ. Ёксплуатаци¤ систем искусственного
пополнени¤ подземных вод в водоснабжении. - ћ: —тройиздат, 1990.
6. ¬оронов ё.¬., —аломеев ¬.ѕ., »вчатов ј.Ћ. и др.
–еконструкци¤ и интенсификаци¤ работы канализационных очистных
сооружений. - ћ: —тройиздат, 1990.
7. √юнтер Ћ.»., √ольдфарб Ћ.Ћ. ћетантенки. - ћ.: —тройиздат,
1991.
8. «апольский ј. ., Ѕаран ј.ј. оагул¤нты и флокул¤нты в
процессах очистки врды. - Ћенинград: ’ими¤, Ћенинград.отд., 1987.
9. игель ≈.ћ. Ёксплуатаци¤ канализационных очистных
сооружений. - иев: Ѕуд≥вельник, 1978.
10. ожинов ¬.‘. ќчистка питьевой и технической воды. ѕримеры
и расчЄты. - ћ.: —тройиздат, 1971.
11. ожинов ».¬., ƒобровольский –.√. ”странение потерь воды
при експлуатации систем водоснабжени¤. - ћ.: —тройиздат, 1988.
12. ульский Ћ.ј., —трокач ѕ.ѕ. “ехнологи¤ очистки природных
вод. - иев: ¬ища школа, 1986.
13. ульский Ћ.ј. “еоретические основы и технологи¤
кондиционировани¤ воды. - иев: Ќаукова думка, 1988.
14. Ћобачев ѕ.¬., ЎевелЄв ‘.ј. »змерение расхода жидкостей и
газов в системах водоснабжени¤ и канализации. - ћ: —тройиздат,
1985.
15. Ќиколадзе √.». ”лучшение качества подземных вод. - ћ:
—тройиздат, 1987.
16. Ќовиков ё.¬., Ћасточкина .ќ., Ѕолдина «.Ќ. ћетоды
исследовани¤ качества воды водоЄмов. - ћ.: ћедицина, 1990.
17. ѕлотников Ќ.ј., јлексеев ¬.—. ѕроектирование и
эксплуатаци¤ водозаборов подземных вод. - ћ.: —троийздат, 1990.
18. ѕор¤дин ј.‘. ”стройство и експлуатаци¤ водозаборов. - ћ.:
—тройиздат, 1984.
19. –уководство по эксплуатации, ремонту и наладке насосных и
воздуходувных станций коммунального хоз¤йства. (ѕод ред.
».ј.јбрамовича) - ’арьков: ќблполиграфиздат, 1986.
20. —инев ќ.ѕ. »нтенсификаци¤ биологической очистки сточных
вод. - иев: “ехника, 1983.
21. —липченко ¬.ј., ”дод ¬.ћ. —борник нормативных,
нормативно-методических и руковод¤щих документов по платежам за
загр¤знение окружаючей природной среды ”краины. ¬ 2-х томах. -
иев: »ѕ √осжилкомхоза ”краины, 1993.
22. —околов ≈.я., «ингер Ќ.ћ. —труйные аппараты. - ћ.:
Ёнергоатомиздат, 1989.
23. “аварткиладзе ».ћ., “арасюк “.ѕ., ƒоценко ћ.». ќчистные
сооружени¤ водоотведени¤. —правочник. - иев: Ѕуд≥вельник, 1988.
24. “угай ј.»., ѕрокопчук ».“. Ёксплуатаци¤ и ремонт систем
артезианского водоснабжени¤. - иев: Ѕуд≥вельник, 1988.
25. “уровский ».—. ќброботка осадков сточных вод. - ћ.:
—тройиздат, 1988.
26. ”рываев .». —троительство и эксплуатаци¤ подземных
коллекторов. - ћ.: —тройиздат, 1979.
27. ’оружий ѕ.ƒ., “качук ј.ј., Ѕатрак ѕ.». Ёксплуатаци¤
систем водоснабжени¤ и канализации. —правочник. - иев.:
Ѕуд≥вельник, 1993.
28. Ёль ћ.ј., Ёль ё.‘, ¬ебер ».‘. Ќаладка и эксплуатаци¤
очистных сооружений городской канализации. - ћ.: —тройиздат, 1977.
ƒодаток N 3
до ѕравил техн≥чноњ
експлуатац≥њ систем
водопостачанн¤ та
канал≥зац≥њ населених
пункт≥в ”крањни
ќсновн≥ терм≥ни ≥ визначенн¤
јбонент ¬одоканалу - юридична або ф≥зична особа, з ¤кою
¬одоканалом укладений догов≥р на наданн¤ послуг водопостачанн¤ ≥
канал≥зац≥њ (або одн≥Їњ з цих послуг).
Ѕ≥ох≥м≥чне споживанн¤ кисню (Ѕ— ) - к≥льк≥сть розчиненого
кисню, витрачена на б≥ох≥м≥чне окисленн¤ речовин, ¤к≥ м≥ст¤тьс¤ у
вод≥, за певний пром≥жок часу ≥ за певних умов.
¬одоканал - п≥дприЇмтство, ¤ке видобуваЇ, очищуЇ ≥ подаЇ в
населений пункт питну воду, експлуатуЇ зовн≥шн≥ мереж≥ ≥ споруди
водопостачанн¤ ≥ канал≥зац≥њ населеного пункту та споруди дл¤
очищенн¤ ст≥чних вод.
ѕерел≥чен≥ функц≥њ можуть зд≥йснюватис¤ ¤к одним
п≥дприЇмством, так ≥ к≥лькома п≥дприЇмствами р≥зного
п≥дпор¤дкуванн¤. ÷≥ ѕравила поширюютьс¤ на вс≥ п≥дприЇмства, що
виконують перел≥чен≥ функц≥њ, або хоча б одну з них, незалежно в≥д
њх п≥дпор¤дкуванн¤ ≥ форми власност≥.
¬ода питна - склад ≥ властивост≥ води в≥дпов≥дають вимогам
чинного ƒержавного стандарту "¬ода питна".
¬ода ст≥чна господарсько-побутова - ст≥чна вода, що
в≥дводитьс¤ в≥д жилих будинк≥в, лазень, њдалень та ≥нших об'Їкт≥в
комунально-побутового господарства.
¬ода ст≥чна промислова - ст≥чна вода в≥д технолог≥чних
операц≥й на промислових п≥дприЇмствах.
¬ода ст≥чна м≥ська - сум≥ш господарсько-побутовоњ,
промисловоњ ≥ де¤коњ частки дощовоњ (сн≥говоњ) ст≥чих вод, що
надходить у м≥ську канал≥зац≥ю.
¬одокористуванн¤ - використанн¤ водних об'Їкт≥в дл¤
задоволенн¤ потреб населенн¤ ≥ народного господарства.
¬одопостачанн¤ - подача води певноњ ¤кост≥ споживачам.
¬одопров≥д - комплекс споруд дл¤ видобуванн¤, очищенн¤ ≥
подач≥ води певноњ ¤кост≥ споживачам.
¬одоспоживач - юридична або ф≥зична особа, ¤ка зд≥йснюЇ
водоспоживанн¤.
∆итлово-експлуатац≥йна орган≥зац≥¤ (∆≈ќ) - орган≥зац≥¤, ¤ка
зд≥йснюЇ техн≥чне обслуговуванн¤, ремонт ≥ реконструкц≥ю жилих
буд≥вель, а також орган≥зац≥йно-виховну роботу з населенн¤м.
«она сан≥тарноњ охорони («—ќ) - територ≥¤ ≥ акватор≥¤, на
¤к≥й запроваджуЇтьс¤ особливий сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чний режим
дл¤ запоб≥ганн¤ пог≥ршенню ¤кост≥ води джерел централ≥зованого
господарсько-питного водопостачанн¤ ≥ охорони водопров≥дних
споруд.
«незараженн¤ води - зменшенн¤ к≥лькост≥ хворобних орган≥зм≥в
у вод≥ до меж, встановлених сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чними нормами.
анал≥зац≥¤ - сукупн≥сть заход≥в, споруд, що забезпечують
прийманн¤, очищенн¤ ≥ в≥дведенн¤ ст≥чних вод з територ≥њ
населеного пункту, включаючи л≥кв≥дац≥ю чи утил≥зац≥ю осаду
ст≥чних вод.
ћон≥торинг вод - пост≥йне стеженн¤ за станом вод з
визначенн¤м показник≥в њх ¤кост≥, його оц≥нка ≥ збер≥ганн¤ бази
цих даних.
ћулова площадка - спланована д≥л¤нка земл≥, розд≥лена на
окрем≥ карти, дл¤ обезводненн¤ осаду ст≥чноњ води.
ћулове господарство - комплекс споруд ≥ пристроњв дл¤ збору,
обробки, обезводненн¤, вилученн¤ ≥ використанн¤ осаду, ¤кий
утворюЇтьс¤ в процес≥ очищенн¤ води.
ќкиснен≥сть води - величина, що характеризуЇ вм≥ст у вод≥
орган≥чних ≥ м≥неральних дом≥шок, ¤к≥ п≥ддаютьс¤ окисленню одним
≥з сильних х≥м≥чних окислювач≥в за певних умов.
–емонт поточний - проведенн¤ роб≥т ≥з систематичного ≥
вчасного захисту елемент≥в споруд ≥ устаткуванн¤ в≥д передчасного
зношенн¤ шл¤хом зд≥йсненн¤ проф≥лактичних заход≥в ≥ усуненн¤
незначних пошкоджень ≥ несправностей.
–емонт кап≥тальний - комплекс техн≥чних заход≥в ≥
буд≥вельно-монтажних роб≥т, спр¤мованих на в≥дновленн¤ або зам≥ну
зношених конструкц≥й, деталей, устаткуванн¤, споруд або
трубопровод≥в.
—истема планово-попереджувального ремонту (ѕѕ–) - сукупн≥сть
орган≥зац≥йних ≥ техн≥чних заход≥в щодо нагл¤ду ≥ ус≥х вид≥в
ремонту трубопровод≥в, споруд ≥ устаткуванн¤ на п≥дприЇмствах
водопров≥дно-канал≥зац≥йного господарства, ¤к≥ провод¤тьс¤
пер≥одично за здалег≥дь складеним планом.
—интетичн≥ поверхнево-активн≥ речовини (—ѕј–) - синтетичн≥
мийн≥ засоби, ¤к≥ викликають сп≥нюванн¤ ст≥чних вод, утруднюють
процеси њх очищенн¤ та забруднюють водойми.
“ехн≥чна експлуатац≥¤ споруди ≥ мереж водопостачанн¤
≥ канал≥зац≥њ - комплекс роб≥т, спр¤мованих на збереженн¤ та
забезпеченн¤ безпереб≥йноњ ≥ над≥йноњ роботи вс≥х споруд ≥ мереж
водопроводу та канл≥зац≥њ при високих техн≥ко-економ≥чних ≥
¤к≥сних показниках з урахуванн¤м вимог державного стандарту на
питну воду, ѕравил охорони водойм в≥д забрудненн¤ ст≥нчими водами
≥ рац≥онального використанн¤ вс≥х ресурс≥в.
’≥м≥чне споживанн¤ кисню (’ —) - к≥льк≥сть розчиненого кисню,
витрачена на х≥м≥чне окисленн¤ орган≥чних ≥ неорган≥чних дом≥шок
води п≥д д≥Їю сильного окислювача - б≥хромату кал≥ю.
’лорне господарство - комплекс споруд, пристроњв ≥ мереж дл¤
приманн¤, збер≥ганн¤, випаровуванн¤, дозуванн¤ ≥ подач≥ хлору у
воду з метою њњ очищенн¤ та знезараженн¤.
—торiнка "